Касаційний господарський суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУХВАЛА
26 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/3722/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 (суддя Хотенець П.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (колегія суддів: Тихий П.В., Плахов О.В., Терещенко О.І.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради
про стягнення 647 70,77 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Господарський суд Харківської області рішенням від 20.10.2023 позов задовольнив повністю.
2. Східний апеляційний господарський суд постановою від 03.07.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 скасував в частині стягнення пені в сумі 4 822,07 грн та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в позові.
3. 08.07.2024 Комунальне підприємство "Аква" Шевченківської селищної ради суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить їх скасувати в частині, якими задоволено позовні вимоги, та ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю.
4. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
7. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).
9. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
10. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
11. Скаржник оскаржує судові рішення, якими вирішено спір про стягнення 647 70,77 грн, а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.
12. Водночас касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію пунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
13. Скаржник зазначає, що касаційна скарга справа становить значний суспільний інтерес (пп."в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК).
14. Скаржник вказує, що він є підприємством, що знаходиться у комунальній власності Шевченківської селищної територіальної громади; підприємство є об`єктом критичної інфраструктури і єдиним підприємством, яке надає на відповідній території житлово - комунальні послуги; Шевченківська селищна територіальна громада знаходиться у зоні можливих бойових дій, близько до лінії фронту; на відповідній території проживає більше 1500 внутрішньо переселених осіб; ухвалення об`єктивного та неупередженого рішення є запитом громади на справедливе встановлення усіх обставин справи, спір пов`язаний саме з періодом окупації; значна частина матеріально - технічної бази була вкрадена бо пошкоджена; відповідач поступово відновлює свою діяльність, що ускладнює господарську діяльність підприємства.
15. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі також не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес.
16. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
17. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес.
18. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
19. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
20. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
21. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
22. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
23. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
24. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.
25. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
26. Клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень залишається без розгляду, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/3722/23 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Баранець
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2024 |
Оприлюднено | 29.07.2024 |
Номер документу | 120625995 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні