Рішення

від 24.07.2024 по справі 320/5993/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024 року справа №320/5993/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (далі позивач) із позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості частини товарів із застосуванням резервного методу.

Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість частини товарів із урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю частини товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю частини товарів, визначеною митним органом (грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів фінансову гарантію).

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами опрацювання ним документів, поданих разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022, встановлено, що надані документи не містять усіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач скористався своїм правом і надав суду відповідь на відзив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження у справі №320/5993/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано пояснення та докази по справі від позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (місцезнаходження: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, пров. Доброти, буд. 2А, ідентифікаційний код 39268117) зареєстроване в якості юридичної особи 23.06.2014, номер запису 1 356 102 0000 003951 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 20.01.2021 між Pedro Moscuzza e Hijos S.A., компанією, зареєстрованою в Аргентинській Республіці (далі продавець), та ТОВ «Кволіті Фіш» був укладений контракт №2021/20-01 UKR-ARG (далі контракт), відповідно до пунктів 1.1, 2.1-2.4, 3.1, 3.2, 4.1, 7.2 та 11.1 якого продавець зобов`язується протягом усього строку дії контракту поставляти, а позивач приймати й оплачувати рибу свіжоморожену й морепродукти, іменовані надалі товар, на умовах, визначених в інвойсі по кожній партії товару, що поставляється.

Поставка товару може здійснюватися одноразово або партіями.

Строк поставки узгоджується сторонами в інвойсі й не може перевищувати 180 днів після передоплати.

Поставка товару / імпорт (його приймання, відвантаження, контроль над схоронністю, доставка на територію позивача, митне очищення) здійснюється на підставі умов поставки (пункти 3.2, 4.1).

Податки, мита, збори й інші видатки у зв`язку з контрактом, які повинні оплачуватися в країні продавця, несе продавець, а видатки в країні позивача, включаючи податки, мита, збори позивач.

Ціна товару, що є предметом купівлі-продажу, вказується в інвойсі та виражається в доларах США (USD).

Ціна товару визначається на умовах: на підставі чинних правил Incoterms 2010 і доповнень до них.

Умови поставки згідно з Incoterms вказуються в інвойсі на кожну поставку товару. Умови оплати можуть бути як передоплата, так й оплата після поставки товару й вказуються в інвойсі на кожну поставку товару.

Кожна поставка товару забезпечується документами виробника товару, а саме: сертифікатом походження; сертифікатом якості; ветеринарними сертифікатами; іншими необхідними документами на вимогу позивача.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (підписи й печатки по факсу мають юридичну силу) й діє до 31.12.2022. Контракт, укладений по факсимільному зв`язку, має силу оригіналу.

28.06.2022 продавець виставив позивачу до сплати проформу-інвойс №00007452 на загальну суму 154 550,00 доларів США. Відповідно до проформи-інвойса №00007452 від 28.06.2022, яка містить посилання на контракт, товар постачається на умовах CFR м. Клайпеда, Литовська Республіка, а умови його оплати 50% передоплата перед завантаженням товару, решта 50% вартості товару сплачується по отриманню копій документів.

07.07.2022 позивач перерахував на користь продавця 77 275,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №413 від 07.07.2022, в графі 70 якої міститься посилання на контракт та проформу-інвойс №00007452 від 28.06.2022.

02.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №0014-00004874 на загальну суму 78 085,70 доларів США. Відповідно до інвойса №0014-00004874 від 02.08.2022, який містить посилання на контракт та проформу-інвойс №00007452 від 28.06.2022, товар постачається на умовах CFR м. Клайпеда, Литовська Республіка, а умови його оплати 50% передоплата, решта 50% вартості товару сплачується по отриманню документів.

29.09.2022 позивач перерахував на користь продавця 38 610,70 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №452 від 29.09.2022, в графі 70 якої міститься посилання на контракт та інвойс №0014-00004874 від 02.08.2022.

11.10.2022 продавець сформував специфікацію №2 до інвойса №0014-00004874 від 02.08.2022 на загальну суму 12 240,75 доларів США, з яких: 7 152,60 долари США риба морожена хек (merluccius hubbsi) розміром 150-250 г у кількості 3 668 кг за ціною 1,95 долар США за 1 (один) кг; 5 088,15 доларів США риба морожена масляна (stromateus brasiliensis) розміром 300-500 г у кількості 3 769 кг за ціною 1,35 долар США за 1 (один) кг.

24.10.2022 позивачем до Київської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за інвойсом №0014-00004874 від 02.08.2022 та специфікацією №2 від 11.10.2022 до нього (далі товар).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022 загальна вартість товару складає 12 240,75 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах CFR м. Клайпеда, Литовська Республіка.

У той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач здійснив завантаження товару на автомобільний транспорт у порту м. Клайпеда, Литовська Республіка та перевезення товару автомобільним транспортом із порту м. Клайпеда, Литовська Республіка до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких витрат склав 18 500,00 грн.

Таким чином, загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 24.10.2022 466 127,09 грн. (12 240,75 доларів США х 36,5686 + 18 500,00 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

(0003) сертифікат якості №OP12721 від 02.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №0014-00004874 від 02.08.2022;

(0380) специфікація №2 від 11.10.2022 до рахунка-фактури (інвойса) №0014-00004874 від 02.08.2022;

(0730) автотранспортна накладна б/н від 17.10.2022;

(0861) сертифікат про походження товару №2927 від 16.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортно-експедиторські витрати б/н від 19.10.2022, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик Компані» (далі експедитор);

(4104) контракт.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статті 54 МК України, витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншу іноземну мову міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МК України; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, з перекладом на офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншу іноземну мову міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МК України; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

24.10.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу лист продавця б/н від 28.06.2022; комерційну пропозицію продавця б/н від 28.06.2022; проформу-інвойс продавця №00007452 від 28.06.2022; платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №413 від 07.07.2022 та №452 від 29.09.2022.

24.10.2022 Київською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №2 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022 скоригував із 5 344,78 доларів США до рівня 10 176,30 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що під час здійснення контрою митної вартості за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022 ним встановлено, що документи, які подані декларантом позивача для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджені документально).

Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, зазначені в статті 53 МК України містять неповні дані, а подані декларантом до митного оформлення документи не містять достовірних та об?єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: відповідно до пункту 4.1 контракту умови оплати визначаються в рахунку-фактурі у рахунку-фактурі, наданому до митного оформлення, №0014-00004874 від 02.08.2022 зазначено, що позивач повинен здійснити 50% передоплату за товар, але декларантом не наданий банківський документ щодо оплати за товар. Також декларантом не надані документи стосовно страхування вантажу.

Ураховуючи положення статей 8 та 9 Конституції України, статті 1 МК України, статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та рекомендацій представників Європейської Комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (ТАIЕХ), митний орган має право впевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, та зобов?язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості в повному обсязі.

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки в митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, ураховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці. визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною в рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини двадцять першої статті 58 МК України. Ураховуючи зазначене та керуючись положеннями частин другої та третьої статті 53 та частини п`ятої статті 54 МК України, декларанту запропоновано надати до митного органу додаткові документи, викладені у відповідному запиті митного органу.

На запит митного органу про надання додаткових документів декларантом надіслано: лист продавця б/н від 28.06.2022, комерційну пропозицію продавця б/н від 28.06.2022, проформу-інвойс продавця №00007452 від 28.06.2022, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №413 від 07.07.2022 та №452 від 29.09.2022, лист №1312 від 24.10.2022 про те, що більше додаткових документів надано не буде та з проханням винести рішення про коригування митної вартості без додержання встановлених термінів.

Митний орган також зазначив, що до митного оформлення надано лист щодо приблизних витрат на виробництво від виробника товарів б/н від 28.06.2022 зі складовими ціни товару на умовах CFR м. Клайпеда, Литовська Республіка, проте в наданому зазначеному документі відсутня вартість безпосередньо риби та рибної продукції (тобто сировини, а отже зазначена в рахунку-фактурі та митній декларації вартість товару складає лише переробку сировини та її транспортування відповідно до умов поставки). Також у цьому документі на товар «риба масляна» встановлено найнижчу вигоду (прибуток), що викликає сумнів у справжності складових роздрібної вартості та можливому умисному заниженні такої вартості.

Відповідно до пункту 4.1 контракту умови поставки згідно з Incoterms вказуються в інвойсі на кожну поставку Товару. У рахунку-фактурі №0014-00004874 від 02.08.2022 та в специфікації №2 від 11.10.2022 до інвойса зазначені умови поставки CFR, проте не зазначено пункт поставки. Відповідно до правил Incoterms 2010 умови поставки CFR - вартість і фрахт.

Банківський платіжний документ №413 від 07.07.2022 в графі «Призначення платежу» містить реквізити контракту та проформи-інвойса №00007452 від 28.06.2022 з сумою 77 275,00 доларів США. Банківський платіжний документ №452 від 29.09.2022 в графі «Призначення платежу» містить реквізити контракту та проформи-інвойса №00004874 від 02.08.2022 з сумою 38 610,20 доларів США. У рахунку-фактурі №0014-00004874 від 02.08.2022 зазначена сума в 72 997,55 доларів США, що не відповідає сумі попередньої оплати за товар згідно з двох наданих банківських платіжних документів у 115 885,70 доларів США. Проформу-інвойс №0014-00004874 від 02.08.2022 не надано.

Документи, які стосуються страхування товару не надано. Згідно зі статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГАТТ) ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання. Разом із тим, за наданими декларантом документами неможливо впевнитися в істинності або точності складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати, є: неподання декларантом усіх запрошених документів: відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість товару та умови транспортування.

Ураховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені в запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином не виконані умови частини другої статті 53, частини другої статті 58 МК України в частині відсутності об`єктивної, документально підтвердженої інформації щодо складових митної вартості. Також за результатами перевірки об`єктивності ціни товарів встановлено, що заявлені рівні митної вартості значно нижчі за ціни подібних товарів, що також викликає сумніви в дійсності ціни товарів.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також положеннями частини шостої статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності, не містять усіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, а також коли декларантом не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей МК України, використання заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, (вартість операції) відповідно до статті 58 МК України неможливо.

На підставі частини четвертої статті 57 МК України з декларантом проведено консультацію з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Обґрунтування застосування методів визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча 6 одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв?язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами за ціною угоди, прийнятої митним органом, із дотриманням умов, зазначених у статті 59 МК України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв?язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами за ціною угоди, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 МК України. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв?язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов?язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 МК України. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв?язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість із дотриманням умов, зазначених у статті 63 МК України. Ураховуючи неможливість застосування попередніх методів, митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями: №UA403020/2021/003363 від 18.08.2021; №UA205140/2021/107816 від 11.12.2021 (митна вартість із розрахунку - риба морожена масляна (stromateus brasilensis), ціла, нерозроблена, розмірний ряд: 100-300 г / шт., - 2,10 долари США за 1 кг; митна вартість із розрахунку - риба морожена масляна (stromateus brasilensis), ціла, нерозроблена, розмірний ряд: 300-500 г / шт., - 2,70 долари США за 1 кг).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2022/000545 від 24.10.2022.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158876 від 24.10.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 39 576,71 грн.

30.12.2022 позивач у силу приписів частини восьмої статті 55 МК України, відповідно до яких протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, надав відповідачу додаткові документи разом із супровідним листом №30/12/22-1 від 30.12.2022 (далі лист), який був отриманий відповідачем 04.01.2023 та зареєстрований за вх. №297/13.

Так, позивач разом із листом надав відповідачу наступні документи: заяви позивача про купівлю іноземної валюти або банківських металів №412 від 07.07.2022; виписку по рахунку № НОМЕР_1 з 07.07.2022 до 07.07.2022, сформовану Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Акордбанк»; заяви позивача про купівлю іноземної валюти або банківських металів №451 від 29.09.2022; виписку по рахунку № НОМЕР_1 з 29.09.2022 до 29.09.2022, сформовану Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Акордбанк»; бухгалтерську довідку позивача на формування вартості придбання товару в іноземного постачальника (визначення середньозваженого курсу для оприбуткування товарів) б/н від 24.10.2022 (за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158876 від 24.10.2022); картку рахунку бухгалтерського обліку позивача 632 за 24.10.2022; картку рахунку бухгалтерського обліку позивача 3712 за липень 2022 року листопад 2022 року; договір організації перевезення №01/04/18-1 від 01.04.2018, укладеним між експедитором та позивачем; рахунок на оплату №344 від 21.10.2022, виставлений експедитором; акт надання послуг №344 від 24.10.2022, складений між експедитором та позивачем; платіжне доручення №2945 від 17.11.2022, видане позивачем; угоду-доручення на транспортне обслуговування №2001/2022 від 20.01.2022, укладену між експедитором та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ; висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №111/165 від 30.12.2022.

11.01.2023 відповідач у відповідь на лист позивача надав свій лист №7.8-2/15/8.19/348 від 06.01.2023, яким відмовив позивачу в скасуванні оскаржуваного ним рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022 та відзиву Київської митниці на позовну заяву встановлено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було винесене відповідачем, так як позивачем не було надано до митного оформлення страхових документів. При цьому в наданих позивачем комерційному інвойсі та специфікації до нього відсутній пункт поставки товарів, а з наданих банківських платіжних документів не випливає підтвердження позивачем сплати вартості спірного товару на умовах, визначених у контракті.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач скоригував лише митну вартість товару №2 за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022, при цьому визнавши митну вартість товару №1 за цією ж митною декларацією, що вказує на необ`єктивність висновків митного органу, викладених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Суд зазначає, що спірний товар постачався на умовах CFR м. Клайпеда, Литовська Республіка (Incoterms 2010), які не передбачають зобов`язань ні продавця, ні позивача щодо страхування товару, який постачається.

При цьому зі змісту наданої позивачем до митного оформлення довідки про транспортно-експедиторські витрати б/н від 19.10.2022, виданої експедитором, слідує, що страхування спірного товару не здійснювалося, а відповідачем не було надано суду належних та достовірних доказів на спростування вищевикладеного.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача, що в наданих рахунку-фактурі (інвойсі) №0014-00004874 від 02.08.2022 та специфікації №2 від 11.10.2022 до нього відсутній пункт поставки товару на умовах CFR, адже в обох документах продавцем чітко зазначено умови поставки товару - CFR м. Клайпеда, що вказує на необ`єктивність доводів митного органу.

Судом досліджено надані позивачем відповідачу та суду контракт, проформу-інвойс продавця №00007452 від 28.06.2022, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №413 від 07.07.2022, рахунок-фактуру (інвойс) №0014-00004874 від 02.08.2022, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №452 від 29.09.2022, специфікацію №2 від 11.10.2022 до рахунка-фактури (інвойса) №0014-00004874 від 02.08.2022, видану продавцем, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 17.10.2022, довідку про транспортно-експедиторські витрати б/н від 19.10.2022, видану експедитором, а також надані позивачем відповідачу в порядку частини восьмої статті 55 МК України заяву позивача про купівлю іноземної валюти або банківських металів №412 від 07.07.2022, виписку по рахунку № НОМЕР_1 з 07.07.2022 до 07.07.2022, сформовану Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Акордбанк», заяву позивача про купівлю іноземної валюти або банківських металів №451 від 29.09.2022, виписку по рахунку № НОМЕР_1 з 29.09.2022 до 29.09.2022, сформовану Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Акордбанк», бухгалтерську довідку позивача на формування вартості придбання товару в іноземного постачальника (визначення середньозваженого курсу для оприбуткування товарів) б/н від 24.10.2022 (за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158876 від 24.10.2022), картку рахунку бухгалтерського обліку позивача 632 за 24.10.2022, картку рахунку бухгалтерського обліку позивача 3712 за липень 2022 року листопад 2022 року, договір організації перевезення №01/04/18-1 від 01.04.2018, укладений між експедитором та позивачем, рахунок на оплату №344 від 21.10.2022, виставлений експедитором, акт надання послуг №344 від 24.10.2022, складений між експедитором та позивачем, платіжне доручення №2945 від 17.11.2022, видане позивачем, угоду-доручення на транспортне обслуговування №2001/2022 від 20.01.2022, укладену між експедитором та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №111/165 від 30.12.2022, зі змісту яких слідує, що товар постачався продавцем позивачу на умовах CFR м. Клайпеда, Литовська Республіка, а сама вартість товару в розмірі 12 240,75 доларів США з урахуванням завантаження товару на автомобільним транспорт та його перевезення з порту м. Клайпеда, Литовська Республіка, до місця ввезення на митну територію України в розмірі 18 500,00 грн. відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в митній декларації IM40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022 в розмірі 466 127,09 грн. (12 240,75 доларів США х 36,5686 + 18 500,00 грн.).

Суд вважає можливим встановити з наданих відповідачу банківських документів та документів бухгалтерського обліку позивача сплату ним 100% вартості спірного товару в розмірі 12 240,75 доларів США, так як зі змісту бухгалтерської довідки позивача на формування вартості придбання товару в іноземного постачальника (визначення середньозваженого курсу для оприбуткування товарів) б/н від 24.10.2022 (за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158876 від 24.10.2022) та картки рахунку бухгалтерського обліку позивача 3712 за липень 2022 року листопад 2022 року слідує, що в рахунок поставки спірного товару позивачем було зараховано 6 188,12 доларів США, сплачених ним на користь продавця відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №413 від 07.07.2022 на суму 77 275,00 доларів США, та 6 052,63 долари США, сплачених позивачем на користь продавця відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №452 від 29.09.2022 на суму 38 610,70 доларів США.

Таким чином, за даними бухгалтерського обліку позивача спірний товар є сплаченим на суму 12 240,75 доларів США (6 188,12 доларів США + 6 052,63 доларів США), тобто сплаченим повністю.

Суд зазначає, що надані позивачем картки рахунку бухгалтерського обліку 632 за 24.10.2022 та 3712 за липень 2022 року листопад 2022 року узгоджуються з датами проведення обслуговуючим банком передплат за контрактом (07.07.2022 та 29.09.2022) та датою виставлення продавцем специфікації №2 до рахунка-фактури (інвойса) №0014-00004874 від 02.08.2022 (11.10.2022).

Суд також зазначає, що надані платіжні та банківські документи не викликали сумніви в митного органу при підтвердженні ним митної вартості товару №1 за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022, а тому суд не вбачає підстав для неврахування цих же документів у якості документів, що підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару №2 за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158776 від 24.10.2022, яка була скоригована відповідачем відповідно до оскаржуваного рішення.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: контрактом, проформою-інвойсом продавця №00007452 від 28.06.2022, платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №413 від 07.07.2022, рахунком-фактурою (інвойсом) №0014-00004874 від 02.08.2022, платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №452 від 29.09.2022, специфікацією №2 від 11.10.2022 до рахунка-фактури (інвойса) №0014-00004874 від 02.08.2022, виданою продавцем, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) б/н від 17.10.2022, довідкою про транспортно-експедиторські витрати б/н від 19.10.2022, виданою експедитором, заявою позивача про купівлю іноземної валюти або банківських металів №412 від 07.07.2022, випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 07.07.2022 до 07.07.2022, сформованою Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Акордбанк», заявою позивача про купівлю іноземної валюти або банківських металів №451 від 29.09.2022, випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 29.09.2022 до 29.09.2022, сформованою Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Акордбанк», бухгалтерською довідкою позивача на формування вартості придбання товару в іноземного постачальника (визначення середньозваженого курсу для оприбуткування товарів) б/н від 24.10.2022 (за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100060/2022/158876 від 24.10.2022), карткою рахунку бухгалтерського обліку позивача 632 за 24.10.2022, карткою рахунку бухгалтерського обліку позивача 3712 за липень 2022 року листопад 2022 року, договором організації перевезення №01/04/18-1 від 01.04.2018, укладеним між експедитором та позивачем, рахунком на оплату №344 від 21.10.2022, виставленим експедитором, актом надання послуг №344 від 24.10.2022, складеним між експедитором та позивачем, платіжним дорученням №2945 від 17.11.2022, виданим позивачем, угодою-дорученням на транспортне обслуговування №2001/2022 від 20.01.2022, укладеною між експедитором та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , висновком Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №111/165 від 30.12.2022.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Судом встановлено, що Київська митниця в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022 лише зазначила номери та дати митних декларацій, використаних нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Судом також встановлено, що референтні товари, митна вартість яких була використана відповідачем при коригуванні митної вартості спірного товару позивача, за митними деклараціями ІМ40ДЕ №UA403020/2021/003363 від 18.08.2021 та №UA205140/2021/107816 від 11.12.2021 постачалися на митну територію України з Аргентинської Республіки через Одеську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на умовах поставки CFR м. Чорноморськ / Одеса, Україна.

Суд зазначає, що спірний товар позивача постачався на митну територію України з Аргентинської Республіки через Волинську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на умовах поставки CFR м. Клайпеда, Литовська Республіка, тобто відповідач здійснив коригування митної вартості спірного товару без урахування відмінностей в умовах поставки та маршрутах поставки товарів (референтних та спірних).

Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі референтних митних декларацій ІМ40ДЕ №UA403020/2021/003363 від 18.08.2021 та №UA205140/2021/107816 від 11.12.2021, зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3258 від 30.01.2023 на суму 2 684,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 684,00 грн.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2022/000019/1 від 24.10.2022.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (ідентифікаційний код 39268117, місцезнаходження: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, пров. Доброти, буд. 2А) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.