Ухвала

від 24.07.2024 по справі 160/5164/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5164/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/5164/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ОБСІДІАНТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/5164/24.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 13 травня 2024 року, про що зазначено в апеляційній скарзі, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 17 липня 2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

При цьому, заявник апеляційної скарги ставлячи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначає про обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто ухвалою суду від 19 червня 2024 року у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги, а саме через несплату скаржником судового збору.

Копію вказаної ухвали скаржником було отримано 20 червня 2024 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію ухвали доставлено в електронний кабінет скаржника 19.06.2024 року після 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги від 19.06.2024 року в електронний кабінет Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі "Електронний суд", що, в силу положень п.2 ч.6 ст. 251 КАС України, є належним врученням копії такої ухвали.

Повторну апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано 17 липня 2024 року, тобто майже через два місяці після отримання копії оскаржуваного рішення і майже через місяць з дня отримання копії про повернення першої апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції враховуючи обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу, робить висновок про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки на момент повторного звернення скаржника з апеляційною скаргою, обставини, які стали підставою для повернення першої апеляційної скарги так і не було усунуто.

Разом з тим, суд зазначає, що правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, так Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/5164/24.

При цьому, скаржником не було надано документ про сплату судового збору, у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до абз. 2 ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становив 3028,00 грн.

Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становив 3028,00 грн., а також те, що судовий збір за подання до адміністративного суду позову з двома вимогами немайнового характеру становив (2 х 3028,00 грн.) 6056,00 грн., то ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 9084,00 грн. (6056,00 х 150%).

Разом з цим, оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі, то в силу положень ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" для ставки судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, а тому за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 7267,20 грн.

Однак, на підтвердження сплати судового збору скаржником не надано суду документ, який підтверджує сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі 7267,20 грн.

Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, докази сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/5164/24 наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/5164/24 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

СуддяД.В. Чепурнов