Ухвала

від 22.07.2024 по справі 918/153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" липня 2024 р. Справа № 918/153/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення 1 836 631 грн 22 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Мартинюк С.І., довіреність від 12.02.2024 р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача -Костючик К.О. (самопредставництво) (в режимі відеоконференції).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2024 року у справі № 918/153/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" 1 843 558,06 грн., з яких 1 826 528,64 грн. - основна заборгованість, 12 785,70 грн. - інфляційні втрати, 4 243,72 грн. - відсотки річні, та 11 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, а також 11 163,53 грн. - судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" з Державного бюджету України 10 959,17 грн. - судового збору. В решті вимог про стягнення 6 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено (суддя Романюк Ю.Г).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 червня 2024 року рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 року у справі № 918/153/24 залишено без змін.

10 липня 2024 року від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на адресу суду надійшла заява від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до якої просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/153/24 про стягнення грошових коштів з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" строком на 6 місяців з щомісячним рівномірним погашенням заборгованості з моменту набрання рішенням законної сили.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 10 липня 2024 року № 03-04/42/2024, враховуючи відомості табеля обліку робочого часу, з метою запобігання порушення процесуальних строків передбачених ГПК України та своєчасного розгляду судом заяви про розстрочення виконання рішення суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/153/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 року справу № 918/153/24 передано судді Політиці Н.А. Крім того протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2024 року заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24 також передано судді Політиці Н.А.

Ухвалою суду від 12 липня 2024 року справу № 918/153/24 прийнято до провадження судді Політики Н.А.

12 липня 2024 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2024 року, яке набрало законної сили 27 червня 2024 року, господарським судом видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 12 липня 2024 року заяву представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24 прийнято до розгляду та розгляд заяви призначено у судове засідання на 22 липня 2024 року на 11:30 год.

17 липня 2024 року від представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 17.07.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив надати Костючик Ксенії Олександрівні можливість участі в судовому засіданні у даній справі, призначеному на 22.07.2024 року об 11:30 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в клопотанні представник відповідача просить при прийнятті рішення щодо розстрочення виконання рішення врахувати здійснені відповідачем добровільні часткові оплати в межах договору № 53-122-01-23-14047 від 16.11.2023 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 року згідно платіжних інструкцій.

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 17.07.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/153/24, призначене на "22" липня 2024 року на 11:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція".

18 липня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 17.07.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив постановити ухвалу про участь у судовому засіданні у даній справі, призначеному на "22" липня 2024 року на 11:30 год., представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" - адвоката Мартинюка Сергія Івановича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "VKZ".

Ухвалою суду від 18 липня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" від 17.07.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/153/24, призначене на "22" липня 2024 року на 11:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР".

22 липня 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву, в яких просить у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24 відмовити. Зокрема представник позивача зазначає, що Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" посилається виключно на загальні обставини - стратегічне значення компанії, форс-мажорні обставини через воєнний стан, окупацію Запорізької АЕС, небезпеку завдання ракетних ударів. Водночас, жодних належних, допустимих та достовірних доказів щодо свого фінансового стану, відсутності коштів банківських рахунках чи майна відповідачем, які б дійсно істотно ускладнювали виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2024 року у справі № 918/153/24 або робили його неможливим, не надано. Разом з тим, усі перераховані відповідачем в заяві про розстрочення обставини мали місце на момент укладення договору поставки № 53-122-01-23-14047 від 16.11.2023 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР", тому вони були враховані обома сторонами, як при строках поставки товару, так і при прийнятті на себе грошових зобов`язань за цим договором.

У судове засідання 22 липня 2024 року з`явилися представники позивача та відповідача (заявника). Представник відповідача (заявника) підтримав вимоги, викладені у заяві від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду, та наполягав на їх задоволенні. Представник позивача щодо розстрочення виконання рішення суду у даній справі заперечив.

Розглянувши подану Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" заяву від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (заявника), всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана заява, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012, від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 та від 30 червня 2009 року у справі № 16-рп/2009.

Водночас за частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як було зазначено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

На обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідач вказав, що опинився в складному фінансовому становищі внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24.02.2022 року. При цьому, дохід відповідача більше ніж на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється відокремленими підрозділами відповідача - атомними електростанціями. Водночас, наразі відповідачем втрачено значну частину виробничих потужностей, що вплинуло на фінансовий стан відповідача.

Разом із цим, не є безумовною підставою для надання відстрочки у виконанні судового рішення введення 24.02.2022 року на території України воєнного стану, оскільки Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між введенням в Україні воєнного стану та неможливістю своєчасного виконання своїх договірних зобов`язань.

В той час воєнний стан та військова агресія російської федерації проти України має негативний влив не лише на діяльність відповідача, а й на діяльність позивача, який також є суб`єктом підприємництва.

При цьому відповідач просив суд розстрочити виконання рішення у справі на 6 місяців з моменту набрання рішенням законної сили, проте відповідачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження того, що в цей строк рішення суду буде виконано.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Отже, наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали би підстави для розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

В силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Подані докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, встановлені судом обставини та з урахуванням принципів розумності та справедливості, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку невиконання рішення суду, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24, а відтак суд дійшов висновку в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24 відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 04.07.2024 року № 22-12658/001-юр про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/153/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 22 липня 2024 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.