Ухвала

від 26.07.2024 по справі 420/7730/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7730/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАПЕЗА» (65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, буд. 2/1) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8) про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАПЕЗА» до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області № 7786925/38849183 від 06.12.2022 року, про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової Накладної № 17 від 15.11.2022 р.;

- зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену ТОВ «ТРАПЕЗА» № 17 від 15.11.2022 відповідною датою її подання.

Ухвалою суду від 13.03.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 10.05.2024 року залишено без руху після відкриття.

Так в ухвалі від 10.05.2024 року зокрема зазначалось наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового Кодексу України встановлено право платника податків на звернення до суду для оскарження податкового повідомлення-рішення, або іншого рішення контролюючого органу, без оскарження їх в адміністративному порядку.

При цьому Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року по справі №640/20468/18 відступив від висновку (викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17)) про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Так, у зазначеній постанові Верховним Судом сформовано висновок, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем в адміністративному порядку оскаржується рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області № 7786925/38849183 від 06.12.2022 року, про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової Накладної № 17 від 15.11.2022 р..

При цьому рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 10.01.2023 року позивачу відмовлено у задоволенні його скарги.

Разом з тим, до суду з даним адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАПЕЗА» звернулось лише 08.03.2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачем разом з позовною заявою додано заяву про поновлення пропущеного строку в обґрунтування якої зокрема зазначено, що позивач вчасно не оскаржив рішення відповідача, оскільки по-перше це був період кінця року, була велика навантаженість на підприємство та велика кількість податкових накладних, яким було відмовлено в реєстрації в ЄРПН, які співпадали за сумою та контрагентами із зазначеною накладною, що призвело до плутанини і, по-друге, особа, яка була відповідальною за складання позову залишила зазначену податкову накладну поза уваги. Тобто представник позивача вказує, що через людський фактор, людську помилку ще і на фоні людського довготривалого стресу через військову агресію рф на території України ця податкова накладна була загублена.

За таких підстав представник позивача просив суд поновити строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо посилання позивача на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року та як наслідок довготривалого стресу, то суд зазначає, що питання поновлення строку на звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду у всіх абсолютно випадках.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 10.03.2023 року по справі №540/1285/22.

Щодо визначення, власне, поважності причин пропуску строку звернення до суду, то суд вважає за необхідне вказати, що законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 06.03.2019 (справа №805/1985/18-а), від 04.09.2019 (справа №826/14779/15).

Також суд вказує, шо труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків керівником ТОВ «ТРАПЕЗА» не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити рішення в межах встановленого законодавством строку.

Подібного висновку дійшов ВС в ухвалі від 16.03.2018 року по справі №808/418/17.

Таким чином посилання представника позивача у заяві про поновлення строку на велику завантаженість, велику кількість податкових накладних та залишення поза увагою зазначеної податкової накладної відповідальною особою позивача не можуть бути визнані судом як поважними підставами пропуску строку.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку на звернення з позовом до суду

Таким чином позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом з іншими причинами пропуску строку звернення до суду.

Позивач отримав ухвалу 11.05.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Також в матеріалах справи міститься доказ отримання ухвали представником позивача, адвокатом Гоценко Т.А.

Проте жодних заяв чи клопотань від сторони позивача на виконання ухвали суду про залишення позову без руху після відкриття від 10.05.2024 року до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та не надано заяви з іншими поважними підставами для поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст. 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАПЕЗА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, передбаченому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СуддяЕ.А.Іванов