Ухвала

від 26.07.2024 по справі 916/2386/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2386/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Бізнес Погляди" (код ЄДРПОУ 34980457, 67571, Одеська обл., Лиманський р-н, с.Фонтанка, Багатофункціональний Торгівельно-виставковий-офісний комплекс "Рів`єра")

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель-Груп" (код ЄДРПОУ 42067717, 50031, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Синьоводська, будинок, 4А)

про стягнення 2747501,22 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Вадим Швець

від відповідача: не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Бізнес Погляди" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель-Груп" про стягнення 2747501,22 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди від 22.12.2021.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

У судовому засіданні 17.07.2024 господарський суд оголосив перерву до 26.07.2024.

26.07.2024 до суду від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди.

У судове засідання 26.07.2024 з`явився представник позивача.

Під час розгляду заяви про затвердження мирової угоди представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про залишення заяви про затвердження мирової угоди без розгляду.

Розглянувши означене клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.

Приписами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено коло прав учасників справи, відповідно до якої учасники мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Таким чином, суд вважає за можливе застосовувати положення ст.226 ГПК України щодо підстав залишення без розгляду заяви про затвердження мирової угоди.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Приймаючи до уваги, що залишення заяви без розгляду зяави про затвердження мирової угоди не призведе до порушення прав заявника або інших осіб, виходячи з принципу диспозитивності, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та залишити без розгляду заяву про затвердження мирової угоди.

З огляду на необхідність надання учасникам провадження можливості скористатись повним обсягом процесуальних прав, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За приписами ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

За приписами ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи перебування головуючого у справі судді у щорічній основній відпустці, суд ухвалює про проведення підготовчого провадження впродовж розумного строку поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 11, 14, 42, 46, 177, 181, 182, 183, 234, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Бізнес Погляди" про залишення без розгляду заяви про затвердження мирової угоди задовольнити.

2. Заяву про затвердження мирової угоди залишити без розгляду.

3. З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, провести підготовче провадження у розумні строки.

4. Відкласти підготовче засідання на "11" вересня 2024 р. на 09:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №11 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.

5. Ухвалу направити сторонам.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 26.07.2024. В частині залишення заяви без розгляду ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України. В решті ухвала оскарженню не підлягає.