Рішення

від 24.07.2024 по справі 160/10184/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року Справа № 160/10184/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача Дружина Т.Г., Дмитрієв Є.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання вимоги протиправною та її скасування, -

УСТАНОВИВ:

19.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № Ю-554-46 від 25.09.2023 року протиправною;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № Ю-554-46 від 25.09.2023 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 184 176 717,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2023 отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-554-46 від 25.09.2023, в якій контролюючий орган вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 184176717, 36 грн. Позивач зазначає, що контролюючим органом в порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нараховано суму боргу без проведення документальної перевірки. Відповідачем не враховано, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ставить у залежність нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від факту виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення). Також зазначає, що у Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» існувала заборгованість із виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховані штрафні санкції, а грошові кошти на виплату заборгованості з заробітної плати перераховувалися банком відповідачу лише за наявності платіжного доручення про перерахування ЄСВ, то у останнього не виникало обов`язку щодо сплати єдиного внеску, а отже і не виникало підстав для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску. Позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та такою, що підлягає скасуванню ,у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.05.2024 відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

28.05.2024 представником відповідача надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що сума боргу на яку винесено вимогу зі сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 від 25.09.2023 складається з самостійно нарахованих позивачем сум та штрафних санкцій і пені, нарахованих контролюючим органом. При цьому, правомірність рішень про нарахування штрафних санкцій та пені підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили. Також зазначає, що оскільки порушення термінів сплати єдиного внеску, за які застосовано штрафні санкції передбачено пп.2 п.2 розділу VII Інструкції, тому акт перевірки при їх виявленні не складається, тому номер акту перевірки у вимозі не повинен зазначатися. Також, зазначає, що відсутність фактичної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) не звільняє від сплати єдиного внеску у встановлений Законом термін.

27.06.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій посилається на практику Європейського суду з прав людини, також наводить доводи аналогічні позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 16.07.2024 із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/10184/24 та призначено розгляд справи по суті на 24.07.2024.

У судове засідання 24.07.2024 прибули: представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (ІК в ЄДРПОУ 14308368) зареєстровано як юридична особа 24.11.2000, перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

25.09.2023 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 на суму 184176717,36 грн., яку направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Підставою для винесення вимоги є наявність станом на 31.08.2023 заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 184176717,36 грн., яка складається з 116443636,04 грн. (недоїмка), 16231175,22 грн. (штрафи), 51501906,10 грн. (пеня).

Позивач, не погодившись з зазначеною вимогою, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, за результатами розгляду якої, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2023 внеску №Ю-554-46 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі- Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктами 3 і 10 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI надано визначення поняттям: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Частиною 1, частиною 3 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з частиною 11, частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 10, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

За приписами пунктів 1, 2 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Відповідно до пункту 7 розділу VII Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як платник єдиного внеску, звітує своєчасно, однак порушує строки сплати задекларованих зобов`язань із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно витягу з інтегрованої картки платника з єдиного внеску станом на 31.08.2023.

Суд критично оцінює доводи позивача, що події нарахування і сплати єдиного внеску не співпадають у часі, у той час, як події виплати заробітної плати і сплати єдиного внеску відповідно до положень означеної норми Закону №2464-VI є такими, що співпадають у часі, оскільки згідно із положеннями цього ж закону наявність таких обставин, як затримка з виплати заробітної плати, не звільняють позивача від обов`язку вчасної сплати нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та від відповідальності у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку на регулярній основі та згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Верховний Суд в постановах від 14.02.2018 у справі №804/7236/14-а, від 14.08.2018 у справі №804/3704/17, від 19.03.2019 у справі №804/6540/15 виклав правовий висновок, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами, зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що порушення встановлених Законом строків сплати єдиного внеску є підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені. Роботодавці зобов`язані сплачувати нарахований єдиний внесок у встановлений законодавством строк незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Законодавство не ставить у залежність виконання обов`язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов та фінансового стану платника, у тому числі від виплати заробітної плати. Несвоєчасна виплата заробітної плати і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням чинного законодавства, за яке передбачена відповідальність, можливість звільнення від якої не передбачена.

Отже, оскільки позивачем спірні суми узгоджених зобов`язань своєчасно не сплачено, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI.

Також, судом встановлено про що й не заперечується позивачем, що питання правомірності рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0002690403 вiд 26.08.2021 та №0000030303 від 26.01.2021 вже було предметом розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №160/5920/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, позовну заяву Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування рішення №0002690403 від 26.08.2021 та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №160/16178/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.08.2023, у задоволенні позовної заяви державного підприємства Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими податками, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 0000030303 від 26.01.2021 відмовлено.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача, про те, що прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки) має передувати перевірка та складення акта за її результатами на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449, оскільки означена норма стосується також і формування вимоги на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

Таким чином, суд вважає, що визначальним для вирішення цієї справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а також первинних документів щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №813/4686/16.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що доводи позивача про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) в ході судового розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, отже позовні Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного підприємства Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (вул. Криворізька, буд. 1, м. Дніпро, 49008; ІК в ЄДРПОУ 14308368) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600; ІК в ЄДРПОУ 43968079) про визнання вимоги протиправною та її скасування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 липня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков