Рішення

від 01.07.2024 по справі 761/27427/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27427/23

Провадження № 2/761/3004/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 : ОСОБА_3 ,

представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 : ОСОБА_6 ,

представника Служби у справах дітей та сім`ї

Шевченківської районної в м.Києві

державної адміністрації: Вітер Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіна Юлія Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Салютна», ОСОБА_7 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування майна, -

за зустрічним позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» про визнання добросовісним набувачем,-

В С Т А Н О В И В:

02.08.2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіна Юлія Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Салютна», ОСОБА_7 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності.

Під час слухання справи протокольною ухвалою суду від 22.04.2024 року було замінено відповідача ОСОБА_4 на ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_4 та залучено третьою особою Службу у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації.

В позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять:

визнати неправомірним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер 46148390 від 26.03.2019 року) на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», яке було прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Юлією Володимирівною;

витребувати в рівних частках по частині кожному від ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вимоги позову обгрунтовані тим, що 02 липня 2017 року між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - Позичальники) було укладено договір іпотечного кредиту №1.07071360 за умовами якого Банк надав кредит в розмірі 90 000,00 доларів США для придбання квартири на 240 місяців зі сплатою 11,5% річних.

В цей же день був укладений договір купівлі-продажу нерухомості - квартири АДРЕСА_1 . Квартиру позивачі придбали у рівних частках за рахунок кредитних коштів.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором придбана квартира була передана в іпотеку.

Як зазначають позивачі, 14.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» були укладені договори про відступлення прав вимоги за яким від Банку до Товариства перейшло право вимоги за іпотечним договором.

Після цього, за договором від 22.03.2019 року право вимоги перейшло до ОСОБА_8 за Договором про іпотечний кредит від 02.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк».

Як зазначають позивачі, до ОСОБА_8 право вимоги за забезпечувальним договором іпотеки не переходило.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.02.2020 року (справа №761/21291/19) з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 2 836 103,14 грн.

26.03.2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру було прийнято державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Ю.В. (індексний номер 46148390 від 26.03.2019 року).

15.07.2020 року право власності на квартиру було зареєстроване за ТОВ «Салютна» на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 15.07.2020 року; 11.12.2020 року право власності на квартиру було зареєстроване за ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 11.12.2020 року; 28.07.2021 року право власності на квартиру було зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 28.07.2021 року.

Позивачі вважають, що рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» є незаконним (протиправним) прийняте з порушенням норм законодавства, прушує право власності позивачів на нерухоме майно - предмет іпотеки, а відтак підлягає скасуванню.

Так позивачі зазначають, що для прийняття рішення реєстратором не було надано всі документи, які на той час були передбачені діючим законодавством для державної реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки; рішення ухвалено під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на квартиру дія вказаного Закону поширювалась; реєстратор не встановив розмір заборгованості за кредитним договором, який був задоволений шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» не зверталось до позивачів із вимогою про усунення порушень, обовязковість яких передбачена ст.35 Закону України «Про іпотеку» та не надав відповідні документи державному реєстратору.

Крім того, у зв`язку з тим, що нерухоме майно позивачів було відчужене особою, яка не мала права його відчужувати та вибуло з власності позивачів поза їх волею, то наявні підстави для витребування майна від теперішнього власника - ОСОБА_4 на користь позивачів на підставі ст.388 ЦК України.

Щодо витребування майна позивачі зазначають, що 22.03.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» та ОСОБА_8 був укладений Договір про відступлення права вимоги №22-1/03/19 за умовами якого до ОСОБА_8 перейшло право вимоги за Договором про іпотечний кредит №1.07071360 від 02.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк». Таким чином до ОСОБА_8 перейшло право грошової вимоги, яке забезпечувалося іпотекою нерухомого майна, яка виникла відповідно до Іпотечного договору №1.07071360. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.02.2020 року (справа №761/21291 з позивачів стягнуто солідарно заборгованість за Договором про іпотечний кредит №1.07071360 від 02.07.2007 року в сумі 2 836103,14 грн. на користь ОСОБА_8 , що прямо вказує на те, що до нього перейшло право вимоги які виникли на підставі Договору про іпотечний кредит №1.07071360 від 02.07.2007 року. Зазначене вказує на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» на момент звернення стягнення на квартиру - 26.03.2019 року вже не належало право вимоги за Договором про іпотечний кредит №1.07071360 від 02.07.2007 року

А тому оскільки квартира вибула із власності позивачів за відсутності необхідних для реєстрації права власності документів та без будь-яких правових підстав для реєстрації вказаної квартири за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», є законом передбачені підстави для витребування майна з володіння ОСОБА_4 на користь позивачів.

28.09.2023 року до суду надійшов відзив уповноваженого представника ОСОБА_4 в якому вона просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначає представник, даний позов спрямований на перегляд рішення у справі №761/41499/19. Так представник вказує, що діюче на той час законодавство не передбачало необхідності отримати вимогу іпотекодавцем, достатнім доказом є направлення такої вимоги, позивачі не оскаржували розмір заборгованості; існування рішення суду про стягнення заборгованості не позбавляє іпотеко держателя вчинити дії по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

Також представник зазначає, що позивачами пропущено строк на звернення до суду з вимогами.

01.11.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій уповноважений представник позивачів наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того представник зазначає, що на момент звернення до суду з позовом, строк позовної давності не закінчився так як він був продовжений на строк дії карантину.

13.11.2023 року до суду надійшли заперечення уповноваженого представника відповідача ОСОБА_4 на відповідь на відзив в яких вона наполягає на відмові в задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві. Представник зазначає, що реєстратору для вчинення реєстраційних дій були надані всі необхідні документи. Всі подальші дії з квартирою, як і набуття ОСОБА_4 права власності на вказану квартиру відбувались з дотриманням положень діючого законодавства.

02.05.2024 року до суду надійшов відзив уповноваженого представника відповідача ОСОБА_5 в якому вона просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 діють недобросовісно, таким чином намагаються переглянути рішення у справі №761/41499/19. Крім того представник зазначає, що позивачами пропущено строк на звернення до суду з позовом.

08.05.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 наполягає на задоволенні позову та вказав що в діях позивачів відсутні зловживання правами.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

28.09.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» про визнання добросовісним набувачем.

У позовних вимогах ОСОБА_4 просить: визнати її добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 .

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що на момент придбання квартири, вона була вільна від будь-яких речей третіх осіб, які б свідчили про проживання в квартирі людей та користування нею. Так як ОСОБА_4 вважала що квартира придбана на законних підставах, після її придбання, почала використовувати для проживання та мешкає в ній до сьогодні, зробила ремонт, внесла невід`ємні поліпшення. Також позивач зазначає, що вона придбала квартиру саме за суму, вказану в договорі.

Покладаючись на добросовісність дій другого продавця, ОСОБА_4 законним шляхом набула своє майно, є добросовісним набувачем, тому на підставі положень ст.388 ЦК України вказане майно не може бути у неї витребуване. В договорі іпотеки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали згоду на відчуження квартири в позасудовий спосіб, розуміючи, що таке відчуження відбудеться у випадку не сплати за кредитним договором.

Протокольною ухвалою суду від 15.11.2023 року зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

27.11.2023 року до суду надійшов відзив уповноваженого представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на зустрічний позов в якому він просить відмовити в його задоволенні. Як зазначив представник, ОСОБА_4 обрано неналежний спосіб захисту (не вказано право, яке підлягає захисту шляхом визнання її добросовісним набувачем спірної квартири, в чому порушення прав позивача), визначені неналежні відповідачі, не доведено добросовісність в діях ОСОБА_4 (не наведено обставини, які б давали можливість вважати її добросовісним набувачем). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно надавали згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки, однак сподівались що це буде вчинено з дотриманням положень діючого законодавства. В той же час, звернення стягнення на іпотечну квартиру відбулось з порушенням вимог діючого законодавства. Представник зазначає, що всі дії, які були вчинені з квартирою (перепродаж 5 разів) вчинялися з метою чинення перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у поверненні іпотечної квартири.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги первісного позову підтримали та просили його задовольнити; в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Представник ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний.

ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду із заявою про слухання справи в її відсутність. У заяві, яка 01.04.2024 року надійшла до суду ОСОБА_7 просить відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. Крім того зазначено, що перехід права вимоги та права власності відбувався з дотриманням положень діючого законодавства, тому підстави для задоволення первісного позову відсутні.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні первісного позову, оскільки внаслідок його задоволення будуть порушені права дитини на житло.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Салютна» в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, пояснення (відзив) на заявлені вимоги до суду не направили.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вислухавши сторони, враховуючи процесуальні заяви сторін, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позову з наступних підстав.

Як встановлено судом, 02 липня 2007 року між ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», як кредитодавцем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як позичальниками був укладений договір про іпотечний кредит № 1.07071360, згідно якого банк надав позичальникам кредит у розмірі 90000 доларів США строком на 240 місяців зі сплатою 11,5% річних для придбання житлової нерухомості - квартири АДРЕСА_1 .

В цей же день ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, згідно якого набули у спільну часткову власність в рівних частках квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, 02 липня 2017 року між ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 1.07071360, згідно якого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передали в іпотеку банку придбану ними квартиру АДРЕСА_1 на забезпечення виконання умов кредитного договору.

14 січня 2019 року між ПАТ «Платинум Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2018-10-29-000069-b від 12 грудня 2018 року укладено нотаріально посвідчений договір № 343і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за яким банк відступив товариству як новому кредитору належні банку права вимоги до іпотекодавців, в тому числі і до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за іпотечним договором № 1.07071360 від 02 липня 2007 року.

Згідно з п.2 цього договору новий кредитор набуває право вимоги в день укладення договору, але не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, розмір яких визначений у п.4 цього договору, згідно якого за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 4063652,05 грн. у відповідності до умов договору № 343К.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26 березня 2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ «ФК «Фінтайм капітал» на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 343і від 14 січня 2019 року, іпотечного договору № 1.07071360 від 02 липня 2007 року та рішення державного реєстратора КП «Реєстратор» індексний номер 46148390 від 26 березня 2019 року.

22 березня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» і ОСОБА_8 укладено договір відступлення права вимоги № 22-1/03/19 за умовами якого товариство відступило ОСОБА_8 право вимоги за договором про іпотечний кредит № 1.07071360 від 02 липня 2007 року, укладеним між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Водночас за забезпечувальним договором іпотеки право вимоги до ОСОБА_8 не переходило.

У зв`язку із існуванням заборгованості за кредитним договором № 1.07071360 від 02.07.2007 року у травні 2019 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05 лютого 2020 року у цивільній справі № 761/21291/19, яке набрало законної сили, позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором в сумі 2836103,14 грн.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення суду не оскаржували.

Суду не надано доказів щодо примусового виконання вказаного рішення.

15 липня 2020 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ «Салютна» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна №№766,767 від 15 липня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В.

11 грудня 2020 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.12.2020 року.

28 липня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.07.2021 року.

На підставі договору дарування квартири від 11.08.2023 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (на момент укладення договору неповнолітній).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 з 07.08.2007 року по 30.09.2020 роки.

При зверненні до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що:

- для прийняття рішення реєстратором не було надано всі документи, які на той час були передбачені діючим законодавством для державної реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки;

- реєстратор не встановив розмір заборгованості за кредитним договором, який був задоволений шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки;

- ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» не зверталось до позивачів із вимогою про усунення порушень, обов`язковість яких передбачена ст.35 Закону України «Про іпотеку» та не надав відповідні документи державному реєстратору;

- рішення ухвалено під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який поширювався на квартиру позивачів.

Щодо зазначених підстав визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер 46148390 від 26.03.2019 року) на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», яке було прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Юлією Володимирівною суд зазначає наступне.

В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебувала справа №761/41499/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Грошової Світлани Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_8 , Комунального підприємства «Реєстратор», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору, визнання протиправним та скасування рішення.

В позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема просили: визнати протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46148390 від 26.03.2019 14:07:00. Прийнятого реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» (м.Київ), ОСОБА_9 ; скасувати рішення та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46148390 від 26.03.2019 14:07:00, прийнятого реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» (м.Київ), ОСОБА_9 .

Вимоги позову обгрунтовувались, також, порушенням положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Судом апеляційної інстанції у постанові від 09.03.2022 року (справа №761/41499/19) встановлено, що позивачами не надано суду доказів щодо відсутності у них на праві власності іншого нерухомого житлового майна. Водночас згідно наявних у справі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається наявність у позивачів на праві власності іншої житлової нерухомості.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що неналежне повідомлення іпотекодавця про намір іпотекодержателя вчинити правочин щодо предмета іпотеки, за умови направлення вимоги згідно із ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», не є підставою для визнання недійсними договорів щодо відчуження предмета іпотеки (висновок Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 п.84).

Також суд апеляційної інстанції вказав, що скасування рішення державного реєстратора від 26 березня 2019 року щодо реєстрації за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм капітал» права власності на спірну квартиру, не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення прав позивачів. Скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм капітал» не зможе забезпечити поновлення порушених прав позивачів, оскільки надалі іпотекодержатель відчужив цю квартиру іншим особам.

Частини 4 та 5 ст.82 ЦПК України визначають, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, обставини, встановленні рішенням суду не підлягають доказуванню.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (станом на 26.03.2019 року), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Також варто зазначити, що обґрунтовуючи позов в частині порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (станом на 26.03.2019 року), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не вказали, які документи не були надані для державної реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не обґрунтували якими положеннями діючого законодавства було передбачено обов`язок державного реєстратора встановлювати розмір заборгованості.

Таким чином, враховуючи правові позиції Верховного Суду, встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи судом не встановлено порушень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (станом на 26.03.2019 року) при реєстрації права Іпотекодавця на предмет іпотеки, а тому відсутні підстави для витребування квартири на користь позивачів.

Так як суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, питання застосування строків позовної давності судом не вирішувалось.

Щодо вимог зустрічного позову суд зазначає наступне.

Під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі ст. 388 ЦК України має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому разі пред`явлення самостійного (чи зустрічного позову) про визнання добросовісним набувачем не вимагається і, крім того, не є належним способом судового захисту (ст. 16 ЦК України), оскільки добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи та підлягає доказуванню за позовом про витребування майна (Постанова КЦС ВС від 29 липня 2022 року у справі № 757/13584/20-ц).

А тому, оскільки ОСОБА_4 звернулась до суду з неналежним способом захисту, суд не вбачає підстав для задоволення вимог зустрічного позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 76 - 81, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіна Юлія Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Салютна», ОСОБА_7 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування майна та зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» про визнання добросовісним набувачем - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 15 липня 2024 року

Суддя: Н.Г. Притула