Рішення

від 26.07.2024 по справі 152/710/24

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шаргородський районний суд

Вінницької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2024 року

м. Шаргород

Справа № 152/710/24

Провадження № 2/152/306/24

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Соколовської Т.О.,

з участю:

секретаря судового засідання Ансілевської Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонов О.В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації,

учасники справи - не прибули,

встановив:

I. Виклад позицій позивача, відповідача, третьої особи.

08.05.2024 керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонов О.В. звернувся до Шаргородського районного суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації.

Позов обґрунтовано тим, що згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у громадянина російської федерації у приватній власності ОСОБА_1 перебуває земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0525387200:01:004:0008площею 1,2054гата0525387200:01:004:0009,площею 1,0726га, що розташовані на території Шаргородської міської територіальної громади Жмеринського району (колишня територія Руданської сільської ради Шаргородського району) Вінницької області.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,єгромадянином російської федерації та проживає по АДРЕСА_1 , російська федерація.

Реєстрацію права власності за ОСОБА_1 проведено на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.07.2004 серії АЕА №953765після смерті ОСОБА_2 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2001 серії НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_3 .

У подальшому03.12.2016вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно зареєстрованоправо приватноївласності ОСОБА_1 на земельнуділянку зкадастровим номером0525387200:01:004:0008площею 1,2054га,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1104649705253.

Також 04.12.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0525387200:01:004:0009,площею 1,0726га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1104986905253.

Вказані земельні ділянки перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» (код ЄДРПОУ 33623350), на підставі договорів оренди землі б/н від 11.11.2016 та додаткових угод від 24.04.2020. Строк дії договору оренди до 31.12.2030 з правом пролонгації та передачі в піднайм (суборенду).

Таким чином, відповідач успадкувала спірні земельні ділянки, зареєстрував право власності на них та передав їх в оренду.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № 0501.4 1089/05.2 24 від 19.02.2024 відомостей щодо документування ОСОБА_1 , не встановлено.

За вказаних обставин, окружною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з перебуванням у приватній власності ОСОБА_4 вищезазначеної земельної ділянки.

Отже, ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужив їх, відповідно наявні підстави для конфіскації земельної ділянки у власність держави.

В судове засідання від прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Чада А.П. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не прибув. Від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Рябцуна С. до суду надійшли письмові пояснення, у яких він просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги задовольнити. Зазначив, що на момент успадкування спірних земельних ділянок, державної реєстрації права власності та по теперішній час відповідач є громадянином російської федерації, відповідно протягом року, починаючи з 03.12.2016, у відповідності до вимог частини 4статті 81 ЗК України, зобов`язаний був їх відчужити, чого не зробив, відтак земельні ділянки підлягають конфіскації в порядкустатті 145ЗК України (а.с. 153-154).

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» на виклик суду повторно не з`явився по невідомій суду причині, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду від нього не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 не маєзареєстрованого,у передбаченомузаконом порядку,місця проживанняв Україні,в силу вимог ч.1 ст. 496 ЦПК України є іноземцем, оскільки являється громадянином російської федерації, паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 18.02.2004, видавник: МВМ-3МВС м. Сургута. Згідно з положеннями ЗУ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022, який набрав чинності 23.12.2022, зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинену від імені України у м. Мінську 22.01.1993, та Протоколу до вказаної Конвенції від 28.03.1997. Україна вийшла із вказаної Конвенції та протоколу до неї.

З вказаних підстав суд здійснював виклик відповідача ОСОБА_1 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідає вимогам ч.11ст.128ЦПК України (а.с. 109, 146, 160, 167).

Відповідач ОСОБА_1 на виклик суду не прибула, відзиву на позовну заяву та зустрічного позову не подав.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача, третьої особи.

08.05.2024від керівника Жмеринської окружної прокуратури надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 96-100).

05.06.2024від прокурораШаргородського відділуЖмеринської окружноїпрокуратури ГіріллІ.Ю. досуду надійшлазаява пророзгляд справиу їївідсутності (а.с.144).

04.06.2024 від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Р.Шведи до суду надійшло коптання про направлення на адресу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області копії позовної заяви із додатками (а.с. 149-150).

19.06.2024 від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області С.Рябцуна на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву (а.с. 153-156).

26.07.2024від прокурораШаргородського відділуЖмеринської окружноїпрокуратури ЧадаА.П. досуду надійшлазаява пророзгляд справиу йоговідсутності.Позовні вимогипідтримує,не заперечуєпроти ухваленняу справізаочного рішення (а.с.171).

Інших заяв та клопотань від учасників судового процесу до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09.05.2024 позовну заяву керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонова О.В., в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації прийнято до розгляду. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і відкрито підготовче провадження (а.с. 106-108).

Відповідачеві ОСОБА_1 запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати відзив на позовну заяву або зустрічний позов (а.с. 106-108).

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву або зустрічний позов не подав.

Ухвалою суду від 21.06.2024 закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті; витребувано письмові докази, виклик відповідача здійснено шляхом поміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.158-159).

10.07.2024 судове засідання у справі відкладено у зв`язку із неприбуттям відповідача та представника третьої особи (а.с.166).

У судовомузасіданні 26.07.2024суд,не виходячидо нарадчоїкімнати,відповідно доч.4ст.259ЦПК України,постановив ухвалупро розглядсправи увідсутності прокурора,відповідача,представника позивачаГУ Держгеокадаструу Вінницькійобласті тапредставника третьоїособи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» і враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, за згодою позивача провести заочний розгляд справи, що відповідає положенням ч. 3 ст.211та ст. ст.280-282ЦПК України (а.с.171).

За приписами ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

У ційсправі судвстановив,що ОСОБА_1 є власникомземельних ділянокз кадастровиминомерами:0525387200:01:004:0008площею 1,2054гата0525387200:01:004:0009,площею 1,0726га, що розташовані на території Шаргородської міської територіальної громади Жмеринського району (колишня територія Руданської сільської ради Шаргородського району) Вінницької області, цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на вказані земельні ділянки відповідач ОСОБА_1 набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.07.2004 серії АЕА №953765після смерті ОСОБА_2 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2001 серії НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_3 .

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкових справ: №146/99 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 та №243/514 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_3 , оглянутих судом (а.с. 117-142).

З матеріалів означених спадкових справ встановлено, що свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки ОСОБА_1 отримав будучи іноземним громадянином, а саме: громадянином російської федерації (а.с. 132, 141).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №373328663 від 08.04.2024, 03.12.2016 державним реєстратором Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» Кобець Р.О. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0525387200:01:004:0008 площею 1,2054 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 11.11.2016 ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» та ОСОБА_1 (а.с.22-23).

Згідно витягу №НВ-9936274752024 від 08.04.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0525387200:01:004:0008 становить 21440,5 грн. (а.с.88).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №373328707 від 08.04.2024, 04.12.2016 державним реєстратором Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» Совик М.С. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0525387200:01:004:0009,площею 1,0726га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 24.04.2020 ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» та ОСОБА_1 (а.с. 31-32).

Згідно витягу №НВ-9936274812024 від 08.04.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0525387200:01:004:0009, становить 19078,38 грн. (а.с.89).

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № 0501.4 1089/05.2 24 від 19.02.2024 відомостей щодо документування ОСОБА_1 , не встановлено (а.с. 79).

Належність ОСОБА_1 до громадянства російської федерації та його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація, підтверджується інформацією наявною у спадковій справі №146/99 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та спадковій справі №243/514 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с. 125, 141).

22.01.2024 за вихідним № 52/2-149вих-24 Жмеринська окружна прокуратура звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з запитом про надання інформації про відомі факти володіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення іноземними особами та чи вживалися ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області заходи, спрямовані на примусове припинення прав, в тому числі, на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0525387200:01:004:0008, 0525387200:01:004:0009, які належать на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 80-82).

На вказаний запит Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало відповідь про те, що у зв`язку із відсутністю у повному обсязі фінансування витрат по сплаті судового збору, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів до суду про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників (а.с. 83).

Таким чином, судом встановлено, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на момент звернення з даним позовом до суду, відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземцем впродовж 8 років є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 0525387200:01:004:0008, 0525387200:01:004:0009, які знаходяться на території України.

Вказані земельні ділянки перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група», на підставі договорів оренди землі б/н від 11.011.2016 та додаткових угод до договорів оренди землі №0008, №0009 від 11.11.2016. Строк дії договорів до 31.12.2030 з правом пролонгації (а.с. 24-39).

Що стосується підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі, суд встановив наступне.

Згідно з ч.2 ст.4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст.5 Закону України«Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктами 42 пункту 4 вищевказаного Положення, передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності. До повноважень ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області належить подання позовів про конфіскацію земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 встановлено, що поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, керівник органу прокуратури у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Керівник органу прокуратури подає до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 924/349/18, від 03 травня 2022 року у справі № 932/2250/21, від 07 червня 2022 року у справі № 209/2263/21.

Оскільки ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

У справі, що розглядається Жмеринська окружна прокуратура, звертаючись до суду з позовом, належним чином обґрунтувала наявність підстав для представництва інтересів держави у суді відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України, зазначивши у чому полягає порушення інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вказавши орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також довівши нездійснення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, що полягають у не зверненні до суду із відповідним позовом.

Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача необхідно враховувати наступне.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільний», «публічний» інтерес, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Конституції України,Законом України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексуУкраїни (даліЦК України), Земельного кодексуУкраїни (далі ЗК України).

Відповідно до ст. ст.13,14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У статті 26 Конституції України зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленимиКонституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України).

Згідно з положенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1ст.316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України).

Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (ст.318 ЦК України).

За приписами статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Право власності припиняється у разі: конфіскації (п.10 ч.1ст.346 ЦК України).

Відповідно до ст. 348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

На підставі ст.373 ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України(далі ЗК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.1ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Право власності на землю гарантується.

Згідно з положеннями частин 1, 2, 5 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу.

За змістом частин 2, 3 та 4статті 81ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільноправовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з п. «е»ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «в» ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

За змістом частин 1, 2 та 4статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 148 ЗК Українивстановлено,що земельнаділянка можебути конфіскованавиключно зарішенням судуу випадках,обсязі тапорядку,встановлених законом.

Приписамистатті 14ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, підставою виникнення зобов`язання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта. Невиконання обов`язкових дій цим суб`єктом, забезпечується відповідальністю.

Статтею 354 ЦК України передбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

ОСОБА_4 протягом року з моменту переходу права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, тому позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом конфіскації підлягають до задоволення, з огляду на наявну справедливу рівновагу між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, яка мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.

VІ.Висновки суду.

У справі, що розглядається, повно та всебічно дослідивши обставини справи про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області, оскільки відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужив їх, що є підставою для конфіскації спірних земельних ділянок у власність держави за рішенням суду з подальшим продажем на земельних торгах та виплатою ціни проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з їх продажем, їх колишньому власнику ОСОБА_1 , в діях якого наявне порушення чинного земельного законодавства України.

З огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову та ухвалення судом відповідного рішення відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006).

Отже, за відсутності добровільного відчуження іноземним громадянином ОСОБА_1 протягом року після набуття права власності та по теперішній час земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на них підлягає припиненню шляхом їх конфіскації за рішенням суду на користь держави, а самі земельні ділянки продажу на земельних торгах, відповідатиме нормам чинного законодавства.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінниицькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення та ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту визначений частиною 4 статті 81 ЗК України у зв`язку з наявним порушенням чинного земельного законодавства України.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області з цим позовом до суду Вінницькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 6056 грн. (а.с.1).

Ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 19, 56, 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 496, 497 ЦПК України, на підставі ст.ст.13,14, 41 Конституції України, ст.ст.15, 16, 316, 317, 318,319,321, п.10 ч.1 ст. 346, 373 ЦК України, ст.ст.2, 3, 22, ч.4 ст.81, п. «е» ст.140, п. «в» ст.143, ч.ч.1, 2, 4 ст.145, ст.148 ЗК України, ст.ст.1,2,38,39,76 ЗУ «Про міжнародне приватне право»,ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», суд:

У Х В А Л И В :

Позовну заяву керівника Жмеринської окружної прокуратури Філімонова Олега Віталійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0525387200:01:004:0008 площею 1,2054 га, що розташована на території Шаргородської міської територіальної громади Жмеринського району (колишня територія Руданської сільської ради Шаргородського району) Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0525387200:01:004:0009 площею 1,0726 га, що розташована на території Шаргородської міської територіальної громади Жмеринського району (колишня територія Руданської сільської ради Шаргородського району) Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача:UA568201720343110002000003988) судові витрати по сплаті судового зборув сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України (ст.283 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст.284 ЦПК України).

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі (ч.1 ст.285 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

позивач - Жмеринська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: 23100, м. Жмеринка Вінницька область, вул. Національна, буд.6-а, код ЄДРПОУ 02909909;

позивач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, адреса місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, буд.63, код ЄДРПОУ 39767547;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин російської федерації, місце проживання: АДРЕСА_1 , російська федерація, паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 18.02.2004, видавник: МВМ-3 МВС м. Сургута;

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група», адреса місцезнаходження: 21022 м. Вінниця, вул. С.Зулінського, буд.54-А, код ЄДРПОУ 33623350.

Заочне рішення ухвалено та підписано суддею 26 липня 2024 року.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська