Постанова

від 26.07.2024 по справі 440/18964/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 р. Справа № 440/18964/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трейд Експрес" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 (головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський) по справі № 440/18964/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трейд Експрес"

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ТРЕЙД ЕКСПРЕС" (далі - позивач, ТОВ "ТРАНС ТРЕЙД ЕКСПРЕС") звернулось до суду з позовом в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.11.2023 № 022568 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "ТРАНС ТРЕЙД ЕКСПРЕС" у розмірі 17 000,00 грн.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ТОВ "ТРАНС ТРЕЙД ЕКСПРЕС" сплачений судовий збір у сумі 2684, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог наполягав на відсутності порушення вимог ст. 34 Закону України Про автомобільний транспорт, п. 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010. Наголошував, що під час встановлення відповідного порушення таким транспортом надавались послуги іншому суб`єкту господарювання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про неврахування судом, того що товарно-транспортна накладна від 11.09.2023 оформлена в односторонньому порядку замовником - ТОВ ПРОДФУДТРЕЙД, підписана його посадовими особами (працівниками), підписів представників позивача не містить.

Саме ТТН підтверджує доводи позивача, що він не є перевізником вантажу ТОВ ПРОДФУДТРЕЙД в розумінні Закону України Про автомобільний транспорт.

Також, наголошує, що належне йому авто не перебувало у його розпорядженні та користуванні з огляду на Договір оренди транспортного засобу, від 01.06.2022 року, Договір на транспортні послуги № 20/03-22 від 28.03.2022 року, Договір позички наземного самохідного транспортного засобу №01 від 01.07.2023 року, Договір зберігання № 02/2023 від 04.09.2023 року та інших.

Тобто на день складання акту перевірки, 11.09.2023, транспортний засіб юридично (на правовій підставі) і фактично перебував у володінні в іншої юридичної особи, а не у позивача.

До того ж, позивач посилається на порушення процедури розгляду справи, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 24.10.2023, 07.11.2023 і 10.11.2023 (день винесення постанови).

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Жигилія С.П., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Перцова Т.С., Присяжнюк О.В.

Відповідно до ч. 1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок та направлення на перевірку №НР000937 від 08.09.2023, (а.с. 80) 11.09.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях проводилась рейдова перевірка на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км.

11.09.2023 о 11:10 год на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км. під час рейдової перевірки співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях зупинено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Транспортний засіб на праві власності належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 81-82).

За результатами перевірки cкладено Акт проведення перевірки №АР026149 від 11.09.2023, в якому зазначено про порушення ст. 34 ЗУ Про автомобільний транспорт, п. 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа (а.с.81).

Зі змістом вказаного акту та виявлених порушень водій ОСОБА_1 був ознайомлений, що засвідчив власним підписом та надав пояснення: Копію отримав, віз груз з Полтави на Харків, працюю на ТОВ Транс Трейд Експрес водієм, претензій до Трансбезпеки нема. (а.с. 81)

Відповідачем повідомлено позивача про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та необхідність явки до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участі у розгляді справи та надання пояснень (а.с.88).

Відповідачем під час розгляду справи отримано пояснення представника позивача щодо не здійснення перевезень на момент проведення перевірки, пояснення від іншого користувача транспортного засобу ФОП ОСОБА_3 , досліджено договір зберігання транспортного засобу№02/2023 від 04.09.2023з ФОП ОСОБА_4 , викликано для пояснення ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Продфудтрейд, з яким укладено договір щодо транспортного засобу , які на виклик не з`явилися (а.с. 90,92).

Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №022568 від 10.11.2023, щодо порушення ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000 грн (а.с. 79).

Не погодившись із постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова №022568 від 10.11.2023 прийнята відповідно до чинного законодавства уповноваженим державним органом, в рамках повноважень, визначених Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), та щодо належного суб`єкта за наявності встановленого факту порушення.

До того ж, матеріали справи не містять доказів передачі вказаного транспортного засобу саме від власника ОСОБА_2 до інших осіб, у тому числі зазначених позивачем у позові, на підставі належних та дійсних правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також Закон № 2344-III).

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За приписами ч.7 ст.6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Так, ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з ч.ч. 17-20 ст.6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також Порядок № 1567).

За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Щодо суті порушення.

Судом встановлено, 11.09.2023 о 11:10 год на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км. під час рейдової перевірки співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях зупинено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який не пред`явив протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ

Транспортний засіб на праві власності належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

За висновками акту перевірки зазначено про порушення ст. 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме що перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, чим порушено ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", п. 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.201, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

За змістом вказаного акту та виявлених порушень водій був ознайомлений, що засвідчив власним підписом, надав пояснення: Копію отримав, віз груз з Полтави на Харків, працюю на ТОВ Транс Трейд Експрес водієм, претензій до Трансбезпеки нема.

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №022568 від 10.11.2023, за порушення ст. 48 Закону України " Про автомобільний транспорт", на ТОВ "ТРАНС ТРЕЙД ЕКСПРЕС" накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що позивач є автомобільним перевізником, а тому відповідачем застосовано санкції до належного суб`єкта правопорушення.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385) водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Приписами п. 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

В силу ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

При цьому, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, протокол перевірки та адаптації пристрою тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (п. 3.3 Інструкції № 385).

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, факкт відсутності у водія транспортного засобу MERCEDES-BENZ, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 11.09.2023 о 11:10 год на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км. під час рейдової перевірки протоколів перевірки та адаптації пристрою тахографа, якими його повинен був забезпечити перевізник.

Доводи апелянта щодо не вірного визначення відповідачем та судом суб`єкта правопорушення є безпідставними.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач є належним суб`єктом правопорушення, оскільки у ході проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу ( ОСОБА_1 ) надано для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки зокрема ТТН №210789 від 11.09.2023 , яка містить відомості щодо автомобільного перевізника ТОВ "ТРАНС ТРЕЙД ЕКСПРЕС" (а.с.82) а також надано пояснення, що він працює в ТОВ Транс Трейд Експрес водієм. Інших документів, зокрема, договорів оренди чи тимчасових реєстраційних талонів, які б підтверджували використання даного транспортного засобу іншою особою, а не позивачем, на момент проведення перевірки пред`явлено не було.

Документи які були надані під час прийняття оскаржуваної постанови, такі як договори про передачу такого транспортного засобу в оренду від ФОП ОСОБА_3 іншим особам, та подальша передача вказаного транспортного засобу на зберігання, у позику та інші дії інших осіб, не є належними та достатніми, оскільки доказів передачі вказаного транспортного засобу в користування, у порядку та спосіб визначений законодавством, саме від власника транспортного засобу ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 - позивачем не надано ні до суду, ні для відповідача під час розгляду адміністративної справи.

Так, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Визначення автомобільного перевізника міститься у статті 1 Закону № 2344-III та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з абзацом 5 пункту 1.4 розділу 1 Інструкції № 385 перевізники це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, відповідальність за порушення норм законодавства про автомобільний транспорт несуть саме перевізники, як фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Приписами п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка повинна оформлюватись, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах, тобто коли є послуга перевезення вантажу.

Доводи апеляційної скарги, стосовно відсутності підпису представників позивача на товарно-транспортній накладній від 11 вересня 2023 року, колегія суддів відхиляє, оскільки підпис перевізника не є обов`язковим зважаючи на наступне суб`єкт господарювання має право складати ТТН у довільній формі за умови дотримання обов`язкових реквізитів, визначених ч. 2 ст. 9 Закону № 996 і пп. 11.1 Правил № 363. До них, зокрема, належать: назва документа; дата й місце його складання; найменування (П. І. Б.) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача; найменування та кількість вантажу, його основні характеристики й ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж; інформація про автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер); інформація про причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер); дані пунктів навантаження й розвантаження із зазначенням повної адреси; посади, прізвища й підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи в їх сукупності, колегія суддів, дійшла висновку, що спірна постанова винесена відповідачем відносно належного суб`єкта правопорушення, а отже на підставі, у межах повноважень та у спосіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає.

Щодо процедури розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком № 1567.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Апеляційна скарга містить доводи стосовно неналежного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме про розгляд справи 24.10.2023, 07.11.2023 і 10.11.2023 (день винесення постанови).

Судом встановлено, що 29.09.2023 на адресу позивача направлено рекомендованим листом №0600049132384 направлено повідомлення за вих.№74350/34/24-23 від 28.09.2023 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 10.10.2023 та необхідність з`явитися до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участі у розгляді справи та надання пояснень (а.с.88).

10.10.2023 представник позивача надав пояснення щодо не здійснення перевезень на момент проведення перевірки. У зв`язку із закінченням строку дії договору про надання транспортних послуг, укладеного з ТОВ Продфудтрейд, та перебування транспортного засобу MERCEDES-BENZ, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 в користуванні іншої особи ФОП ОСОБА_3 .

Відповідачем було додатково запрошено для участі у розгляді справи ФОП ОСОБА_3 на 24.10.2023, ФОП ОСОБА_4 на 07.11.2023, ТОВ Продфудтрейд на 10.11.2023. (а.с.90, 92, 94)

Отже, в дні зазначені позивачем на розгляд справи відповідачем запрошувалися особи, зазначені в договорах, наданих представником. Вказані особи не з`явилися на виклик відповідача, отже фактично засідання не відбулися та право позивача на участь в розгляді справи порушено не було.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи відповідачем вчинено дії для з`ясування всіх фактичних обставин виявленого порушення та встановлення дійсної особи автомобільного перевізника,

Так, нормами Порядку №1567 не містять вказівки на чітку кількості засідань по розгляду справи та обов`язку повідомлення кожного разу всіх осіб, що можуть бути причетними до обставин вчиненого порушення, у тому числі повторно повідомлення осіб, які раніше уже надали свої пояснення та/або заперечення.

В свою чергу, відповідно до абзацу 2 пункту 27 Порядку №1567 за результатами проведеного розгляду справи та аналізу всіх наданих учасниками такого розгляду пояснень, доводів, заперечень та доказів, за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач вжив всіх заходів для належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та врахував надані позивачем пояснення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність спірної постанови.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 10.11.2023 № 022568, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трейд Експрес" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 по справі № 440/18964/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк