ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2024 рокуСправа №160/11219/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно у відповідності до вимог пенсійного законодавства України та не надання мені повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.09.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 22.12.1995 року № 1037, постанови КМУ від 15.06.1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 року №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 року №20, п.1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.09.2023 року №507-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у вересні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.10.2023 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24;
- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідності до вимог пенсійного законодавства України, а також видати мені повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.09.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 22.12.1995 року №1037, постанови КМУ від 15.06.1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 року №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 року №20, п.1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.09.2023 року №507-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у вересні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.10.2023 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно у відповідності до вимог пенсійного законодавства України та не надання мені повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 22.12.1995 року № 1037, постанови КМУ від 15.06.1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 року №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 року №20, п.1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 20.10.2023 року №556-ОС, п.1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 року №552-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у жовтні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.11.2023 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, №160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/14960/22, №160/11731/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24;
- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідності до вимог пенсійного законодавства України, а також видати мені повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 22.12.1995 року №1037, постанови КМУ від 15.06.1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 року №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 року №20, п.1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 20.10.2023 року №556-ОС, п.1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 року №552-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у жовтні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.11.2023 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно у відповідності до вимог пенсійного законодавства України та не надання мені повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 22.12.1995 року № 1037, постанови КМУ від 15.06.1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2024 року №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2024 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 року №20, п.1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 року №552-ОС, п.1.1.42 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.01.2024 року №47-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2024 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2024 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру його пенсії з 01.02.2024 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, №160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24;
- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідності до вимог пенсійного законодавства України, а також видати мені повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 22.12.1995 року №1037, постанови КМУ від 15.06.1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2024 року №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2024 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 року №20, п.1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 року №552-ОС, п.1.1.42 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.01.2024 року №47-ОС,із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2024 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2024 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.02.2024 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, якою скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб", пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 діє у редакції, що діяла до внесення до неї змін пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 №103, а тому має право на перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" для здійснення перерахунку основного розміру пенсії. Позивач вказує, що за інформацією відповідача по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» (лист вих. №30/02-416 від 26.02.2024 року) саме:
- з 01.09.2023 року було змінено розмір премії на 320 % (від посадового окладу), що відповідає «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 18.09.2023 року № 507-ОС;
- з 01.10.2023 року (лист вих. №30/02-745 від 23.04.2024 року) було змінено розмір «надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями» на 90 % (від розміру посадового окладу + окладу за військовим званням «полковник» + «надбавка за вислугу років»), що відповідає «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13.10.2023 року № 552-ОС, а також було змінено розмір премії на 360 % (від посадового окладу), що відповідає «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 20.10.2023 року № 556- ОС;
- з 01.01.2024 року змінилися розміри таких додаткових щомісячних складових грошового забезпечення як «надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцями» та премія по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області», що у свою чергу надає йому законне право вимагати та отримати від відповідача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року з врахуванням вимог та приписів ч. 18 ст. 43, ч. 3 ст. 51, ч.ч. 1, 4 ст. 63 Закону України № 2262-XII, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону України № 2011-XI, абзаців 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ від 13.02.2008 року №45 (в редакції від 01.01.2016 року), абзацами 4, 5 підпункту 1 (стосовно «надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями»), підпункту 2 (стосовно преміювання військовослужбовців) пункту 5 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 (в редакції від 30.08.2017 року).
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем було протиправно відмовлено у видачі оновлених довідок станом на 01.09.2023 року, 01.10.2023 року, 01.01.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням всіх складових грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що скасування п. 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. Крім того, у вказаний період Уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також представник відповідача зазначає, що додаткова винагорода, що визначається постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», - не належить до складових грошового забезпечення військовослужбовців Управління, які встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 13.03.2018 № 151, що знайшло своє підтвердження у правовій позиції, яка зазначена в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року по справі № 160//6022/23, яке позивачем по вказаній справі ОСОБА_2 не оскаржувалося в апеляційному порядку та набрало законної сили. Також представник відповідача зазначає, що п.2 наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 26.12.2022 № 832 «Про затвердження Особливостей виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України під час воєнного стану (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 18.10.2023 № 906)» в частині спірної виплати стосується військовослужбовців Держспецзв`язку, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Позивачем подавалися до суду додаткові пояснення та заперечення в яких останній підтримав обґрунтування викладені в позовній заяві, просив відхилити доводи відповідача, та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких останній підтримав свою позицію викладену у первісних поясненнях на позов та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 02.02.2010р.
10.12.2008 року наказом Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 12.12.2008 року № 562-ОС, позивача, полковника Держспецзв`язку ОСОБА_1 , з посади начальника Управління ДССЗЗІ України у Дніпропетровській області звільнено у запас Збройних Сил України за підпунктом 3 пункту 92 (за станом здоров`я) «Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу».
Пенсію було призначено з урахуванням даних про грошове забезпечення, які зазначені у Довідці про розмір грошового забезпечення від 11.12.2008 року, що додавалась Управлінням до Подання про призначення пенсії № 0005 - ф від 18 грудня 2008 року, копія якої наявна в матеріалах справи.
Відповідно до даної довідки, станом на 11.12.2008 року розмір грошового забезпечення за посадою «Начальник Управління» ДССЗЗІ України, яку позивач займав на день звільнення зі служби 10.12.2008 року, складався з:
посадового окладу,
окладу за військовим (спеціальним) званням полковник Держспецзв`язку,
надбавки за вислугу років (40 % від посадового окладу та окладу за спеціальним званням),
надбавки за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (20 % від посадового окладу),
надбавки за виконання особливо важливої роботи (50 % від посадового окладу + окладу за спеціальним званням + надбавки за вислугу років),
надбавки за шифрувальну роботу (20 % від посадового окладу - у відповідності до вимог та приписів Постанови КМУ від 22.12.1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі»),
надбавки за класну кваліфікацію «Майстер» (7 % від посадового окладу),
премії (20 % від посадового окладу).
02.01.2024 року позивач звернувся із заявою від 02.01.2024 року за реєстраційним обліковим № Р-1 до начальника Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області щодо: «Щодо направлення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та видачі йому особисто листа-повідомлення про настання істотних підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» станом на 01.01.2024 року. з обов`язковим зазначенням розмірів основних та всіх додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії з врахуванням 54 тарифного розряду та правових позицій, які зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19, постановах Верховного Суду від 06.07.2022 року у справі №440/4978/19, від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21, у судових рішеннях, які набрали законної сили та носять преюдиційний характер, у справах №160/15575/21, №160/11731/22, №160/6022/23.
За результатами розгляду вказаної заяви, Управління надало позивачу відповідь листом від 01.02.2024 № 30/02-276, в якому зазначено, що: «Таким чином акцентуємо увагу, що ваше звернення (Заява Р-1) щодо надання відповіді з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 р.) йде в розріз з нормами чинного законодавства.
Водночас нагадуємо, що додаткова винагорода, що визначається постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», - не належить до складових грошового забезпечення військовослужбовців Управління, які встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 13.03.2018 № 151, що знайшло своє підтвердження у правовій позиції, яка зазначена в Рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року по справі № 160//6022/23, яке вступило до законної сили, не оспорювалося вами в апеляційному порядку, виконано, та, між іншим, має, на вашу думку, преюдиційний характер.».
Вказаним листом, заявнику повідомлялося про те, що за змістом його заяви, на адресу Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслано листа від 16.01.2023 № 30/02 131, копія якого наявна в матеріалах справи, з проханням надання письмових роз`яснень про наявність правових підстав щодо виконання викладених в неї вимог.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області надійшов лист від 12.02.2024 № 0400-010311-6/28353, копія якого наявна в матеріалах справи, з наступною інформацією: «Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відповідно до п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсій довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше непередбачене Порядком.
Враховуючи вищевикладене, нормами Порядку № 45 було передбачено наступний порядок дій для здійснення перерахунку пенсій:
-державний орган, який уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення;;
-Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду України про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головними управліннями Пенсійного фонду України;
-Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
Тобто довідки про розмір грошового забезпечення раніше призначених пенсій подавались державним органом, звідки було звільнено особу, на підставі списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованого органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно - правового акту про перерахунок пенсій.
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ №103.
Та на останок, ГУ Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області звернуло увагу на те, що на даний час Урядом України не приймалось будь яких рішень про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому підстави направити на адресу Управління список на ОСОБА_1 відповідно до додатку 1 Порядку № 45 відсутні.
Щодо змісту надісланої відповіді ГУ Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області від 12.02.2024 № 0400-010311-6/28353 Руденка проінформовано листом від 28.03.2024 № 30/02-596».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року у справі № 160/4803/24, адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо ненадання запитуваної публічної інформації за запитами ОСОБА_1 від 02.01.2024 року вх. № 1 стосовно п. п. 1, 2, 3 запиту та від 25.01.2024 року вх. № 3 стосовно п. п. 1, 2, 3 запиту.
Зобов`язано Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 інформацію, яка запитувалась у запитах від 02.01.2024 року вх. № 1 стосовно п. п. 1, 2, 3 запиту та від 25.01.2024 року вх. № 3 стосовно п. п. 1, 2, 3 запиту, з наданням завірених належним чином копій документів, що запитувались в таких запитах.
На виконання рішення від Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року у справі № 160/4803/24 ,Управлінням Держспецзв`язку у Дніпропетровській області за вих. № 30/02 - 745 від 23.04.2024 року, з додатками №№ 1 - 5 на адресу електронної пошти позивача було надано інформацію, яка запитувалась у запитах від 02.01.2024 року вх. № 1, стосовно п. п 1, 2, 3 запиту та від 25.01.2024 року вх. № 3 стосовно п. п. 1, 2, 3 запиту, з наданням завірених належним чином копій документів, що запитувались в таких запитах.
Так, за інформацією з додатку № 2 «Витяг з відомості нарахування грошового забезпечення за вересень 2023 року» по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» до вих. №$30/02-416 від 26.02.2024 року, саме з 01.09.2023 року було змінено розмір премії на 320 % (від посадового окладу), що кореспондується «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 18.09.2023 року № 507-ОС (підпункт 1.11.43)».
За інформацією з додатку № 1 «Витяг з відомості нарахування грошового забезпечення за жовтень 2023 року» по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» до вих. №30/02-745 від 23.04.2024 року, саме з 01.10.2023 року було змінено розмір «надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями» на 90 % (від розміру посадового окладу + окладу за військовим званням «полковник» + «надбавка за вислугу років»), що відповідає «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13.10.2023 року № 552-ОС (підпункт 1.11.13)», а також було змінено розмір премії на 360 % (від посадового окладу), що відповідає «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 20.10.2023 року № 556-ОС (підпункт 1.11.43)».
За інформацією з додатку № 5 «Витяг з відомості нарахування грошового забезпечення за січень 2024 року» по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» вих. №30/02-745 від 23.04.2024 року, саме з 01.10.2023 року було змінено розмір «надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями» на 90 % (від розміру посадового окладу + окладу за військовим званням «полковник» + «надбавка за вислугу років»), що відповідає «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13.10.2023 року № 552-ОС (підпункт 1.11.13)», а також було змінено розмір премії на 350 % (від посадового окладу), що відповідає «Витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 18.01.2024 року № 47-ОС (підпункт 1.11.42)».
Таким чином, позивач не погоджується із бездіяльністю Управління стосовно його заяв від 02.10.2023 року вх. № Р-12 та від 02.01.2024 року вх. № Р-1 щодо не видачі довідок, оскільки вважає, що має право на їх отримання у відповідності до правових висновків Верховного Суду у постановах від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19, від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21, від 06.07.2022 року у справі №440/4978/19.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення та не надання до ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За змістом частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Позиція Верховного Суду щодо застосування статті 63 Закону № 2262-ХІІ, викладена, зокрема у постановах від 07 вересня 2018 року у справі № 806/1472/16, від 01 червня 2022 року у справі № 814/659/18, від 24 січня 2024 року у справі № 200/613/23, від 28 березня 2024 року у справі № 160/3235/23, від 04 квітня 2024 року у справі № 380/859/23
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011- XII (далі - Закон № 2011- XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції, чинній на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, на момент набрання чинності вказаною Постановою пункт 4 було викладено у редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, станом на 01.03.2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (Закон № 2017-ІІІ) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Пунктом 2 постанови КМУ № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Із огляду на це, Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок № 260), яким згідно з пунктом 1 розділу I, визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Порядок № 260 розроблено, зокрема відповідно до постанови КМУ № 704.
Пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу;
надбавки;
грошового забезпечення належать:
винагороди;
допомоги.
Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Згідно із положеннями пунктів 1, 2 розділу VI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.
Пунктом 5 Розділу VІ Порядку № 260 передбачено, що виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу ХVІ Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу, що за змістом Постанови КМУ від 12 травня 2023 р. № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» визначається таке:
«...1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів...».
Аналізуючи вищевикладені нормативно-правові акти, сул зазначає, що додаткова винагорода, що визначається постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», - не належить до складових грошового забезпечення військовослужбовців Управління, які встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 13.03.2018 № 151.
Крім того, суд звертає увагу, що пункт 2 наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 26.12.2022 № 832 «Про затвердження Особливостей виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України під час воєнного стану (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 18.10.2023 № 906)» має наступний зміст :
«...2. Під час дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується в таких розмірах:
1) 100000 гривень - військовослужбовцям Держспецзв`язку, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісячно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
2) 50000 гривень - військовослужбовцям Держспецзв`язку, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони України;
3) 30000 гривень - військовослужбовцям Держспецзв`язку, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісячно в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;
4) 20100 гривень - військовослужбовцям Держспецзв`язку, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних начальників, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) щомісячно до закінчення перебування у розпорядженні;
5) 2350 гривень - курсантам закладу освіти Держспецзв`язку, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, щомісячно пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць...».
Крім того, на звернення позивача повідомлялося про те, що за змістом його заяви, на адресу Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслано листа від 16.01.2023 № 30/02 - 131 з проханням надання письмових роз`яснень про наявність правових підстав щодо виконання викладених в неї вимог.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області надійшов лист від 12.02.2024 № 0400-010311-6/28353, про що позивача проінформовано листом від 28.03.2024 № 30/02-596.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на накази Адміністрації Держспецзв`язку та наказ Голови Держспецзв`язку від 18.09.2023 року №507-ОС, про зазначення відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Отже, механізм та умови виплати, зокрема, додаткових видів грошового забезпечення встановлені Порядком № 260, а їх розміри вказаними наказами, приписи яких поширюються на військовослужбовцям Держспецзв`язку, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України (тобто діючих військовослужбовців Держспецзв`язку).
Відповідно до правового висновку, сформованого Великою Палатою Верховного Суду Постановою від 13.05.2022 у справі №592/5164/16-а, накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Відтак встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оброни України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Отже, вказані накази щодо зазначення конкретного відсотка премії та надбавки за особливості проходження служби не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.
Подібна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 140/5557/22.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).
Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20.
Таким чином, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Таким чином, як було зазначено судом вище, пункт 2 наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 26.12.2022 № 832 на який посилається позивач в обґрунтування своєї позиції не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.
Суд звертає увагу, що накази Адміністрації Держспецзв`язку, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
Відтак, встановлення премій, надбавок передбачених наказами Адміністрації Держспецзв`язку, не може бути підставою для перерахунку пенсій відповідно до приписів, передбачених частиною 4 статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Суд звертає увагу, що у зв`язку з веденням в країні воєнного стану суттєво змінився графік та порядок несення служби, значно збільшилося навантаження на всіх військовослужбовців та особливо на начальників, командирів та керівників усіх рівнів, від морально - ділових якостей котрих значною мірою залежить відповідний результат службової діяльності підрозділів, які вони очолюють.
Відповідно, позивач, якого звільнено зі служби в грудні 2008 року, не мав можливості нести службу в зазначеному вище режимі, що, ніяким чином, не впливало та не могло впливати на розмір премії, зазначеної у відомостях щодо розрахунків розміру грошового забезпечення для надання позивачу по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» станом на 01.09.2023, на 01.10.2024 та на 01.01.2024 роки.
Крім того, як було зазначено вище, Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», вносить зміни до пункту 4 постанови № 704, в частині викладення абзацу першого в новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14».
Відповідно до положень статті 58 Конституції України - Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо застосування вказаної правової норми неодноразово висловлював у своїх рішеннях Конституційний Суд України.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз рішень Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення норм статті 58 Конституції України стосовно дії нормативно правового акту в часі, дає підстави для висновку, що з метою вирішення питання про його поширення на певні правовідносини необхідно з`ясувати:
1) момент виникнення та припинення правовідносин, які в подальшому стали спірними;
2) момент набуття чинності «нового» нормативно-правового акта;
3) наявність або відсутність у новоприйнятому законі окремих його положень, що передбачають особливості його застосування в часі;
4) чи містить нормативно-правовий акт положення, які скасовують або пом`якшують відповідальність особи.
У рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України Конституційний Суд України визначив, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Закріплений у статті 58 Конституції України принцип заборони зворотної дії нормативно-правових актів у часі є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
На думку Конституційного Суду України, «закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту» (рішення КСУ від 13 травня 1997 р. № 1-зп).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», внесено зміни до пункту 4 постанови № 704, в частині викладення абзацу першого в новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14».
Таким чином, оскільки правовідносини в цій справі виникли після внесення зміни до пункту 4 постанови № 704, а саме після 12 травня 2023 року, то застосовування положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року) до виготовлення і надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління» для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.09.2023, на 01.10.2023 та на 01.01.2024 років, всупереч тому, що намагається довести позивач, не є можливим, оскільки вказана редакція втратила чинність.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі № 120/4595/23, суд зазначає, що предметом позовних вимог в адміністративній справі № 120/4595/23 є оформлення та направлення Відповідачем, який відноситься до військових формувань, підпорядкованих Міністерству оборони України, до Головного управління Пенсійного фонду України оновленої довідки позивача про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року для здійснення перерахунку основного розміру пенсії.
Окрім цього, Колегія Судів Верховного Суду в Постанові від 12 червня 2024 року по справі № 120/4595/23, аналізуючи аналогічні правовідносини під час розгляду справи № 380/19324/23, як зразкової, у рішенні від 05 березня 2024 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року, зазначила наступне:
«..Із огляду на вищевказане, Верховний Суд сформулював у цій справі правовий висновок, відповідно до якого надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення, зокрема, станом на 1 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у постанові КМУ № 704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію…».
Тобто, суд зазначає, що про порядок складання довідок для перерахунку пенсій на дати після 12 травня 2023 року, тобто після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», там взагалі не було предметом розгляду спору.
Суд вважає доцільним до спірних правовідносин застосувати висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2022 у справі №592/5164/16-а, накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Відтак встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оброни України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2024 |
Оприлюднено | 29.07.2024 |
Номер документу | 120634785 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні