Рішення

від 25.07.2024 по справі 129/2025/24

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/2025/24

Провадження по справі № 2/129/903/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючої Бондар О.В.,

розглянув упорядку спрощеногопозовного провадженняу судовомузасіданні завідсутності сторінта їхпредставників вмісті Гайсиніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з рухомого майна,-

установив:

21.06.2024р. позивач звернувся до суду з позовом до Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту з належного йому майна, вказуючи, що він на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.1991 р., посвідченого головою виконкому Бондурівської сільської Ради та зареєстровано в реєстрі за №11, є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки 1,2358 га кадастровий номер 0520880300:00:005:0051 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, набуте на підставі свідоцтва про право на спадщину серія НОЕ №600158, зареєстровано в реєстрі за № 2829, виданого 26.12.2019 р. приватним нотаріусом; мав намір передати земельну ділянку оренду, для здійснення державної реєстрації договору оренди звернувся до державного реєстратора, який йому повідомив про накладений арешт на все належне ОСОБА_1 майно на підставі рішення Гайсинського районного суду від 30.10.1997 р.; згідно відповіді Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено,що документичи матеріаливиконавчого провадження,які бслугували підтвердженнямдля зняттядержавним виконавцемарешту змайна увідділі відсутніу зв`язкуіз закінченнямтерміну зберіганнята виконавчіпровадження завершеноу 1997 році, знищені в 1999-2001 р.р.,однак скасуваннязаборони впозасудовому порядкунеможливе.

Позивач в судове засідання не з`явився, письмово вимоги позову підтримав, просив їх задовільнити, справу розглядати у його відсутність.

Представник відповідача Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи провести у його відсутність, у вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Суд з`ясувавпозиції сторін,вивив матеріалисправи,визнає,що позовпідлягає задоволеннюз такихміркувань.

Встановлено, що позивач є власником на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.1991 р., посвідченого головою виконкому Бондурівської сільської Ради та зареєстровано в реєстрі за №11, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки 1,2358 га кадастровий номер 0520880300:00:005:0051 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину серія НОЕ №600158, зареєстровано в реєстрі за № 2829, виданого 26.12.2019 р. приватним нотаріусом; для здійснення державної реєстрації договору оренди звернувся до державного реєстратора, який йому повідомив про накладений арешт на все належне ОСОБА_1 майно на підставі рішення Гайсинського районного суду від 30.10.1997 р.; згідно відповіді Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено,що документичи матеріаливиконавчого провадження,які бслугували підтвердженнямдля зняттядержавним виконавцемарешту змайна увідділі відсутніу зв`язкуіз закінченнямтерміну зберіганнята виконавчіпровадження завершеноу 1997 році, знищені в 1999-2001 р.р.,позивач віншій спосіб,крім скасуванняарешту всудовому порядкузахистити своєпорушене правона належне йому рухоме майноне може.

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно дост. 321ЦК України правовласності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно дост. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно п.9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Виконавчі провадження знищені в зв`язку із закінченням терміну зберігання відповідно донаказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на все належне ОСОБА_1 майно, вид якого не визначено, неможливістьскасування арештув позасудовомупорядку,позивач віншій спосіб,крім скасуванняарешту всудовому порядкузахистити своєпорушене правона належне йому рухомемайно неможе,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьвимог позивачата необхідністьзахисту йогоправа шляхомскасування такогоарешту,а відтакі прозадоволення позову.

На підставі наведеного, керуючисьст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.386, 391 ЦК України, ст.258,259,263,264,265,266 ЦПК Українисуд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати арешт на невизначене майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №5392995 від 30.07.2007 р., виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 30.07.2007 р. за № 5392995 про арешт невизначеного майна, що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: