Ухвала

від 26.07.2024 по справі 910/9197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.07.2024Справа № 910/9197/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід" про забезпечення позову до подачі позовної заяви

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід"

відповідач-1: Акціонерне товариство "Укргазвидобування"

відповідач-2: Акціонерного товариства "РВС Банк"

Представники: не викликались

ВСТАНОВИВ:

25.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід" заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідно до якої заявник просить суд:

- заборонити Акціонерному товариству "РВС Банк" до вирішення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід»" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", Акціонерного товариства "РВС Банк" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню - по суті, виплачувати кошти бенефіціару (Акціонерне товариство "Укргазвидобування") за Банківською гарантією №2752-23Г від 10.10.2023; -

- заборонити Акціонерному товариству "Укргазвидобування" вчиняти дії щодо стягнення коштів на підставі Банківської гарантії №2752-23Г від 10.10.2023 до вирішення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", Акціонерного товариства "РВС Банк" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню - по суті;

Заявник зазначає, що 23.07.2024 заявником отримано повідомлення від Акціонерного товариства "РВС Банк" про одержання вимоги бенефіціара про сплату за банківською гарантією №2752-23Г від 10.10.2023, яку було надано згідно з Договором про надання гарантії №Д-2752-23Г від 06.10.2023. До якого також було долучено свіфт-повідомлення від Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

Водночас, майбутні позовні вимоги про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню заявники обґрунтовує тим, що з його боку не було порушень договору поставки, а його належне виконання неможливе внаслідок впливу обставин непереборної сили.

Заявник зазначає, що Банківська гарантія №2752-23Г від 10.10.2023 є безумовною, тобто виконується за фактом пред`явлення бенефіціаром вимоги про здійснення гарантійного платежу, отже банк-гарант виконає вимогу бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень позивача.

Таким чином, у разі здійснення Акціонерним товариством "РВС Банк" платежу за банківською гарантією подальше виконання рішення господарського суду, якщо позов буде задоволений, виявиться неможливим, а захист прав позивача виявиться неефективним та позивачу доведеться вживати додаткових заходів до захисту своїх прав - звертатись з новим позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно, на переконання заявника, у справі необхідним є вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "РВС Банк" здійснювати платіж за банківською гарантією на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування". У випадку не вжиття заходів забезпечення позову, гарант невідмінно в безспірному порядку перерахує на користь бенефіціара суму банківської гарантії, яка є предметом майбутніх позовних вимог у даній справі, а відтак ефективний захист в даному судовому процесі втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією, яка є предметом позовних вимог під час розгляду майбутнього спору знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову в такому разі для ефективного захисту необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з Бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

В разі не застосування вищевказаних заходів забезпечення позову, Акціонерним товариством "РВС Банк" може бути прийнято рішення про виплату Акціонерному товариству "Укргазвидобування" коштів згідно з банківською гарантією, і так як заявником не визнається законність вимог, ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим, останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрат по банківським гарантіям.

Відтак, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі зумовить нарахування штрафних санкцій, відповідальність за які буде покладено на заявника та зумовить виникнення інших судових спорів, що у свою чергу не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захисту порушеного права.

Крім того, для відновлення прав заявника необхідно буде докласти значних зусиль шляхом вирішення нових судових процесів, що потягне за собою додаткові матеріальні витрати.

Отже, невжиття таких заходів забезпечення позову, неодмінно призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки він не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що потягне за собою додаткові витрати.

Крім того, вказаний захід забезпечення позову є адекватним та співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Так, забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У випадку вжиття заходів забезпечення позову буде забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, а також наявний прямий зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а саме обрані заходи спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kubler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Відтак, у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову, обраний зявником спосіб захисту та поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним, оскільки кошти за банківською гарантією вже будуть перераховані гарантом бенефіціару. Як наслідок, позивач не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Згідно з Постановою Верховного Суду Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову суд дійшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід" задовольнити.

2. Заборонити Акціонерному товариству "РВС Банк" (04053, місто Київ, вулиця Введенська, 29/58, ідентифікаційний код 39849797) до вирішення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", Акціонерного товариства "РВС Банк" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню - по суті, виплачувати кошти бенефіціару - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) за банківською гарантією № 2752-23Г від 10.10.2023;

3. Заборонити Акціонерному товариству "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) вчиняти дії щодо стягнення коштів на підставі банківської гарантії №2752-23Г від 10.10.2023 до вирішення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", Акціонерного товариства "РВС Банк" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню - по суті

4. Боржником-1 за даною ухвалою є: Акціонернe товариствo "РВС Банк" (04053, місто Київ, вулиця Введенська, 29/58, ідентифікаційний код 39849797)

5. Боржником-2 за даною ухвалою є: Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775)

6. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Фуд Енд Фід" (49000, місто Дніпро, вулиця Ламана, будинок 19, ідентифікаційний код 40182138).

7. Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 26.07.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 26.07.2027.

Суддя Наталя Плотницька