Рішення

від 26.07.2024 по справі 925/428/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/428/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 Черкаської міської ради Черкаської області

про стягнення 41 599,35 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 Черкаської міської ради Черкаської області (вул. Вербовецького (Кобзарська), 108, м. Черкаси, 18031, код ЄДРПОУ 26155214) про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 41 599,35 грн: 25 769,37 грн заборгованість за поставлену електроенергію в період листопад - грудень 2021 року, 7380,24 грн 15 % річних, 8161,09 грн інфляційних втрат, 288,65 грн пеня.

Судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь.

В обґрунтування позову позивач вказав що відповідач неналежно виконав зобов`язання з оплати за спожиту у листопаді-грудні 2021 року електричну енергію

Ухвалою від 09.04.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 14.05.2024 Господарський суд Черкаської області залишив без руху позовну заяву на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України; встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17 травня 2024 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додані належні докази на підтвердження відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у встановленому порядку.

Ухвалою від 05.06.2024 Господарський суд Черкаської області постановив продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвала була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (ДПЗД «Укрінтеренерго», постачальник, позивач) виконує функції постачальника «останньої надії», що діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

ДПЗД «Укрінтеренерго» включено до переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого наказом Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК (в редакції наказу Міненерго від 31.07.2023 № 16-ДСК).

Згідно з наказом Міністерства енергетики України від 11 серпня 2023 року № 238 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» ДПЗД «Укрінтеренерго» включене до переліку підприємств критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Черкаської міської ради Черкаської області (споживач, відповідач) приєднана до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції № 5, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії.

За даними Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (ПАТ «Черкасиобленерго», ОСР), якого визначено як Оператора системи розподілу згідно реєстру суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ПРРЕЕ, відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 23.11.2021, що підтверджено листом № 11022/030101 від 22.11.2021.

Таким чином відповідач перебував на постачанні електричної енергії постачальником «останньої надії» в період листопад-грудень 2021 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» (ПОН) на період з 01 січня 2019 року до 30 червня 2024 року.

Положеннями ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пункт 3.4.4 Правил).

Відповідно до п. 3.4.1 ПРРЕЕ Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії Споживачу протягом всього строку постачання у таких випадках:

банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку. Правил ринку РДН та ВДР, то унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником;

в інших випадках, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до порядку, затвердженої Регулятором.

Згідно з п. 3.4.3 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» зобов`язаний повідомляти споживача на своєму вебсайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії».

Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається день припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку. Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Судом встановлено, що з 27.12.2018 на виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет розміщено публічну оферту:

- порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»;

- договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»;

- комерційну пропозицію № 5 до договору;

- додаток № 1 до комерційної пропозиції № 5.

Згідно з ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Тобто договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником.

Суд враховує, що відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 2.1. глави 2 Договору встановлено, що Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п. 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами комерційної пропозиції № 5 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

За пунктом 4.2 Додатка 1 «Комерційна пропозиція № 5» остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання Споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Відповідно до п. 5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції № 5, оплата виставленого Постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 11 Правил роздрібного ринку електричної енергії до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник «останньої надії», визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Враховуючи вищезазначене всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (ДПЗД «Укрінтеренерго» не має доступу до вимірювальних приборів).

Згідно зі звітами від ПАТ «Черкасиобленерго» про фактичне споживання споживачем Черкаською загальноосвітньою школою І-III ступенів № 22 Черкаської міської ради Черкаської області спожито електричної енергії постачальника «останньої надії» в період листопад-грудень 2021 року в загальній кількості 4004 кВт*год.

На підставі звітів та Договору ДПЗД «Укрінтеренерго» складені Акти купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад-грудень 2021 року, що в загальній сумі становить 25 769,37 грн, а саме:

Листопад 2021 року:

- ПАТ «Черкасиобленерго» надіслало ДПЗД «Укрінтеренерго» звіт про фактичне споживання відповідачем електричної енергії постачальника «останньої надії» у листопаді 2021 р. в загальній кількості 887 кВт*год.

- акт № 015973 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2021 р., відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії 2 класу в обсязі 887 кВт*год та рахунку № 000026155214/22/О11/23343 на оплату в сумі 5094,91 грн.

- акт та рахунок були відправлені та отримані відповідачем 20.12.2021 згідно з відміткою рекомендованого повідомлення № 1803003001058.

Грудень 2021 року:

- ПАТ «Черкасиобленерго» надіслало ДПЗД «Укрінтеренерго» звіт про фактичне споживання відповідачем електричної енергії постачальника «останньої надії» у грудні 2021 р. в загальній кількості 3 117 кВт*год.

- акт № 017257 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 р., відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії 2 класу в обсязі 3 117 кВт*год та рахунку № 000026155214/22/О12/24699 на оплату в сумі 20 674,46 грн.

- акт та рахунок були відправлені та отримані відповідачем 04.02.2022 згідно з відміткою рекомендованого повідомлення № 1803003023426.

Відповідач в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснив своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії згідно з умовами Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію станом на дату подання позовної заяви перед ДПЗД «Укрінтеренерго» у обсязі 4004 кВт*год за період листопад-грудень 2021 року на суму 25 769, 37 грн.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу та про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Згідно з пунктом 56 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 66 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачальник «останньої надії» - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено ПРРЕЕ.

Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач за отриману електричну енергію повністю не розрахувався у встановлений договором строк, суд дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 25 769,37 грн позивачем належним чином доведена, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 8161,09 грн інфляційних втрат та 7380,24 грн 15 % річних:

рахунок № 000026155214/22/О11/23343:

15 % річних за період постачання у листопаді 2021 року, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання в період прострочення з 29.12.2021 по 31.12.2023 становлять 1534,75 грн, інфляційні втрати за той же період становлять 1683,33 грн;

рахунок № 000026155214/22/О12/24699:

15 % річних за період постачання у грудні 2021 року, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання в період прострочення з 12.02.2022 по 31.12.2023 становлять 5845,49 грн, інфляційні втрати за той же період становлять 6477,76 грн.

Згідно з п. 5.10 Договору постачальника «останньої надії» оплата виставленого Постачальником рахунка має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції.

Пунктами 4.1. та 4.3 «Комерційної пропозиції» встановлено, що Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. Рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем Постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2. цієї Комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Згідно з п. 6.1. «Комерційної пропозиції» за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника.

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором починають нараховуватися Постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Разом з тим відповідно до положень ч. 6 п. 7.1. Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Згідно з п. 7.4. Комерційної пропозиції № 5 Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 15% річних та інфляційних втрат, суд встановив його обґрунтованість, відповідність періоду нарахування та сумі боргу, застосованим судом до спірних відносин норм законодавства.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 288,65 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання:

рахунок № 000026155214/22/О11/23343:

за період постачання у листопаді 2021 року, що підлягає стягненню за порушення грошового зобов`язання в період прострочення з 29.12.2021 по 23.02.2022 становить 152,71 грн;

рахунок № 000026155214/22/О12/24699:

за період постачання у грудні 2021 року, що підлягає стягненню за порушення грошового зобов`язання в період прострочення з 12.02.2022 по 23.02.2022 становить 135,94 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями пункту 5.11. Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно з п. 13.1. «Комерційної пропозиції» сторони Договору домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє Споживача від обов`язку відшкодувати Постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов Договору.

Згідно з пунктом 16 постанови від 26.04.2022 № 413 НКРЕКП зупинено нарахування га стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії», тому позивачем не здійснено нарахування пені з 24.02.2022 за прострочення грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, суд дійшов висновку, про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу.

ДПЗД «Укрінтеренерго» листом № 44/11-007041 від 07.02.2024 направляло вимогу відповідачу про сплату штрафних санкцій на суму 15 829,98 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 25 769,37 грн, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти від 08.02.2024.

Листом № 14/02-24 від 14.02.2024 відповідач у відповідь на вимогу повідомив, що є бюджетною організацією, оплата коштів здійснюється через Державну казначейську службу України у м. Черкасах Черкаської області, тому заклад може оплатити заборгованість згідно з судовим рішенням.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 Черкаської міської ради Черкаської області (вул. Кобзарська, 108, м. Черкаси, 18031, ідентифікаційний код 26155214) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600)

25 769,37 грн основного боргу за поставлену електричну енергію на рахунок IBAN НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк»,

8161,09 грн інфляційних втрат, 7380,24 грн 15 % річних, 288,65 грн пені на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області,

3028,00 грн судового збору на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя О.В. Чевгуз