Рішення

від 25.07.2024 по справі 380/8166/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

справа №380/8166/24

провадження № П/380/8270/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Денестр до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю Денестр (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Патона, 22; ЄДРПОУ: 25551333) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090) та Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2024 №10396050/25551333;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 124 від 26.07.2023, складену ТОВ "ДЕНЕСТР".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 18.01.2024 №10396050/25551333 про відмову в реєстрації податкової накладної № 124 від 26.07.2023, яке, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем як платником податків на виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України, надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній. На думку позивача, сукупність наявних первинних документів підтверджує реальність операцій, її фактичне виконання, в той час, коли з документів ДПС України не вбачається, у чому саме полягають порушення податкового законодавства. Тому рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню з відновленням прав позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

На адресу суду 15.05.2024 від Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив обґрунтований тим, що Комісією Головного управління ДПС у Львівській області розглянуто повідомлення позивача щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, з яких встановлено, що позивачем не надано всього переліку документів та пояснень, які наведені у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, затвердженому Наказом №567. Також, зазначає, що контролюючим органом запропоновано дати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 124 від 26.07.2023 та до такого повідомлення долучено додатки. Однак, до повідомлення платником не надано документів наявність, яких передбачено договором та/або законодавством. Зміст господарської операції, у зв`язку з виконанням якої відбувається реєстрація податкової накладної, податковому органу невідомий. Тобто сам платник податку має визначити які первинні документи необхідно надати податковому органу на підтвердження реальності господарської операції. У квитанціях чітко визначено критерій, передбачений п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій., за яким здійснено моніторинг податкової накладної та зупинено її реєстрацію.. Щодо конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, представник відповідачів зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної відбувається в автоматичному режимі за наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, зауважує, що реєстрація податкових накладних є дискреційними та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказані обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

25.06.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується з доводами представника відповідачів. Вказує, що позивач після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, до якого було долучено копії документів, які повністю підтверджують та розкривають зміст господарської операції, а тому підстави для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були відсутні. Натомість у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних значиться, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято у зв`язку з надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. При цьому, які саме документи складені з порушенням законодавства не позначено та не вказано. Вказує, що первинними документами, на підставі яких ТОВ "ДЕНЕСТР" складено податкову накладну № 124 від 26.07.2023 була видаткова накладна №РН-000727 від 26.07.2023. Видаткова накладна №РН-000727 від 26.07.2023 складена у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складено ВМД № 23UA209170054944U0 від 11.07.2023 та банківська виписка за 26.07.2023.

Інших заяв по суті спору також не надходило.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕНЕСТР" зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 25551333 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.05.1998, та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області з 22.05.1998, зареєстроване як платник ПДВ. Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНЕСТР" згідно Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами.

Судом встановлено, що 01.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕНЕСТР" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МАГ АУДІО (покупець) укладено Договір №ДГ-0000001, на виконання умов якого ТОВ "ДЕНЕСТР" (Постачальник) відвантажило товар ТОВ МАГ АУДІО (Покупець) згідно: - видаткової накладної №РН-000727 від 26.07.2023 на суму 6828,35 грн. (в т.ч. ПДВ).

За вищевказаний товар ТОВМАГ АУДІО перерахував кошти згідно платіжного доручення №5714 від 26.07.2023 в сумі 6828,35 грн.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТзОВ "ДЕНЕСТР" за фактом першої події складено податкову накладну № 124 від 26.07.2023 на загальну суму 6828,35 грн. у тому числі ПДВ на суму 1138,06 грн, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки податкової накладної № 124 від 26.07.2023 з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Реєстрі, в якій вказано результат обробки: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА».

Підставою зупинення реєстрації по податковій накладній відповідачем вказано, що обсяг постачання товару/послуги 2707 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=9.6745%, "P"=337099,28. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12.01.2024 ТзОВ "ДЕНЕСТР" було складено та направлено засобами електронного зв`язку Повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено № 124 від 26.07.2023, до якого додано копії документів в кількості 9 додатків, в тому числі Договір №ДГ-0000001 від 01.01.2023, видаткову накладну №РН-000727 від 26.07.2023, банківські документи за 26.07.2023, ВМД № 23UA209170054944U0 від 11.07.2023.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, винесено рішення від 18.01.2024 №10396050/25551333 про відмову в реєстрації податкової накладної № 124 від 26.07.2023. Підставою зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація (зазначити конкретні документи): договорів, зокрема, зовніщньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із рішенням відповідачів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі-квитанція).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (набрав чинності з 01.02.2020 року; далі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної № 124 від 26.07.2023 зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 2707 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання таких умов: обсяг придбання на митній території України відповідного товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, підлягає збільшенню у 1,5 раза та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання зазначеного Товару та таким, збільшеним у 1,5 раза обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р, у Реєстрі. Відтак, лише наявність сукупності зазначених вище обставин дає підстави для віднесення зазначених операцій до таких, що містять критерії ризиковості, визначені и. 1 Критеріїв.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, судом встановлено, що надіслана позивачу квитанція містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі по тесту Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну, реєстрацію якої за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України. Тобто за змістом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

На виконання вимог пункту 6 Порядку №520, позивачем надано контролюючому органу пояснення та копії документів, що підтверджують господарські взаємовідносини із ТзОВ МАГ АУДІО щодо податкової накладної №124 від 26.07.2023. В поясненнях зазначено, що спірну податкову накладну зареєстровано за фактом першої події поставки товару. В підтвердження подано докази придбання позивачем спірного товару. Вказано, що ТОВ "ДЕНЕСТР" імпортувало товар з кодом УКТЗЕД 2707 «SICOPRINT розчинник» згідно ВМД № 23UA209170054944U0 від 11.07.2023 та відвантажило цей товар покупцю ТОВМАГ АУДІО 26.07.2023, що підтверджує картка рахунку 281. Станом на 26.07.2023 товар з кодом УКТЗЕД 2707 «SICOPRINT розчинник» був на залишку на складі ТОВ "ДЕНЕСТР".

Водночас, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржуване рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 27.01.2022 у справі №380/2365/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20), який за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У свою чергу не визначення контролюючим органом переліку документів, які необхідно надати, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Так, у квитанції контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірних податкових накладних стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені пунктом 11 Порядку №1165.

Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких реєстрація податкової накладної.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22.

З наведеного суд доходить висновку, що наданий позивачем на виконання вимог Порядку №520 обсяг документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації податкової накладної у контролюючого органу не було.

Оцінюючи доводи контролюючого органу про недостатність обсягу наданих документів для цілей реєстрації податкової накладної, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, за якою при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, не спростовувалось у ході розгляду справи ані відповідачами, ані позивачем, податкова накладна №124 від 26.07.2023 складена у зв`язку із настанням першої події поставки товару згідно з п.1.1 укладеного договору, що підтверджується видатковою накладною №РН-000727 від 26.07.2023. При цьому суд враховує, що також позивачем подано докази отримання коштів за поставлений товар.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Тобто, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Отже, посилання відповідача на вказані в оскаржуваному рішенні підстави, в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд наголошує, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Суд проаналізував надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та дійшов висновку, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів. Відповідачами недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях.

Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем товарів/послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» були надіслані позивачем контролюючому органу для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, а тому спірні рішення не відповідають встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.01.2024 №10396050/25551333 про відмову в реєстрації податкової накладної № 124 від 26.07.2023, в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято з порушенням порядку та не у спосіб, визначений законом, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у день подання її на реєстрацію, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 124 від 26.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20, від 16.09.2022 по справі №380/7736/21, від 27.10.2022 по справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 по справі №320/3484/21, від 16.02.2023 по справі №380/7648/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом під час вирішення наведеного спору.

Покладення на відповідача такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи відзиву відповідача у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Денестр (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Патона, 22; ЄДРПОУ: 25551333) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2024 №10396050/25551333 про відмову в реєстрації податкової накладної № 124 від 26.07.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю Денестр (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Патона, 22; ЄДРПОУ: 25551333) податкову накладну № 124 від 26.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Денестр (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Патона, 22; ЄДРПОУ: 25551333) судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять)грн.00коп

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Денестр (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Патона, 22; ЄДРПОУ: 25551333) судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять)грн.00коп

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.