Рішення

від 02.08.2023 по справі 905/1562/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.2023 Справа №905/1562/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Маріупольської міської ради Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет»,

про: стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 3323629,04грн внаслідок фактичного користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з?явився

від відповідача: не з?явився

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

10.08.2021, шляхом надіслання поштового відправлення Маріупольська міська рада Донецької області (далі - Маріупольська міська рада, Рада) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет» (далі - ТОВ «ІПК «Камет») про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 3323629,04грн внаслідок фактичного користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим №1412336600:01:022:0090 площею 4,3887 га, яка розташована за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нікопольський ( раніше -Бойко В.С. (Ілліча), буд. 163, без належного оформлення права користування, внаслідок чого останнім безпідставно збережено грошові кошти в розмірі орендної плати в сумі 3323629,04грн.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1562/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.09.2021 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 14.09.2021 задоволено клопотання позивача про витребування доказів в частині витребування у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О.В. копії договору купівлі-продажу комплексу від 25 травня 2016 року, зареєстрованого у реєстрі за №620, в іншій частині - відмовлено та відкладено підготовче засідання на 07.10.2021 об 11.30.

Ухвалою суду від 07.10.2021 відкладено підготовче засідання на 20.10.2021 року об 11:00 год.

Ухвалою від 20.10.2021 відкладено підготовче засідання на 04.11.2021 о 12:00 год.

Ухвалою від 26.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1562/21 на тридцять днів.

Ухвалою від 04.11.2021 відкладено підготовче засідання на 18.11.2021 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 18.11.2021 відкладено підготовче засідання на 09.12.2021 року о 12:00 год.

Ухвалою від 09.12.2021 відкладено підготовче засідання на 11.01.2022 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 11.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи та закрито підготовче провадження у справі № 905/1562/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.02.2022 року об 11:00 год.

У зв?язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 27.01.2022 по 11.02.2022 на лікарняному, судове засідання призначене на 03.02.2022 року об 11:00 год. не відбулось, про що сторони були повідомлені шляхом направлення телефонограм, які містяться у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 14.02.2022 після виходу судді з лікарняного судове засідання у справі призначено на 25.02.2022 року о 12:00 год.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Підготовче засідання, призначене на 25.02.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвалою суду від 19.05.2022 судове засідання у справі № 905/1562/21 призначене на 25.02.2022 року о 12:00 год. відкладено.

Ухвалою від 12.09.2022 суд запропонував учасникам справи у строк п?ятнадцять днів письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, у разі відсутності - суд буде розглядати справу за наявними матеріалами, надати інформацію щодо актуальних засобів зв?язку, інформація щодо яких відсутня в матеріалах справи. У разі відсутності додаткової інформації з цього приводу суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств.

Ухвалою суду від 27.03.2023 призначено судове засідання у справі на 25.04.2023 року о 15:30 год.

Ухвалою суду від 25.04.2023 відкладено розгляд справи на 26.05.2023 року об 11:30 год.

Ухвалою суду від 26.05.2023 відкладено розгляд справи на 22.06.2023 року об 11:15 год.

Ухвалою суду від 22.06.2023 відкладено розгляд справи на 02.08.2023 року об 11:45 год.

Згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження Маріупольської міської ради: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70; ТОВ «ІПК «Камет»: 87535, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 163.

За Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією, з 05.03.2022 відноситься вся територія Маріупольського району.

Факт тимчасової окупації м.Маріуполь визнається судом загальновідомим, тому згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не потребує доведення.

За даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштові відділення 87500, 87535 до сфери обслуговування яких віднесено місце реєстрації відповідача та третьої особи, тимчасово не функціонують.

За приписами ч.1 ст. 12.1. Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (ч.ч.2,3).

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, своєю чергою, покладає на учасника справи обов?язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Позивач повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення копії ухвали суду на офіційну електронну адресу установи. 24.07.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника останнього. У судове засідання 02.08.2023 представник установи не з`явився. Суд задовольнив клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 02.08.2023 не з`явився. Відповідач повідомлявся про дату судового засідання шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4,5 ст. 122 ГПК України. Суд за відомими номерами підприємства передавав телефонограми, за одним з яких телефонограму прийнято.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про дату проведення судового засідання у справі.

Суд також бере до уваги, що відповідач мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12 щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Фактично після початку військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану 24.02.2022 з боку ТОВ «ІПК «Камет» будь-яких дій у межах справи здійснено не було, про факт відкритого судового провадження вказаній юридичній особі достеменно відомо.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався.

За об`єктивних обставин, які пов`язані з місцезнаходження суду у м.Харкові, що постійно знаходиться під ворожими обстрілами, роботою суду дистанційно на підставі розпорядження №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказу №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою», рішення зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022 з метою дотримання принципів змагальності сторін та рівності їх перед законом та судом останній діяв виходячи принципу розумності строків розгляду справи.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

Консолідована позиція позивача міститься у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, відповідно до яких останній обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В. 25.05.2015 за реєстровим №620, власником нежитлового комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нікопольський (раніше - Бойко В.С. (Ілліча), буд. 163 є ТОВ «ІПК «Камет». Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим №1412336600:01:022:0090 площею 4,3887 га, спірна земельна ділянка не вибувала із користування відповідача.13.09.2019 відповідач подав до Маріупольської міські ради заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості площею 4,3887 га. Проєкт затверджений рішенням Ради, одночасно встановлений розмір орендної плати та рекомендовано звернутися із заявою про оформлення проєкту договору земельної ділянки протягом 3 місяців з дати прийняття цього рішення. Відповідачем після отримання дозволу Ради від 15.12.2017 №7/24 2315 замовлено у ТОВ «Проектно-експертна фірма «Землі приазов?я» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років, який й був виготовлений. Відповідно межі земельної ділянки, її площа та розташування з прив?язкою до місцевості з урахуванням площі, необхідної для обслуговування всього комплексу об?єктів нерухомого майна, належного відповідачеві, вже визначена самим відповідачем як замовником відповідного проєкту землеустрою, та ним не оспорювалась. Означене, на переконання позивача, підтверджує, що відповідач для розміщення всього комплексу власної нерухомості займає земельну ділянку саме площею 4,3887 га, а не лише ту, що є під будівлями. Позивач вказує, що у разі якщо відповідач вважав, що використовує для обслуговування власної нерухомості земельну ділянку меншої площі, він мав право звернутися до позивача із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оскільки відбувається формування нової земельної ділянки), надавши документи, що свідчать про таку необхідність, і після отримання такого дозволу звернутися за розробленням проекту землеустрою.

Позивач зазначає, що до моменту подачі позовної заяви ТОВ «ІПК «Камет» не звертався до Ради метою укладення договору оренди спірної земельної ділянки, відповідно використовуючи земельну ділянку під розміщення нежитлового комплексу без оформлення належним чином і в установленому порядку правовстановлюючого документа, відповідач при цьому не сплачував орендну плату за період з 01.08.2017 по 31.08.2020, чим фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно - орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Маріупольська міська рада письмово повідомила ТОВ «ІПК «Камет» про розмір втрат при використанні земельної ділянки без достатньої правової підстави і необхідності їх оплати, однак відповідач, отримавши листа, грошові кошти не перерахував, позиції з цього приводу не висловив. Позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним як власником земельної ділянки втрати з орендної плати за вказаний період у загальній сумі 3323629,04грн, а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати.

Позивач не погоджується з посиланням відповідача на факт звернення ним до Маріупольської міської Ради із листом № 44 від 21.09.2021 щодо надання роз?яснень нарахування вартості орендної плати, на який, начебто, не отримано відповіді, адже у системі діловодства Маріупольської міської ради він не зареєстрований, а відповідач не надає жодних доказів надіслання або вручення листа. Позивач ознайомився зі змістом вказаного листа разом із запереченнями на відповідь на відзив та вважає, що його зміст стосуються здебільшого компетенції органів Держгеокадастру України, оскільки його зміст стосується методики визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Щодо заперечень ТОВ «ІПК «Камет» відносно розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у зв?язку з наданням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 13.01.2020, у той час як позовні вимоги охоплюють період з 01.08.2017 по 31.07.2020, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, відповідно до якої суд вважає за можливе здійснити розрахунок позовних вимог стосовно стягнення безпідставно збережених коштів за весь спірний період користування земельною ділянкою без договору оренди на підставі наявного витягу з технічно документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Щодо посилань відповідача про зазначення у рішенні Маріупольської міської ради №7/47-4660 від 27.11.2019, що частина земельної ділянки, запроєктованої до відведення, площею 0.2690 га необхідна для обслуговування мереж водопостачання і каналізації КП «Маріупольське управління водопровідно¬-каналізаційного господарства», позивач роз?яснює, що вказане лише означає, що такому підприємству необхідний виключно доступ до мереж водопостачання, що у тому числі підведені до нерухомого майна відповідача, розміщеного на спірній земельній ділянці у випадку аварій з метою належного обслуговування мереж для оперативного усунення поломок, внаслідок чого у вказаному рішенні ТОВ «ІПК «Камет» пропоновано укласти договір земельного сервітуту з КП «Маріупольське управління водопровідно¬-каналізаційного господарства».

Консолідована позиція відповідача по суті заявлених позовних вимог міститься у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та у письмових поясненнях, в яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що незважаючи на придбання нежитлового комплексу площею 294,7кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 4,3887 га, відповідачем фактично використовувалася площа земельної ділянки лише під нежитловим комплексом, а не площа, яку вказує позивач у позовній заяві. На переконання відповідача, площа, яка вказана в договорі купівлі-продажу засвідчує лише той факт, що нежитлові приміщення, які були викуплені знаходяться на відповідній площі земельної ділянки. Відповідач вказує, що ним 13.09.2019 подавалася заява про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду, однак позивач тривалий час не надавав відповідний дозвіл та зволікав з рішенням про передачу земельної ділянки в оренду, внаслідок чого після отримання рішення про можливість укладення договору оренди у відповідача відпала потреба в оренді (користуванні) цією земельною ділянкою. Під час очікування вказаного рішення, земельною ділянкою відповідач не користувався. Відповідно, на думку відповідача подання документів на розробку проектної документації не є доказом підтвердження використання земельної ділянки. Окремо відповідач зазначає, що звертався до позивача з листом вих.№44 від 21.09.2020року щодо, зокрема, роз?яснень нарахування вартості орендної плати, однак відповіді на цей лист не отримав.

Крім того, з рішення Маріупольської міської ради №7/4 7- 4660 від 27.11.2019, зокрема, зазначено, що частина земельної ділянки, запроєктованої до відведення, площею 0.2690 га необхідна для обслуговування мереж водопостачання і каналізації КП «Маріупольське управління водопровідно¬-каналізаційного господарства», а відтак вказана площа не повинна включатися до розрахунку.

Також під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до позовних вимог за період з 01.08.2017 по 31.12.2017, обґрунтовуючи це тим, що позовні вимоги стосуються 2017 року, а позовна заява подана позивачем у 2021, а отже зі спливом 3-річного строку позовної давності.

Позивач - Маріупольська міська рада в своїх поясненнях зазначає, що пред`явлені позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів стосуються періоду з 01.08.2017 по 31.07.2020. У зв`язку з неукладенням договору оренди спірної земельної ділянки рада не набула прав та обов`язків орендодавця, а відповідач - орендаря. З цієї причини були вжиті заходи для відновлення порушених прав територіальної громади створена комісія для визначення розміру спричинених збитків, акт якої надіслано відповідачу з пропозицією добровільної сплати коштів. Відшкодування виявлених збитків можливо лише на підставі рішення комісії, затвердженого виконавчим органом Маріупольської міської ради. У зв`язку з встановленням на території України з 12.03.2020 карантину, така комісія з визначення обсягу та розміру збитків (недоотриманих доходів) змогла зібратись лише 21.09.2020. Повідомлення про результат засідання комісії та документи надіслано відповідачу 23.02.2021 та отримано 09.04.2021. Відповідач відповіді на пропозицію позивачу не надіслав, грошові кошти не перерахував. Тобто, про небажання ТОВ «ІПК «Камет» сплатити збитки за користування земельною ділянкою, Маріупольській раді стало відомо у квітні 2021 року, а 10.08.2021 до господарського суду був направлений відповідний позов. Таким чином, на думку позивача, саме з цього моменту Маріупольська міська рада дізналася про порушення свого права, тому строк позовної давності не пропущено.

Виклад обставин справи, встановлених судом

25.05.2016 року між ТОВ «Камет» (далі - Продавець) та ТОВ «ІПК «Камет» (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу, який посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В. за реєстровим №620, за умовами якого ТОВ «ІПК «Камет» набуло право власності на нежитловий комплекс 163 (сто шістдесят три) загальною площею 294,7 кв.м, який знаходяться на земельній ділянці площею 4,3887га/ кадастровий номер 1412336600:01:022:0090, за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Бойко В.С. (Ілліча), будинок 163 (сто шістдесят три). На земельній ділянці розташовано: основне літера А-1, загальною площею 154,3 кв.м, основне літера 3-1, загальною лею 33,1 кв.м, гараж літера В-1, загальною площею 99,8 кв.м, сторожка літера Г-1, загальною площею 7,5 кв.м, навіс літера Д-1, КТП літера Е-1, навіс літера В-1, ворота №1, ворота №2, ворота № 4, огорожа №5, рельсова колія літера 1, рельсова підкранова колія літера 11, рельсова літера ІІІ.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт на вказаний об`єкт, оформлений 12.06.2015. У технічному паспорті наведено генеральний план та вказано, що земельна ділянка складає 4,3887га.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області №7/5-92 від 03.03.2016 проспект Бойко В.С. (Ілліча) у м.Маріуполь перейменовано у проспект Нікопольський.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області №7/24-2315 від 15.12.2017 розглянуто звернення ТОВ «ІПК «Камет» та надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,3887 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлового комплексу виробничо-складського призначення) по просп.Нікопольському, 163 у Кальміуському районі міста ТОВ «ІПК «Камет» (код ЄДРПОУ 40191949).

На замовлення ТОВ «ІПК «Камет» ТОВ «Проектно-експертна фірма «Землі Приазов?я» виконано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років ТОВ «ІПК «Камет» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлового комплексу виробничо-складського призначення) по просп.Нікопольському, 163 у Кальміуському районі м.Маріуполя Донецької області, відповідно до якого площа земельної ділянки становить 4,3887 га.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області №7/42-4004 від 29.05.2019 розглянуто повторну заявку ТОВ «ІПК «Камет» та надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,3887 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлового комплексу виробничо-складського призначення) по просп.Нікопольському, 163 у Кальміуському районі міста ТОВ «ІПК «Камет» (код ЄДРПОУ 40191949).

13.09.2019 ТОВ «ІПК «Камет» звернулось до Маріупольської міської ради Донецької області із заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 4,3887 га, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, просп.Нікопольський, 163. Заява зареєстрована за №054-01.02-04970.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області №7/47-4660 від 27.11.2019 розглянуто заяву ТОВ «ІПК «Камет» та вирішено затвердити проєкт землеустрою щодо відведення та надати із земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер №1412336600:01:022:0090) площею 4,3887 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промислоності (обслуговування нежитлового комплексу виробничо-складського призначення) по просп.Нікопольському, 163 в Кальміуському районі міста товариству ТОВ «ІПК «Камет» (код ЄДРПОУ 40191949) (п.1 рішення); встановлено розмір орендної плати за запитувану земельну ділянку згідно рішення Маріупольської міської ради, що регламентує розмір орендної плати, на рівні 3% від її грошової оцінки. У випадку зміни у встановленому порядку ставок орендної плати, розмір орендної плати змінюється автоматично, без укладання додаткового договору до діючого, на момент внесення відповідних змін, договору оренди земельної ділянки. (п.2 рішення)

Відповідно до п.4.1 рішення встановлено ТОВ «ІПК «Камет» подати до Центру надання адміністративних послуг заяву про оформлення проєкту договору оренди вказаної земельної ділянки протягом трьох місяців від дня прийняття даного рішення. У разі недотриманння встановленого строку рішення вважати таким, що втратило чинність.

У вступній частині рішення також вказано, що частина земельної ділянки, запроектованої до відведення, площею 0,2690 га необхідна для обслуговування мереж водопостачання і каналізації КП «Маріупольське управління водопровідно-каналізаційного господарства», у зв?язку із чим у п.4.8 рішення встановлено ТОВ «ІПК «Камет» укласти договір земельного сервітуту з КП «Маріупольське управління водопровідно-каналізаційного господарства» та зареєструвати його у встановленому порядку.

Ставки орендної плати встановлені рішенням Маріупольської міської ради №7/14-1120 від 23.12.2016, що складає 3% від нормативної грошової оцінки.

В подальшому вказане рішення продовжено на 2018 рік рішенням Маріупольської міської ради №7/25-2387 від 27.12.2017, а рішеннями №7/32-2920 від 25.06.2018 встановлено тотожну ставку орендної плати на 2019.

Рішенням Маріупольської міської ради №7/42-4105 від 29.05.2019 на 2020 рік така ставка підвищена до 12% у разі тимчасового зняття земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (укладення договору оренди), якими припущенні порушення вимог законодавства у сфері земельних відносин для підрахунку збитків.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2020, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1412336600:01:022:0090, розташованої у м.Маріуполь, по просп.Нікопольському, 163 площею 4,3887 га становить 25131858,25грн.

Також відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки містяться у листі Відділу у м.Маріуполі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 19.05.2020 №335/105-20), а саме: 1031,73грн/м2 (станом на 01.01.2017, 01.01.2018), 1547,60грн/м2 (станом на 17.07.2018), 1431,62грн/м2 (станом на 01.01.2019), 572,65грн/м2 (з 15.02.2019), 572,65грн/м2 (станом на 01.01.2020).

Рішенням Маріупольської міської ради №243 від 21.07.2020 внесено зміни до рішення виконкому міської ради №318 від 18.07.2018 та затверджено Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (Додаток №1), форму повідомлення (Додаток №2) та форму акту з визначення обсягу та розміру збитків (Додаток №3).

Листом №26-49657-26.1 від 04.09.2020 Маріупольська міська рада запросила ТОВ «ІПК «Камет» на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 21.09.2020 з 15.00 до 16.30год.

Згідно акту №7 від 21.09.2020 комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, створеною рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.07.2020 №243, встановлено, що земельна ділянка площею 4,3887 га (кадастровий номер 1412336600:01:022:0090) розташована по просп.Нікопольському, 163 в Кальміуському районі міста з 01.08.2017 по 31.07.2020 фактично використовувалась землекористувачем - ТОВ «ІПК «Камет» без оформлення відповідного документа, що спричинило неодержання міською радою доходу у формі орендної плати. Розмір збитків, завданих територіальній громаді за цей період становить 4633469,32грн.

Зазначений акт комісії затверджений рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №47 від 17.02.2021.

Повідомленням №26.6.3-13240 від 23.02.2021 Маріупольська міська рада запропонувала ТОВ «ІПК «Камет» добровільно відшкодувати міськраді збитки за використання ділянки з порушенням норм земельного законодавства, проте вказані грошові останнім сплачені не були, що стало підставою для звернення до суду з означеним позовом.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб?єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об?єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред?явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з власника об?єкта нерухомого майна на підставі положень статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об?єкт розміщений.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв?язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов?язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об?єктивними умовами виникнення зобов?язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом наведених правових норм характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. При цьому вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов?язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов?язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Означений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб?єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об?єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю у відповідності до частини другої цієї статті встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Плата за землю - обов?язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Таким чином, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі у відповідності до пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України зобов?язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Наданими доказами доведено, що відповідач у спірний період був власником об?єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 4,3887 га (кадастровий №1412336600:01:022:0090), розташованою по просп.Нікопольському, 163 в Кальміуському районі міста в м. Маріуполі. Вказаний факт є встановленим та відповідачем не оспорюється.

Із матеріалів справи вбачається намір відповідача після набуття права власності за договором купівлі-продажу комплексу від 25 травня 2016 (посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В. за реєстровим №620) на нерухоме майно здійснити оформлення договору оренди земельної ділянки, на якій таке майно розташоване.

Зокрема, вказані обставини підтверджуються первісним та повторним зверненнями останнього у встановленому законом порядку до ММР Донецької області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,3887 га. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлового комплексу виробничо-складського призначення) по просп.Нікопольському, 163 у Кальміуському районі міста ТОВ «ІПК «Камет» (код ЄДРПОУ 40191949).

Відповідними рішеннями Маріупольської міської ради Донецької області від 15.12.2017 №7/24-2315 та 29.05.2019 №7/42-4004 вказані звернення розглянуті, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, заявлену відповідачем.

В подальшому, 13.09.2019 після отримання проекту землеустрою ТОВ «ІПК «Камет» звернулось до Маріупольської міської ради Донецької області із заявою про затвердження такого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 4,3887 га, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, просп.Нікопольський, 163 (реєстровий №054-01.02-04970), що є наступним етапом в порядку оформлення договору оренди земельної ділянки з міською радою.

Вказана заява також розглянута позивачем та своїм рішенням від 27.11.2019 №7/47-4660 затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано із земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер №1412336600:01:022:0090) площею 4,3887 га. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлового комплексу виробничо-складського призначення) по просп.Нікопольському, 163 в Кальміуському районі міста товариству ТОВ «ІПК «Камет» (код ЄДРПОУ 40191949).

У вказаному рішенні встановлено розмір орендної плати за запитувану земельну ділянку згідно рішення Маріупольської міської ради, що регламентує розмір орендної плати, на рівні 3% від її грошової оцінки та зазначено, що у випадку зміни у встановленому порядку ставки орендної плати, розмір орендної плати змінюється автоматично, без укладання додаткового договору до діючого, на момент внесення відповідних змін, договору оренди земельної ділянки. (п.2 рішення)

Крім того, у п.4.1 рішенням встановлено ТОВ «ІПК «Камет» подати до Центру надання адміністративних послуг заяву про оформлення проекту договору оренди вказаної земельної ділянки протягом трьох місяців від дня прийняття даного рішення. У разі недотриманння встановленого строку рішення вважати таким, що втратило чинність.

Таким чином, згідно вказаного рішення ТОВ «ІПК «Камет» повинно було звернутися до Центру надання адміністративних послуг із заявою про оформлення проекту договору оренди вказаної земельної ділянки до 27.02.2020 (включно).

Матеріали справи не місять доказів такого звернення, так само як і доказів належного оформлення відповідачем як власником будівлі права у вказаний позивачем період користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Радою.

Суд під час розгляду справи звертається до усталеної практики Верховного Суду, який розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Оформлення власником об?єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об?єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об?єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об?єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Вказана правова позиція є сталою та міститься у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №918/779/22, а подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов?язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об?єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об?єкт, а тому саме із цієї дати у власника об?єкта нерухомого майна виникає обов?язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об?єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об?єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Враховуючи викладене суд не приймає посилання відповідача на зволікання ради із наданням дозволу на укладення договору оренди, внаслідок чого після отримання такого дозволу 27.11.2019 у відповідача відпала необхідність в оренді (користуванні) спірною земельною ділянкою, у зв?язку з чим він не звертався за оформленням відповідного договору оренди, адже у будь-якому разі з 25.05.2016 у ТОВ «ІПК «Камет» виник обов?язок сплати грошових коштів Маріупольській міській раді Донецької області за користування земельною ділянкою площею 4,3887 га (кадастровий номер №1412336600:01:022:0090), на якій розташоване майно відповідача.

Зважаючи на викладене, господарський суд визнав встановленим факт використання протягом 01.08.2017-31.08.2020 ТОВ «ІПК «Камет» земельної ділянки, розташованої по просп.Нікопольському, 163 в Кальміуському районі міста в м. Маріуполі Донецької області, на якій розміщений об?єкт нерухомого майна відповідача, без достатньої правової підстави та несплати орендної плати, чим допущено порушення норм земельного законодавства.

Відсутність правової підстави означає, що відповідач безпідставно збагатився за рахунок власника цієї земельної ділянки, зберігши у себе кошти, які мав заплатити за користування нею у вигляді орендної плати. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19.

Відтак, відповідач зобов?язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Господарський суд зазначає, що спірна земельна ділянка площею 4,3887 га має кадастровий номер 1412336600:01:022:0090 і є об?єктом Державного земельного кадастру.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки міститься у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2020 №214, сформованим Відділом у місті Маріуполі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області та становить 25131858,25грн.

Орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності встановлена рішеннями Маріупольської міської ради від 23.12.2016 №7/14-1120 за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказане рішення було продовжено на 2018 рік рішенням ММР Донецької області від 27.12.2017 №7/25-2387, а рішенням від 25.06.2018 №7/32-2920 встановлено тотожну ставку орендної плати на 2019. На 2020 рік така ставка підвищена рішенням Маріупольської міської ради до 12% у разі тимчасового зняття земельної ділянки без належного оформлення правовствновлюючих документів на право користування земельною ділянкою (укладення договору оренди), якими припущенні порушення вимог законодавства у сфері земельних відносин для підрахунку збитків.

В матеріалах справи міститься акт №7 від 21.09.2020, в якому здійснено розрахунок обсягу безпідставно збережених ТОВ «ІПК «Камет» коштів за період з 01.08.2017 по 31.07.2020 в сумі 4633469,32грн, який затверджено рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17.02.2021 №47. Вказаний розрахунок здійснений комісією на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які надані Відділом у місті Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у листі №335/105-20 від 19.05.2020.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві здійснено власний розрахунок на підставі відомостей про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №214 від 13.01.2020, сформованого Відділом у місті Маріуполі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області. Так позивачем нараховано безпідставно збережені ТОВ «ІПК «Камет» кошти за період з 01.08.2017 по 31.07.2020 в сумі 3323629,04грн.

Судом враховується розрахунок позивача здійснений у позовній заяві.

Перевіривши зазначений Маріупольською міською радою у позовній заяві розрахунок, господарський судом встановлено, що у розрахунку за період з 01.01.2020 по 31.07.2020 позивачем неправильно визначено кількість днів фактичного використання земельної ділянки, а саме: замість 213 днів нарахування здійснено на 186 днів, відтак розрахунок є методологічно та арифметично неправильним у цій частині, у зв?язку з чим судом здійснено власний розрахунок.

Згідно здійсненого судом розрахунку, розмір збитків нарахованих за визначений позивачем період становить 1755112,36грн та розрахований таким чином: 572,65грн/м2 (норм.грош.оцінка квадратного метра земельної ділянки) * 43887 (плоша земельної ділянки) * 12% (відсоткова ставка за рішенням від 29.05.2019 №7/42-4105) / 366 (кількість днів у році) * 213 (кількість днів фактичного використання земельної ділянки).

Разом з тим, враховуючи, що згідно ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги за цей період розглядаються судом в заявленому позивачем розмірі в сумі 1499673,47грн.

В іншій частині розрахунок позивача правильний.

Відповідач під час розгляду справи заперечував проти здійсненого позивачем розрахунку, вказуючи, що недоведеним є використання ним загальної площі земельної ділянки, натомість він використовує лише земельну ділянку 294,7кв.м., на якій розташований належний йому на праві власності нежитловий комплекс. Суд не враховує такі доводи, адже ним у своїх зверненнях про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та заяві про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості самостійно вказувалася площа земельної ділянки 4,3887 га, яка також тотожна тій, яка зазначена в договорі купівлі-продажу комплексу та технічному паспорту на обєкт. Крім того, вказана площа земельної ділянки встановлена в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років, який виконаний на замовлення ТОВ «ІПК «Камет» та надавався ним на затвердження до міської ради. Протилежного не доведено.

Відтак, відповідач, купуючи нерухоме майно мав достеменну інформацію щодо площі земельної ділянки, на якій таке майно розміщене та протягом декількох років здійснював всі необхідні дії для оформлення договору оренди вказаної земельної ділянки площею 4,3887 га, у тому числі, замовлення проєкту землеустрою. Одночасно, у тому разі, якщо ТОВ «ІПК «Камет» вважало, що для використання належного йому нерухомого комплексу необхідна земельна ділянка площею менше 4,3887 га, воно не було позбавлено права при зверненні до Маріупольської міської ради Донецької області із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказати необхідну йому площу земельної ділянки, однак такою можливістю підприємство не скористалось.

Посилання відповідача на використання КП «Маріупольське управління водопровідно¬-каналізаційного господарства» частини спірної земельної ділянки площею 0.2690 га. як на підставу виключення вказаної площі з розрахунку позивача, суд вважає безпідставними, адже у відповідному рішенні Маріупольської міської ради №7/47-4660 від 27.11.2019 вказано, що така площа запроектована до відведення та необхідна для обслуговування мереж водопостачання і каналізації, у зв?язку із чим у п.4.8 рішення ТОВ «ІПК «Камет» встановлено укласти договір земельного сервітуту з КП «Маріупольське управління водопровідно-каналізаційного господарства» та зареєструвати його у встановленому порядку.

Таким чином, використання площі 0.2690 га спірної земельної ділянки КП «Маріупольське управління водопровідно¬-каналізаційного господарства» здійснюється виключно для обслуговування мереж водопостачання і каналізації, права власності чи оренди у вказаного підприємства на таку земельну ділянку не виникає, а користувачем земельної ділянки площею 4,3887 га з кадастровим номером 1412336600:01:022:0090 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості залишається ТОВ «ІПК «Камет», відтак відсутні підстави вважати, що в цій частині розрахунок повинен бути виконаний на інших правових підставах.

Щодо доводів відповідача про відсутність у матеріалах справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 01.08.2017року по 31.07.2020року, та здійснення розрахунку на підставі витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки датованого 13.01.2020, а отже з урахуванням середньої (базової) вартості земель населеного пункту, замість змінюваних, то таке твердження не узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, відповідно до якого чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов?язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв?язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Вказана правова позиція є сталою та також міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №922/4264/20. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 не відступала в цій частині від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Заперечення відповідача відносно Акту визначення обсягу та розміру збитків №7 від 21.09.2020, з підстав недодержання Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 при складанні акту обстеження земельної ділянки а саме відсутності у складі формованої комісії представника уповноваженого від Держекоінспекції та уповноваженого представника відповідача, суд не приймає до уваги, адже позивачем заявлені позовні вимоги згідно здійсненого ним розрахунку у позовній заяві, а не розрахунку збитків у Акті від 21.09.2020 №7.

Враховуючи викладене, за відсутності доказів укладення у встановленому законом порядку договору оренди земельної ділянки, розмір безпідставно збережених грошових коштів відповідачем за користування земельною ділянкою площею 4,3887 га (кадастровий номер №1412336600:01:022:0090) за період з 01.08.2017 по 31.07.2020 становить 3323629,04грн.

Розглядаючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності суд виходить з такого.

Поняття позовної давності унормовано главою 19 ЦК України. Норми про позовну давність мають імперативний характер.

У відповідності до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.3,ч.4 ст. 267 ЦК України).

Відповідач під час розгляду справи заявив письмове клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог за період з 01.08.2017 по 31.12.2017, обґрунтовуючи його тим, що за цими вимогами станом на дату звернення з позовом сплив 3-річний строк позовної давності.

За своєю правовою природою позовна давність розглядається як юридичний факт, що встановлює правові наслідки, визначає строки для захисту порушеного матеріального права або інтересу за допомогою примусових заходів, що застосовуються до боржника.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, №22083/93, №22095/93, §51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№2), №66610/09, §43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права, і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (така правова позиція відображена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Господарський суд звертає увагу на те, що формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Позивач - Маріупольська міська рада в своїх поясненнях зазначає, що пред`явлені позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів стосуються періоду з 01.08.2017 по 31.07.2020. У зв`язку з неукладенням договору оренди спірної земельної ділянки рада не набула прав та обов`язків орендодавця, а відповідач - орендаря. З цієї причини були вжиті заходи для відновлення порушених прав територіальної громади створена комісія для визначення розміру спричинених збитків, акт якої надіслано відповідачу з пропозицією добровільної сплати коштів. Відшкодування виявлених збитків можливо лише на підставі рішення комісії, затвердженого виконавчим органом Маріупольської міської ради. У зв`язку з встановленням на території України з 12 березня 2020 року карантину, така комісія з визначення обсягу та розміру збитків (недоотриманих доходів) змогла зібратись лише 21 вересня 2020 року. Повідомлення про результат засідання комісії та документи надіслано відповідачу 23.02.2021 та отримано 09.04.2021. Відповідач відповіді на пропозицію позивачу не надіслав, грошові кошти не перерахував. Тобто, про небажання ТОВ «ІПК «Камет» сплатити збитки за користування земельною ділянкою, Маріупольській раді стало відомо у квітні 2021 року, а 10.08.2021 до господарського суду був направлений відповідний позов.

Таким чином, на думку позивача, саме з цього моменту Маріупольська міська рада дізналася про порушення свого права, тому строк позовної давності не пропущено.

Одночасно, матеріалами справи встановлено, що відповідач згідно з договором купівлі-продажу від 25.05.2016 є власником нежитлового комплексу, розташованого на земельній ділянці за адресою: проспект Нікопольський, 163, м. Маріуполь.

Відповідно до заяви відповідача Маріупольською міською радою 15.12.2017 прийнято рішення за № 7/24/2315 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по проспекту Нікопольському, 163 в Кальміуському районі міста товариству з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет».

У зв`язку з невиконанням відповідачем рішення органу місцевого самоврядування 25.05.2019 міською радою прийняте рішення за № 7/42-4004 «Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по проспекту Нікопольському, 163 в Кальміуському районі міста».

Рішенням Маріупольської міської ради від 27.11.2019 № 7/47-4660 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення та надано із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду строком на десять років земельну ділянку (кадастровий номер 1412336600:01:022:0090) площею 4,3887 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлового комплексу виробничо-складського призначення) по проспекту Нікопольському 163 в Кальміуському районі міста товариству з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет». Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% від її грошової оцінки.

Натомість відповідач не звернувся до Маріупольської міської ради для укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Зважаючи на викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що про порушення свого права щодо несплати відповідачем орендних платежів за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення внаслідок неоформлення договору оренди земельної ділянки та безпідставного їх збереження ТОВ «ІПК М`Камет», йому стало відомо тільки 09.04.2021.

Між тим, Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (назва в редакції, чинній на дату прийняття) від 11.03.2020 р. № 211 з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р. на території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, до 31 грудня 2021 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-ІХ (набрав чинності з 02.04.2020 р.) Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Виходячи з наведених правових норм суд зауважує, що строки позовної давності продовжено для усіх суб`єктів незалежно від наявності у них реальних перешкод для звернення до суду за захистом своїх прав, які обумовлені саме карантинними заходами. Станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою та розгляду цієї справи господарським судом карантин тривав.

Господарський суд зауважує, що з урахуванням наведених приписів чинного законодавства, строк позовної давності, який не сплив на дату початку карантину 12.03.2020, був продовжений на строк дії такого карантину. Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (постанова від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20).

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, з урахуванням вказаного позивачем періоду стягнення - з 01.08.2017 по 31.07.2020 та дати звернення позивача з даним позовом до суду - 10.08.2021, суд дійшов висновку про те, що трирічний строк позовної давності у спірних правовідносинах (стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати протягом 01.08.2017 по 31.12.2017) на дату прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 № 211 та набрання чинності (02.04.2020) Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ не сплинув.

Відтак, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права з цим позовом, тому законні підстави для задоволення заяви відповідача відсутні.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і земельного законодавства, визнає позовні вимоги Маріупольської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет» понесених втрат з орендної плати у сумі 3323629,04грн належної позивачу земельної ділянки без достатньої правової підстави обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір відповідно ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Згідно по положень до ч.2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об?єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

Так, зазначеним Законом визначено ставки судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, суду загальної юрисдикції та до адміністративного суду.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ціну позову 3323629,04грн позивач мав сплатити судовий збір за подачу позову до господарського суду у розмірі 1,5 відсотка, що становить 49854,44грн.

Разом з тим, позивачем сплачено судовий збір у сумі 49855,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №622 від 05.08.2021 року, а отже, у більшому розмірі ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання в порядку п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду справи позивачем не подано.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, у зв?язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі судовий збір у сумі 49854,44грн покладається на відповідача.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

З огляду на роботу суду у дистанційному режимі, постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення суду підписано поза межами строку, що визначений у ст. 233 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 3323629,04грн внаслідок фактичного користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промислова компанія «Камет» (адреса місцезнаходження: 87535, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 163; ідентифікаційний код 40191949) на користь Маріупольської міської ради Донецької області (адреса місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70; ідентифікаційний код 33852448) безпідставно збережені кошти у розмірі 3323629,04грн, судовий збір у розмірі 49854,44грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду підписано 25.07.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова