Рішення

від 30.07.2024 по справі 913/286/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м. Харків Справа № 913/286/24

Провадження №1/913/286/24

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку УКРГАЗБАНК, м. Київ

до відповідача - Фермерського господарства МОКОШЬ, с. Бондареве Старобільського району Луганської області

співвідповідача фізичної особи ОСОБА_1 , с. Березове Старобільського району Луганської області

про стягнення 641599 грн. 17 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Крейтор В.С.

Без виклику представників

Суть спору: про солідарне стягнення 250000 грн. 00 коп. строкової заборгованості за кредитом, 250000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 8775 грн. 00 коп. поточної заборгованості за процентами, 123525 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за процентами, 500 грн. 00 коп. поточної заборгованості за комісією та 8799 грн. 17 коп. простроченої заборгованості за комісією за кредитним договором від 19.11.2021 № 2020/2020/СРД-МСБ.

Юрисдикцію цієї справи за участю фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX - з 05 годин 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб, до 12.08.2024.

Ухвалою від 27.05.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно матеріалів справи співвідповідач фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 92731, Луганська область, Старобільський район, с. Березове.

Мінсоцполітики у листі № 13188/0/2-24/3 від 29.05.2024 повідомило господарський суд, що станом на 24.05.2024 в ЄІБД ВПО інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.

Також згідно відповіді № 603276 від 22.05.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру за відповідними параметрами особу ОСОБА_1 не знайдено.

Так, у відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.

У вказаному переліку значиться Старобільська міська територіальна громада (UA44140110000056578) Луганської області (24.02.2022), на території якої зареєстровані відповідачі.

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення у с. Березове Старобільського району Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту є неможливим.

Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень с. Березове Старобільського району Луганської області, тому суд повідомив ОСОБА_2 про відкриття провадження та розгляд справи № 913/286/24 за номером телефону, який вказаний в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, що підтверджується телефонограмою (аркуш справи 64).

Також суд здійснив відповідне повідомлення через розміщення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях") офіційного вебпорталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті (арк. 66, 67,82, 83, 88, 89).

Ухвали суду від 27.05.2024, від 17.06.2024 та від 17.07.2024 були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 19.11.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком УКРГАЗБАНК (надалі - позивач) та Фермерським господарством МОКОШЬ (надалі - відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір № 2020/2020/СРД-МСБ в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2021, за умовами якого банк відкриває відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 500 000 грн 00 коп. із щорічним обнуленням ліміту, а позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору цільове використання (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів.

Згідно з п. 1.3.1 кредитного договору надання кредиту здійснюється з 19.11.2020 по 15.11.2023 (включно).

Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 15.11.2023 (включно).

Згідно п. 1.4 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в Додатку 2 по цього договору (далі за текстом Тарифи) та проценти за користування кредитними коштами.

За користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 16,20% річних (п. 1.4.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2021).

Відповідно до п. 1.4.2 договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.3 цього договору, у т.ч. у строки визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.4.1 договору, збільшеного на 5% річних.

Згідно п. 2.1 договору у забезпечення зобов`язань за цим договором прийнято поруку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Згідно із п. 3.4 кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, або в день зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання цього договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 3.7 цього договору.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в п.п. 1.4.2 цього договору. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п.7.5.2, а позичальник зобов`язується сплатити на користь банку платежі визначені в п.7.5 цього договору у випадку їх виникнення.

Сторони визначили, що днем настання події припинення і днем визнання заборгованості позичальника щодо погашення суми кредиту простроченою є: закінчення строку кредитування наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в п.1.3 цього договору (п. п. 7.5.2, 7.5.2.1 договору);

Додатком № 1 до кредитного договору № 2020/2020/СРД-МСБ від 19.11.2020 є Графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, який є невід`ємною його частиною.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 2020/2020/СРД-МСБ від 19.11.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком УКРГАЗБАНК (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель, співвідповідач) та Фермерським господарством МОКОШЬ (позичальник, відповідач) укладено договір поруки № 2020/2020/СРД-МСБ-П від 19.11.2020, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору № 2020/2020/СРД-МСБ від 19.11.2020, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 15.11.2023:

- повернути кредит у розмірі 500000 грн 00 коп. в строк по 15.11.2023 (включно);

- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 16,20% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з базової ставки збільшеної на 5,0 процентних пункти;

- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами;

- відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1 договору поруки в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2021).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов вказаного кредитного договору в частині повернення кредитних коштів.

Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані, позов не оспорений.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, за якими у відповідності до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд вважає кредитний договір № 2020/2020/СРД-МСБ від 19.11.2020 належно укладеним сторонами у розумінні статей 11, 509 ЦК України та таким, з якого виникли взаємні права та обов`язки сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору № 2020/2020/СРД-МСБ від 19.11.2020 позивачем надавались кредитні кошти у межах ліміту кредитної лінії у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 19.11.2020 по 09.10.2023 (арк.справи № 5-17).

З урахуванням вимог ст. 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі ФГ МОКОШЬ кредиту у сумі 500 000 грн 00 коп.

Згідно п. 1.3.1 кредитного договору позивач відкрив кредитну лінію з 19.11.2020 по 15.11.2023 (включно).

Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору позичальник сплачує кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 15.11.2023 (включно).

Таким чином, граничним строком для повернення відповідачем кредитних коштів АБ Укргазбанк є 15.11.2023.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Матеріали справи свідчать, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором та з листопада 2022 року припинив здійснювати щомісячні платежі, а тому вимоги про стягнення боргу є доведеними.

Щодо правовідносин поруки, які склалися між сторонами за договором № 2020/2020/СРД-МСБ-П від 19.11.2020, то у відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з умовами п. 5.1 договору поруки його строк дії визначений по 15.11.2033 (включно).

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у загальному розмірі 132300 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією у загальному розмірі 9299 грн. 17 коп.(розрахунок арк. справи 4), суд зазначає наступне.

Так, за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 16,20% річних (п.1.4.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2021).

Згідно із п. 3.3 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в п.п.1.4.1 цього договору. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод факт/360, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком у валюті кредиту щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п.7.5.2. цього договору.

Також, відповідно до п. 1.4 договору та Додаткової угоди до договору, позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в Додатку 2 по цього договору. Зокрема, розмір комісії за кредитними коштами складає 0,1 % від загального ліміту кредитної лінії, визначеної в п.1.1 кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 132300 грн. 00 коп. процентів за користування кредитом (8775 грн. 00 коп. поточна заборгованість та 123525 грн. 00 коп. прострочена заборгованість) за період з 01.06.2022 по 09.10.2023 та 9299 грн. 17 коп. комісії (500 грн. 00 коп. поточна заборгованість та 8799 грн. 17 коп. прострочена заборгованість) за період з 01.04.2022 по 30.09.2023, тобто у межах строку кредитування, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 132300 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 9299 грн. 17 коп., суд встановив, що відповідне нарахування є арифметично вірним, таким, що відповідає умовам договору.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідача та співвідповідача 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту (250000 грн. 00 коп. строкова + 250000 грн. 00 коп. прострочена), 132300 грн. 00 коп. заборгованості за процентами (8775 грн. 00 коп. поточна + 123525 грн. 00 коп. прострочена) та 9299 грн. 17 коп. заборгованості за комісією (500 грн. 00 коп. поточна + 8799 грн. 17 коп. прострочена), тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача та співвідповідача у сумі 9623 грн. 98 коп. та розподіляються порівну відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 , 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку УКРГАЗБАНК, м. Київ до Фермерського господарства МОКОШЬ, с. Бондареве Старобільського району Луганської області та співвідповідача фізичної особи ОСОБА_1 , с. Березове Старобільського району Луганської області про стягнення 641599 грн. 17 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства МОКОШЬ, с. Бондареве Старобільського району Луганської області, вул. Центральна, буд. 99, ідент. код 38609681 та фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Березове Старобільського району Луганської області, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку УКРГАЗБАНК, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідент. код 23697280 500000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 132300 грн. 00 коп. заборгованості по процентах та 9299 грн. 17 коп. заборгованості за комісією, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фермерського господарства МОКОШЬ, с. Бондареве Старобільського району Луганської області, вул. Центральна, буд. 99, ідент. код 38609681 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку УКРГАЗБАНК, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідент. код 23697280 4811 грн. 99 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили

4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Березове Старобільського району Луганської області, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку УКРГАЗБАНК, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідент. код 23697280 - 4811 грн. 99 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 01.08.2024.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА