Рішення

від 26.07.2024 по справі 916/4840/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4840/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/4840/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, буд. 6; код ЄДРПОУ 36716332);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД "ОЛЬВІЯ" (65101, Одеська обл., м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6-В; код ЄДРПОУ 43753797);

про стягнення 156 696,94 грн.

1. Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№5410/23 від 06.11.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД "ОЛЬВІЯ", в якій просить суд стягнути з останнього, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог: інфляційні втрати у розмірі 9 128,51 грн, 3 % річних у розмірі 8 794,56 грн, пені у розмірі 138 773,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №М/2021/03 постачання природного газу від 08.02.2021.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.11.2023 було відкрито провадження у справі №916/4840/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України.

14.11.2023 до суду від ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" надійшло клопотання (вх.№ 41461/24), у якому позивач просить суд прийняти Заяву ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» про збільшення позовних вимог та ухвалити рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД «ОЛЬВІЯ» інфляційні втрати у розмірі 9 128 грн 51 коп., 3 % річних у розмірі 8 794 грн 56 коп., пені у розмірі 138 773 грн 87 коп., а загалом 156 696 грн 94 коп.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, зокрема вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями ч. 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, взявши до уваги, що така подана протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, до заяви додано докази надіслання її відповідачу, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог та здійснює розгляд позовних вимог в її редакції.

Електронний примірник ухвали суду від 13.11.2023 про відкриття провадження у справі №916/4840/23 був надісланий до електронного кабінету відповідача, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронних листів (т. 1 а.с. 44).

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положеннями ч. 5 ст. 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК).

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП".

Позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД «ОЛЬВІЯ» (Споживач) укладено Договір про постачання природного газу № М/2021/03 від 08.02.2021 (Договір).

Умовами зазначеного Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Так, згідно тверджень позивача, на виконання Договору Постачальник поставив, а Відповідач прийняв природний газ:

- у січні 2022 року на суму 1 933 888,84 грн, що підтверджується Актом приймання -передачі природного газу № 00000002986 від 31.01.2022;

- у лютому 2022 року на суму 403 411,72 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000004121 від 28.02.2022;

- у березні 2022 року на суму 228 055,12 грн , що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000010117 від 31.03.2022.

Позивач зазначає, що за умовами Договору Споживач повинен був сплатити вартість природного газу, спожитого у січні 2022 року до 10-го, 20го, 31-го січня, остаточний розрахунок 15-го лютого 2022 року; спожитого у лютому 2022 року до 10-го, до 20-го, 28-го лютого, остаточний розрахунок до 15-го березня 2022; спожитого у березні 2022 року до 10- го, 20-го, 13-го березня, до 15-го квітня 2022 року.

Позивач повідомляє, що споживачем порушено умови оплати, що призвело до виникнення заборгованості, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 687 209,08 грн, з яких основна сума заборгованості становить 416 344,41 грн, пеня у розмірі 157 494,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 73 486,13 грн, 3 % річних у розмірі 10 740,26 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 10 308,14 грн

Позивач стверджує, що Господарський суд Одеської області рішенням від 22.06.2023 у справі № 916/716/23 позов задовольнив частково та стягнув з ТОВ «ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД «ОЛЬВІЯ» на користь ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» основну суму заборгованості у розмірі 416 344,41 грн, пеню у розмірі 157 494,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 71 068,41 грн, 3 % річних у розмірі 10 740,26 грн, штраф за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7 % від суми простроченого платежу у розмірі 29 144,10 грн, а разом 684 791,36 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 271,87 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 рішення залишено без змін.

Позивач зазначає, що на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 у справі № 916/716/23 Відповідачем 24.10.2023 здійснено оплату суми, присудженої до стягнення.

Утім, позивач наголошує, що штрафні санкції за порушення грошового зобов`язання відповідачем за Договором про постачання природного газу № М/2021/03 від 08.02.2021 були розраховані Позивачем на момент звернення з позовом до суду, а саме нарахування до 08.02.2023.

Так, на думку позивача, до моменту фактично виконання зобов`язання Відповідач користувався утримуваними з нього грошовими коштами, що належали до сплати Позивачу та які знецінились внаслідок інфляційних процесів

З урахуванням наведеного, позивач повідомляє, що він звернувся до суду із вимогами щодо стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання (по день його фактичного виконання), а саме до 23.10.2023 (оплата 24.10.2023) на суму 416 344 грн 41 коп. Нарахування пені шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД "ОЛЬВІЯ".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався.

4. Обставини справи, встановлені судом.

В провадженні судді Господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є. перебувала справа №916/716/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД «ОЛЬВІЯ»» про стягнення 687 209,08 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2023, яке залишено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 без змін, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД «ОЛЬВІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» основну суму заборгованості у розмірі 416 344, 41 грн., пеню у розмірі 157 494 грн. 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 71 068 грн. 41 коп., 3 % річних у розмірі 10 740 грн. 26 коп., штраф за прострочення понад 30 календарних днів штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу у розмірі 29 144 грн. 10 коп., а разом 684 791 грн. 36 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 271 грн. 87 коп.

Вказаним рішенням було встановлено, що 08.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП (Постачальник) та ТОВ ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД ОЛЬВІЯ (Споживач) укладено договір №М/2021/03 постачання природного газу, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

У пп. 1.1.1. п.1.1 договору встановлено перелік точок входу та виходу газу Споживача.

У п. 1.2 договору зазначено, що Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі, що визначено у Додатку № 1 до цього Договору.

У пп. 1.5.1 договору сторони передбачили, що у разі відсутності письмової заявки Споживача відповідно до п.1.5 Договору Постачальник здійснює постачання природного газу Споживачу в обсягах, відповідно до п. 1.2 Договору.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу протягом строку дії Договору.

Ціна природного газу за 1000,00 куб. м погоджується Сторонами Договору у додатковій угоді до Договору та включає в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником Оператору газотранспортної системи (ГТС).

Відповідно до п. 3.1 договору Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутністю заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п.1.2 Договору, на рахунок Постачальника до 10-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

У п. 4.3 договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору, і які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Згідно з ч. 3 пп. 5.1.2 договору, Споживач зобов`язується, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах,визначених Договором.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п.3.1 Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

У п. 11.1 договору сторони погодили, що цей договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж ні 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде направлено іншій Стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору.

У Додатку №1 до договору постачання природного газу №М/2021/03 від 08.02.2023 сторони погодили обсяги постачання природного газу на 2021 рік.

25.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору постачання природного газу, в якій Сторони дійшли згоди внести до п. 3.1 Договору зміни та викласти його в наступній редакції: 3.1. Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутністю заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п.1.2 Договору, на рахунок Постачальника у такому порядку: - 30% вартості - до 10 числа місяця поставки природного газу; - 30% вартості - до 20 числа місяця поставки природного газу; - 30% вартості - до 30/31 числа місяця поставки природного газу; -остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 15-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки)..

Додатковими угодами №2022/01/02 від 14.12.2021, №2022/02/01 від 25.01.2022 до договору про постачання природного газу №М/2021/03 від 08.02.2023 сторони узгоджували ціну на природний газ.

Позивач на виконання умов договору поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2 565 355, 68 грн., а саме: у січні на суму 1 933 888,84 грн., про що свідчить підписаний між сторонами та скріплений печатками товариств Акт №00000002968 приймання-передачі природного газу від 31.01.2022; у лютому на суму 403 411, 72 грн., про що свідчить підписаний між сторонами та скріплений печатками товариств Акт №00000004124 приймання-передачі природного газу від 28.02.2022; у березні на суму 228 055, 12 грн., про що свідчить підписаний між сторонами та скріплений печатками товариств Акт №00000004124 приймання-передачі природного газу від 31.03.2022.

В свою чергу відповідач здійснив часткову оплату за прийнятий природний газ у розмірі 2 114 871,18 грн., що підтверджується довідкою АБ Укргазбанк та платіжними дорученнями, а саме: №238 від 05.01.2022, №266 від 21.01.2022, №101 від 31.01.2022, №147 від 18.02.2022, №333 від 18.02.2022, №327 від 11.02.2022, №334 від 21.02.2022. Окрім того, Акт надання послуг №3464 від 01.02.2022 свідчить, що плата за добовий небаланс газу становить (мінус) 34 139, 47 грн.

Разом з тим, борг у розмірі 416 344,41 грн. не оплачений відповідачем позивачу, що спричинило даний спір.

Так, судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 157 494,18 грн. та штрафу у розмірі 29 144,10 грн.

При цьому, позивач просив на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 10 740,26 грн. та інфляційні втрати в розмірі 97 318,67 грн. згідно з поданими розрахунками.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд апеляційної інстанції вважає, що останній здійснений обґрунтовано та арифметично вірно, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі у заявленому позивачем розмірі підлягають задоволенню.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що господарським судом у справі №916/716/23 правомірно здійснено перерахунок інфляційних втрат позивача, за результатами якого вірно встановлено невідповідність використаного позивачем індексу інфляції, який за повідомленням Державної служби статистики України у січні 2023 встановлений в розмірі 100,80, у зв`язку з чим суд підставно здійснив власний розрахунок, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань становить 71 068,41 грн., які правомірно стягнув з відповідача.

Водночас, на підставі ст.129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 271 грн. 87 коп. покладено на відповідача.

24.10.2023 на виконання рішення по справі №916/716/23, ТОВ «ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД «ОЛЬВІЯ» оплатив ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» 695 063,23 грн, згідно платіжної інструкції №1128_00000/c7186b0t-0bt8-4b83-ab19-e26153cc3d87 від 24.10.2023 на суму 695 063,23 грн.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду із вимогами щодо стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання (по день його фактичного виконання), а саме до 23.10.2023 (оплата 24.10.2023) на суму 416 344 грн 41 коп.

5. Позиція суду.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору постачання природного газу, із відповідними додатковими угодами до нього, у відповідача виникло зобов`язання здійснити остаточний розрахунок з позивачем за спожити газ на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі Газу (за звітний місяць) до 15-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).».

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України, законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, як встановлено господарським судом у справі №916/716/23, природний газ, який поставлений позивачем відповідачу у січні -березні 2022, внаслідок чого у відповідача виник борг в розмірі 416 344, 41 грн. При цьому, акти приймання-передачі природного газу за січень-березень 2022 підписані відповідачем без жодних зауважень та до суду відповідачем також не надано жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність.

Як вже встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2023, яке залишено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 без змін, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД «ОЛЬВІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» основну суму заборгованості у розмірі 416 344, 41 грн., пеню у розмірі 157 494 грн. 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 71 068 грн. 41 коп., 3 % річних у розмірі 10 740 грн. 26 коп., штраф за прострочення понад 30 календарних днів штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу у розмірі 29 144 грн. 10 коп., а разом 684 791 грн. 36 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 271 грн. 87 коп.

Однак відповідачем обов`язок з оплати, зокрема, основного боргу у сумі 416 344,41 грн, був виконаний 24.10.2023, згідно платіжної інструкції №1128_00000/c7186b0t-0bt8-4b83-ab19-e26153cc3d87 від 24.10.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД "ОЛЬВІЯ" допущено прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати вартості спожитого природного газу у розмірі 416 344,41 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", а в рамках господарської справи №916/716/23, окрім іншого, стягнуто 3% річних, інфляційні витрати та пеню до 08.02.2023 включно.

За таких обставин, суд вважає правомірним нарахування позивачем 3% річних, інфляційних витрат та пені з 09.02.2023.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне:

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних в сумі 8 794,56 грн (за період з 09.02.2023 по 23.10.2023), судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну правильність.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат у сумі 9 128,51 грн (за період з 09.02.2023 по 23.10.2023), судом встановлено їх хибність.

Згідно здійсненого судом розрахунку за період з 09.02.2023 по 23.10.2023, сума інфляційних втрат складає 12 532,30 грн.

Між тим, враховуючи положення ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд вважає, що до стягнення з відповідача підлягають інфляційні витрати у розмірі 9 128,51 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 138 773,87 грн (за період з 09.02.2023 по 23.10.2023), господарський суд зазначає наступне:

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п.3.1 Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Водночас пунктом 7 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Постановою від 25.04.2023 № 383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30.06.2023, який був введений на території України з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.

За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Вказану позицію підтримано у Постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21, яка враховуються господарським судом на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З урахуванням означеного суд зазначає про правомірність нарахування пені на суму заборгованості до 30.06.2023.

За розрахунком суду пеня складає 80 987,54 грн за період з 09.02.2023 по 30.06.2023 на суму заборгованості 416 344,41 грн.

За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням здійсненого судом розрахунку пені.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв`язку з подачею позову в електронному вигляді, згідно положень ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИННО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД "ОЛЬВІЯ" (65101, Одеська обл., м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6-В; код ЄДРПОУ 43753797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, буд. 6; код ЄДРПОУ 36716332) інфляційні втрати у розмірі 9 128/дев`ять тисяч сто двадцять вісім/грн 51 коп., 3% річних у розмірі 8 794/вісім тисяч сімсот дев`яносто чотири/грн 56 коп., пеню у розмірі 80 987/вісімдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят сім/грн 54 коп., а також 1355/одна тисяча триста п`ятдесят п`ять/грн 36 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Рішення підписано 26 липня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська