Рішення

від 26.07.2024 по справі 600/7232/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/7232/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням позовної заяви в новій редакції та заяв про уточнення прохальної частини позовної заяви) просить:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Чернівецькій області № 1007 від 04.09.2023 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії;

визнати протиправними дії службових осіб ГУНП в Чернівецькій області по проведенню службового розслідування і складанню висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, допущеного поліцейським офіцером громади сектору превенції Дністровського РВП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 26.09.2023;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Чернівецькій області № 644 від 27.09.2023 про застосування дисциплінарного стягнення стосовно нього, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0158422), поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Чернівецькій області № 254 о/с від 06.10.2023 про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0158422), поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області;

зобов`язати ГУНП в Чернівецькій області прийняти рішення про поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області;

стягнути з ГУНП в Чернівецькій області заробітну плату (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 06.10.2023 по час поновлення на посаді (Т. 1 а.с. 35-47, Т. 2 а.с. 71-73, 104-106).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі наказу про застосування дисциплінарного стягнення, 06.10.2023 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 254 о/с "По особовому складу", яким, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області звільнено зі служби в поліції з 10.10.2023. На думку позивача, оскаржувані накази є протиправними та такими, що складені з грубим порушенням норм матеріального права, оскільки відповідачем не враховано постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 09.11.2023 у справі №724/2040/23, постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.01.2024 у справі №724/2063/22 та рішення Шевченківського районного суду від 29.11.2023 у справі №727/10935/23, які набрали законної сили, що мають преюдиційне значення для справи.

Позивач вважає, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність саме його вини і така відповідальність носить індивідуальний характер.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач) заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у неналежному дотриманні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передували проведені за належною процедурою службового розслідування.

Ухвалою суду від 05.01.2024 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.03.2024, за клопотанням учасників справи, закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2024

Ухвалою суду від 11.04.2024 витребувано з АТ Укрпошта докази.

Ухвалою суду від 21.06.2024 у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, відмовлено. У задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, відмовлено.

Ухвалою суду від 21.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про виклик свідків.

Ухвалою суду від 21.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання представника позивача про виклик свідків, у зв`язку з відкликанням представником позивача вказаного клопотання.

Після виступу із вступним словом, дослідження доказів по справі, демонстрації відеозапису і їх дослідження, учасниками справи подано до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ст. 194 КАС України, суд вважає, що немає перешкод для розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши докази по справі, судом встановлено наступне.

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 та послужного списку, ОСОБА_1 з 26.01.2012 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 10.10.2023 - в органах Національної поліції України (Т. 1 а.с. 20-22, 160 173).

03.09.2023 начальником управління УГІ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_2 подав на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_3 доповідну записку про те, що 03.05.2023 о 16 год. 19 хв., на спецлінію 102 ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у вказаний період часу, у с. Грозинці Чернівецького району Чернівецької області, водій автомобіля Рено Трафік, Д.Н.З. НОМЕР_2 , який, за зовнішніми ознаками перебував у стані сп`яніння, допустив наїзд на його припаркований автомобіль марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_3 . Відносно ОСОБА_1 поліцейськими СРПП складено адміністративні матеріали за ст. 124 ч. 1 ст. 130 та за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у частині керування транспортним засобом без посвідчення водія. У зв`язку із вищевикладеним, з метою надання дисциплінарної оцінки діям (бездіяльності) ПОГ СП Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також інших посадових осіб, неналежне виконання службових обов`язків якими могло призвести до дисциплінарного проступку, просив призначити службове розслідування відносно позивача (Т. 1 а.с. 82 83, 204-205).

На підставі доповідної записки, 04.09.2023 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 1077 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", яким призначено службове розслідування відносно позивача.

Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голова комісії - начальник УГІ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_2 ; члени комісії: начальник ВСР УГІ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_5 ; старший інспектор відділу ОД ВСР УГІ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_6 ; старший інспектор відділу ВСР УГІ ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_7 ; заступник начальника відділу Чернівецького управління ДБН НПУ підполковник поліції Бешлей О.В.; старший юрисконсульт СПЗ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_8 (Т. 1 а.с. 79, 201).

З вказаним наказом ознайомлено позивача, що підтверджується його підписом від 06.09.2023 (Т. 1 а.с. 79).

За результатами проведеного службового розслідування, 26.09.2023 комісією складено висновок, який затверджено того ж дня начальником ГУНП в Чернівецькій області (Т. 1 а.с. 68 - 78).

За наслідками проведеного службового розслідування, комісією запропоновано за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, пп. А, Г п. 2.1, пп. А п.2.9, пп. Д 2.10, п.13.1 Правил дорожнього руху України, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні порушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, п.п. 1, 2, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 засовувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування, наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області № 644 від 27.09.2023 Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 174-175).

З вказаним наказом ознайомлено позивача, що підтверджується його підписом від 29.09.2023 (Т. 1 а.с. 175).

06.10.2023 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 254 о/с "По особовому складу", яким, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області звільнено зі служби в поліції з 10.10.2023. Стаж служби в поліції на день звільнення: 09 років 03 місяці 21 день (Т. 1 а.с. 50, 176).

Як зазначав позивач та не заперечувалося відповідачем, з оскаржуваним наказом від 06.10.2023 № 254 о/с останній ознайомився 10.10.2023, що підтверджується його підписом (а.с. 176).

Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно із ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (Закон № 580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).

Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Приписами ст. 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Враховуючи зазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватись заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів поліції.

Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування проводиться.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Пунктом 1 Розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Відповідно до п. 4 Розділу II Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування. За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції. Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поряд з цим, ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту врегульовано, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 розділу VI Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дослідженням наказу ГУНП в Чернівецькій області № 254 о/с По особовому складу від 06.10.2023 встановлено, що старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, з 10.10.2023.

Перевіряючи обґрунтованість звільнення позивача, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, суд виходить з наступного.

Суд зауважує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування від 26.09.2023, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни (Т. 1 а.с. 68 - 78).

Згідно з даним висновком дисциплінарною комісією встановлено, допущення позивачем грубого порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, пп. «А», «Г» п. 2.1, пп. А п.2.9, пп. «Д» п. 2.10, п. 2.5, 2.9 «А», п. 13.1 Правил дорожнього руху України, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні порушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну поліцію», п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, та внесено пропозицію застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Позивач склав присягу працівника поліції, що підтверджується матеріалами справи (Т.1 а.с. 230).

Як зазначалося вище, за приписами п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Так, згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства внутрішніх справи України № 1179 від 09.11.2016, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Абзацами 1, 2, 3 та 6 п. 1, абз. 6 п. 2 розділу ІІ Правил встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. У той же час під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Тобто, законодавством встановлено підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку та недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Як зазначено у висновку службового розслідування, за наслідком проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 03.05.2023 о 16 год. 19 хв. на спецлінію 102 ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у вказаний період часу, у с. Грозинці Чернівецького району Чернівецької області, водій автомобіля Рено Трафік, Д.Н.З. НОМЕР_2 , який, за зовнішніми ознаками перебував у стані сп`яніння, допустив наїзд на його припаркований автомобіль марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_3 . Як встановлено на місці події, чоловіком, на якого ОСОБА_4 при зверненні до поліції у телефонному режимі вказував як на особу, яка допустила ДТП, виявився співробітник поліції поліцейський офіцер громади сектору превенції Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Також було встановлено особу жінки, яку ОСОБА_4 побачив відразу після ДТП разом з ОСОБА_1 біля автомобіля Renault Trafic - нею виявилась ОСОБА_9 , яка є матір`ю ОСОБА_1 .

Опитаний патрульними поліцейськими заявник (потерпілий) ОСОБА_4 пояснив, що цього дня, близько 16 год. 15 хв. він припаркував свій транспортний засіб на узбіччі траси на вул. Головній в с. Грозинці Чернівецької області, увімкнувши аварійну сигналізацію, вийшов з авто, щоб купити кавун. Придбавши кавун поклав його до багажнику та закрив авто, після чого транспортний засіб марки Renault Trafic на великій швидкості здійснив наїзд на авто ОСОБА_4 . При цьому, надаючи ці письмові пояснення (від 03.09.2023) заявник чітко вказував, що водієм був саме позивач, оскільки назвав у поясненні саме його прізвище, ім`я, по-батькові, оскільки після дорожньо-транспортній події позивач представився поліцейським та пред`явив посвідчення.

Надані пояснення ОСОБА_4 зафіксовані на поліцейську боді-камеру. Відеозапис беззаперечно підтверджує, що на момент дорожньо-транспортній події ОСОБА_4 вказував саме на позивача.

Виїздом працівниками УГІ ГУНП на місце події з усних пояснень ОСОБА_4 було встановлено, що відразу після зіткнення транспортних засобів, він підбіг до дверцят автомобіля Рено трафік, та побачив, що за кермом авто був саме чоловік, а не жінка.

На місце події, окрім поліцейських СРПП прибули поліцейські Управління головної інспекції ГУНП (далі - УГІ ГУНП), представник Чернівецького Управління Департаменту внутрішньої безпеки (далі - ЧУ ДВБ) Ниміджан А.С., а також начальник відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП Кушнір С.В., які в подальшому в своїх поясненнях підтвердили, що зі слів ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної події, водієм був саме він, а не його мама, версія про яку з`явилась лише згодом.

Із змісту акту про виявлення співробітника у стані алкогольного сп`яніння від 03.09.2023 видно, що 03.09.2023 о 18:00 год. при спілкуванні з ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 у останнього були виявлені ознаки стану алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. З вказаного приводу ОСОБА_1 від надання пояснень з приводу ДТП відмовився (Т. 1 а.с. 206).

Згідно дослідженого у судовому засіданні відеозапису, видно, що ОСОБА_1 03.09.2023 зазначав, що він був не правий та відремонтує машину.

З висновку службового розслідування видно, що у ході проведення службового розслідування, опитаний був ОСОБА_1 , який змінив пояснення та у своєму поясненні заперечив, що саме він здійснював керування транспортним засобом Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_3 , наголосив, що за кермом була його мати ОСОБА_9 .

В судовому засіданні позивач зазначав, що транспортним засобом керувала його мати, яка не мала водійським прав, тому з метою захисту свої матері він 03.09.2023 дав інші пояснення, що підтверджуються відеозаписом. Позивач також вказував, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі, оскільки він не керував транспортним засобом марки Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_3 .

У подальшому, 07.09.2023, з метою опитування ОСОБА_9 , членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд до її місця проживання (с. Грозинці Чернівецького району), однак, у ході спілкування ОСОБА_9 повідомила, що у зв`язку із погіршенням стану здоров`я вона немає змоги надати пояснення, а надасть через тиждень.

14.09.2023, з метою опитування ОСОБА_9 , членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд до її місця проживання (с. Грозинці Чернівецького району), однак, у ході спілкування ОСОБА_9 , відмовилась надавати пояснення, про що складений акт від 15.09.2023 № 567/123/22-203 (Т. 1 а.с. 245).

З відповіді Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Чернівецькій області від 20.09.2023 № 32/24/-2344-08-2023 видно, що відомості стосовно видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами, станом на 20.09.2023, на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ЄДРТЗ МВС відсутні (Т. 1 а.с. 247).

Отже, мати позивача не має посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Доказів притягнення матері до адміністративної відповідальності не надано до суду.

З метою встановлення всіх обставин ДТП, 04.09.2023 о 13 год. 19 хв., членом дисциплінарної комісії підполковником поліції ОСОБА_6 за допомогою мобільного телефону здійснено телефонний дзвінок (номер НОМЕР_4 ) до учасника ДТП ОСОБА_4 . Так, під час розмови, ОСОБА_4 , у категоричній формі відмовився зустрітись з членами дисциплінарної комісії та надати будь-які пояснення, мотивуючи це тим, що з даного приводу він вже надав пояснення поліцейським на місці події, про факт відмови надавати ОСОБА_4 пояснення, було складено відповідний акт, який зареєстрований в канцелярії УГІ ГУНП від 04.09.2023 № 544/123/22/01-2023 (Т.1 а.с. 243).

Стосовно відмови позивача від проходження освідування та медичного огляду у медичному закладі, суд зазначає наступне.

Матеріалами службового розслідування підтверджується про виявлені ознаки стану алкогольного сп`яніння у позивача: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, про що у подальшому уповноваженими особами поліції складено відповідний акт про виявлення співробітника у стані алкогольного сп`яніння від 03.09.2023.

На пропозицію працівників СРПП пройти освідування на місці ДТП за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР, позивач відмовився. На пропозицію пройти медичний огляд у медичному закладі, останній також відмовився, пояснивши це тим, що він не керував транспортним засобом Renault Trafic в момент ДТП. За результатами освідування, проведеного на місці за допомогою алкотестеру Драгер, ОСОБА_4 не перебував у стані сп`яніння.

Вказана обставина підтверджується Стенограмою відеозапису, яку складено старшим інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області підполковником поліції ОСОБА_6 , в якій зафіксовано, що позивачу неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР або медичний огляд у медичному стаціонарному закладі, від чого позивач відмовився (Т.1 а.с. 238-239)

Отже, враховуючи об`єктивні підозри працівників поліції щодо перебування позивача під час керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою газоаналізатору, а також в медичному закладі, від чого він відмовився, та у зв`язку з чим працівниками поліції складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП) та ст.124 КУпАП.

Посилання позивача на те, що його відмова від медичного освідування на стан сп`яніння не впливає на суть правопорушень, встановлених службовим розслідуванням, за умови недоведеності фактів керування ним автомобілем та скоєння ним ДТП, суд вважає помилковим, оскільки дисциплінарне стягнення до позивача застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не наявністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Порядок проходження такого медичного огляду визначено ст. 266 КУпАП та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 за №1103 (далі - Порядок №1103).

За порушення вимог пункту 2.5 "Правил дорожнього руху" відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 314317 за ч.1 ст.130 КУпАП і адміністративні матеріали направлені для розгляду до Хотинського районного суду Чернівецької області (Т.1 а.с. 126).

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.01.2024 у справі №724/2063/22, яка набрала законної сили, провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (Т.2 а.с. 59-61, 62-64,)

Під час розгляду справи по суті судом оглянуто відеозаписи з нагрудних камер поліцейських з місця події від 03.09.2023, якими зафіксовано обставини під час складання матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначені відеозаписи свідчать про визнання позивачем факту відмови від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Враховуючи встановлені обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, суд погоджується із висновком службового розслідування, яким встановлені достатні підстави для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції.

Суд зазначає, що поліцейський має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Він має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції, їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Дотримання зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського незалежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Поведінка позивача при обставинах, які мали місце 03.09.2023 свідчить про вчинення ним дій, які вказують на особисту недисциплінованість, безконтрольність та безвідповідальність, що за своєю суттю є шкідливим наслідком, оскільки така поведінка поліцейського начальницького складу знижує авторитет поліції, викликає недовіру до поліцейських і є неприпустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського (ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію").

Суд зауважує, що в даному випадку необхідно говорити не лише про обов`язок позивача виконати вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху і пройти медичний огляд та обстеження, а щонайменше, йому необхідно бути ініціатором такого огляду з метою виключення будь-яких сумнівів щодо його добропорядності, законослухняності та почуття відповідальності.

На переконання суду, факт відмови поліцейського від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння дискредитує звання поліцейського .

Аналогічний правова позиція вкладена у Постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17.

Суд констатує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Суд враховує, що службове розслідування було проведено саме за фактом складання стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні цього порушення.

Закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не спростовує факту вчинення позивачем такої поведінки, у результаті якої працівниками поліції стосовно нього було складено протокол.

Надаючи правову оцінку змісту складеного відносно позивача протоколу за ст. 130 КУпАП, суд зазначає, що вказаний протокол складено у зв`язку з відмовою позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не у зв`язку з доведеним фактом перебування останнього в такому стані. Зазначеною статтею передбачено альтернативні склади правопорушення, за які за нею може наставати відповідальність.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок ігнорування ним вимог чинного законодавства та вимог, які ставляться до працівників поліції.

Стосовно не здійснення позивачем обов`язку інформування про ДТП на спеціальну лінію 102, суд зазначає наступне.

Дисциплінарною комісією встановлено, що позивачем не здійснено інформування про ДТП на спеціальну лінію 102.

Відповідно до п.п. а), ґ) п. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно п. 2.5, п.п. а) п. 2.9 та п.п. д) п. 2.10 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.2019 за № 223/33194, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції 102 і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Отже, наведена норма містить імперативний характер, та вказує на обов`язок поліцейського незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102».

Згідно листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернівецькій області від 06.09.2023, відповідно до відомостей Інформаційно комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції 03.09.2023, на спецлінію 102 ГУНП в Чернівецькій області повідомлень від поліцейського ОСОБА_1 не надходило (Т.1 а.с. 249)

У судовому засіданні позивач підтвердив, що ним не було здійснено інформування про ДТП на спеціальну лінію 102.

Суд зазначає, що інформація щодо керування позивачем транспортним засобом із зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння та відомості щодо допущення ним дорожньо-транспортної пригоди з неповідомленням про це за скороченим номером екстреного виклику поліції 102 є такою, що компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому.

Посилання представника позивача, що не може бути поставлено у вину позивачу не повідомлення ним, як працівником поліції, на спеціальну лінію 102 інформації про ДТП, з огляду на те, що на лінію "102" про зазначену подію (ДТП) надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , суд вважає помилковим та необґрунтованим, оскільки повідомлення про ДТП іншою особою не звільняє працівника поліції від виконання цього обов`язку.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду від 25.11.2022 у справі №600/1167/22-а.

Суд погоджується із доводами відповідача, що про тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку позивачем свідчить той факт, що він, будучи представником влади, усупереч покладеним на нього обов`язкам та функціям, дозволив собі керувати транспортним засобом джерелом підвищеної небезпеки, у стані алкогольного сп`яніння, чим наразив на реальну небезпеку як себе, так і інших учасників дорожнього руху та інших пересічних громадян. При цьому, свої дії він усвідомлював та цілеспрямовано їх вчинив.

Отже, аналізуючи матеріали службового розслідування у своїй сукупності дисциплінарна комісія дійшла до наступних висновків, що 03.09.2023 о 16 год. 15 хв. в с. Грозинці Чернівецького району Чернівецької області, поліцейський офіцер громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Рено Трафік, д.н.з. НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), не впоравшись з керуванням, допустив наїзд на перешкоду припаркований автомобіль марки Мерседес-Бенц, д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився на узбіччі дороги з аварійними вогнями, чим спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Враховуючи висновки службового розслідування, за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, пп. А, Г п. 2.1, пп. А п.2.9, пп. Д 2.10, п.13.1 Правил дорожнього руху України, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні порушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, п.п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського офіцера громади сектору превенції Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд зазначає, що вказані вище обставини встановлено дисциплінарною комісією на підставі адміністративних матеріалів, складених відносно позивача за ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, пояснень: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , на підставі відеозапису з бодікамер поліцейських, що вівся ними на місці події.

Разом тим, позивач, будучи працівником поліції, який зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність полини, та, за функціональними обов`язками, посадовою особою, що відповідає за превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 03.09.2023, ставши учасником ДТП, перебуваючи безпосередньо на місці події, всупереч вимогам Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні порушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, не вжив жодних заходів щодо повідомлення про дану подію на спецлінію 102 чи чергову службу поліції, чим допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 у частині не інформування про дорожньо-транспортну подію орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції.

Тобто, позивач, як правоохоронець, метою якого є служіння закону, усвідомлюючи соціальну значущість своєї діяльності та її результатів, розуміючи, що його служба є публічною та відображається на формуванню іміджу поліції в цілому в очах громадськості, ігноруючи свою високу відповідальність, вчинивши зазначені вище дії, поставив під сумнів довіру громадян до представників органів правопорядку, за що заслуговує на притягнення до найсуворішої дисциплінарної відповідальності.

Окрім цього, допущене позивачем порушення службової дисципліни стало можливим внаслідок його низьких морально-ділових та професійних якостей, ігнорування ним вимог щодо дотримання службової дисципліни.

За наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, суд дійшов висновку, що дисциплінарною комісією підтверджено порушення позивачем службової дисципліни.

Матеріалами службового розслідування встановлено (доведено) наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, було визначено, які саме дії (бездіяльність) позивача призвели до негативних наслідків, а відтак доведено факти порушення ним Присяги та етичних норм поведінки.

Суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Суд зазначає, що службове розслідування проведено з додержанням вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893, а матеріали справи не містять жодного доказу порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування відносно позивача.

Таким чином, на переконання суду, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатами реалізації якого позивача звільнено зі служби, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів.

Стосовно тверджень позивача щодо наявності обставин, встановлених судовими рішеннями в адміністративних справах, що набрали законної сили, які не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту позовної заяви видно, що позивач в обґрунтування своєї позиції про незаконність звільнення зі служби в поліції фактично посилається на постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 09.11.2023 у справі №724/2040/23, постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.01.2024 у справі №724/2063/22 та рішення Шевченківського районного суду від 29.11.2023 у справі №727/10935/23, які набрали законної сили, що мають преюдиційне значення.

Судом встановлено, що постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 09.11.2023 у справі №724/2040/23, яка набрала законної сили, провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (Т.1 а.с. 53 - 54).

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.01.2024 у справі № 724/2063/22, яка набрала законної сили, провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (Т.2 а.с. 59-61).

Рішення Шевченківського районного суду від 29.11.2023 у справі №727/10935/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії БАД №136712 від 03.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрито (Т.2 а.с. 62-64, 65-66).

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Водночас правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не є обов`язковою для суду. Передбачене наведеними вище положеннями звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях, зокрема, у справах про адміністративне правопорушення.

З обставини даної справи вбачається, що службове розслідування було проведено за фактом порушення позивачем службової дисципліни, а не за фактом доведення його вини у вчиненні адміністративних порушень, передбачених ст. ст. 124, 126 та ч. 1 ст.130 КУпАП.

Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.

Суд зауважує, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

При цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у ст. 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Крім цього, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аргументи позивача як на підставу задоволення позовних вимог, що постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 09.11.2023 у справі №724/2040/23, постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.01.2024 у справі №724/2063/22 та рішенням Шевченківського районного суду від 29.11.2023 у справі №727/10935/23 закриті провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо притягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, ст. ст. 124, 126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень можуть свідчити тільки про те, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративних правопорушень, однак не дисциплінарного проступку.

Правова позиція, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку, висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 816/1534/16, від 13.10.2020 у справі № 805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі № 816/1534/16, від 26.11.2020 у справі № 580/1415/19, від 29.06.2021 у справі № 826/7187/17, від 24.09.2020 у справі № 420/602/19, від 28.11.2019 у справі №1 20/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

Решта доводів позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів та дій, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують вчинення ним дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням служби.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Позивач під час розгляду справи по суті не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу стосовно позивача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 9, 73 - 77, 90, 241 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя В.К. Левицький