Ухвала

від 26.07.2024 по справі 953/5635/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5635/24

н/п 1-кс/953/4644/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2024 р. м. Харків

Cлідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -

у с т а н о в и в:

1. Рух справи.

1.1. До Київського районного суду м. Харкова через систему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» надійшла скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 , у якій він просить зобов`язати посадових осіб Київської окружної прокуратури м. Харкова внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 14.06.2024 за № 14/06/2024-1 про вчинення кримінального правопорушення.

1.2. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.06.2024 за скаргою ОСОБА_3 відкрито провадження.

2. Зміст поданої скарги та її обґрунтування.

2.1. Вимоги скарги заявник обґрунтовує тим, що 14.06.2024 за вих. № 14/06/2024-1 ним, як головою ГО «НОН-СТОП», з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , подано заяву про вчинення кримінального правопорушенняза фактом того, що начальник Лозівського РВП ГУНП у Харківській області - ОСОБА_4 , працівники Лозівського РВП ГУНП у Харківській області, разом з міським головою м. Лозова (Харківської області) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ) ОСОБА_6 , зловживаючи службовим становищем, у злочинній змові з рядом фізичних осіб, створили організовану злочинну групу, яка діє на території Лозівської міської територіальної громади, сприяє та покриває, а також приймає безпосередню участь, в реалізації злочинних схем, зокрема щодо протиправної торгівлі на території громади підакцизним товаром, контрафактними спиртними напоями та цигарками, щодо незаконних операцій з металобрухтом, щодо незаконної торгівлі паливом, щодо торгівлі на території громади наркотичними засобами (метадоном), а також щодо організації у м. Лозова незаконного обмінного пункту валют, в тому числі із використанням російського рубля, та подальшого перевезення валют на тимчасово окуповані території України, що призводить до фінансування тероризму, пособництва державі-агресору, колабораційної діяльності. Начальник Лозівського РВП ГУНП у Харківській області - ОСОБА_4 , разом з міським головою м. Лозова (Харківської області) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), контролюючи ряд медичних закладів Лозівської громади, зокрема КНП "ЛОЗІВСЬКЕ ТМО" (код ЄДРПОУ 40199749) та інші, перебуваючи у злочинній змові з їх керівництвом, в тому числі з ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становище та наданими їм повноваженнями, організували та реалізують злочинну схему щодо підроблення та внесення неправдивих відомостей до медичних документів, з метою надання можливості ухилятися від мобілізації, ряду фізичних осіб, отримуючи від останніх неправомірну вигоду. Злочинну діяльність вказаної організованої злочинної групи приховують та сприяють начальник ГУНП у Харківській області - ОСОБА_8 , а також посадові особи та працівники УВБ в Харківській області ДВБ НП України, за свої дії вказані особи систематично отримують неправомірну вигоду від учасників організованої злочинної групи.

Проте, на даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.

3. Узагальнені позиції учасників судового провадження.

3.1. У судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 , належним чином у передбаченому ст. 135 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, просив розглянути скаргу за його відсутності.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, скаргу можливо розглянути по суті і у відсутності заявника.

3.2. У судове засідання уповноважений представник Київської окружної прокуратури м. Харкова, належним чином у передбаченому ст. 135 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився. У поданій суду заяві просив розглядати скаргу за відсутності, та відмовити у її задоволенні.

Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 2 ст. 306 КПК строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності уповноваженого представника Київської окружної прокуратури м. Харкова на підставі наданих заявником матеріалів, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК.

При цьому, суд керувався положеннями статті 22 КПК, згідно якої, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

4. Мотиви і оцінка слідчого судді.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування передбачений главою 26 КПК України.

Пунктом 1 частини 1статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно положень ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення не пізніше 24 годин після їх подання. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Окрім цього, внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з`ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.

Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в ЄРДРпідлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).

Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об`єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з цим, у заяві ОСОБА_3 від 14.06.2024 за № 14/06/2024-1не наведено об`єктивних даних та не подано доказів, які свідчили б про ознаки кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя зазначає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними, але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Вимоги частини 4 статті 214 КПК України, на які в обґрунтування скарги посилається заявник, стосуються процедури прийняття та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення (а не внесення відомостей за нею до ЄРДР). Сам факт прийняття та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не є безумовною підставою для внесення уповноваженою особою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, викладених в ній відомостей до ЄРДР, а є лише початком перебігу 24-годинного строку для попередньої оцінки цією особою змісту цієї заяви на наявність критеріїв заяви про кримінальне правопорушення та за умови відповідності цим критеріям для внесення відомостей до ЄРДР.

Отже, слідчий суддя не вбачає правових підстав для визнання бездіяльності прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова щодо невнесення відомостей до ЄРДР за поданою ОСОБА_3 заявою від 14.06.2024 за № 14/06/2024-1.

Слідчий суддя вважає, що доводи останнього ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінальних правопорушень обставин, та не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування фактів, які б давали підстави для кваліфікації дій за статтями КК України.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що заява про вчинення кримінального правопорушення від від 14.06.2024 за № 14/06/2024-1, окрім Київської окружної прокуратури м. Харкова, ОСОБА_3 також направлена до ряду інших органів досудового розслідування, однак заявником не надано жодного запиту/звернення до вказаних органів, із наданням інформації щодо розгляду/реєстрації поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 14.06.2024 за № 14/06/2024-1, задоволенню не підлягає.

Інші доводи скаржника означених висновків слідчого судді не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303 307, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 14.06.2024 за № 14/06/2024-1, - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1