Рішення

від 26.07.2024 по справі 910/18051/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2024Справа № 910/18051/23За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14"

про стягнення 62769,88 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14" (далі -відповідач) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором №3011300-01 на постачання теплової енергії від 20.11.2018, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити надане йому теплопостачання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 відкрито провадження у справі №910/18051/23 за вказаними позовними вимогами, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд звертає увагу, що 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та яким внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

З огляду на наведене, судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки вказана ухвала була надіслана відповідачу на зареєстрований ним електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №591 від 10.04.2018 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно з п. 2.2.1 Статуту КП "Київтеплоенерго", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.05.2016 № 323 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.06.2019 № 1160) предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

20.11.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14" (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №3011300-01 (далі - Договір), предметом якого згідно з умовами п. 1.1 є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 Договору позивач зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору підключення теплової енергії до систем теплоспоживання «Абонента» здійснюється відповідно до розпорядження КМДА про початок опалювального періоду за умови здійснення Абонентом передплати згідно обсягів, зазначених у додатку №1 до Договору.

Тарифи та порядок розрахунків за відпущену теплову енергію за Договором сторони узгодили у Додатку №3 до Договору.

Об`єктом постачання теплової енергії є нежитлове приміщення відповідача: м. Київ, бульв. Вернадського академіка, 24.

Абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені в Додатку №1 до Договору (п. 5.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення відповідача обладнане будинковим приладом обліку, що підтверджується долученими до позовної заяви Актами прийняття теплового вузла обліку №№7-11-348, 7-11-347; Актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №№710216, 708204, 707939, 695, 697 та щомісячними відомостями обліку споживання теплової енергії.

Відповідно до п. 1, 2 Додатку №4 до Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює Договір про заставу майна, згідно з ЗУ «Про заставу» як засіб гарантії спожитої енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, за кожною тарифною групою окремо.

Пунктом 3 Додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, буд. №58 оформлений позивачем рахунок-фактуру, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник Позивачу протягом 2-х днів з моменту їх одержання.

Пунктом 2.3.1 та 2.3.2 Договору передбачено, що відповідач зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії та виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.

Цей Договір набуває чинності з 01.09.2018 року та діє до 15.04.2019 року (п. 8.1 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін (п. 8.4 Договору).

Доказів припинення дії Договору матеріали справи не містять.

За період фактичного постачання позивачем теплової енергії, з листопада 2018 року по травень 2022 року (включно) при оформленні щомісячно рахунку фактури, останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом.

Згідно з п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

Факт постачання теплової енергії за Договором підтверджується наданими позивачем до позову копіями актів приймання-передавання товарної продукції, обліковими картками, корінцями нарядів на включення та відключення об`єктів теплопостачання та наданими відповідачем відомостями обліку споживання теплової енергії.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного Договору.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором у спірний період виконав не в повному обсязі у зв`язку з чим у останнього перед позивачем утворився борг у сумі 815668,36 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання у спірний період виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього перед позивачем утворився борг у сумі 39616, 38 грн. Крім того, за неналежне виконання відповідачем зобов`язань позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 18328, 95 грн, 3% річних у сумі 4824, 55 грн.

Заперечень щодо наведених вище обставин відповідачем не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 39616, 38 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем не спростована, а також враховуючи те, що останній на момент прийняття рішення не надав належні документи, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610 частини 1, статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач також просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4824,55 грн нараховані у період з 01.11.2018 року по 30.09.2023 року на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю згідно наданого позивачем розрахунку, а також 18328,95 грн інфляційних втрат, нарахованих на зазначені суми боргу протягом вказаного періоду.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаних сум також підлягає задоволенню.

Суд перевіривши надані позивачем арифметичні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за період з 01.11.2018 по 30.09.2023 становить 23853,29 грн, а розмір 3% річних становить 5841,52 грн.

Однак, у зв`язку з тим, що суд не може виходити за межі пред`явлених позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), суд встановив, що заявлений позивачем розмір інфляційних втрат у сумі 18328,95 грн та 3% річних у заявленій позивачем сумі 4824,55 грн підлягає задоволенню.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору з покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 74, 86, 126, 129, ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 14" (01103, місто Київ, вулиця Драгомирова, 2А, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 41400884) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) 39616 (тридцять дев`ять тисяч шістсот шістнадцять) грн 38 коп. боргу, 18328 (вісімнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн 95 коп. інфляційних втрат, 4824 (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 55 коп. 3% річних, а також 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.