Ухвала

від 22.07.2024 по справі 204/5675/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1288/24 Справа № 204/5675/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11 червня 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22024040000000272 від 08 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11 червня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області капітана юстиції ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» (код ЄДРПОУ 43268359), відкритих в АТКБ "ПриватБанк", (МФО 305299), на: НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299), валюта українська гривня, код валюти НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299), валюта українська гривня, код валюти НОМЕР_2 ; НОМЕР_4 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299), валюта євро, код валюти 978, заборонивши проведення по вказаних рахунках будь-яких видаткових операцій, окрім сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Слідчий суддя встановив, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» є ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» використовували вказані банківські рахунки, а тому, незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження вказаним майном призведе до їх незаконного відчуження, використання або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації майна як виду покарання.

В апеляції:

- адвокат ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що розгляд клопотання слідчого відбувся без повідомлення власника майна, а про наявність оскаржуваної ухвали від 11 червня 2024 року керівник підприємства дізнався 17 червня 2024 року, а тому, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

В обґрунтування апеляційної скарги по суті, вказує, що ОСОБА_10 дійсно є один із засновників ТОВ «ВІККІ ПРАЙД», однак грошові кошти, які знаходяться на рахунках підприємства не є власністю ОСОБА_10 та він не має права розпоряжатися ними одноособово. Також зазначає, що інші засновники ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» не мають жодного відношення до розглядуваного кримінального провадження.

Також вказує, що ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 29 квітня 2024 року на корпоративні права ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» було накладено арешт, таким чином, можлива конфіскація майна ОСОБА_10 вже забезпечена судовим рішенням.

Таким чином адвокат вказує, що внаслідок накладення арешту на всі грошові кошти ТОВ «ВІККІ ПРАЙД», підприємство змушене припинити свою діяльність, не може виконувати зобов`язання перед контрагентами, та працівники залишаться без заробітної плати, що порушує принцип розумності обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Заслухавши учасників судового провадження, адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ВІККІ ПРАЙД», який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції адвоката ОСОБА_4 , перевіривши матеріали за апеляційною скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Вирішуючи питання дотримання строку оскарження судового рішення, враховуються вимоги абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, згідно яких, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Оскільки оскаржувану ухвалу було винесено без виклику власника майна 11 червня 2024 року, а про її існування він дізнався 17 червня 2024 року та 21 червня 2024 року звернувся з апеляційною скаргою, то п`ятиденний строк на апеляційне оскарження не порушений, у зв`язку з чим поновлення не потребує.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги адвоката щодо безпідставного накладення арешту на рахунки підприємства, є слушними, з огляду на таке.

Так, за приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цьогоКодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до статей 7 та 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

Як слідує зі змісту клопотання слідчого про арешт майна, останній просить накласти на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» з метою їх можливої конфіскації у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 170КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Отже, за положеннями цієї норми закону, накладення арешту з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, може мати місце тільки на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється таке провадження, яке передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна та повідомленої ОСОБА_10 підозри, в провадженні СВ УСБ України у Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 22024040000000272, за ознаками ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.

Також встановлено, що ОСОБА_10 не є єдиним засновником ТОВ «ВІККІ ПРАЙД», а має тільки відсоток частки статутного капіталу в розмірі 40 відсотків.

Тобто, грошові кошти, які знаходяться на рахунках підприємства, на які слідчий вважає за необхідне накласти арешт, не є виключно власністю ОСОБА_10 та він не має права розпоряжатися ними одноособово.

Інші засновники ТОВ «ВІККІ ПРАЙД», як і саме товариство, згідно наявних матеріалів не мають відношення до розглядуваного кримінального провадження № 22024040000000272.

Відповідно довимог п.п.5,6ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадженнята наслідкиарешту длямайна третіхосіб.

Частиною 4ст.173КПК Українитакож передбачено,що уразі задоволенняклопотання слідчийсуддя,суд застосовуєнайменш обтяжливийспосіб арештумайна.Слідчий суддя,суд зобов`язанийзастосувати такийспосіб арештумайна,який непризведе дозупинення абонадмірного обмеженняправомірної підприємницькоїдіяльності особи,або іншихнаслідків,які суттєвопозначаються наінтересах іншихосіб.

Наведених вище вимог при вирішенні клопотання слідчого в повній мірі враховано не було, оскільки накладення арешту на рахунки ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» суттєво обмежило юридичну особу здійснювати господарську діяльність.

За статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конвенція прозахист праві основоположнихсвобод єміжнародним договором,який закріплюєпевний перелікнайбільш важливихдля людинисуб`єктивнихправ.Складовою цієїКонвенції єокремі протоколи,які доповнюютьта розвиваютьїї положення.Статтею 1Протоколу №1до Конвенціївстановлено,що «кожнафізична абоюридична особамає правомирно володітисвоїм майном.Ніхто неможе бутипозбавлений свогомайна,інакше якв інтересахсуспільства іна умовах,передбачених закономабо загальнимпринципам міжнародногоправа».

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Таким чином, висновок про необхідність накладення арешту на банківські рахунки підприємства з метою конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_10 як виду покарання, не відповідає фактичним обставинам справи, а тому така ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання слідчого про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ТОВ «ВІККІ ПРАЙД», - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11 червня 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22024040000000272 від 08 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області капітана юстиції ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ВІККІ ПРАЙД» у кримінальному провадженні № 22024040000000272 від 08 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3