Рішення

від 26.07.2024 по справі 580/4128/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 580/4128/24

провадження № 2-іс/340/53/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивачка) до Черкаського окружного адміністративного суду (також відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з цим позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 24.01.2024 року № 13-О, в частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби начальнику відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме у період з 01.01.2024 на рівні 30 % місячного посадового окладу;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років державної служби з 01.01.2024 відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу", а саме на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 % посадового окладу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 адміністративну справу передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності справи (а.с.29).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суд від 24.05.2024 справу було передано на розгляд Кіровоградському окружному адміністративному суду (а.с.37-38).

Ухвалою від 14.06.2024 було відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.43).

Так, в обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач при винесенні спірного наказу від 24.01.2024 № 13-О, зокрема під час встановлення їй надбавки за вислугу років на державній службі, надав перевагу положенням абз.2 п. 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3406-ІХ, замість ч.1 ст.52 Закону № 889-VІІІ.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити позивачці у задоволенні її позову, оскільки у спірних правовідносинах слід врахувати ст.3 Закону № 2136-ІХ, якою передбачено, що у період дії воєнного стану (введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022) не застосовуються норми Закону України "Про державну службу". Крім того, положення абз.2 п. 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3406-ІХ є чинними, неконституційними не визнавалися та не скасовувалися, відтак підстави для їх незастосування відсутні (а.с.48-50).

Дослідивши наявні в справі документи, судом встановлено наступне.

Позивач працює в Черкаському окружному адміністративному суді на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення.

Наказом керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 № 13-о "Про встановлення надбавок за вислугу років на державній служб", відповідно до статті 1 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-ІХ, статті 22, пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3406-ІХ, статей 46, 50, частини 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, з 01.01.2024 року позивачці було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у відсотках до її посадового окладу у розмірі 30% (стаж державної служби 19 років 03 місяці 21 день) (а.с.63-64).

Не погодившись з таким наказом у частині встановленого їй розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 01.01.2024 на рівні 30% місячного посадового окладу, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Так, згідно зі статтею 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частинами 1 та 6 статті 155 Закону № 1402-VIII визначено, що організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 4, 6 статті 150 Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу.

Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів.

Схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України.

Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно до частини 1 статті 46 Закону № 889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною 2 статті 50 Закону № 889-VIII передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

Відповідно до частини 4 статті 50 Закону № 889-VIII джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

Згідно з частиною 8 статті 50 Закону № 889-VIII особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 1 статті 52 Закону № 889-VIII передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Слід також зазначити, що частина 1 статті 5 Закону № 889-VIII передбачає можливість правового регулювання державної служби також іншими законами України.

Як встановлено судом, наказом керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 № 13-о "Про встановлення надбавок за вислугу років на державній служб", відповідно до статті 1 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-ІХ, статті 22, пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3406-ІХ, статей 46, 50, частини 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, з 01.01.2024 року позивачці було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у відсотках до її посадового окладу у розмірі 30% (стаж державної служби 19 років 03 місяці 21 день) (а.с.63-64).

9 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік", пункт 12 розділу "Прикінцеві положення" якого визначено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Законом № 3460-ІХ на 2024 рік запроваджено інше правове врегулювання умов та порядку оплати праці державних службовців, зокрема, структури заробітної плати державного службовця та порядку обчислення надбавки за вислугу років.

При цьому, Закон № 3460-ІХ містить застереження про те, що Закон № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Вищевказані положення Закону № 3460-ІХ є чинними, неконституційними не визнавались, а тому підлягали застосуванню відповідачем.

При цьому, суд враховує, що відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Таким чином, в умовах воєнного стану Конституція України допускає можливість обмеження прав, встановлених статтею 43 Конституції України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VІІІ воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 2 статті 20 Закону передбачено, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває і на сьогодні на підставі відповідних Указів Президента України.

Згідно пункту 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Більше того, Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ) визначено особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно до частин 2, 3 статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Отже, в умовах воєнного стану обмеження прав, визначених статтею 43 Конституції України, є легітимним. При цьому, позивачка не наводить аргументів стосовно того, що внаслідок застосованого обмеження фактичний розмір її заробітної плати як державного службовця зменшився.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО