Рішення

від 19.07.2024 по справі 492/644/23

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/644/23

провадження № 2/492/204/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19 липня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Арцизької міської ради, Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсними проведених електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності та переходу (змін) права оренди, витребування земельної ділянки, -

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивачів звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсними проведених 02 грудня 2020 року електронних торгів щодо продажу предмета іпотеки, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію переходу (зміни) права оренди на земельну ділянку, витребувати у відповідача земельну ділянку, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був власником нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 13 червня 2006 року між ОСОБА_1 та Арцизькою міською радою було укладено договір оренди землі № 3 про оренду земельної ділянки для комерційного використання строком на 10 років. Позивач зазначає, що виконуючи рішення Арцизького районного суду Одеської області від 27 червня 2014 року, яким позивача ОСОБА_1 зобов`язано перенести нежитлову будівлю на відстань не менше 6 метрів від нежитлової будівлі, яка належить ОСОБА_4 , державний виконавець за допомогою спеціальної будівельної техніки без участі ОСОБА_1 переніс нежитлову будівлю, належну позивачу, внаслідок чого державним виконавцем здійснено фактичне знищення нежитлової будівлі, яка була нерухомим майном. В процесі виконання рішення суду за зобов`язаннями позивача ОСОБА_1 за договором іпотеки, 02 грудня 2020 року на сайті https://setam.net.ua/auction/450785 відбулися торги щодо об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі, однак приватний виконавець Щербаков Ю.С. в описі об`єкта нерухомого майна, що передавав на реалізацію зазначив, що будівля представляє собою одноповерхову металеву конструкцію, два спарених 40-футових морських контейнера, з частковою наявністю фундаменту, матеріали стін метал, але фактично об`єкт, що було передано на реалізацію, являв собою два окремі металеві контейнери 20 т та 40 т. Поточну технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна приватним виконавцем не здійснено, підтверджень того, що об`єкт торгів є об`єктом нерухомого майна, приватним виконавцем безпосередньо перед його продажем не отримано. Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідачем ОСОБА_3 придбано металеву архітектурну конструкцію, а не об`єкт нерухомого майна, тому відповідач не є добросовісним набувачем нерухомого майна, він не пересвідчився під час огляду майна в тому, що виставлений на електронні торги об`єкт справді є об`єктом нерухомого майна. Крім того, у виданому свідоцтві від 23 лютого 2023 року не зазначено жодних відомостей про перехід ОСОБА_3 права оренди земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача ОСОБА_1 та суборенді у ОСОБА_2 , однак у відомостях про орендаря у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди позивача на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт, що придбано відповідачем, змінено на ОСОБА_3 , чим позбавлено позивача ОСОБА_1 права оренди на земельну ділянку, а позивачку ОСОБА_2 позбавлено права суборенди земельної ділянки, оскільки ОСОБА_2 не може користуватися земельною ділянкою, на якій розташовані металеві конструкції, які належать відповідачу ОСОБА_3 , тому позивачі змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст відзиву на позов

До суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, пославшись на те, що позивачами не зазначено підстав для визнання недійсними проведених 02 грудня 2020 року електронних торгів з продажу предмета іпотеки - нежитлової будівлі. Результати публічних електронних торгів з продажу нежитлової будівлі - лот № 450427, що проведені 02 грудня 2020 року іпотекодержателем, іпотекодавцем, боржником та будь-яким учасником публічних торгів у встановлений законом строк не оскаржувались, а також рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. щодо реалізації в межах виконавчого провадження № 63164514 нерухомого майна, набувачем якого став ОСОБА_3 , у встановлений законом строк позивачами та іншими особами не оскаржувались. Твердження представника позивачів про начебто знищення об`єкта нерухомого майна не відповідає дійсності. Станом на 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 внаслідок реалізації нерухомого майна з публічних електронних торгів право на нежитлову будівлю втратив. Арцизькою міською радою визнано перехід права оренди земельної ділянки за кадастровим номером № 5120410100:03:003:0067 до ОСОБА_3 , внесено зміни до договору оренди землі № 3 від 13 червня 2006 року, а саме: сторону Орендаря змінено на ОСОБА_3 . Дії з укладання фіктивного договору суборенди між позивачами та дії з реєстрації суборенди ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав відбулись після того, як у відповідача виникли права власності на нерухоме майно предмет іпотеки. Внаслідок протиправних дій позивачів та недотримання державним реєстратором майнових прав відділу «Центр надання адміністративних послуг» Арцизької міської ради Сідлецькою О.М. вимог закону було безпідставно зареєстроване право суборенди земельної ділянки з кадастровим номером № 5120410100:03:003:0067. ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, наведені в обґрунтування позову обставини та доводи не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а також просив суд до вказаного спору застосувати позовну давність, оскільки електронні торги були проведені 02 грудня 2020 року, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом 26 червня 2023 року, тобто з пропущеним спеціальним строком позовної давності для звернення до суду.

Короткий зміст пояснення залученого судом до участі у справі як відповідача приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., наданих як третьою особою

До суду надійшли пояснення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., згідно з якими приватний виконавець просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що посилання позивачів на те, що продане на електронних торгах майно не існувало в натурі та не мало статусу нерухомого майна, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки сам факт побудови нежитлової будівлі із морських контейнерів не змінює її статусу нерухомого майна, що перебувало в іпотеці. 07 жовтня 2020 року під час проведення опису майна, а саме нежитлової будівлі, зазначене майно було оглянуто виконавцем. Постанова про опис та арешт майна від 07 жовтня 2020 року позивачем ОСОБА_1 не оскаржувалась та не була скасована у судовому порядку. Крім того, позивачами не зазначено, у чому саме полягає порушення їх прав, які б могли стати підставою для визнання недійсними електронних торгів, сам покупець майна ОСОБА_3 торги не оскаржує, жодних претензій та вимог до приватного виконавця не заявляє. Просив відмовити у задоволенні позову.

Короткий зміст пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»

До суду надійшли пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», відповідно до яких представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачі не довели обставин, які б доводили недійсність оспорюваних ними електронних торгів, як різновиду договору купівлі-продажу. Оспорюваний договір купівлі-продажу (електронних торгів) укладений в належній формі, дієздатними та правоздатними сторонами, на підставі їх вільного волевиявлення та спрямований на реальне настання юридичних наслідків. Позивачі не вказують, які конкретно їхні права порушено, яким саме чином їх порушено та у який спосіб ці порушені права підлягають захисту судом внаслідок реалізації на прилюдних торгах предмету іпотеки. Посилання позивачів на те, що порушено їхнє право оренди земельної ділянки, на якій знаходиться предмет іпотеки, не заслуговують на увагу, оскільки прилюдні торги стосувались саме предмету іпотеки нежитлового приміщення, а не земельної ділянки, на якій воно розташоване. Позивачами не надано суду жодних доказів на підтвердження знищення предмету іпотеки. Станом на дату проведення прилюдних електронних торгів, іпотека нежитлової будівлі була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, жодних записів про припинення цієї іпотеки внаслідок знищення не вносилось. Внаслідок проведення виконавчих дій нежитлову будівлю - предмет іпотеки було перенесено лише змінено її місце знаходження на 6 метрів, жодного демонтажу, що передбачало б собою повне знищення нежитлової будівлі не відбувалось, тому підстав вважати, що внаслідок вчинення виконавчих дій предмет іпотеки було знищено немає. В наявний час в Державному реєстрі прав зареєстровано речове право на об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля, загальною площею 56,80 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер цього об`єкта нерухомого майна не скасовано, а право власності на вказане нерухоме майно не припинено внаслідок знищення. Також, позивачі не подали до суду будь-яких доказів звернення до відповідних державних органів із заявою про внесення змін до Державного реєстру прав у зв`язку із знищенням такого об`єкта нерухомого майна.

Короткий зміст пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Арцизької міської ради

До суду надійшли пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Арцизької міської ради, відповідно до яких представник третьої особи зазначив, що Арцизька міська рада не проводила електронних торгів, які відбулися 02 грудня 2020 року, не була їх учасником, а тому не може робити висновки щодо їх законності. У зв`язку з набуттям відповідачем ОСОБА_3 права власності на об`єкт нерухомого майна, додатковою угодою було внесено зміни до договору оренди землі від 13 червня 2006 року, змінено сторону орендаря та ОСОБА_3 та внесено зміни до реквізитів орендаря, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що державним нотаріусом проведено державну реєстрацію переходу до ОСОБА_3 права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

Позиція учасників справи

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. про дату, час та місце судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином, однак в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки в суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Представник відповідача Державного підприємства «Сетам» про дату, час та місце судового засідання двічі поспіль повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки в суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив до суду не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», який брав участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Арцизької міської ради, Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, однак в судове засідання не прибули, до суду від надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , позивачу у справі (т. 1 а. с. 17-18), на праві приватної власності належала нежитлова будівля, загальною площею 56,80 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12 жовтня 2006 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12130713 від 12 жовтня 2006 року (т. 1 а. с. 20, т. 2 а. с. 40, 52).

Між Арцизькою міською радою та ОСОБА_1 13 червня 2006 року було укладено договір оренди землі № 3, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного призначення, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 21-22, т. 2 а. с. 51). В подальшому були внесені зміни до договору оренди землі № 3 від 13 червня 2006 року, які стосувались змін у нормативно грошовій оцінці земельної ділянки, що підтверджується відповідними додатковими угодами (т. 1 а. с. 23, 24, 25, 26, 27). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 265393776 від 12 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував право оренди земельної ділянки площею 0,006 га, кадастровий номер 5120410100:03:003:0067 (т. 1 а .с. 28).

13 червня 2021 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачкою у справі (т. 1 а. с. 19), було укладено договір суборенди землі, відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,006 га, кадастровий номер 5120410100:03:003:0067 (т. 1 а. с. 29-30). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 267282046 від 23 липня 2021 року, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 332581459 від 17 травня 2023 року позивачка ОСОБА_2 зареєструвала інше речове право - право суборенди вищезазначеної земельної ділянки (т. 1 а. с. 30 зворот, 33-35).

Також, судом встановлено, що 30 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банку, з одного боку, та ОСОБА_1 , як майновим поручителем за ОСОБА_5 , з іншого, було укладено іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно нежитлова будівля, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці площею 0,0060 га (т. 1 а.с. 31-32, т. 2 а. с. 26-31).

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором Арцизьким районним судом Одеської області рішенням від 17 травня 2010 року у справі № 2-624/10 задовольнив позовні вимоги ВАТ «ВіЕйБі Банк» і стягнув солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 1 087 326, 58 грн. (т. 1 а. с. 202-203).

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 02 липня 2020 року замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (т. 3 а. с. 190-196, 197, 198-201) у справі № 2-624/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 239/06ф (т. 1 а.с. 204-205, т. 2 а. с. 9-10).

29 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. відкрито виконавче провадження № 63164514 з примусового виконання виконавчого листа № 2-624/10, виданого Арцизьким районним судом Одеської області 31 травня 2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у сумі 1 087 326, 58 грн. та судових витрат у розмірі 1820,00 грн. (т. 2 а. с. 12).

Також, 29 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесені постанови про арешт майна боржника та звернення стягнення на майно боржника, в тому числі і на нежитлову будівлю, площею 56,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 15-16).

07 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. було складено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме, нежитлової будівлі, площею 56,80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 21-22).

28 жовтня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. звернувся до ДП «СЕТАМ» із заявою на реалізацію, з якої вбачається, що передається на реалізацію нежитлова нерухомість нежитлова будівля, що складається за літ «А» - кіоска площею 26,8 кв. м.; за літ. «Б2 кіоска площею 13,8 кв. м., підсобне приміщення 16,2 кв. м. (всього за літ. «Б» - 30,00 кв. м., будівля представляє собою одноповерхову металеву архітектурну конструкцію (два спарених 40-футових морських контейнера). Фундамент кам`яний бут за літ. «А», немає фундаменту за літ. «б». Матеріал зовнішніх стін метал (т. 2 а. с. 150-151).

За заявою стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності, який надав звіт про оціночну вартість майна, а саме, нежитлової будівлі, загальною площею 56,8 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого визначена у розмірі 87441,00 грн. (т. 2 а. с. 66-67, 82-149).

02 грудня 2020 року на сайті https://setam.net.ua/auction/450785 відбулися торги, реєстраційний номер лота 450427 щодо іпотеки нежитлової будівлі, загальною площею 56,8 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 87441,00 грн., переможець торгів - ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 44), про що ДП «СЕТАМ» повідомило приватного виконавця (т. 2 а. с. 157).

Згідно з протоколом № 514486 проведення електронних торгів від 02 грудня 2020 року по лоту № 450427 торги з реалізації вищезазначеної нежитлової будівлі відбулися, переможець торгів учасник № 2 - ОСОБА_3 з ціновою пропозицією 87441,00 грн. (т. 1 а. с. 45).

14 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. складено акт про проведенні електронні торги (т. 1 а. с. 48).

23 лютого 2023 року Арцизькою державною нотаріальною конторою Одеської області ОСОБА_3 видано свідоцтво, яке посвідчує, що останньому на праві приватної власності належить нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 47).

Як на підставу для визнання недійсними проведених електронних торгів представник позивачів посилається на те, що торги відбулися щодо об`єкту нерухомого майна, однак приватний виконавець Щербаков Ю.С. в описі об`єкта нерухомого майна, що передавав на реалізацію зазначив, що будівля представляє собою одноповерхову металеву конструкцію, два спарених 40-футових морських контейнера, з частковою наявністю фундаменту, матеріали стін метал, але фактично об`єкт, що було передано на реалізацію, являв собою два окремі металеві контейнери 20 т та 40 т.

Згідно з рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 27 червня 2014 року зобов`язано ОСОБА_1 нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 перенести на відстань не менше 6 метрів від нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 36-37).

Як вбачається з акту державного виконавця від 27 листопада 2014 року, у відкритому виконавчому провадженні № 45303240 з примусового виконання виконавчого листа № 492/2282/13-ц, виданого Арцизьким районним судом Одеської області 20 жовтня 2014 року, на момент складання акту нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 перенести на відстань не менше 6 метрів від нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 38, 39). 28 листопада 2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області Данкогловим П.П. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення (т. 1 а. с. 40).

Згідно з технічним паспортом будівлі громадського призначення, нежитлова будівля має фундамент бут, стіни конструкції металева конструкція, підлога дерев`яна, тип покрівлі - металева (т. 2 а. с. 190-194). Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 12133346 від 12 жовтня 2006 року матеріали стін нежитлової будівлі, розташована за адресою: АДРЕСА_1 метал (т. 2 а. с. 39).

Відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 317 від 09 червня 2020 року, виконаного в рамках кримінального провадження № 12014160220000765, об`єкт дослідження дві тимчасові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктами рухомого майна без ознак капітальності, що за своїми конструктивними характеристиками та конструктивним вирішенням можуть бути переміщені без заподіяння шкоди, однак на тимчасові споруди контейнери з навісами видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ № 040397 від 12 жовтня 2006 року (т. 3 а. с. 134-149).

Мотивувальна частина

Позиція суду

Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши обґрунтування представника позивачів ОСОБА_6 , заперечення відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, дійшов наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статтях 12, 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02 червня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів.

Порядок реалізації майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

З аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).

Такі висновки сформульовані у пунктах 42 - 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

Відповідно до частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. За змістом зазначених положень моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядок не передбачає.

Тому всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби; номер виконавчого провадження згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень; повне найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - для фізичних осіб - платників податків або номер і серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 9 розділу ІІІ цього Порядку); наявність згоди стягувача щодо реалізації майна на комісійних умовах (у відповідних випадках); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна (згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на другий робочий день з дати її отримання.

У пункті 5 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити, зокрема, відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів.

Пунктом 9 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Згідно з абзацом 3 пункту 4 Розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження, чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Судом встановлено, що 02 грудня 2020 року на сайті https://setam.net.ua/auction/450785 відбулися торги, реєстраційний номер лота 450427 щодо іпотеки нежитлової будівлі, загальною площею 56,8 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 87441,00 грн., переможець торгів - ОСОБА_3 (т. 1 а .с. 44), про що ДП «СЕТАМ» повідомило приватного виконавця (т. 2 а. с. 157). Згідно з протоколом № 514486 проведення електронних торгів від 02 грудня 2020 року по лоту № 450427 торги з реалізації вищезазначеної нежитлової будівлі відбулися, переможець торгів учасник № 2 - ОСОБА_3 з ціновою пропозицією 87441,00 грн. (т. 1 а. с. 45). 14 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. складено акт про проведенні електронні торги (т. 1 а. с. 48). 23 лютого 2023 року Арцизькою державною нотаріальною конторою Одеської області ОСОБА_3 видано свідоцтво, яке посвідчує, що останньому на праві приватної власності належить нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 47).

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними проведених електронних торгів позивач ОСОБА_1 посилався на те, що приватним виконавцем Щербаков Ю.С. в описі об`єкта нерухомого майна, що передано на реалізацію зазначив, що будівля представляє собою одноповерхову металеву конструкцію, два спарених 40-футових морських контейнера, з частковою наявністю фундаменту, матеріали стін метал, але фактично об`єкт, що було передано на реалізацію, являв собою два окремі металеві контейнери 20 т та 40 т, тобто приватним виконавцем Щербаковим Ю.С. надана невірна інформація щодо об`єкта продажу, що вплинуло на результати торгів, тому відповідачем ОСОБА_3 за результатами проведених електронних торгів придбано металеву архітектурну конструкцію, а не об`єкт нерухомого майна.

Доводи позивача ОСОБА_1 про не зазначення правильних характеристик та опису майна, що вплинуло на результати торгів є необґрунтованими, оскільки дії приватного виконавця щодо формування лоту у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у передбачений законом спосіб.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, провадження № 6-231цс17, також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Порушення, допущені приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», вчинені до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Судом встановлено, що підстави позову, на які посилаються позивачі не знайшли належного підтвердження та були спростовані відповідачами, а жодних інших порушень правил проведення електронних торгів, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, судом не встановлено.

Позивачами та його представником під час розгляду справи не доведено порушення прав і законних інтересів позивача при проведенні електронних торгів, оскільки ними не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначені ними порушення могли вплинути на результат торгів.

Висновки суду за результатами розгляду справи

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що головною умовою, яка повинна бути встановлена судом для визнання торгів недійсними, є наявність порушень, які могли впливати на результати торгів, а також обставин, які б свідчили про порушення при проведенні електронних торгів прав і законних інтересів особи, яка їх оскаржує, однак під час розгляду справи не встановлено та позивачем ОСОБА_1 не доведено наявність порушень вимог законодавства при проведенні електронних торгів, які б вплинули на їх результати, а також, що при проведенні цих торгів порушено права і законні інтереси ОСОБА_1 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання недійсними проведених електронних торгів, оскільки підстави для визнання недійсними електронних торгів відсутні, проведення торгів було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації переходу (зміни) права оренди на земельну ділянку, витребування земельної ділянки є похідними від вимоги про визнання недійсними проведених електронних торгів, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити, оскільки відмовлено у задоволенні вимоги про визнання недійсними проведених електронних торгів.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3, частини 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цc18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 80), від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18, пункт 61), № 522/2201/15-ц (провадження № 14-179цс18, пункт 62) та № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247цс18, пункт 61), від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19, пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-27-цс19, пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс-19, пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (провадження № 14-448цс19, пункт 28).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 127/14089/18 (провадження № 61-15073св19) зазначено: «загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність. До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність. Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку». Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-1375цс16. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта, п`ята статті 267 ЦК України).

Судом встановлено, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки були проведені 02 грудня 2020 року, а ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними проведених електронних торгів 26 червня 2023 року, тобто з пропуском спеціальної позовної давності, передбаченої статтею 48 Закону України «Про іпотеку», про застосування якої заявив відповідач, однак враховуючи, що судом встановлено, що право позивача порушено не було, суд відмовляє у задоволенні позову через необґрунтованість вимог, а не через порушення позивачем строку позовної давності.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, витрати позивачів по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.

Заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 9 статті 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною 10 статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням.

Судом встановлено, що представником позивачів було заявлено про забезпечення позову та ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 06 вересня 2023 року заяву представника позивачів про забезпечення позову у справі було задоволено та встановлена заборона ОСОБА_3 здійснювати відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна: Тип об`єкта: нежитлова будівля; Об`єкт житлової нерухомості: ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м.): 56,8; Адреса: АДРЕСА_1 -«б» до розгляду справи по суті, тому на підставі частин 9, 10 статті 158 ЦПК України, вжиті заходи забезпечення позову, підлягають скасуванню, але зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Керуючись статтями 2, 7, 10, 11, 12, 17-19, 48, 51, 76-81, 89, 141, 157, 158, 211, 212, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити повністю.

Судові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покласти на позивачів.

Вжиті ухвалоюАрцизького районногосуду від06вересня 2023року заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна: Тип об`єкта: нежитлова будівля; Об`єкт житлової нерухомості: ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 56,8; Адреса: АДРЕСА_1 - скасувати. Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 26 липня 2024 року.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.