Рішення

від 26.07.2024 по справі 420/7377/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7377/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕЙНИЙ ЦЕНТР ОДЕСИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідач-1) в Єдиному реєстрі податкових накладних №9644768/44953545 від 03.10.2023 р; зобов`язати Державну податкову службу України (надалі відповідача-2) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31.08.2023 р. датою подання її на реєстрацію, мотивуючи це тим, що позивач є власником об`єкту нерухомого майна нежитлового приміщення яка передано в оренду ТОВ « 9А33УЕ8ДАБЛЛ2Ю» яке за умовами договору здійснює компенсацію витрат за спожиту на об`єкті електричну енергію в т.ч. реактивну. Постачальник електричної енергії АТ «ДТЕК Одеські електромережі» поставив електричну енергії на об`єкт оплата за яку здійснюється на умовах передоплати. Після отримання рахунків від ДТЕК за серпень 2023 року було здійснено оплату за електроенергію за серпень 2023 року. Водночас ТОВ « 9А33УЕ8ДАБЛЛ2Ю» як орендарем нерухомого майна здійснено компенсацію понесених позивачем витрат за постачання електричної енергії та за перетікання реактивної електроенергії. Позивачем була сформована та подана податкова накладені №7 від 31.08.2023р. на суму 150119,69грн. яка складалась із суми компенсації від ТОВ « 9А33УЕ8ДАБЛЛ2Ю» комунальних витрат по електроенергії за серпень 2023року та реактивної електроенергії. Податкова накладені №7 була подана на реєстрацію проте відповідачем -1 було прийнято рішення №9644768/449535445 від 03.10.2023 року яким безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної.

Згідно отриманої квитанції вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що платник податку, яким подана для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (копії квитанцій додаються). Позивач в електронному вигляді через засоби електронного зв`язку направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній, пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Отже, Позивачем було надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по вищевказаним податковим накладним. За результатами розгляду пояснень та документів, комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В усіх випадках, підставою для відмови в реєстрації було зазначено, що платником податку не надані копії документів: договори, довіреності, акти керівного органу платнику податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій. Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. При цьому, які саме документи не були надані, зазначено (підкреслено) не було.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі не скористались правом на надання відзиву.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Сімейний центр Одеси» є платником податку на додану вартість, яке здійснює господарську діяльність у сферах: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД (основний).

Позивач є власником нежитлового приміщення площею 551,9в.м. яке розташоване в м.Одесі вул..Інглезі буд.11. 22.03.2023 року між позивачем (орендодавцем) та ТОВ « 9А33УЕ8ДАБЛЛ2Ю» (орендарем) укладений Договір оренди №01/02/23/сцо-9а за умовами якого орендар передав у строкове платне користування вищевказане нерухоме майно, а орендодавець зобов`язався своєчасно сплачувати орендну плату, інші платежі відповідно умов даного договору. Згідно п.5.1 орендодавець складає акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) в останній день кожного місяця.

Також позивачем укладений з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт розташований за адресою :м.Одеса вул..Іглезі 11 27.06.2023 року (а.с.60-83).

Також позивачем 17.07.2023 року укладений з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) договір №01-4423Z-ПВЦ за умовами якого постачальник зобов`язався продати електричну енергію споживачу (позивачу) для забезпечення потреб електроустановок, а споживач оплатити вартість використаної енергії.(а.с.84).

В наступному позивачем було отримано від ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія» рахунки акти прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2023 року від 31.08.2023 року з яких вбачається, що в серпні 2023 року постачальник поставив споживачу 22121 КВт електроенергії на суму 169892,2 грн з ПДВ (а.с.43). та виставив рахунок на оплату №01-4423Z-ПВЦ від 06.09.2023 року за поставлені в серпні 2023р. 22121квт.(а.с.41)

Також між позивачем та орендарем 31.08.2023 року складений акт здачі-приймання робіт №9 у якому вказано виконавцем 9позивачем) надані такі послуги : «компенсація комунальних витрат по електроенергії за серпень 2023 року у кількості 1 за ціною 141576,83грн. та компенсація комунальних витрат по реактивній електроенергії за серпень 2023 року у кількості 1 за ціною 1596.15грн., що становить разом 171807,58грн. у т.ч. ПДВ 28634,60грн. (а.с.37).

ТОВ «Сімейний центр Одеси» у порядку визначеному законодавством склало в електронній формі податкову накладну № 7 від 31 серпня 2020 року та направило до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яка виписана для покупця ТОВ « 9А33УЕ8ДАБЛЛ2Ю» по коду товару 68.20.12.-00.00 на суму 150119,69 грн, у тому числі податок на додану вартість у сумі 25019,95грн. з яких компенсація за електроенергію за серпень 23р. 123503,59грн. та ПДВ 24700,81грн, за реактивну електроенергію за серпень 23р. 1596,15грн. в т.ч. ПДВ 319,23грн. (а.с.30).

Однак, відповідно до квитанції від 13 вересня 2023 року вказана податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, Обсяг постачання товару /послуги 68.20.12-00.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено : показник «D» =19.0078% «Р»=3614,65. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

04.02.2023 року позивачем до відповідача направлено до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо вказаної податкової накладної №7 з додатком у кількості 9шт.(а.с.29).

03.10.2021 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №9644768/44953545 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 серпня 2023 року № 7 з підстав «Ненаданням платником податку копій документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)».

12.10.2023 року позивач подав скаргу на вищевказане рішення до ДПС України та рішенням від 1910.2023 року №74438/44953545/2 скаргу залишено без задоволення(а.с.9).

Як встановлено судом підставою для зупинення реєстрації вказаних ПН було відповідність п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

З квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: Обсяг постачання товару /послуги 68.20.12-00.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено : показник «D» =19.0078% «Р»=3614,65.

Код товару/послуги 68.20.12-00.00 відповідає вказаному позивачем коду у податковій накладній №7 на постачання електроенергії.

Таким чином зазначене у квітанції свідчить, що обсяг поставленої орендарю електроенергії позивачем перевищує обсяг отриманої позивачем від постачальника електроенергії в серпні 20023 року.

При цьому матеріали справи не містять відомостей, що позивач отримував електроенергію в серпні 2023 року від різних постачальників, та що він має ліцензію на постачання електроенергії.

Водночас в податкової накладної №7 виписаної позивачем не вказаний обсяг електроенергії та реактивної електроенергії у КВт, яка відшкодовується орендарем за серпень 2023 року, вказана кількість- « 1», що не може відповідати одному Квт. Так само відсутній обсяг спожитої електроенергії та реактивної електроенергії й у акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2023 року №9 підписаному між позивачем та орендарем(а.с.37).

Фактично сума рахунку за поставлену в серпні 23 року електроенергію ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на позивача становить 169 892,20грн. в т.ч. ПДВ 28315грн., та позивач у податковій накладної виписаної на орендаря вказав, що компенсація комунальних витрат за електроенергію за серпень 23р. становить - 123503,59грн. + ПДВ 24700,81грн. = 148204,40грн., тобто дана сума меньша ніж отримана позивачем від ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» у серпні 2023 року.

Водночас позивачем подано до відповідача-1 разом з повідомленням про надання пояснень та копій документів, документи, які на думку суду взагалі не стосуються суті господарської операції по якій виписана ПН №7, а саме: рахунок фактура №1956 від 31.08.2023 року на оплату газу(а.с.49), акт прийому-передачі спожитого природного газу від 31.08.2023 р. (а.с.41)., попередній договір оренди №01/02/23/сцо-9а.

При цьому у договорі оренди нежитлових приміщень не визначений чітко порядок та строки відшкодування витрат на електроенергію.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/ послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Крім того, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує неоднозначне його трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Водночас суд враховує, що з наданих позивачем податковому органу документів та суду не можливо в повному обсязі встановити у якому обсязі (кВт) було здійснено орендарем компенсацію позивачу в серпні 2023 року постачання електроенергії та реактивної електроенергії.

Як зазначено у постанові Верховного Суду 02.04.2019 у справі №822/1878/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Отже, визначена відповідачем-1 підстава для відмови у реєстрації податкової накладної, не підтверджена під час розгляду справи судом.

Сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України.

Суд досліджує лише повноту наданих первинних документів, визначених Порядком №520 для можливості реєстрації податкової накладної.

На підставі викладеного, судом встановлено протиправність рішень Головного управління ДПС в Одеській області №9644768/44953545 від 03.10.2023 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №7 від 31.08.2023, суд зазначає таке.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7«Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податку.

Водночас, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Виходячи зі змісту норми пункту 20 Порядку №1246, встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, що входить до меж дискреції відповідача Державної податкової служби України.

Судовий контроль за таким рішенням Державної податкової служби України обмежений, з одного боку, суд в даному випадку не може втручатись в дискреційні повноваження контролюючого органу , але з іншого, суд може перевірити дотримання меж такої дискреції та процедури реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачем-1 не було вчинено належної перевірки поданих позивачем документів на підтвердження здійснення господарських операцій, за якою направлено на реєстрацію податкову накладну №7 від 31.08.2023, водночас документи надані на підтвердження господарській операції не дають змогу встановити визначення обсягу наданої послуги вказаного в податковій накладній, то вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного отримання є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню судом.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та виходячи з наведених вище норм, суд вказує, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31.08.2023, виписану ТОВ «Сімейний центр Одеси» днем її подання, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Так, позивачем надано як доказ сплати судового збору платіжну інструкцію №0000234522 від 20.03.2024 року на суму 3028 грн.

При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області, так як порушення права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано з прийняттям неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області.

Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕЙНИЙ ЦЕНТР ОДЕСИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної Головного управління ДПС в Одеській області №9644768/44953545 від 03.10.2023 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31.08.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМЕЙНИЙ ЦЕНТР ОДЕСИ» днем її подання, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕЙНИЙ ЦЕНТР ОДЕСИ» витрати по сплаті судового збору у сумі 3028грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМЕЙНИЙ ЦЕНТР ОДЕСИ» (65006, м. Одеса, вулиця Балківська, буд. 52) код ЄДРПОУ 44953545.

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, Семінарська 5 код ЄДРПОУ 44069166 ).

Відповідач: Державна податкова служба України 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393.

СуддяІванов Е.А.