Постанова

від 25.07.2024 по справі 910/7328/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7328/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А.., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Казначеєва Г. Л. (адвокат),

відповідача за первісним позовом - Сисов В. С. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про",

про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі № 910/7328/23,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023,

постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та

додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про"

про стягнення 3 198 211,44 грн,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент"

про стягнення 2 064 448, 18 грн..

ВСТАНОВИВ:

1.1. Постановою Верховного Суду від 16.07.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент" (далі - ТОВ "Пауер Буд Девелопмент") залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 910/7328/23 залишено без змін.

1.2. До ухвалення постанови судом касаційної інстанції, а саме у відзиві на касаційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Етал Про" (далі - Товариство, заявник) наведено орієнтовний розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу (24 000,00 грн) та заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції та докази понесення судових витрат. У судовому засіданні представник позивача також зробив заяву про те, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі № 910/7328/23.

1.3. 18.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі № 910/7328/23 в якій останнє просить стягнути з ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" 24 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, які визначено у фіксованому розмірі та понесені заявником під час касаційного провадження в цій справі (при касаційному перегляді рішення Господарського суду міста Києва, постанови та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду).

1.4. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано: 1) копію угоди про надання адвокатом правничої допомоги від 28.09.2023 № 28-09/23 (далі - Угода), укладеної між Товариством (Клієнт) та адвокатом Сисовим Владиславом Сегійовичем (далі - Адвокат); 2) копію додатку № 3 до Угоди 14.06.2024; 3) копію остаточного опису наданих послуг до Угоди; 4) копію платіжної інструкції від 17.06.2024 № 3263; 5) копію ордеру на надання правової допомоги від 17.06.2024 серія АА № 1456347, виданого на ім`я адвоката Сисова Владислава Сегійовича; 6) акт приймання-передачі наданих послуг до Угоди від 16.07.2024; 6) копії квитанцій надіслання іншим учасникам справи.

1.5. Від ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" 23.07.2024 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення судових витрат Товариства, в якому останнє просить зменшити розмір заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції.

1.6. З огляду на зазначене вище, Судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України. Крім того, убачається, що Товариством направлено копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів ТОВ "Пауер Буд Девелопмент".

1.7. На обґрунтування поданої заяви Товариство посилається на положення статей 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).

1.8. Розглянувши заяву Товариства про стягнення з ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" судових витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/7328/23, доводи позивача за первісним позовом наведені у клопотанні про зменшення розміру судових витрат, а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви з огляду на таке.

1.9. За змістом положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

1.10. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

1.11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

1.12. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

1.13. Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

1.14. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

1.15. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

1.16. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

1.17. У той же час Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

1.18. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

1.19. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

1.20. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

1.21. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії» та "Єчюс проти Литви").

1.22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

1.23. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

1.24. Верховний Суд виходить з того, що заявник у відповідності до положень статей 126,129 ГПК України у своїй заяві на підтвердження розміру понесених судових витрат зазначає, що:

Між Товариством (Клієнт) та адвокатом Сисовим Владиславом Сегійовичем (Адвокат) 28.09.2023 укладено Угоду № 28-09/23, предметом якої є надання адвокатом усіма законними методами та засобами правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оскаржуваних невизнаних прав та законних інтересів Клієнта.

Адвокат зобов`язується надати правничу допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта; зобов`язується представляти права та законні інтереси Клієнта в судових установах, органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені чинним законодавством України (пункти 2.1.1, 2.1.2 Угоди).

Клієнт зобов`язується сплатити гонорар Адвокату в розмірі та у строк, погоджені між сторонами цього договору; прийняти виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийнятті доручення згідно цього договору, протягом 2-х днів після повідомлення про виконання доручення, письмово мотивувати таку відмову (пункти 2.2.1, 2.2.2 Угоди).

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється Додатком до цього Договору (пункт 4.2. Угоди).

Клієнт та Адвокат 14.06.2024 уклади Додаток № 3 до Угоди, умовами якого сторони досягли спільної згоди про те, що оплата послуг Адвоката за представництво інтересів Клієнта в Касаційному господарському суді у справі № 910/7328/23 щодо стягнення коштів з ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" складатиме попередньо - 24 000,00 грн. При складенні вартості послуг Адвоката сторони виходять із прейскуранта деталізованих послуг Адвоката наведеного у доповненні до цього Додатку. По завершенню розгляду справи в суді, Адвокат надає Клієнту детальний опис наданих послуг із зазначенням переліку конкретних послуг (робіт) та об`єму послуг, визначеного у годинах. Клієнт зобов`язується у термін до 31.07.2024 здійснити передоплату на користь адвоката в розмірі 24 000,00 грн в безготівковому порядку на реквізити Адвоката, що зазначені в цьому Додатку. У випадку, якщо вартість послуг буде збільшена через їх фактично виконані об`єми, решта суми послуг підлягає оплаті на підставі рахунків, виставлених адвокатом у строки передбачені відповідними рахунками (пункти 1 - 4 Додатку № 3 до Угоди).

Згідно з остаточним описом наданих послуг до Угоди від 16.07.2024 (участь у судовому процесі в Касаційному господарському суді по справі № 910/7823/23), Адвокатом надані Клієнту такі послуги:

- ознайомлення з касаційною скаргою та додатками, розробка стратегії захисту Клієнта, вартістю 4 000,00 грн / витрачено 1 год. 30 хв./ загальна вартість 4 000,00 грн;

- консультування щодо узгодження правової позиції з Клієнтом під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, вартістю 2 000,00 грн, витрачено 3 год / загальна вартість 6 000,00 грн;

- участь в судовому засіданні вартістю 4 000,00 грн, витрачено 1 год (у тому числі проходження реєстрації до будівлі суду) / загальна вартість 4 000,00 грн;

- складання та подання відзиву на касаційну скаргу, вартістю 10 000,00 грн / витрачено 7 год. / загальна вартість 10 000,00 грн.

1.25. Відтак, згідно з доводами заяви загальний розмір, понесених позивачем витрат на правничу допомогу є 24 000,00 грн.

1.26. Вивчивши надані Товариством в обґрунтування адвокатських витрат документи щодо відшкодування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд зазначає таке.

1.27. Як вже було зазначено вище, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Такий же правовий висновок викладено і в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Тому в цій частині доводи відповідача, які викладені у запереченнях відхиляються як необґрунтовані.

1.28. Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

1.29. У постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 Верховний Суд викладав такий правовий висновок: "Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

1.30. Суд також у контексті оцінки доказів, поданих позивачем на обґрунтування заяви зауважує також, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наведені такі висновки:

"…учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права".

"…У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

1.31. Згідно з матеріалами справи деталізація (опис) наданих / виконаних адвокатським об`єднанням робіт/послуг у Верховному Суді щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як відповідача за первісним позовом у справі № 910/7328/23 визначена сторонами у Додатку № 3 до Угоди.

1.32. У цьому випадку Верховний Суд відзначає, що адвокат Сисов Владислав Сегійович склав та підписав відзив на касаційну скаргу, а також приймав участь у судовому засіданні Верховного Суду.

1.33. При цьому Суд враховує, що послугою з підготовки відзиву на касаційну скаргу охоплюється не лише його складення, а також послуги з вивчення касаційної скарги, аналізу судової практики та позицій Верховного Суду, визначених у касаційній скарзі (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 916/3368/23).

1.34. Згідно з матеріалами справи деталізація (опис) наданих / виконаних адвокатом робіт/послуг у Верховному Суді щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як відповідача за первісним позовом у справі № 910/7328/23 визначена сторонами у Додатку № 3 до Угоди. Також Суд враховує, що 16.07.2024 між Клієнтом та Адвокатом підписано акт приймання-передачі наданих послуг до Угоди.

1.35. Отже Товариством, згідно з вимогами статті 74 ГПК України надано докази в обґрунтування понесених витрат і Верховний Суд зазначає, що факт надання правової допомоги в суді касаційної інстанції під час касаційного перегляду справи № 910/7328/23 є підтвердженим Товариством.

1.36. Водночас згідно з приписами частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

1.37. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

1.38. Таким чином, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

1.39. Як вже було зазначено вище, ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" подало до Верховного Суду заперечення на заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення, в яких заперечує проти задоволення його заяви та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/7838/23 та просить зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції.

1.40. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений Товариством розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" зазначає, зокрема, що: Товариством штучно збільшено витрачений час на аналіз та складання документів; адвокат не мав необхідності ознайомлюватись з матеріалами справи, оскільки він представляв інтереси позивача, як у суді першої інстанції так і у суді апеляційної інстанції; фактично адвокатом було підготовлено та подано суду касаційної інстанції лише один документ - відзив на касаційну скаргу. При цьому сукупно витрачений адвокатом час у судовому засіданні розмір витрат на надання правової допомоги є значно завищеним, а тому не всі заявлені Товариством витрати відповідають критерію необхідності та, відповідно, не підлягають відшкодуванню у заявленому розмірі.

1.41. З огляду на подані Товариством докази на обґрунтування розміру заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи № 910/7328/23, колегія суддів відзначає, що у розумінні положень статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту та може бути визначений у фіксованому розмірі або погодинною ставкою.

1.42. У пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

Суд також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

1.43. Беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини шостої статті 126 ГПК України, Верховний Суд наголошує, що саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Для виконання цього обов`язку недостатньо загально сформульованого твердження іншої сторони про неспівмірність витрат без надання доказів та належного обґрунтування.

1.44. Разом з тим Суд зазначає, що зміст клопотання ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" свідчить, що доводи позивача за первісним позовом щодо неспівмірності визначеної Товариством суми є суто декларативними та не містять належного обґрунтування щодо непропорційності чи неспівмірності визначеної заявником суми. Тобто, не доводять обставин за наявності яких Верховний Суд має підстави визначити інший розмір судових витрат, ніж той, що був доведений стороною.

1.45. У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних; їх обсягом та значенням справи для сторони).

1.46. Також ураховуючи, що в запереченнях ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" щодо неспівмірності заявленої суми часу витраченого адвокатом та наданим обсягом робіт, жодних доказів неспівмірності понесених Товариством витрат, а також необґрунтованості наведеного розрахунку витрат на правову допомогу в розмірі 24 000,00 грн не надав.

1.47. Суд за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, у тому числі і критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також те, що постановою Верховного Суду від 16.07.2024 касаційну скаргу ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" залишено без задоволення, а оскаржувані рішення у справі № 910/7328/23 залишено без змін, згідно з правилами статті 129 ГПК України, дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю цієї справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а тому заява Товариства підлягає задоволенню.

1.48. Витрати Товариства на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн згідно з правилами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з ТОВ "Пауер Буд Девелопмент".

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/7328/23 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про" 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Малашенкова