Ухвала

від 23.07.2024 по справі 127/13295/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/13295/24

У Х В А Л А

23 липня 2024 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук Ю.Ю.,

представника Вінницької окружної прокуратури прокурора Черниш Г.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шевчук О.В.,

провівши відкрите підготовче засідання у цивільній справі за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюка Володимира Анатолійовича, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Вінницькій області про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою водного фонду,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вінницькогоміського судуВінницької областівід 02.05.2024дану справуприйнято до розгляду та призначено підготовче засідання.

11.07.2024 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шевчук О.В. подала заяву про залишення позову без розгляду. Заяву мотивована тим, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави. (а.с.111-114)

15.07.2024 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В.А. подав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в якій обгрунтував наявність у прокуратури достатніх підстав для представництва інтересів держави в даній справі. (а.с.155-159)

15.07.2024 представник позивача Вінницької міської ради Сінкевич Л.О. подала письмові пояснення, щодо заяви про залишення позову без розгляду, в яких заперечує проти залишення позову без розгляду. (а.с.160-161)

Представник Вінницької окружної прокуратури прокурор Черниш Г.М. у підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду, з підстав, викладених в запереченнях на заяву від 15.07.2024

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шевчук О.В. в підготовчому засіданні заяву про залишення позову без розгляду підтримала, просила задовольнити, з підстав, викладених у ній.

Представник позивача Вінницької міської ради Сінкевич Л.О. в підготовче засідання не з`явилась, проте надала заяву, в якій просить підготовче засідання провести у її відсутність за наявними у справі матеріалами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 2 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно ч. 3, ч. 4ст. 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява №42454/02, § 35)).

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Таким є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 2 ЗУ «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються функції, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1 і 2 частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Тлумачення частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1 - 4 частини четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20.

Судом встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа №127/20039/21 за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.01.2021 позов Вінницької міської ради було задоволено в повному обсязі, проте постановою Вінницького апеляційного суду від 19.01.2022 вказане рішення було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 23.02.2022 відмовлено Вінницькій міській раді у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 19.01.2022.

В подальшому дії Вінницької міської ради, спрямовані на захист законних інтересів територіальної громади, полягали в ініціюванні кримінального провадження та в участі в огляді земельної ділянки.

Відомості про те, що Вінницька міська рада вживала будь-які інші передбачені чинним законодавством дії, спрямовані на захист законних інтересів територіальної громади, щодо використання та розпорядження земельною ділянкою, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом, з урахуванням обставин, які стали підставою для задоволення апеляційної скарги Вінницьким апеляційним судом та скасування рішення суду першої інстанції, матеріали справи не містять.

Так само матеріали справи не містять відомостей про результати розгляду кримінального провадження, яке було відкрито за зверненням Вінницької міської ради до РУП ГУНП у Вінницькій області та намір Вінницької міської ради звернутись до суду з позовом вподальшому.

Крім цього, з відповіді заступника міського голови від 11.04.2024 №01/00/011/126362 вбачається, що міська рада фактично самоусунулася від виконання своїх обов`язків, щодо захисту законних інтересів територіальної громади, щодо використання та розпорядження земельною ділянкою, оскільки в даній відповіді зазначено, що здійснення захисту таких інтересів є доцільним саме органами прокуратури. (а.с.39-40)

Як вбачається з наведеного вище, заходи які вжила Вінницька міська рада не відновили становища, яке існувало до порушення права територіальної громади на користування земельною ділянкою, зайнятою відповідачкою, вказане правопорушення триває, а інших заходів, спрямованих на усунення вказаного порушення Вінницька міська рада не здійснила та не має наміру здійснювати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Вінницька міська рада неналежним чином здійснила захист інтересів держави, як орган до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави в суді із дотриманням порядку, визначеногост. 23 Закону України «Про прокуратуру», через що відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст.2,23 ЗУ «Про прокуратуру», ст.4,12,56,81,257,258-260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шевчук Оксани Вікторівни про залишення позову заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюка Володимира Анатолійовича, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Вінницькій області про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою водного фонду без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя