Ухвала

від 24.07.2024 по справі 916/1565/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

---

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"24" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1565/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши клопотання (вх. № 20024/24 від 20.05.2024) представника відповідача-1 про закриття провадження у справі

за позовом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Вознесенська, буд. 139; код ЄДРПОУ 35549578)

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА» (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. 28 Червня, буд. 242; код ЄДРПОУ 43300109),

про визнання укладеною додаткової угоди до договору;

представники сторін:

від позивача Самбурський О.Б. (в режимі відеоконференції),

від відповідача-1 Тарановський Д.С.,

від відповідача-2 не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА» (відповідач-2), в якому просить суд визнати укладеною додаткову угоду № 1 до договору від 05.05.2003 № 00018 оренди земельної ділянки загальною площею 1,319 га, кадастровий номер 5124110100:02:006:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення хлібозаводу між Ренійською міською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА» в запропонованій позивачем редакції, а саме:

ДОДАТКОВА УГОДА № 1

до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 №00018

05 грудня 2023 року місто Рені

Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області в особі Ренійського міського голови Ізмаїльського району Одеської області Плєхова Ігоря Вікторовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - «Орендодавець»), з одного боку, фізична особа ОСОБА_1 (далі - «Орендар 1») та Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА», в особі директора ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту (далі - «Орендар 2»), а разом «Орендар», з другого боку, враховуючи рішення Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 24.10.2023 № 961-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності Ренійської міської ради для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в оренді ОСОБА_1 та ТОВ «Білі Вітрила» у м. Рені Ізмаїльського району Одеської області», уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 № 00018 (далі Договір) про наступне:

1. Викласти пункти 1.1., 2.1, 2.2., 2.4. Договору у наступній редакції:

- « 1.1. «Орендодавець» надає, а «Орендар» приймає у строкове платне користування (оренду) земельні ділянки комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі: - з кадастровим номером 5124110100:02:006:0308, загальною площею 1,2735 га, - з кадастровим номером 5124110100:02:006:0309, загальною площею 0,0455 га, які розташовані по АДРЕСА_2 (надалі «земельна ділянка» у відповідних відмінках).»;

- « 2.1. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем по 57129,67 грн. на рахунок «Орендодавця».»;

- « 2.2. Орендна плата вноситься «Орендарем» у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди в рік та сплачується «Орендарем» у грошовій формі.»;

- « 2.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 5124110100:02:006:0308 22145626,80 гривень; 5124110100:02:006:0309 706241,39 гривень.».

2. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

3. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами.

4. Ця додаткова угода укладена та підписана в чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, два з яких зберігаються в «Орендодавця», один в «Орендаря 1» та один в «Орендаря 2».

«Орендодавець»«Орендар 1»

Ренійська міська рада Арабаджи Сергій Георгійович

Ізмаїльського району Одеської області 68803, м. Рені, вул. 28 Червня, 238

Ренійський міський голова

Ізмаїльського району Одеської області

---

І.В. Плєхов

---

С.Г. Арабаджи

(підпис) М.П. (підпис)

«Орендар 2»

Товариство з обмеженою відповідальністю

«БІЛІ ВІТРИЛА»

68800, м. Рені, вул. 28 Червня, буд. 242

Директор

---

С.Г. Арабаджи

(підпис) М.П.

Ухвалою від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1565/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.05.2024, запропоновано відповідачу-1 та відповідачу-2 у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзиви. Цією ж ухвалою запропоновано позивачу, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду (постанови від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16), надати обґрунтовані пояснення щодо віднесення даної справи до юрисдикції господарських судів.

29.04.2024 позивачем подано до суду письмові пояснення щодо юрисдикційності даного спору.

Як вважає позивач, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків Ренійської міської ради як власника земельних ділянок.

Зазначає, що позовні вимоги Ренійської міської ради до ОСОБА_1 та ТОВ «Білі Вітрила» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки заявлені з приводу земельних ділянок, власником яких є юридична особа, з якою укладений один договір оренди земельної ділянки як ОСОБА_1 , так і ТОВ «Білі Вітрила», а тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, на переконання позивача, його слід розглядати в порядку господарського судочинства.

Позивач стверджує, що вимоги як до ОСОБА_1 , так і до ТОВ «Білі Вітрила» нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна, а тому їх необхідно розглядати в межах одного провадження. Вказує, що близька за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19.

Вважає, що Велика Палата Верховного Суду ключовою ознакою для вирішення питання щодо юрисдикції спору визначила те, хто є власником земельної ділянки (фізична чи юридична особа), в залежності від чого справу слід розглядати в порядку цивільного або господарського судочинства відповідно.

20.05.2024 до суду надійшло клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, оскільки він вважає, що з урахуванням характеру правовідносин даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Протокольною ухвалою від 08.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2024.

У судовому засіданні 24.07.2024 представник відповідача-1 просив закрити провадження у справі та зауважив, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі.

Відповідач-2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

За результатами розгляду клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі 24.07.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Заслухавши представників позивача та відповідача-1, з урахуванням обставин даної справи суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини "суд, встановлений законом" має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року N 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При вирішенні питання щодо юрисдикційності даної справи, слід здійснити ґрунтовний аналіз змісту позовної заяви, предмету та підстав даного позову.

Так, в обґрунтування позову міськрада посилається на наступні обставини.

05.05.2003 між Ренійською міськрадою та ОСОБА_1 , який мав статус фізичної особи-підприємця, укладено Договір оренди земельної ділянки № 00018 від 05.05.2003, до якого згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2015 у справі № 916/3020/15 було внесено зміни.

05.10.2015 ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, в той час як умовами договору від 05.05.2003 не передбачено його припинення у разі припинення ФОП.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належав громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3031,6 кв.м.

В подальшому відбувся поділ вказаного нерухомого майна та новоствореним об`єктам присвоєно нові адреси: 1) АДРЕСА_3 ; 2) АДРЕСА_3 .

04.09.2019 здійснено державну реєстрацію права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2666,5 кв.м за ОСОБА_1 .

Також, 04.09.2019 здійснено державну реєстрацію права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 365,1 кв.м за ОСОБА_1

24.10.2019 року здійснена державна реєстрація права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 365,1 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА».

Посилаючись на ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» позивач зазначає, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. При цьому договір оренди не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Позивач вважає, що з дня державної реєстрації права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА», яка була здійснена 24.10.2019, у ОСОБА_1 автоматично частково припинилося, а у Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА» автоматично частково виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 1,319 га за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, Договір оренди земельної ділянки № 00018, укладений 05.05.2003 р. між Ренійською міською радою та ОСОБА_1 , 24.10.2019 не припинив дію в цілому, а в цей день відбулася часткова заміна сторони в зобов`язанні, а саме Орендаря, з ОСОБА_1 на ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА», в результаті чого ОСОБА_1 та ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» стали співорендарями земельної ділянки, пропорційно площі нерухомого майна, розташованого на ній: ОСОБА_1 88%; ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» 12%.

В подальшому, за заявами ОСОБА_1 та ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» міськрадою було надано згоду на поділ земельної ділянки комунальної власності, розташованої по АДРЕСА_2 , загальною площею 1,3190 га з кадастровим номером 5124110100:02:006:0005, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на дві окремі ділянки (земельна ділянка орієнтовною площею 1,2782 га та земельна ділянка орієнтовною площею 0,0408 га) без зміни цільового призначення.

05.09.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 5124110100:02:006:0309 площею 0,0455 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5124110100:02:006:0308 площею 1,2735 га були зареєстровані у Державному земельному кадастрі.

Рішенням Ренійської міської ради № 961-VIII від 24.10.2023 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності загальною площею 1,3190 га, кадастровий номер 5124110100:02:006:0005, яка знаходиться в оренді ОСОБА_1 та ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з якою вказану земельну ділянку поділено на дві окремі земельні ділянки:

1) земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0455 га за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309;

2) земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 1,2735 га за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером 5124110100:02:006:0308.

Як стверджує позивач, поділ земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» та ОСОБА_1 не припиняє права на неї орендарів ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» та ОСОБА_1 , оскільки уся земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки, а відтак і договір оренди земельної ділянки від 05.05.2003 року, зареєстрований у Ренійській районній філії ДЗК 14.03.2005 року за № 00018 не припинив своєї дії.

Враховуючи зміни істотних умов договору, позивач зазначає про необхідність у внесенні змін до вказаного договору оренди в частині нових даних про об`єкт оренди, розмір орендної плати, умов розрахунків, у зв`язку з чим міськрадою підготовлено проєкт додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 № 00018, сторонами якого згідно вказаної додаткової угоди є міськрада (орендодавець), ОСОБА_1 (орендар 1), ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» (орендар 2).

Разом з тим, позивач вказує на незгоду відповідачів із запропонованим проєктом додаткової угоди № 1 до договору, оскільки відповідачі у відповідності з їхніми зверненнями мають намір укласти окремі договори оренди з позивачем. На такі звернення міськрада надала відповідь, на яку ОСОБА_1 жодним чином не відреагував, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно зі статтею 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 зазначила, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. У справі № 911/4144/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що доводи суду апеляційної інстанції, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні товариства, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої фізичної особи.

Предметом позову є визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору від 05.05.2003 № 00018 оренди земельної ділянки загальною площею 1,319 га, кадастровий номер 5124110100:02:006:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення хлібозаводу між Ренійською міською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА» в запропонованій позивачем редакції.

Як вбачається із матеріалів справи, за заявами ОСОБА_1 та ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» міськрадою було надано згоду (рішення від 27.07.2023 № 851-VІІІ) на поділ земельної ділянки комунальної власності, розташованої по АДРЕСА_2 , загальною площею 1,3190 га з кадастровим номером 5124110100:02:006:0005, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на дві окремі ділянки (земельна ділянка орієнтовною площею 1,2782 га та земельна ділянка орієнтовною площею 0,0408 га) без зміни цільового призначення.

05.09.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 5124110100:02:006:0309 площею 0,0455 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5124110100:02:006:0308 площею 1,2735 га були зареєстровані у Державному земельному кадастрі.

Рішенням Ренійської міської ради № 961-VIII від 24.10.2023 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності загальною площею 1,3190 га, кадастровий номер 5124110100:02:006:0005, яка знаходиться в оренді ОСОБА_1 та ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА» за адресою: вул. Грецька, 1, м. Рені Ізмаїльського району Одеської області, згідно з якою вказану земельну ділянку поділено на дві окремі земельні ділянки:

1) земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0455 га за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером 5124110100:02:006:0309;

2) земельна ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 1,2735 га за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером 5124110100:02:006:0308.

Таким чином, в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:006:0005 наразі існує дві окремі земельні ділянки, тобто два самостійних об`єкта цивільного права, з приводу яких позивач звернувся до господарського суду з вимогою, заявленою одночасно до юридичної та фізичної особи, про визнання укладеної додаткової угоди. При цьому сторонами додаткової угоди позивач, крім себе як орендодавця, визначив орендаря-1 ОСОБА_1 та орендаря-2 ТОВ «БІЛІ ВІТРИЛА».

За таких обставин, у зв`язку з тим, що однією із сторін запропонованої позивачем редакції додаткової угоди є фізична особа, яка не має статусу підприємця, зважаючи на те, що спір стосується, зокрема, прав та обов`язків ОСОБА_1 як фізичної особи, суд доходить до висновку, що даний спір віднесено до юрисдикції загальних судів та належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, не спростовують висновків суду щодо того, що спір у справі № 916/1565/24 про визнання укладеної додаткової угоди стосується прав і обов`язків не лише Ренійської міськради як власника земельної ділянки, а й прав і обов`язків ОСОБА_1 як фізичної особи, який не є підприємцем, що безумовно впливає на визначення предметної юрисдикції даної справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 231 ГПК України).

Відтак, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що справа за позовом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА» про визнання укладеною додаткової угоди до договору не підлягає вирішенню в господарських судах України, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з чим відповідне клопотання відповідача-1 підлягає задоволенню.

На виконання ч. 2 ст. 231 ГПК України, суд роз`яснює позивачу, що даний спір віднесено до юрисдикції загальних судів та належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, суд зазначає, що позивач має право повернути сплачену ним суму судового збору, подавши до суду відповідне клопотання.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання (вх. № 20024/24 від 20.05.2024) представника відповідача-1 про закриття провадження у справі № 916/1565/24 задовольнити.

2. Провадження у справі за позовом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Вознесенська, буд. 139; код ЄДРПОУ 35549578) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛІ ВІТРИЛА» (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. 28 Червня, буд. 242; код ЄДРПОУ 43300109) про визнання укладеною додаткової угоди до договору закрити.

3. Роз`яснити Ренійській міській раді Ізмаїльського району Одеської області, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 24 липня 2024 р. Повний текст ухвали складено та підписано 26 липня 2024 р.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков