ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2024 року м.ЧернігівСправа № 620/4174/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо здійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІП, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити розрахунок, нарахувати та виплатти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Ухвалою судді від 10.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 з 31.05.2006 по 23.01.2019 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
За підпунктом б пункту 2 частини п`ятої татті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 грудня 2018 року № 598 майор ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 січня 2019 року № 15 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 23 січня 2019 року.
Під час перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , зокрема за період з 01.12.2015 по 23.01.2019, позивачу не в повному обсязі виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Також, під час розрахунку при виключенні позивача зі списків особового складу частини у зв`язку зі звільненням, відповідач не провів повного розрахунку щодо виплати сум, право на які позивач отримав під час перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії був задоволений частково: визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02,2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17.07.2003 №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.01.2019 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22 була залишена без задоволення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22 було залишене без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 620/5345/22 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
27 грудня 2023 року на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 68555 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 99 копійок від військової частини НОМЕР_1 із зазначенням: «виплата по рішенню суду від 22.11.2022 № 620/5345/22».
09 лютого 2024 року, на поштову адресу відповідача, рекомендованим поштовим відправленням № 1400058350496 був направлений адвокатський запит від 08.02.2024 № 18/1/гз про надання письмового повідомлення щодо виплачених ОСОБА_1 27 грудня 2023 року сум, зокрема про надання детального щомісячного розрахунку виплаченої індексаціїї, копії розрахунково-платіжної відомості (або її витягу).
Одночасно, рекомендованим поштовим відправленням №1400058350496 позивач, в особі адвоката, адвокатським запитом від 08.02.2024 № 18/гз звернувся до відповідача з таким проханням наступним проханням: «Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-111, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159 та абзацу сьомого пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 ПРОШУ здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РІІОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв 'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 23.01.2019, виплаченої 27 грудня 2023 року на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 620/5345/22».
Згідно відомостей рекомендованого поштового відправлення № 1400058350496 адвокатський запит був вручений представнику відповідача 12 лютого 2024 року, проте в установлений законом строк і станом на день подання цього позову відповідач не надав запитані документи та відповідь на прохання позивача щодо здійснення йому розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
27 грудня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 68555 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 99 копійок.
З огляду на зазначене, заборгованість, а саме індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 23.01.2019, була виплачена у грудні 2023 року із затримкою на один і більше календарних місяців з вини відповідача - військової частини НОМЕР_1 , що встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22.
Виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 та абзацом сьомим пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 відповідач не провів ні в місяці виплати заборгованості - грудні 2023 року, ні станом на день подання цієї позовної заяви.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за період з 01.12.2015 по 23.01.2019 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 цього Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
В силу статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Положеннями статті 34 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Питання, пов`язані з проведенням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі також «Закон № 2050-ІІІ») та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі також «Порядок № 159»),
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а саме у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів: заробітної плати (грошового забезпечення), сум індексації грошових доходів громадян, тощо.
Статтею другою Закону № 2050-ІІІ визначено: «Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Статтею третьою Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться)
Норми абзацу сьомого пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 визначають, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Пунктом 4 Порядку № 159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Пунктом 5 Порядку № 159 встановлено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
При цьому, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), суми індексації грошових доходів громадян.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Використане у статті 3 Закону № 2050-111 та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації не виплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Верховний Суд викладав правові висновки щодо застосування норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІП, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у цій позовній заяві.
Ухвалюючи постанову у справі № 240/11882/19, Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону № 2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-111 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21, застосовуючи висновок Верховного Суду у справі № 240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений у цій справі період, у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічні висновки наведені у Постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 р. № 21-2003а16 від 24.09.2020 р. у справі № 280/788/19 (адміністративне провадження № К/9901/30390/19, № К/9901/30751/19).
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІП, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, що підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 825/2023/16, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати частини грошового забезпечення (індексації), адже вона виплачується у разі порушення строків виплати доходу (сум індексації грошового забезпечення), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку індексації та відновлення прав позивача, порушених при виплаті грошового забезпечення у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14 травня 2019 року по справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року по справі № 640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року по справі №420/7633/20 та від 09 серпня 2022 року по справі № 460/4765/20.
Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІП, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100, є протиправною.
Від так слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок, нарахувати та виплатйїи ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо здійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІП, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 26 липня 2024 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2024 |
Оприлюднено | 29.07.2024 |
Номер документу | 120636068 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Сергій КЛОПОТ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні