Рішення

від 16.07.2024 по справі 915/169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року Справа № 915/169/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ» (54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, буд. 15; ідентифікаційний код 40519299)

про: стягнення 2 264 162,03 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

21.02.2024 Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 21-1-01/142 від 20.02.2024 (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - 04070, м. Київ,вул. Андріївська, буд. 2/12) заборгованість за генеральним договором про кредитування №11528317000 від 06.12.2021 року у розмірі 2264162,03 грн. (Два мільйони двісті шістдесят чотири тисячі сто шістдесят дві грн. 03 коп.), з яких:

- 1 970 939,57 грн заборгованість за кредитом,

- 23 138,88 грн заборгованість за процентами за користування грошовими коштами,

- 270 083,58 грн за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін

з товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код 40519299, місце знаходження: 54034 Миколаївська обл. м. Миколаїв вул. Будівельників б.15).

2. Стягнути з Відповідача на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (МФО 351005, код 09807750 місцезнаходження - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) судовий збір у розмірі 33962.43 грн. та фактично понесені судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Генерального договору про кредитування № 11528317000 від 06.12.2021, з додатками та Додатковою угодою № 1 від 06.12.2021 до нього; заяви на видачу траншу № 1 від 07.12.2021; банківської виписки за кредитним договором з (вкл.) 06.12.2021 по (вкл.) 16.02.2024; застосування норм статей 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, передбачений договором, а саме до 05.12.2022 року, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Ухвалою суду від 26.02.2024 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/169/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26 березня 2024 року об 11:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Ухвалою суду від 26.03.2024 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/169/24 на 23 квітня 2024 року о 10:00.

19.04.2024 до суду від адвоката Горика В.М. надійшла заява про вступ у справу як представника позивача.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 15.04.2024 по 23.04.2024, ухвалою суду від 24.04.2024 підготовче засідання у справі № 915/169/24 було призначено на 21 травня 2024 року о 10:00.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 20.05.2024 по 07.06.2024, ухвалою суду від 13.05.2024 підготовче засідання у справі № 915/169/24 було призначено на 18 червня 2024 року о 10:00.

17.06.2024 до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 17.06.2024 (вх. № 7176/24) про розгляд справи без участі представника АТ «УКРСИББАНК». За змістом вказаної заяви представник також повідомив суд про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.06.2024 було закрито підготовче провадження у справі № 915/169/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 липня 2024 року о 09:45.

Станом на момент проведення підготовчого засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 26.02.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була 06.03.2024 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600251969725).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальності «СТРОЙ МАРКЕТ» копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2024 у справі № 915/169/24 є 06.03.2024.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 21.03.2024 включно.

Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.

16.07.2024 в судове засідання учасники справи своїх представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників позивача та відповідача.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 16.07.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК», як Банком або Кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ», як Клієнтом або Позичальником, був укладений Генеральний договір про кредитування № 11528317000 (далі Генеральний договір), відповідно до предмету якого Банк надає Клієнту Кредит у вигляді Кредитної лінії в межах Ліміту Кредитної лінії, а Клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку Кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та у умовах, зазначених у даному Договорі. Клієнт має право отримати Кредит у вигляді одного або декількох Траншів, загальна сума яких не може перевищувати Ліміт Кредитної лінії, що становить 2000000,00 (Два мільйони) гривень 00 копійок. Транші після їх повернення Банку поновлюють Ліміт Кредитної лінії.

За умовами наведеного Генерального договору:

- Кредит надається шляхом: зарахування Банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Клієнта № НОМЕР_1 у Кредитора, або на поточний рахунок Клієнта, зазначений в Заяві на видачу Траншу (за формою Додаток 3), для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 1.1.2);

- Транші надаються на підставі поданих Клієнтом Заяв на видачу Траншу в порядку, визначеному Правилами (п. 1.1.3);

- надання Кредиту здійснюється у термін, зазначений в Заяві на видачу траншу, але не раніше « 06» грудня 2021 року (п. 1.2.1);

- Клієнт зобов`язаний повернути Кредит у повному обсязі в термін, не пізніше « 05» грудня 2022 р., якщо тільки відповідно до умов Договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за Кредитом. Клієнт зобов`язується повертати Кредит та сплачувати проценти, комісії, штрафи та інші платежі відповідно до умов Договору на рахунок № UA773510050000003739811528317 у Кредитора, а якщо реквізити для погашення Траншу зазначені в Заяві на видачу Траншу, то погашення здійснюється на зазначений рахунок (п. 1.2.2);

- для Строкової суми Кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 11,9% (одинадцять цілих дев`ять десятих) процентів річних (п. 1.3.1);

- для Простроченої суми Кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для Строкової суми Кредиту на дату виникнення такого прострочення (п. 1.3.2);

- у порядку та на умовах, визначених Правилами, Клієнт, для погашення своїх грошових зобов`язань, які виникають з Договору, надає Банку право здійснювати договірне списання коштів на користь Банка, зі своїх поточних рахунків в національній/іноземній валюті, відкритих у Банка, а саме: з будь-яких рахунків Клієнта відкритих у Банку, в тому числі з тих, що будуть відкриті у Банку в майбутньому, - для погашення простроченої заборгованості за Договором (п. 4.1);

- підписанням Договору Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма умовами, які Сторони вважають істотними а рамках Договору, в тому числі, що викладені в Правилах. Кожна окрема Заява про видачу Траншу вважається окремою кредиткою угодою в рамках Договору і набуває чинності, як кредитна угода, з моменту її укладення в порядку, визначеному Договором, Сторони підтверджують, що при акцептуванні Заяви на видачу Траншу, Сторони гарантують, що досягли згоди по всіх істотних умовах окремої кредитної угоди в рамках Договору. Договір укладається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, який підписується уповноваженими особами Сторін у паперовому форматі. Заява на видачу Траншу укладається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, якщо вона складається на паперовому носії, або в одному оригінальному екземплярі, якщо вона укладається у формі електронного документу (п. 4.2).

Вказаний Генеральний Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

06.12.2021 між сторонами Генерального договору була погоджена та підписана Додаткова угода № 1 до Генерального договору про кредитування № 11528317000 від 06.12.2021, відповідно до умов якої:

- Банк зобов`язався в рамках Програми та Договору надати Позичальнику Кредит в національній валюті, гривня України (UAH) в сумі 2000 000,00 (Два мільйони) гривень 00 копійок , а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку Кредит та сплатити плату за користування Кредитом у порядку та на умовах, зазначених у цій Додатковій угоді та Програмі. Кредит у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі суми кредиту, зазначеному в пункті 1 Додаткової угоди, при цьому надані в межах загальної суми кредиту транші після їх повернення до Банку поновлюють загальну суму кредиту (п. 1);

- Кредит надається шляхом: - зарахування Банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 у Банку або на поточний рахунок Позичальника, зазначений в Заяві на видачу Траншу (за формою у Додатку 1), яка за умови її акцептування згідно умов цієї Індивідуальної угоди, визначається як Угода про надання Траншу, для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 2);

- процентна ставка за цією додатковою угодою є змінюваною. Позичальник погоджується, що застосування відповідного розміру процентної ставки за додатковою угодою визначена умовами цієї додаткової угоди та не потребує будь-яких додаткових письмових погоджень зі сторони Позичальника та внесення змін до додаткової угоди (п.4.1).

Додаткова угода скріплена підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як кредитора, щодо стягнення з відповідача, як позичальника, заборгованості за кредитом та процентами.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини укладання позивачем та відповідачем кредитного договору та наявність відповідного розміру заборгованості.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Генеральний договір про кредитування № 11528317000 від 06.12.2021, з додатками та Додатковою угодою № 1 від 06.12.2021 до нього;

- заява на видачу траншу № 1 від 07.12.2021;

- банківська виписка за кредитним договором з (вкл.) 06.12.2021 по (вкл.) 16.02.2024.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Генерального договору та Додаткової угоди до нього, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ» звернулося до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» з Заявою на видачу траншу № 1 від 07.12.2021, у якій Позичальник просить Кредитора надати Транш на таких умовах:

- сума Траншу: 2 000 000,00 грн;

- процента ставка згідно умов Договору: 11,9 %;

- дата надання Траншу: 07.12.2021;

- дата погашення Траншу: 05.12.2022.

Матеріали справи також свідчать, що Банк виконав взяті на себе зобов`язання згідно Генерального договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявою відповідача на видачу траншу № 1 від 07.12.2021, а також банківською випискою за кредитним договором з (вкл.) 06.12.2021 по (вкл.) 16.02.2024, зі змісту якої вбачається перерахування Кредитором Позичальнику грошових коштів на суму 2 000 000,00 грн (надання кредиту здійснено 07.12.2021).

При цьому, суд зауважує, що за приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

У п. 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 (надалі - Положення) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 44 Положення).

Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України (п. 45 Положення). Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (п.46 Положення). Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (п. 47 Положення). У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження) (п. 48 Положення). Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (п. 51 Положення).

Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п. 57 Положення).

Банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (п. 58 Положення).

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку (п. 60 Положення).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

Отже, суд вважає, що виписки за банківськими рахунками можуть бути належними доказами заборгованості за кредитними договорами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.

Як вбачається з умов вищенаведених угод Кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та платності відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов`язався своєчасно повернути Кредит відповідно до умов Договору та своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом та комісії в порядку, передбаченому Договором.

З урахуванням наведеного суд констатує, що за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачами, Позичальник скористався кредитними коштами, проте, не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку із чим станом на 16.02.2024 заборгованість за кредитним договором становить 2 264 162,03 грн, з яких:

- 1 970 939,57 грн заборгованість за кредитом;

- 23 138,88 грн заборгованість за процентами за користування грошовими коштами;

- 270 083,58 грн за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

На підтвердження наведених обставин позивач надав суду банківську виписку за кредитним договором з (вкл.) 06.12.2021 по (вкл.) 16.02.2024, а також розрахунок заборгованості.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому, у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов`язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.12.2019 у справі №756/2996/17.

Таким чином, за висновками суду в спірних правовідносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ» дійсно порушено умови Кредитного договору в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом та нарахованими процентами, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач зобов`язався повернути кредит у повному розмірі в термін не пізніше 05.12.2022 року, та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій згідно умов пункту 1.3. Генерального договору.

При цьому, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що станом на момент звернення Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до суду з позовною заявою розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ» за кредитом становить 1 970 939,57 грн.

Отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості по процентам суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як уже було наведено вище, умовами п.п. 1.3.1, 1.3.2 Генерального Договору Сторони погодили, що для Строкової суми Кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 11,9% (одинадцять цілих дев`ять десятих) процентів річних. Для Простроченої суми Кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для Строкової суми Кредиту на дату виникнення такого прострочення.

На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками.

Відповідачами розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано та не заперечено, контррозрахунок не надано.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами і встановлено, що позивачем відповідні нарахування проведено правильно.

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ» (54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, буд. 15; ідентифікаційний код 40519299) на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750) заборгованість за кредитом у розмірі 1 970 939,57 грн, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами у розмірі 23 138,88 грн, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін у розмірі 270 083,58 грн, а також 33 962,43 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МАРКЕТ» (54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, буд. 15; ідентифікаційний код 40519299).

Повне рішення складено та підписано судом 26.07.2024.

Суддя О.Г. Смородінова