Постанова

від 24.07.2024 по справі 199/3962/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1851/24 Справа № 199/3962/24 Суддя у 1-й інстанції - ДЯЧЕНКО І. В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Дніпро

Суддя Дніпровськогоапеляційного суду Кононенко О.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, Рпрацюючої головним бухгалтером ТОВ «НВП «МІАН», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.

При обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «НВП «МІАН» (код ЄДРПОУ 42048961), що розташоване у м. Дніпрі по пр. Слобожанський, 63, офіс 74, не сплатила узгоджене податкове зобов`язання з податку на прибуток згідно до наданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік № 9383402298 від 14.02.2024, в сумі 79776,00 гривень по терміну сплати 11.03.2024, фактично не сплачено, що підтверджено актом перевірки № 28184/04-36-04-08/42048961 від 25.04.2024, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-2КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень, просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що справа була розглянута за її відсутності, жодних повідомлень та повісток не надходило, а копію оскаржуваної постанови від 29 травня 2024 року було отримано 04 липня 2024 року.

Обґрунтовуючи апеляційній вимоги ОСОБА_1 вказує, що першої інстанції в супереч вимогам закону не сповістив учасників судового розгляду про дату та час судового розгляду та розглянув справу за її відсутності.

Також зазначає, що вона не має можливості подавати платіжні доручення до банківських установ, тому що вона не має права підпису банківських документів і немає електронного ключа для підпису таких документів.

Перевіряючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження вищезазначеної постанови, враховую, що справа була винесена 29 травня 2024 року без належного повідомлення ОСОБА_1 . Відповідно до стверджень ОСОБА_1 , що не спростовується матеріалами справи, копію оскаржуваної постанови було отримано 04 липня 2024 року, таким чином, з метою не порушення доступу до правосуддя та не порушення права ОСОБА_1 на захист, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та розглянути апеляційну скаргу по суті.

Так, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , яка підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, а також додала, що на підприємстві виключно директор наділений повноваженнями подавати платіжні доручення до банківських установ, а вона лише надає йому такі рекомендації. Також додала, що підприємство не сплатило узгоджене податкове зобов`язання з податку на прибуток, оскільки на даний час знаходиться в скрутному фінансовому становищі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги про відсутність в її діях складу даного адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і безпідставними.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , як головному бухгалтеру ТОВ «НВП «МІАН» ставиться у провину не сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток згідно до наданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік.

Відповідно до абз. 1 ст. 7 Розділу ІІІ Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

Таким чином, аналіз наведених вище вимог закону вказує на те, що в даному випадку саме ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. та саме саме вона була зобов`язана вчасно сплатити узгоджене податкове зобов`язання з податку на прибуток згідно до наданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік.

При цьому не приймаються до уваги ствердження ОСОБА_1 стосовно того, що вона не має можливості подавати платіжні доручення до банківських установ, тому не що вона не має права підпису банківських документів і немає електронного ключа для підпису таких документів, оскільки ці обставини, з огляду на вимоги наведеного вище Закону, не спростовують її винуватості, а стосуються виключно внутрішнього розпорядку підприємства щодо повноважень на вчинення таких дій.

Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Що стосується доводів апеляційної скарги в тій частині, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , то слід зазначити, що вказані недоліки були нівельовані під час апеляційного перегляду, який відбувся за її участі, що в даному випадку не свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист або обмеження доступу до правосуддя.

З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справіпро адміністративніправопорушення зач.1ст.163-2КУпАП,- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Кононенко