ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/8464/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до Товариство з обмеженою відповідальністю «Єв-Агро» про стягнення податкової заборгованості,
установив:
Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі позивач, ГУ ДПС у Житомирській області) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єв-Агро» (далі відповідач, ТОВ «Єв-Агро») податкової заборгованості. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 4937,55 грн за штрафними санкціями. З метою стягнення податкового боргу, відповідачу направлено податкову вимогу. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.
Ухвалою суду від 24 травня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Копія зазначеної ухвали, направлена відповідачу, повернулась до суду з відміткою на конверті, що «адресат вибув».
З метою повідомлення відповідача, відповідно до положень частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 21 червня 2023 року на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення про відкриття провадження у справі та її розгляд.
Для з`ясування місця реєстрації відповідача судом, за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», отримано відповідь №653153 від 20 червня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, яким підтверджено адресу реєстрації ТОВ «Єв-Агро» по проїзду Індрустріальний, 9, м. Житомир, за якою було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справ.
Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті всі передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи.
Однак, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі пункту 4 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що ТОВ «Єв-Агро» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.
За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 4937,55 грн за штрафними санкціями, що підтверджується детальним зведеним розрахунком та витягом з інтегрованої картки платника податку.
Зазначені грошові зобов`язання визначені податковим повідомленням рішенням від 24 січня 2018 року №0007715112.
Докази оскарження зазначеного рішення в матеріалах справи відсутні.
ГУ ДПС у Житомирській області надіслало відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №4030-17 від 10 серпня 2017 року. Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не є відкликаною у порядку статті 60 Податкового Кодексу України.
Оскільки, податковий обов`язок щодо сплати сум грошових зобов`язань у встановлений законодавством строк відповідачем виконаний не був, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як установлено судом, позивачем складено податкові повідомлення рішення, які відповідачем не оскаржувались, тому визначені ними грошові зобов`язання у сумі 4937,55 грн уважаються узгодженими та у встановлені податковим законодавством строки не сплачені.
Така обставина не спростована відповідачем, а матеріали справи не містить доказів на підтвердження зворотного.
Таким чином суд дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу у сумі 4937,55 грн.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно пунктів 95.1 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Додатково суд зауважує, що строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX, який набрав чинності 18 березня 2020 року, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 521 525.
Пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ (далі Закон України № 2120-ІХ) зупинено дію пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Окрім того Законом України № 2120-ІХ статтю 102 ПК України доповнити пунктом 102.9 такого змісту:
« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року № 3219-IX (далі Закон України № 3219-ІХ), зокрема, виключено пункту 102.9 статті 102 ПК України (з 01 серпня 2023 року).
Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59 60, 87 101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.
Відтак, перебіг строку давності, встановленого пунктом 102.4 статті 102 ПК України, (1095 днів) був зупинений з 18 березня 2020 року по 24 лютого 2022 року на підставі пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та з 24 лютого 2022 року по 01 серпня 2023 року на підставі пункту 102.9 статті 102 ПК України.
Податкове повідомлення рішення від 24 січня 2018 року №0007715112 направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернуто відправнику 01 березня 2018 року.
Статтею 56 ПК встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання регулюється статтею 58 ПК України та визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За приписами першого абзацу пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно пункту 42.2 статті 42 ПК України у редакції на момент складення податкового повідомлення рішення, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Податкове повідомлення рішення від 24 січня 2018 року №0007715112 направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернуто відправнику 01 березня 2018 року, тому датою виникнення податкового боргу є 11 березня 2018 року.
Ураховуючи зупинення на законодавчому рівні перебігу строку давності, встановленого пунктом 102.4 статті 102 ПК України, з 18 березня 2020 року по 24 лютого 2022 року та з 24 лютого 2022 року по 01 серпня 2023 року, а також дати виникнення податкового боргу, відсутні підстави для висновку, що контролюючим органом пропущено строк звернення до суду в цій категорії справ (1095 днів).
З огляду на те, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єв-Агро» на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області податкову заборгованість у розмірі 4937 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять сім) гривень 55 копійок, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2024 |
Оприлюднено | 29.07.2024 |
Номер документу | 120630320 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Окис Тетяна Олександрівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Окис Тетяна Олександрівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Окис Тетяна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні