Рішення

від 26.07.2024 по справі 922/1741/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1741/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м.Кременчук Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо- комерційна фірма "Старк", с.Старовірівка Харківської області про стягнення 8 181,84грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Старк" (надалі - відповідач) про стягнення 8181,84грн., з яких: 4738,81грн. індексу інфляції, 3443,03грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/1075/23, яке залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.02.2024, позовну заяву AT "КСЗ" було задоволено, стягнуто з ТОВ ВКФ "Старк" суму попередньої оплати у розмірі 168912,00грн., 41 995,58 грн. - суму інфляційних втрат та 5 247, 84 грн. - 3% річних за період з 01.03.2022 по 13.03.2023. Проте ТОВ ВКФ "Старк" перерахувало суму стягнутої попередньої оплати згідно платіжної інструкції N9 6464654351 від 17.11.2023 лише 17.11.2023. У зв`язку з цим, на підставі ст. 625 ЦК України AT "КСЗ" просить стягнути суми інфляційних втрат, а також 3% річних за весь час користування коштами за період з 14.03.2023 по 16.11.2023.

Ухвалою від 27.05.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Дана ухвала згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 ГПК України була направлена судом відповідачу в електронній формі до його Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 27.05.2024, а тому ухвала про відкриття провадження є врученою відповідачу саме у вказану дату.

Отже, відповідач мав право подати відзив не пізніше 11.06.2024, однак він своє право не реалізував.

У зв`язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

16 червня 2024 року через підсистему Електронний суд та 24.06.2024 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява, у якій він просить прийняти додаткове рішення, яким покласти на відповідача судові витрати з оплати професійної правничої допомоги адвоката в сумі 6000,00грн. До заяви додано відповідні докази понесення таких витрат.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 244 ГПК України додаткове рішення може бути ухвалене якщо суд, що ухвалив рішення по суті спору, не вирішив, зокрема, питання про судові витрати.

Втім, станом на момент надходження даної заяви позивача, справа №922/1741/24 ще не була розглянута по суті вимог та відповідне судове рішення судом не приймалося, а тому підстави для ухвалення саме додаткового рішення щодо покладення на відповідача зазначених вище судових витрат відсутні.

В той же час, норма частини 4 статті 129 ГПК України передбачає здійснення розподілу вказаних судових витрат також і при ухваленні рішення по суті спору. У зв`язку з цим, надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу прийняті судом та долучені до справи.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

У відповідності до укладеного між АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (Покупець) та ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Старк" (Постачальник) договору №0130-СН від 20.12.2021 (надалі - Договір), постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а саме: пісок жирний та пісок формовочний), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно з п. 1.4 Договору загальна сума товару за договором визначається за сумою всіх специфікацій до договору, складених та підписаних належним чином.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару за вказаним договором здійснюється у такі строки: п`ятнадцять календарних днів з дати отримання письмової заявки.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються на підставі 100% попередньої оплати.

Згідно письмової заявки №40-11/345 від 14.02.2022 покупець прохав провести відвантаження у лютому 2022 року піску формувального у кількості 1794,00 тн. (26 н/вагонів) та піску жирного у кількості 69 тн. (1 н/вагон).

На підставі рахунку на оплату № 350 від 14.02.2022 на суму 163 944,00 грн. та рахунку на оплату № 377 від 14.02.2022 на суму 243 432,00 грн. покупець платіжним дорученням № 9293 від 15.02.2022 здійснив попередню оплату за пісок у сумі 163944,00 грн. та платіжним дорученням № 9360 від 17.02.2022 здійснив попередню оплату за пісок у сумі 243 432,00 грн., тобто на загальну суму 407 376,00 грн.

З урахуванням зазначеного, покупець виконав умови вказаного договору, щодо перерахування попередньої оплати за товар згідно умов договору.

Постачальник згідно з п. 2.1 Договору повинен був поставити оплачений товар до 28.02.2022 включно.

Згідно видаткової накладної № 633 від 15.02.2022 на суму 59 616,00 грн., видаткової накладної № 647 від 16.02.2022 на суму 59 616,00 грн., видаткової накладної № 739 від 21.02.2022 на суму 14 904,00 грн., видаткової накладної № 738 від 21.02.2022 на суму 44 712,00 грн., видаткової накладної № 760 від 22.02.2022 на суму 59 616,00 грн., постачальник здійснив поставку товару на загальну суму 238464,00 грн.

Проте, поставка оплаченого товару постачальником на суму 168 912,00 грн. здійснена не була.

Враховуючи вказане, АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар та стягнення суми індексу інфляції за весь час користування чужими коштами нарахованими на суму попередньої оплати та суми 3% річних за період з 01.03.2022 по 13.03.2023.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/1075/23, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 13.02.2024, позовну заяву AT "Кременчуцький сталеливарний завод" було задоволено, стягнуто з ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Старк" суму попередньої оплати у розмірі 168912,00грн., 41995,58грн. суму інфляційних втрат та 5247,84грн. 3% річних за період з 01.03.2022 по 13.03.2023.

ТОВ ВКФ "Старк" перерахувало суму стягнутої попередньої оплати згідно платіжної інструкції №6464654351 від 17.11.2023.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач на підставі ст.625 ГПК України просить стягнути на свою користь 4738,81грн. індексу інфляції та 3443,03грн. 3% річних, нарахованих за період з 14.03.2023 по 16.11.2023.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/1075/23, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 13.02.2024, встановлено, що ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Старк" неналежним чином виконало своє зобов`язання за Договором щодо поставки товару на суму 168912,00грн., який був оплачений АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" шляхом внесення попередньої оплати. У зв`язку з цим з ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Старк" було стягнуто на користь АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 168912,00грн., а також 41995,58грн. інфляційних втрат та 5247,84грн. 3% річних, які були нараховані за період з 01.03.2022 по 13.03.2023.

При цьому, Верховний Суд погодився з доводами АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" про те, що ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Старк" прострочило своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки (який був встановлений до 28.02.2022 включно).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали даної справи №922/1741/24 свідчать, що ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Старк" фактично виконало своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати в сумі 168912,00грн. лише 17.11.2023.

Таким чином, період допущеного відповідачем прострочення свого грошового зобов`язання тривав з 01.03.2023 до 17.11.2023.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суми 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення грошового зобов`язання.

Як зазначалося вище, у справі №922/1075/23 з відповідача на користь позивача було стягнуто 1995,58грн. інфляційних втрат та 5247,84грн. 3% річних, які були нараховані за період з 01.03.2022 по 13.03.2023.

В межах даної справи №922/1741/24 позивач обґрунтовано заявив вимогу про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за іншу частину періоду допущеного відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а саме: з 14.03.2023 по 17.11.2023.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення 4738,81грн. індексу інфляції та 3443,03грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00грн.

Так, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00грн. підтверджується Договором про надання правничої (адвокатської) допомоги від 02.05.2024, листом-повідомленням про прийняття доручення Клієнта згідно договору про надання правової допомоги б/н від 02.05.2024, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №849 від 28.12.2010, довіреністю №40-21/4 від 08.01.2024, детальним описом виконаних робіт (наданих адвокатських послуг) по справі, актом здачі-приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги б/н від 02.05.2024.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного здійснення позивачем оплати вищевказаних послуг адвоката.

Разом із тим, пунктом 1 абзацу 2 частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що:

- сплачена

- або підлягає сплаті стороною.

Отже, для вирішення питання щодо розподілу судових витрат судом може бути враховано не лише фактично сплачену вартість професійної правничої допомоги адвоката, а й вартість, що підлягає сплаті стороною згідно умов відповідного договору про надання правничої допомоги.

Також суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17, якою було частково задоволено заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу без встановлення факту оплати таких послуг.

Частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому відповідачем, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Старк" (63631, Харківська обл., Куп`янський р-н, с.Старовірівка, вул.Кар`єрна, буд. №1-Б, код 30926071) на користь Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська обл., м.Кременчук, вул.І.Приходька, буд. 141, код 05756783) 4738,81грн. індексу інфляції, 3443,03грн. 3% річних, 3028,00грн. судового збору, 6000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "26" липня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай