Рішення

від 22.07.2024 по справі 160/11005/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 рокуСправа №160/11005/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/11005/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЄЙДГАЗ» (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 25, код ЄДРПОУ: 45137624) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЄЙДГАЗ» (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЄЙДГАЗ» (ЄДРПОУ 45137624) до бюджету у розмірі 968 256,31 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовна заява обґрунтована наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 968 256,31 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/11005/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11005/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

14 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що до керівника відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме порушення порядку порядку торгівлі пальним. Постановою Дніпровського апеляційного суду по справі № 211/3683/23 скасовано Постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 18 липня 2023 року відносно ОСОБА_1 керівника ТОВ «ТРЄЙДГАЗ», та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

Тобто, рішенням суду вже встановлено, той факт, що Акт фактичної перевірки 1569/04-36-09-05/45137624 від 21.04.2023р. та додані до нього документи, на підставі яких в подальшому прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та податкове повідомлення рішення не свідчить про наявність порушення. Крім того, сума боргу зазначена у направленій на адресу платника податків податковій вимозі від 31.10.2023р. № 0025659-1310-0436 суттєво відрізняється від суми заявленої позивачем до стягнення.

21 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що збільшення заявленої до стягнення суми порівняно з податковою вимогою від 31.10.2023 року зумовлено збільшенням суми податкового боргу, що узгоджується з положеннями п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України. Також зазначає, що податкове-повідомлення від 21.04.2023 року не було оскаржено, тобто є узгодженим. Вказує, що в справах цієї категорії суд не оцінює правомірність нарахувань грошових зобов`язань або пені, така оцінка надається в разі заявлення зустрічного позову чи у випадку оскарження платником податків відповідних рішень контролюючого органу.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням про застосування фінансових санкцій позивача від 08.06.2023 року №000145/04-36-09-05/ НОМЕР_1 до позивача застосовано фінансові санкції в загальному розмірі 284000,00 грн. В рішенні вказано, що воно складено на підставі акту фактичної перевірки від 21.04.2023 року №1569/04-36-09-05/ НОМЕР_1 .

Вказане рішення направлено відповідачу поштовим відправленням №5003102984916, яке повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2023 року №12635/04-36-0905 позивач застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 655000,01 грн. В повідомленні вказано, що воно складено на підставі акту фактичної перевірки від 21.04.2023 року №1569/04-36-09-05/ НОМЕР_1 .

Вказане повідомлення направлено відповідачу поштовим відправленням №5006906552759.

Податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2023 року №0192590708 позивач застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 29256,31 грн. В повідомлені вказано, що воно прийнято на підставі акту перевірки від 22.06.2023 року №7763/22-01-07-05/ НОМЕР_2 .

Вказане рішення направлено відповідачу поштовим відправленням №4910706242504, яке повернулося відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

31 жовтня 2023 року позивач виніс щодо відповідача податкову вимогу форми «Ю» №0025659-1310-0436, згідно якої станом на 30.10.2023 року сума податкового боргу позивача складає 313375,37 грн.

Вказана вимога направлена відповідачу поштовим відправленням №0600060411775, яке повернулося відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В інтегрованих картках платника податків ТОВ "ТРЄЙДГАЗ" обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 968 256, 31 грн.

Доказів сплати податкового боргу відповідачем не надано.

В рамках реалізації державної податкової політики відповідач як орган стягнення звернувся з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За пунктами 95.1.-95.4. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом податкове 14.1.157 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 року у справі № 600/5156/21-а.

Жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2023 року у справі №640/24273/19.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відповідачем не спростовано доводи податкового органу, стосовно надіслання податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в порядку встановленому законом.

Суд повторює, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі №140/12235/21.

Згідно правозастосування, здійснено Касаційним адміністративним судом у постанові від 20.10.2020 року у справі №140/30/20, викладені вище правові висновки стосуються і юридичних осіб.

З огляду на положення п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України та враховуючи, що усі індивідуальні правові акти позивача відправлені на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, вони вважаються належним чином врученими позивачу.

В цій справі до стягнення з позивача заявлено податковий борг згідно наступних рішень позивача:

1) рішенням про застосування фінансових санкцій позивача від 08.06.2023 року №000145/04-36-09-05/4513 (на суму 284000,00 грн);

2) Податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 року №12635/04-36-0905 (на суму 655000,01 грн);

3) Податкове повідомлення-рішення від 21.07.2023 року №0192590708 (на суму 29256,30 грн).

Сума цих рішень утворює заявлену до стягнення з відповідача суму податкового боргу 968 256,31 грн. Усі рішення направлені позивачу на його офіційну адресу, що ним не заперечувалося.

Щодо посилань відповідача на справу №211/3683/23 суд зазначає, що притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до фінансової відповідальності є різними юридичними процедурами. У справі №211/3683/23 вирішувалося питання про вчинення відповідачем адміністративного правопорушення згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому вину відповідача визначає суд загальної юрисдикції, який і застосовує адміністративне стягнення. Також щодо порушень згідно ч. 1 ст. 161-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення складає уповноважена особа Національної поліції. В свою чергу позивач є самостійним суб`єктом притягнення відповідача до фінансової відповідальності, це належить до його повноважень, в той час як в судовому порядку вирішуються спори про правомірність таких рішень або про стягнення на підставі таких рішень з осіб відповідних сум. Позивач уповноважений самостійно проводити відповідну перевірку, складати за її результатами акт. Тобто, йдеться про різні види відповідальності за різні правопорушення, в зв`язку з чим справа №211/3683/23 не впливає на чинність прийнятих позивачем щодо відповідача рішень, згідно яких заявлено до стягнення податковий борг.

Жодне із рішень позивача, на підставі яких заявлено до стягнення податковий борг, в судовому порядку не скасовано, відповідач не заявив також зустрічного позову з вимогами про скасування таких рішень. Отже, ними визначено відповідачу грошові зобов`язання, які є непогашеними, а тому утворюють податковий борг, який правомірно заявлено до стягнення в рамках цього спору.

Щодо суми податкового боргу згідно податкової вимоги, про що вказував відповідач, суд зауважує, що податковий борг це узгоджене грошове зобов`язання, не сплачене своєчасно. З цих підстав у податковій вимозі від 31.10.2023 року очевидно не відображено суми згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 року (655000,01 грн), оскільки податковий борг виник з 23.01.2024 року. У зв`язку з безперервністю податкового боргу інша податкова вимога не приймається, згідно п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України. Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення податковий борг згідно рішенням про застосування фінансових санкцій позивача від 08.06.2023 року №000145/04-36-09-05/4513 (на суму 284000,00 грн), податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 року №12635/04-36-0905 (на суму 655000,01 грн), податкового повідомлення-рішення від 21.07.2023 року №0192590708 (на суму 29256,30 грн).

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого податкового боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази оскарження та скасування такої податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень чи рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій в матеріалах справи відсутні.

Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 22 липня 2024 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЄЙДГАЗ» (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 25, код ЄДРПОУ: 45137624) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЄЙДГАЗ» (ЄДРПОУ 45137624) до бюджету у розмірі 968 256,31 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 31 копійка) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко