Ухвала

від 23.07.2024 по справі 204/5842/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1266/24 Справа № 204/5842/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , у інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подану на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2024 року, якою щодо підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Харків, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утримані нікого не маючий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування,тобто до 09 серпня 2024року, із можливістю внесення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 214 720,00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) гривень,

встановила:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2024 року клопотання слідчого СВ ВП № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 задоволено та застосовано щодо підозрюваного зач.4ст.185КК України ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування,тобто до 09 серпня 2024року, із можливістю внесення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 214 720,00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) гривень.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_8 покладено, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, обов`язки:

1) прибувати за вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому ж кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 09:00 години 04.03.2024 року, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_11 , який не усвідомлював протиправний характер їх злочинних дій, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи на території ТОВ «КОРРОКОУТ-Україна», взяли, належне ТОВ «КОРРОКОУТ-Україна» майно, а саме шліфмашину кутову мережевої DeWALT DWE4257 жовтого кольору, завантаживши її до вантажного відсіку автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 та вивезли вказане майно з території ТОВ «КОРРОКОУТ-Україна», за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок протиправних та незаконних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_10 потерпілому ТОВ «КОРРОКОУТ-Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 42081396, завдано матеріальної шкоди в розмірі 5999,20 грн.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що на даній стадії кримінального провадження, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_8 підозра є обґрунтованою. Крім того, у судовому засіданні прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім того, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та інших обставин, що мають значення, слідчий суддя вважав за можливе застосувати щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 214 720,00грн., яка, у цьому випадку, буде необхідною і достатньою для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, передбаченихч.5 ст.194 КПК Українита досягненню завдань кримінального провадження.

Не погодившись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає про суворість, необґрунтованість та невмотивованість рішення слідчого судді, яке фактично ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого його підзахисному ОСОБА_8 ..

Захисник зазначає, що твердження сторони обвинувачення про наявність та доведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України є безпідставними, не підтверджуються жодними доказами та є такими, що не повинні були бути враховані судом.

Так, ОСОБА_8 обрав для себе шлях законослухняного громадянина та самостійно з`являвся до суду першої інстанції для розгляду клопотання щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу, що спростовує відомості слідчого про можливість переховування останнього від органу досудового розслідування або суду. Також, недоведеним є ризик можливості знищення, спотворення або схову речей та документів у даному кримінальному провадженні, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 не має можливості здійснення таких дій, оскільки усі слідчі та процесуальні дії у межах даного кримінального провадження вже проведено. Крім того, перебуваючи на свободі, до обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, останній не здійснював жодного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.

Захисник також ставить під сумнів обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри. А ситуація, на думку сторони захисту, виглядає як кримінальне переслідування з боку правоохоронних органів щодо ОСОБА_8 .

Захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 є людиною, яка позитивно характеризується за місцем свого проживання, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним хто працює в родині, а також додатково займається волонтерством. Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 є раніше не судимою особою, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Щодо визначеного слідчим суддею розміру застави, захисник вказує, що такий розмір застави є непомірною для його підзахисного та такою, що позбавляє підозрюваного ОСОБА_8 мати шанс використати заставу, як альтернативний запобіжний захід.

Під час апеляційного перегляду:

- захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 змінили вимоги поданої апеляційної скарги, зазначили, що визначена слідчим суддею застава вже сплачена підозрюваним, але такий розмір залишається непомірним для останнього, та просили застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або застави у мінімально можливому розмірі;

- прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позицію сторін, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, що, відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК дає підстави для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, вчиненого за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які були предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Апеляційний суд зазначає, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, ОСОБА_8 усвідомлюючи суворість можливого покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Покарання, передбачене санкцією інкримінованої ОСОБА_8 статті позбавлення волі стоком від п`яти до восьми років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні воєнного стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на застосуванні якого наполягає захисник.

Крім того апеляційний суд погоджується з існуванням ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

На теперішній час органом досудового розслідування не встановлені всі докази, які можуть підтвердити причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а отже ОСОБА_8 безпосередньо, або через інших осіб, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні. В разі здійснення на них впливу з боку підозрюваного ОСОБА_8 останні можуть змінити свої покази, чим ввести орган досудового розслідування в оману та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Апеляційний суд наголошує, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом. Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще не завершено, що вказує на те, що свідки та потерпілі у справі не допитані у судовому засіданні, а тому підозрюваний ОСОБА_8 може здійснювати на них незаконний вплив, шляхом вмовлянь або погроз, з метою зміни їх показів задля уникнення кримінальної відповідальності.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність існування ризиків, які передбачають необхідність обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.

На переконання апеляційного суду існування вищевказаних ризиків є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 апеляційний суд звертає увагу, що більш м`який запобіжний захід на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під дією іншого, більш м`якого запобіжного заходу, підозрюваний без будь-яких перешкод зможе вчинити дії направлені на переховування від органу досудового розслідування, знищення, спотворення або схову речей та документів та здійснення впливу на свідків у межах даного кримінального провадження.

Щодо розміру встановленого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 3 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи скарги захисниці не заслуговують на увагу.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно матеріалів справи ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2024 року визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720,00 гривень.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.

Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи суд при визначенні розміру застави врахував дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , його сімейний та майновий стан, інші характеризуючі матеріали надані прокурором та захисником підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких.

Суд апеляційної інстанції вважає, що розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави призначений слідчим суддею відповідає вимогам ст.182 КПК України та на цьому етапі кримінального провадження є таким, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного/обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначений розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні та не порушує права підозрюваного ОСОБА_8 ..

З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування,тобто до 09 серпня 2024року, із можливістю внесення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 214 720,00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4