Рішення

від 26.07.2024 по справі 482/2247/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.07.2024

Справа № 482/2247/23

Номер провадження 2/482/298/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судових засідань Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, від іменіта вінтересах якоїна підставідоговору дієадвокат ДмитренкоІ.М., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

У своїх вимогах посилалася на те, що її сестрі ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка площею 2га, кадастровий номер 4824884800:01:000:0068 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Себинської (нині Костянтинівської) сільської ради Новоодеського (нині Миколаївського) району Миколаївської області.

30 вересня 2022 року позивач з ОСОБА_5 обумовили умови договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки про що склали відповідну розписку. Позивач передала ОСОБА_5 20000 гривень за продану нею земельну .ділянку, продавець в свою чергу передала їй правовстановлюючі документи та зобов`язалась оформити договір купівлі-продажу нотаріально після збору всіх необхідних документів. Про зазначені обставини було відомо Відповідачам по справі - батькам та чоловіку ОСОБА_5 .

Але ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла і вони не змогли посвідчити між нами договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально.

Відповідачі зазначені у позовній заяві є ймовірними спадкоємцями ОСОБА_5 .

З посиланням на те, що сторони виконали усі умови договору, однак з об`єктивних причин вони втратили можливість нотаріально посвідчити правочин, відповідно до положень ч.2 ст. 220 ЦК України, позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 30.09.2022 р., укладений між позивачем та ОСОБА_5 , за яким позивач придбала земельну ділянку площею 2га, кадастровий номер 4824884800:01:000:0068 для ведення особистого селянського господарства,яка розташованана територіїСебинської (ниніКостянтинівської)сільської радиНовоодеського (ниніМиколаївського)району Миколаївськоїобласті тавизнати занею право власності на вищевказане майно.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник надав до суду заяву про розгляд справи у їх з позивачем відсутність, позовні вимоги позивача підтримує повністю, просить суд про їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань від них не надходило.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка площею 2га, кадастровий номер 4824884800:01:000:0068 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Себинської (нині Костянтинівської) сільської ради Новоодеського (нині Миколаївського) району Миколаївської області, що підтверджується витягом №101037925 від 21.10.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30 вересня 2022 року позивач та ОСОБА_5 обумовили умови договору купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки про що склали відповідну розписку.

Згідно розписки від 30 вересня 2022 року, ОСОБА_5 отримала від позивача грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень за угодою продаж земельної ділянки площею 2га, кадастровий номер 4824884800:01:000:0068 для ведення особистого селянського господарства та передала позивачу правовстановлюючі документи та зобов`язалась оформити договір купівлі-продажу нотаріально після збору всіх необхідних документів

У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.10.2022 року виданим Заводським ВДРАЦС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса).

Таким чином позивач втратила можливість нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Як видно із спадкової справи №64/2023 початої 14.06.2023 року приватним нотаріусом Херсонського міського Нотаріального округу Кличановською С.І. після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем після її смерті, який прийняв спадщину був її чоловік ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_4 є єдиним належним відповідачем у цій справі.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів», яким частину 3 ст.640 ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК України виключено слова «та державної реєстрації». З цього часу не передбачено державної реєстрації правочину.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК України).

Однією з умов застосування ч.2 ст.220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Як видно із досліджених судом доказів, позивач по справі ОСОБА_1 домовилася з ОСОБА_5 щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, що підтверджується розпискою складеною у простій письмовій формі, виконали його умови, але нотаріально не посвідчили. У зв`язку з чим суд може визнати укладений між ними договір дійсним.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що хоча сторони, у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки було втрачено можливість нотаріально посвідчити такий договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 142/119/20 від 07 грудня 2022 року дійшов висновку, що із урахуванням принципу розумності, очевидно, що позов про визнання договору дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України є способом захисту цивільних прав та інтересів учасників приватних відносин. Рішення суду про визнання договору дійсним при недодержанні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору «зцілює» тільки таку ваду як відсутність нотаріального посвідчення договору. При цьому наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається в силу прямої вказівки в частині другій статті 220 ЦК України. Проявом розумності є те, що законодавець не пов`язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового чи іншого органу, який контролює сплату фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів. Очевидно, що для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які не можуть бути реалізовані під час розгляду судом цивільної справи. Цивільний суд за позовом про визнання договору дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що хоча сторони, у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки було втрачено можливість нотаріально посвідчити такий договір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, з урахуванням наявного в позові клопотання позивача про покладення на неї судових витрат, витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді судового збору ухвалює покласти на позивача, за його клопотанням.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 223, 259, 264, 265, 273, 280, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити частково, а саме у частині позовних вимог до ОСОБА_4 .

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 вересня 2022 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за яким ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 4824884800:01:000:0068 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Себинської (у теперішній час Костянтинівської) сільської ради Новоодеського (у теперішній час Миколаївського) району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 4824884800:01:000:0068 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Себинської (у теперішній час Костянтинівської) сільської ради Новоодеського (у теперішній час Миколаївського) району Миколаївської області

У частині позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко