Рішення

від 25.07.2024 по справі 904/2353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024м. ДніпроСправа № 904/2353/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-виробниче підприємство "Синергія", 07357, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, провулок 1-го Травня, будинок 30, код ЄДРПОУ 43679627

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ-ГРУПП", 52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Новоолександрівка(пн), комплекс будівель та споруд, 187А, код ЄДРПОУ 35986198

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Оксень Андрій Вікторович

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-виробниче підприємство "Синергія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ-ГРУПП", в якій просить суд стягнути суму податку на додану вартість у розмірі 208 066,96грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням обов`язків відповідача в частині незареєстрованих податкових накладних.

Ухвалою суду від 12.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суду відзив на позовну заяву. Копія ухвали суду від 12.06.2024р., направлена на адресу відповідача за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК, відповідно до пунктів 4, 5 ч.6 якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Отже, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 02.07.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2024р.

23.07.2024р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, шляхом направлення на його адресу копії ухвали суду.

В судовому засіданні 25.07.2024р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-виробниче підприємство "Синергія" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВ-ГРУПП" (надалі - виконавець) був укладений договір № 01/10/22/1 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів військового призначення.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги по технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів військового призначення (далі - послуги), а замовник зобов`язується приймати надані послуги виконавцем та оплатити надані Послуги у строки та на умовах, що вказані у цьому Договорі або Специфікаціях до цього Договору. Перелік транспортних засобів військового призначення (із зазначенням заводського номеру), щодо яких необхідно надати Послуги вказується у заявках та специфікаціях до даного договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна вартість (сума) цього договору становить сукупність вартості послуг, наданих виконавцем за умовами цього договору, специфікацій, рахунків-фактур та актів наданих послуг до цього договору. Остаточна вартість послуг відображається сторонами в Актах прийому-передачі наданих послуг. (п.1.3. договору)

Згідно п. 3.4. договору Послуги надаються на виробничих площах Виконавця, визначених в Специфікаціях. Замовник передає, а Виконавець приймає транспортні засоби військового призначення Виконавцю за Актом прийому-передачі транспортних засобів військового призначення (його складових) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання Специфікації, у відповідності до умов цього Договору.

Вартість послуг за даним договором зазначається виконавцем в специфікації, рахунку-фактурі та акті прийому-передачі наданих послуг. (п.4.1. договору)

Відповідно до п.4.2. договору оплата за послуги здійснюється Замовником на підставі Акту прийому-передачі наданих послуг та рахунку-фактури в розмірі 100% протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та отримання від Виконавця рахунку-фактури.

Згідно п.5.2. договору у разі, коли якість наданих Виконавцем послуг задовольняє Замовника, сторони підписують Акт прийому-передачі наданих послуг.

Даний договір набуває чинності з дня підписання та діє до 31.12.2023р., а в частині розрахунків до повного їх виконання. (п.9.1. договору)

Згідно акту № 6 від 05.12.2022р. відповідач надав послуги позивачу в розмірі 510 401,78грн. з ПДВ.

05.12.2022р. між сторонами була підписана специфікація до акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 6 від 05.12.2022 на суму 510 401,78грн. з ПДВ.

Відповідач на адресу позивача направив рахунок на оплату № 7 від 05.12.2022 про сплату за надані послуги (технічне обслуговування та ремонт БРДМ-2 № Б09ЛТ7807) в розмірі 510 401,78грн. з ПДВ, з яких ПДВ становить 85 066,96 грн.

Позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 510 401,78 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1337 від 28.12.2022 та № 1127 від 27.02.2023.

Також, відповідач відповідно до умов договору надало послуги позивачу, а саме, провела технічне обслуговування та ремонт БРДМ-2 № В04КК6819, що підтверджується погодженими та підписаними сторонами специфікацією до Договору (надання послуг) № 01/10/22/1 від 01.10.2022 та актом надання послуг № 8 від 09.05.2023 на суму у розмірі 738 000,00грн. з ПДВ.

Відповідач направив на адресу позивача рахунок на оплату № 4 від 09.05.2023 на суму у розмірі 738 000,00 грн. з ПДВ, з яких ПДВ становить 123 000,00грн. та які були сплачені позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 1613 від 12.06.2023 на суму 738 000,00 грн.

Загальна сума послуги за вищевказаним договором становить 1 248 401,78 грн. (в т.ч. ПДВ 208 066,96 грн.).

Відповідач 05.12.2022р. склав та 29.12.2022 зареєстрував податкову накладну за № 9284026678 на суму ПДВ 85 066,96грн. та реєстрації якої було зупинено, що підтверджується матеріалами справи.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо оскарження відповідачем вказаного вище факту в адміністративному, судовому порядку дію чи бездіяльність податкового органу.

Залишок по незареєстрованим податковим накладним відповідачем складає 208 066,96 грн.

Листом від 16.04.2024 № 9627/23-1604/1 позивач звернувся з вимогою до відповідача про сплату компенсації податку на додану вартість в сумі 208 066,96грн., яка була залишена відповідачем без відповіді.

Отже, матеріалами справи встановлено зарахування грошових коштів на рахунок відповідача був здійснений позивачем в період з грудня 2022р. по червень 2023р., а тому податкове зобов`язання з надання послуг (ремонт техніки ) є таким, що настав на дати відповідних зарахувань.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.

За змістом пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно із ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 236 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення у разі якщо інше не передбачено законом або договором. Суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб`єкта підприємницької діяльності, яка не відповідає вимогам права, не узгоджується з юридичними обов`язками зазначеного суб`єкта, порушує права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Згідно із п.п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Так, на момент, який встановлений приписами ст. 187 ПК України, контрагент суб`єкта підприємницької діяльності зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) у встановлений ПК України термін.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Факт господарського правопорушення у даному випадку полягає у бездіяльності ТОВ «МВ-ГРУПП» і не вчиненні ним передбачених податковим законодавством дій, що полягають у непроведенні реєстрації податкових накладних в ЄРПН у встановлений ПК України термін. Як наслідок, граничні строки реєстрації податкових накладних за спірними Договорами сплинули, що унеможливило виникнення у ТОВ «КВП «Синергія» права на податковий кредит.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦКУ та ст. 224 ГКУ є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на Позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки -збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідач не виконав всіх вимог ст. 201 ПКУ та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, що призвело до відмови у реєстрації податкової накладної № 4 від 09.12.2022. У зв`язку з цим ТОВ «КВП «Синергія» був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 208 066,96 грн.

При цьому хоча обов`язок виконавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед замовником, невиконання такого обов`язку фактично завдало Позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, постанова Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Факт відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є достатнім доказом протиправної поведінки Відповідача та не потребує наявності будь-якої податкової перевірки такого факту.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При порушенні контрагентом (постачальником/виконавцем) обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця/замовника) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків (постанова Великої Палати Верховного суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Таким чином, ТОВ «МВ-ГРУПП» зобов`язане компенсувати на користь ТОВ «КВП «Синергія» податок на додану вартість в сумі 208 066,96 грн., за яким останнім втрачено право на отримання податкового кредиту.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 3 121,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ-ГРУПП", 52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Новоолександрівка(пн), комплекс будівель та споруд, 187А, код ЄДРПОУ 35986198 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-виробниче підприємство "Синергія", 07357, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, провулок 1-го Травня, будинок 30, код ЄДРПОУ 43679627 суму податку на додану вартість у розмірі 208 066,96грн. та судовий збір в розмірі 3 121,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25.07.2024

Суддя С.П. Панна