Рішення

від 11.07.2024 по справі 906/220/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/220/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванчук В.М. - заступник директора, діє на підставі довіреності № 9 від 11.01.2024;

від відповідача: Кудак А.М. - адвокат, діє на підставі ордеру серії АМ №1080377 від 28.02.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4"

до Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради

про зобов`язання вчинити певні дії

В судовому засіданні 03.07.2024 оголошувалась перерва до 11.07.2024 об 11:00 год.

В судовому засіданні 11.07.2024 оголошувалась перерва до 15:30 год. цього ж дня.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача укласти з Приватним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" договору про надання послуг по захороненню твердих побутових відходів в редакції згідно з додатком № 3 до цього позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення діючого законодавства та внаслідок зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг з захоронення твердих побутових відходів затягує укладення відповідного договору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

27.03.2024 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що вихід з місцевого ринку поводження з побутовими відходами ПП "ВЖРЕП №4" зумовлений тим, що за результатом проведення Житомирською міською радою конкурсу восени 2020 року Житомирською міською радою прийнято рішення №2069 від 10.11.2020 "Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території м. Житомира", яким позивача не було визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів (ТПВ) на певній території м. Житомира. Позивач результати конкурсу, а також рішення №2069 від 10.11.2020 року не оскаржив.

З грудня 2023 року між сторонами у справі триває переговорний процес щодо укладення договору про надання послуг із захоронення твердих побутових відходів. Проте, позивач вважає, що запропоновані КАТП 0628 умови договору є несправедливими та кабальними.

Відповідач, в свою чергу, стверджує, що договори про надання послуг із захоронення ТПВ, що укладаються КАТП 0628 Житомирської міської ради є типовими, форма та зміст яких затверджено наказом №126 від 20.12.2023 "Про затвердження форми договору", копія якого додана до відзиву на позовну заяву.

Також відповідач відзначає, що жодної дискримінації по відношенню до ПП "ВЖРЕП №4" ним не допущено.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

03.07.2024 від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких звертав увагу суду на те, що відповідач займає на ринку надання послуг із захоронення побутових відходів в межах м. Житомира монопольне (домінуюче) становище з часткою 100%, що підтверджується рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення АМКУ № 60/18-р/к від 19.03.2024 у справі №179/60/26-рп/к.22. Отже, позивач вважає, що як споживач послуг монополіста він має законне право пропонувати контрагенту окремі індивідуальні умови договору, зокрема в п.п. 2.11, 3.5. та 5.1. договору. Запропоновані договірні умови позивач вважає такими, що відповідають положенням ч. 2 ст. 634 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2024 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2024 просив відмовити в задоволенні договору, а також просив суд оголосити перерву з метою подання доказів укладення договорів визначеного типовим договором змісту з іншими контрагентами.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 15:30 год. 03.07.2024.

Оскільки 11.07.2024 о 15 год. 30 хв. системою цивільної оборони у м. Житомир та Житомирській області оголошена повітряна тривога, відбій якій пролунав 11.07.2024 о 16 год. 00 хв., засідання суду після оголошеної перерви розпочато о 16:15 год.

11.07.2024 після відбою повітряної тривоги через загальний відділ суду (канцелярію) надійшла заява позивача за вх. № 9540 про подальший розгляд справи без участі їх представника.

11.07.2024 після відбою повітряної тривоги через загальний відділ суду (канцелярію) надійшло клопотання відповідача за вх. № г.с. 9541 про проведення розгляду справи без участі їх представника та долучення до матеріалів справи копій договорів.

Проаналізувавши клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копій договорів № ЗТПВ-19 від 21.12.2023, № ЗТПВ-68 від 11.01.2024, № ЗТПВ-11 від 01.01.2024, № ЗТПВ-9 від 02.01.2024, № ЗТПВ-10 від 01.01.2024, № ЗТПВ-119 від 01.01.2024, № ЗТПВ-118 від 01.01.2024, № ЗТПВ-103 від 26.01.2024, суд вважає за необхідне долучити останні до справи з метою повного та всебічного розгляду справи.

Суд визнав за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач, Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" на протязі періоду з 2010-2021 років здійснювало господарську діяльність на ринку надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Житомирі та на території прилеглих до міста громад. Цей вид діяльності був основним для ПП "ВЖРЕП №4". Проте з 11.11.2020 в результаті цілеспрямованих дискримінаційних дій з боку відповідача та виконкому Житомирської міської ради ця діяльність підприємства почала суттєво скорочуватись до повного припинення у липні 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1357 від 11.11.2020 за підсумками проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території м. Житомира, а також з метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій (пожеж) на міському полігоні захоронення побутових відходів м. Житомира, які можуть бути спричинені внаслідок потрапляння на його територію сторонніх осіб, згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет міської ради вирішив:

1. доручити Комунальному підприємству "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради:

1.1. забезпечити приймання побутових відходів на міському полігоні захоронення побутових відходів м. Житомира від підприємств-перевізників твердих побутових відходів, які визначені у встановленому згідно чинного законодавства порядку виконавцями послуг з вивезення побутових відходів на певній території м. Житомира.

В послідуючому рішенням Житомирської міської ради № 2069 від 10.11.2020 "Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території м. Житомира", яким визначено виконавцями послуг з вивезення побутових відходів на території м. Житомира такі суб`єкти господарювання:

1.1. ТОВ "Грін Бін Україна" по межам території № 1 строком до 01.11.2027;

1.2. КП "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради по межам території № 2 строком до 01.11.2027;

1.3. ТОВ "Грін Бін Україна" по межам території № 3 строком до 01.11.2027;

1.4. ТОВ "Грін Бін Україна" по межам території № 4 строком до 01.11.2027;

1.5. ПП "КВЖРЕП № 8" по межам території № 5 строком до 01.11.2027;

1.6. ТОВ "Грін Бін Україна" по межам території № 6 строком до 01.11.2027.

Згідно листа КП "АТП "0628" за вих. № 456 від 18.12.2020 позивачу повідомлено, що правові підстави для укладення договору на захоронення твердих відходів відсутні (а.с. 22).

Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1110 від 06.10.2021 затверджено Порядок приймання побутових відходів на міському полігоні захоронення твердих побутових відходів м. Житомира від суб`єктів господарювання, які не визначені виконавцями послуг з вивезення побутових відходів на території Житомирської ОТГ (А.С. 24-27).

Як зазначив, позивач та не заперечив відповідач, Житомирською міською радою прийнято рішення № 710 від 23.02.2023 "Про втрату чинності рішень Житомирської міської ради від 25.03.2021 року №101 та виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.10.2021 року №1100", яким визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому Житомирської міської ради від 06.10.2021 №1110 "Про приймання побутових відходів на міському полігоні захоронення твердих побутових відходів", а виконком Житомирської міської ради рішенням №1006 від 02.08.2023 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 11.11.2020 року №1357" виключив підпункт 1.1 пункту 1 цього рішення.

Наказом КП "АТП 0628" № 126 від 20.12.2023 затверджено форму договору на надання послуг по захороненню твердих побутових відходів в редакції згідно додатку № 1 до цього наказу (а.с.123-124).

22.12.2023 позивач звернувся до КП "АТП 0628" з листом за вих. №532 щодо необхідності укладання договору на надання послуг по захороненню твердих побутових відходів на 2024 рік (а.с. 59).

16.01.2024 позивач повторно направив лист з проханням укласти договір на захоронення ТПВ на міському полігоні на 2024 рік (а.с. 60).

Як зазначили сторони відповідач 19.01.2024 розглянув звернення позивача і листом за вих. №238 повідомив, що для підготовки проекту договору необхідно надати інформацію про походження побутових відходів та орієнтовну їх кількість.

25.01.2024 ПП "ВЖРЕП №4" направило відповідачу лист за вих. № 22 з проханням укласти договір на захоронення ТПВ в обсязі 15 тис. куб. метрів в місяць з 01.02.2024 по 31.12.2024, загальний обсязі становитиме 165 тис. куб. м із зазначенням походження ТПВ та прогнозного обсягу побутових відходів.

29.01.2024 відповідач направив на електронну пошту позивача електронного листа, в якому повідомлялось про підготовку проекту договору на захоронення ТПВ і запрошення директора ПП "ВЖРЕП №4" Тичини В.А. для його підписання та отримання прибути 30.01.2024 об 11.00 на підприємство відповідача.

Також 30.01.2024 відповідач продублював і направив на адресу позивача ще один аналогічний письмовий лист №23, в якому запрошували прибути на 30.01.2024 на 11.00 год. до абонентського відділу підприємства для підписання та отримання копії договору.

30.01.2024 у призначений час на адресу КП "АТП 0628" прибули два уповноважених представника ПП "ВЖРЕП № 4" , які отримали проект Договору № ЗТПВна надання послуг по захороненню ТПВ від 01.02.2024 (далі - Договір).

01.02.2024 позивач, проаналізувавши запропоновану редакцію Договору та обґрунтовуючи свої дії попереднім несприятливим дискримінаційним ставленням відповідача до ПП "ВЖРЕП №4", підготував Протокол розбіжностей від 01.02.2024 до деяких умов запропонованого відповідачем договору з метою унеможливлення маніпуляції та зловживання цими умовами з боку відповідача.

06.02.2024 ПП "ВЖРЕП № 4" направило на адресу відповідача лист №32, в якому просив на протязі 1-го робочого дня укласти Договір з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.02.2024. Вказаний лист відповідач отримав 06.02.2024, що підтверджує відмітка про отримання.

Відповідач, в свою чергу, направив на електронну пошту позивача листи за вих. №31 від 06.02.2024, №32 від 06.02.2024 та № 33 від 08.02.2024.

В листах за вих. № 31, 33 відповідач запрошував до офісу КТ "АТП 0628" прибути керівника ПП "ВЖРЕП №4" Тичину В.А. для підписання договору (а.с. 66, 68). У листі за вих. №32 відхилив запропонований позивачем протокол розбіжностей від 01.02.2024 та запропонував підписати Договір на умовах КАТП 0628.

19.03.2024 рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/18-р/к у справі № 179/60/26-РП/к.22 визнано:, зокрема:

- що КП "АТП 0628" Житомирської міської ради у період з січня 2020року по червень 2023 року (включно) займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг із захоронення твердих побутових відходів в територіальних межах м. Житомира з часткою 100%, оскільки не мало жодного конкурента на цьому ринку;

- що дії КП "АТП 0628" Житомирської міської ради, які полягають у відмові від укладення з Приватним підприємством "ВЖРЕП № 4" договору про надання послуг із захоронення твердих побутових відходів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг із захоронення твердих побутових відходів в територіальних межах м. Житомир, що призвело до ущемлення інтересів споживача, яке було б неможливим за умови існування значної конкуренції на ринку (а.с. 132-134).

Позивач вважаючи, що дії відповідача свідчать про затягування процесу укладання Договору, небажання укладати його на запропонованих умовах свідчить про його подальше зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг із захоронення ТПВ та продовження ним скоєння порушень антимонопольного законодавства України. За таких обставин, позивач вважає, що КП "АТП 0628" у такий спосіб відмовився від надання талонів на захоронення твердих побутових відходів ПП "КВЖРЕП № 4" та від укладання відповідного договору. Таку відмову позивач вважає протиправною та звернувся до суд з даним позовом, в якому просить зобов`язати відповідача укласти з Приватним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" договору про надання послуг по захороненню твердих побутових відходів в редакції згідно з додатком № 3 до цього позову.

Так, в редакції відповідача вважав за необхідне змінити п.п. 2.11., 3.5., 5.1. договору, а також доповнити Договір п.п. 4.3. шляхом викладення їх в наступній редакції:

- "2.11. Виконавець залишає за собою право, пов`язане з технічними можливостями, та з метою дотримання технологічного процесу захоронення відходів, визначати Замовнику відповідне місце захоронення відходів на полігоні. При цьому Виконавець зобов`язаний забезпечити нормальний експлуатаційний стан під`їзних шляхів на території полігону до таких місць захоронення відходів» згідно Санітарних правил устрою і вмісту полігонів для твердих побутових відходів.";

- "3.5. Оплата за послуги, що надаються згідно цього Договору, здійснюється згідно накладних протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідного рахунку. Талони видаються не пізніше 1-го робочого дня з моменту оплати на розрахунковий рахунок згідно рахунку-фактури.";

- доповнити Договір пунктом 4.3. в наступні редакції: "У випадку невидачі та/або несвоєчасної видачі Виконавцем передплачених талонів на захоронення на полігоні ТПВ Замовнику Виконавець мас сплатити Замовнику кошти у розмірі вартості невиданих та/або несвоєчасно виданих талонів, а також відшкодувати завдані збитки з розрахунку 150 грн. за 1 (один) м куб. ТПВ в залежності від кількості невиданих та/або несвоєчасно виданих талонів.";

- "5.1. Строк дії цього Договору встановлюється з моменту підписання на 5 (п`ять років) та діє до повного виконання Сторонами договірних зобов`язань.".

Необхідність внесення таких змін позивач обґрунтував наступними доводами:

- п.п. 2.11. Договору має важливе практичне значення для встановлення справедливої довготривалої співпраці між сторонами у справі в частині обов`язку КП "АТП 0628", як балансоутримувача полігону, забезпечити нормальний експлуатаційний стан під`їзних шляхів на території полігону до місць вигрузки ТПВ, оскільки попередній досвід позивача вказував на те, що через незадовільний стан цих шляхів дороговартісна сміттєзбиральна автотехніка ПП "ВЖРЕП № 4" часто зазнавала ушкоджень та поломок і, як наслідок, витрачались значні кошти на її ремонт. До того ж відповідач, користуючись правом визначення місця захоронення відходів, часто застосовував до позивача, особливу практику вигрузки ТПВ у важкодоступних місцях полігону, зокрема на крутих схилах, що є небезпечним не тільки для технічного стану сміттєвозу, але й для життя і здоров`я водіїв, оскільки загрожує сходженням автомобіля під укіс з великої висоти.

- п.п. 3.5. Договору не визначає чіткого терміну на протязі якого Виконавець (КП "АТП 0628") має видати оплачені позивачем талони і дозволяє Виконавцю видати талони в будь-який строк (через 1 день, 3 дні, через тиждень і т.д.). Тоді як в літній спекотний період зібрані у сміттєвозі побутові відходи не можуть тривалий час зберігатись і потребують негайного вивезення та захоронення на полігоні. Несвоєчасна видача талонів, на думку позивача, на захоронення ТПВ паралізує нормальну роботу підприємства, призводить до порушення графіку вивезення відходів, що вважається невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов`язань і матиме негативний наслідок виникнення у вигляді фінансових та репутаційних збитків, на що і розраховує відповідач.

Позивач відзначив, що такт ситуація мала місце у 2020 році, коли в аналогічному Договорі, що діяв на той час між нашими сторонами, було передбачено зобов`язання Виконавця видати талони на захоронення ТПВ в певному обсязі, а фактично видавались ним на його розсуд в значно меншій кількості, завдяки чому позивач не зміг належним чином виконувати вивіз ТПВ на полігон, і як кінцевий результат вийшов з місцевого ринку поводження з побутовими відходами.

- п.п. 4.3. Договору позивач вважав за необхідне додати, оскільки відповідальність Виконавця у випадку невидачі та/або несвоєчасної видачі передплачених талонів відшкодувати Замовнику завдані збитки з розрахунку 150 грн. за 1 куб. м ТПВ в залежності від кількості невиданих та/або несвоєчасно виданих талонів за таких обставин є логічною і необхідною. Така відповідальність дозволить стимулювати Виконавця своєчасно надавати Замовнику передплачені талони та буде слугувати запобіжником для маніпуляцій та зловживань з його сторони.

- п.п. 5.1. Договору з визначенням 5-ти річної тривалості строку дії Договору обумовлено тим, що ПП "ВЖРЕП № 4" укладає договори на вивезення ТПВ зі своїми споживачами на довготривалій основі (на 3-5 років), а тому має бути впевненим, що на аналогічний строк має діяти і Договір на захоронення ТПВ. Редакція відповідача змушує позивача щорічно переукладати Договір, що є досить ризикованим для нашої сторони з огляду на негативні обставини , які мали місце у 2020 - 2023 роках, коли підприємству відмовляли у видачі талонів.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, як встановлено судом предметом спору в межах даної справи є укладення договору № ЗТПВ про надання послуг по захороненню твердих побутових відходів в редакції з урахуванням Протоколу розбіжностей, викладених ПП "ВЖРЕП № 4" (а.с. 18-19), які систематизовані позивачем в редакцію договору, що є додатком № 3 до позовної заяви (а.с. 11-13).

Відповідач, в свою чергу, Наказом КП "АТП 0628" № 126 від 20.12.2023 затвердив форму договору на надання послуг по захороненню твердих побутових відходів в редакції згідно додатку № 1 до цього наказу (а.с.123-124).

Проаналізувавши наведене вище, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 187 ГК України визначає, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з частинами третьою, четвертою та сьомою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Разом з тим, позивачем не наведено достатніх доводів, що згадана вище договір на надання послуг по захороненню твердих побутових відходів в редакції позивача є правочином, обов`язковість укладення якого передбачена чинним законодавством.

Щодо посилань позивача на прояв зі сторони відповідача дискримінаційних дій по відношенню до ПП "ВЖРЕП № 4", що проявляються у не підписанні КП "АТП 0628" договору № ЗТПВ про надання послуг по захороненню твердих побутових відходів в редакції з урахуванням Протоколу розбіжностей, викладених ПП "ВЖРЕП № 4", су відзначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Закон розрізняє пряму і непряму дискримінацію.

Пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Статтею 14 ЄКПЛ передбачено заборону дискримінації. Стаття встановлює, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою. Таким чином, під захист ст. 14 ЄКПЛ підпадають лише права, захищені іншими її статтями.

Водночас, Протокол 12 до ЄКПЛ передбачає загальну заборону дискримінації. Згідно зі ст. 1 Протоколу 12, здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив дискримінацію як "відмінність у ставленні до осіб, які знаходяться в аналогічних або відповідним чином схожих ситуаціях" (п. 61 заяви № 42184/05 "Карсон та інші проти Сполученого Королівства" від 16.03.2010; п. 60 заяви № 13378/05 "Бьорден проти Сполученого Королівства" від 29.04.2008).

Тобто в даному випадку суду потрібно встановити, що особи, які перебувають в аналогічному чи подібному становищі, користуються кращим поводженням і що така відмінність не має жодного об`єктивного чи розумного пояснення (п. 51 рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, а саме копії договорів № ЗТПВ-19 від 21.12.2023, № ЗТПВ-68 від 11.01.2024, № ЗТПВ-11 від 01.01.2024, № ЗТПВ-9 від 02.01.2024, № ЗТПВ-10 від 01.01.2024, № ЗТПВ-119 від 01.01.2024, № ЗТПВ-118 від 01.01.2024, № ЗТПВ-103 від 26.01.2024 (а.с. 206-213), господарський суд дійшов висновку, що контрагенти за вказаними договорами в статусі Замовника підписали договір у затвердженій Наказом КП "АТП 0628" № 126 від 20.12.2023 формі.

Тобто, приймаючи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено, що інші відповідач має на меті поставити ПП "ВЖРЕП № 4" в гірше становище, ніж інші Замовники за договорами.

За наявних доказів у справі, суд дійшов висновку, що при укладенні договорів на надання послуг по захороненню твердих побутових відходів не доведено, що Замовники за іншими договорами знаходяться в аналогічному чи подібному становищі або користуються кращим поводженням.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані належними та достатніми доказами, тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.07.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - відповідачу в Електронний кабінет