Рішення

від 02.07.2024 по справі 160/11856/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Справа № 160/11856/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С., за участі: представника позивача: Александрової І.І., представника відповідача: Малютова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/11856/24 за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 52; ЄРДПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» (49033, м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, буд 24А; код ЄДРПОУ 00152135) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, в якому позивач просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 839172,33 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідно до надісланого у формі електронного документа відповідачу розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, середньооблікова численність штатних працівників, що працювала у відповідача за вказаний рік складала 178 осіб. З урахуванням наведеного позивачем зазначено, що середньооблікова численність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу статті 19 Закону №875-ХІІ повинна складати 7 осіб. Натомість середньооблікова численність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у відповідача склала 4 особи, що є меншою, ніж встановлений нормативом. Таким чином позивачем зазначено, що за 3 (три) робочі місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2023 році, відповідач до 15.04.2024 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 839 172,33 грн. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

10.05.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

27.05.2024 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що суб`єкт господарської діяльності звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення. Відповідачем зазначено, що на підприємстві атестовано вісім робочих місць зі шкідливими умовами праці за списком № 2. На вказаних робочих місцях працюють 32 особи. З урахуванням наведеного, відповідачем наголошено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на 2023 рік склала 178 осіб, однак 32 особи від загальної кількості працюють в шкідливих умовах праці, тобто вказані місця не підходять для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно працевлаштованих осіб з інвалідністю повинна складати не 7 осіб, як зазначено позивачем, а 5 (п`ять). Крім того, відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, отримана позивачем від Пенсійного фонду України інформація містила ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, то, була підстава для проведення перевірки відповідача, докази проведення якої суду не надавалися. Також зазначено, що доказів того, що особи з інвалідністю зверталися до відповідача з метою отримання робочого місця, але їм було відмовлено в такому працевлаштуванні, позивачем не надано. На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

03.06.2024 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач не погодився з твердженням позивача щодо середньооблікової чисельності штатних працівників на 2023 рік та кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно працевлаштованих на підприємстві осіб з інвалідністю та з урахуванням наведених норм законодавства, а також того, що діяльність відповідача не визначається спеціальним законом, який би регулював питання працевлаштування осіб з інвалідністю, з урахуванням специфіки його діяльності, позивач наголосив на тому, що середньооблікова чисельність штатних працівників на 2023 рік склала 178 осіб, а середньооблікова численність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу повинна складати 7 осіб. З приводу непроведення перевірки центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, позивачем зазначено, що у зв`язку з обмеженнями, встановленими у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, проведення планових та позапланових перевірок припинено.

11.06.2024 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що зі змісту відповіді на відзив позивачем позицію відповідача щодо середньооблікової чисельності штатних працівників на 2023 рік у кількості 178 осіб, серед яких 32 особи від загальної кількості працюють в шкідливих умовах праці, тобто вказані місця не підходять для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно працевлаштованих осіб з інвалідністю повинна складати не 7 осіб, як зазначено позивачем, а 5 (п`ять). З урахуванням наведеного відповідач наполягав на залишенні позовної заяви без задоволення.

Представник позивач у судовому засіданні 02.07.2024 підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» зареєстроване як юридична особа.

Позивач на підставі вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ) склав та направив відповідачу розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у якому вказано середньооблікову чисельність штатних працівників за 2023 рік 178 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 7 осіб; середньооблікова численність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у відповідача склала 4 особи; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю складає 3 особи сума коштів адміністративно-господарських санкцій 839 172,33 грн.

З урахуванням наведеного у відповіді на відзив, позивачем на адресу центру зайнятості інформацію про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів не направлялася, що позбавила можливості останньому здійснити свої повноваження та направити до відповідача осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що в умовах, коли специфікація підприємства зумовлює пов`язаність певної кількосіт посад на підприємстві з особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, де заборонена праця інвалідів, праця інвалідів має використовуватися на такому підприємстві з урахуванням такої специфіки; при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов`язані зі шкідливими важкими та небезпечними умовами праці, оскільки дана позиція відповідача законодавчо необґрунтована на відміну до позиції позивача про те, що за таких умов має бути застосовані положення Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), що носять імперативний, нормативний характер та є обов`язковими до виконання для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Також судом встановлено, що у відповідача протягом 2023 року працювало чотири особи, яким встановлена інвалідність, що підтверджується Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (Закон №875-ХІІ) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Згідно статті 18 Закону України № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України № 875-ХІІ (в редакції від 06.11.2022) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо верифікації відомостей в окремих системах та реєстрах» від 29.06.2023 №3191-IX внесено зміни до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та частину шосту після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: «про працевлаштованих осіб з інвалідністю». У зв`язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим; після частини сьомої доповнено новою частиною такого змісту: «Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані». У зв`язку з цим частини восьму - дванадцяту вважати відповідно частинами дев`ятою - тринадцятою; доповнено частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою такого змісту: «Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування. Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції».

Відповідно до пункту 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України 27.08.2020 №591, форму звітності №10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі звіт) заповнюють державною мовою підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі роботодавці). Звіт підписується керівником (власником). У звіті чітко і розбірливо має бути заповнено всі графи та рядки. Замість відсутніх даних проставляється прочерк. Виправлення підтверджується підписом керівника.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 №553 Порядок від 31.01.2007 №70, яким було врегульовано питання подачі роботодавцями звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, втратив чинність.

Таким чином, подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма №10-ПОІ) вже не вимагається. Тобто за 2023 рік подавати звіт не потрібно. Відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 20 Закону України № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Практика щодо застосування положень цього Закону сформована, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № П/811/696/17, від 13 березня 2018 року у справі № 809/1377/17, від 10 липня 2018 року у справі №П/811/722/17 та від 27 листопада 2018 року у справі № П/811/698/17.

Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2017 року № 70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 466) регламентовано механізм проведення Державною службою України з питань праці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до пункту 16 Порядку проведення перевірки у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

З огляду на вищенаведені положення законодавства України суд робить висновок, що саме на органи Державної служби України з питань праці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету міністрів України №466 від 5 червня 2019 року «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Державної служби України з питань праці.

Позивач не надав суду доказів проведення перевірки відповідача органам Державної служби України з питань праці на предмет дотримання виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2023 році.

Таким чином, позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, допущено сукупність порушень, а також не забезпечено послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому позивачем не доведено недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю належними доказами.

Позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Державної служби України з питань праці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2023 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 21.11.2022 року у справі № 400/3957/21.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 52; ЄРДПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» (49033, м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, буд 24А; код ЄДРПОУ 00152135) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 12 липня 2024 року.

Суддя О.В. Царікова