Рішення

від 08.07.2024 по справі 915/1641/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року Справа № 915/1641/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників учасників справи:

заявник - ліквідатор КП "Первомайський міський водоканал" арбітражний керуючий Балєв В.П. (у залі суду)

від ГУ ДПС у Миколаївській області Болдуреску В.О. (у залі суду)

інші представники не з`явилися

розглянувши матеріали заяви ліквідатора Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" арбітражного керуючого Балєва В.П.

до боржника-1: Первомайської міської ради Миколаївської області (ідентифікаційний код 35926170; вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213; e-mail: vykonkomperv@ mk.gov.ua)

до боржника-2: Виконавчого комітету Первомайської міської ради (ідентифікаційний код 04056575; вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213; e-mail: vykonkomperv@ mk.gov.ua)

про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника

у справі № 915/1641/20 про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33089321, в якій

кредитори:

1) Головне управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 44104027; вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001);

2) Первомайський міськрайонний центр зайнятості (ідентифікаційний код 22436293; вул.Тараса Шевченка, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213; e-mail: pervo@ocz-mk.gov.ua);

3) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ідентифікаційний код 13844159; вул. Морехідна, 1, , м.Миколаїв, 54020);

4) Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (ідентифікаційний код 43879780; пр-т Шевченка, 12, м.Одеса, 65058);

5) Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (код ЄДРПОУ 23399393; вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017);

банкрут: Комунальное підприємство Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" (ідентифікаційний код 33089321; вул. Київська, 129-А м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213);

ліквідатор: арбітражний керуючий Балєв Валентин Петрович (вул. Івана Гонти, 5/3 м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1641/20 про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" код ЄДРПОУ 33089321 (далі КП "Первомайський міський водоканал").

Постановою від 07.07.2021 КП "Первомайський міський водоканал" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Балєва В.П.

Ліквідатором КП "Первомайський міський водоканал" в системі Електронний суд 19.12.2024 сформовано (вх.. № 16633/23 від 19.12.2023) про покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 154821956,90 грн. на Первомайську міську раду Миколаївської області та Виконавчий комітет Первомайської міської ради. Заява мотивована тим, що зазначені органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень не вживали своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству підприємства. Заявник стверджує, що внаслідок рішень Виконавчого комітету Первомайської міської ради, якими було затверджено тарифи, що не відповідали рівню витрат на послуги водопостачання та водовідведення, та невиконання Первомайською міською радою обов`язку відшкодувати з відповідного місцевого бюджету різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, та невиконання обов`язку щодо вжиття своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству, КП "Первомайський міський водоканал" було доведено до банкрутства.

Ухвалою від 25.12.2023 заяву ліквідатора прийнято до розгляду, який призначено на 26.02.2024 та зобов`язано Первомайську міську раду Миколаївської області та Виконавчий комітет Первомайської міської ради надати суду письмово викладену позицію, обґрунтовану належними доказами, щодо заяви ліквідатора КП "Первомайський міський водоканал" арбітражного керуючого Балєва В.П. про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника за зобов`язаннями боржника.

26.02.2024 суду надійшли заперечення Первомайської міської ради на заяву ліквідатора. За змістом цих заперечень міськрада не вбачає причинно - наслідкового зв`язку між діями ради та наслідками, вважає, що виконавчий комітет міської ради при прийнятті рішень щодо встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення для КП "Первомайський міський водоканал" діяв в межах норм чинних на час прийняття вказаних рішень та на підставі заяв вказаного підприємства з доданими до них розрахунками економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) послуг і не допустив вчинення жодних дій, що призвели до банкрутства КП "Первомайський міський водоканал". Тому відповідач-1 вважає, що в задоволені заяви ліквідатора суд повинен відмовити.

Судове засідання 26.02.2024 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Наступне судове засідання призначено на 08.04.2024.

08.04.2024 засідання суду не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Наступне судове засідання було призначене на 28.05.2024.

Ухвалою від 28.05.2024 занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 08.07.2024.

Ухвалу надіслано учасникам справи до Електронних кабінетів, а Первомайському МРЦЗ на поштову адресу (отримано).

Крім цього, ухвалу від 28.05.2023, як і всі попередні, оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до положень законодавства. Доступ до ЄДРСР є вільним та безкоштовним.

У судовому засіданні заявник підтримав позицію, викладену ним у заяві про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника, наполягав на необхідності задоволення заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута в повному обсязі.

Представник Головного управління ДПС у Миколаївській області підтримала позицію ліквідатора.

Представник відповідача через технічні причини відсутності зв`язку для участі в судовому засіданні повідомив у телефонному режимі щодо розгляду справи без його участі та підтримав подані відповідачем заперечення на заяву ліквідатора.

Інші учасники у справі, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, у судове засідання представників не скерували, заперечень чи клопотань суду не надіслали.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників учасників справи у судове засідання, призначене на 12.06.2023, не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути заяву ліквідатора у даному судовому засіданні за участю ліквідатора та представника відповідачів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

Суд зауважує, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

На підставі ст. 240 ГПК України судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши ліквідатора та представника відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви ліквідатора про покладення солідарної відповідальності по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності КП "Первомайський міський водоканал" та його становища на ринках від 01.04.2021, проведеним на підставі фінансової звітності боржника за 2018-2020 роки (залучений до матеріалів справи разом зі звітом про діяльність розпорядника майна вих.. № 02-01/123 від 07/05/2024 (вх.№ 7328 від 17.05.2021), ліквідатором встановлено наявність ознак доведення КП "Первомайський міський водоканал" до банкрутства.

Проводячи детальний аналіз фінансового становища банкрута за 2018 - 2020 роки (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство) у поєднанні з дослідженням підстав настання неплатоспроможності боржника та визнання його банкрутом, ліквідатором встановлено, що КП "Первомайський міський водоканал" було доведено до банкрутства діями та бездіяльністю його засновника - Первомайською міською радою Миколаївської області та її Виконавчим комітетом.

Так, КП "Первомайський міський водоканал" створено рішенням Первомайської міської ради від 23.06.2004 № 3 «Про створення Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал». Цим же рішенням вирішено віднести створене підприємство до сфери управління житлово-комунального господарства міської ради; затвердити Статут Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал".

Виконавчим комітетом Первомайської міської ради 30.06.2004 зареєстровано Комунальне підприємство Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал", (ідентифікаційний код 33089321) як суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу. Засновник - орган місцевого самоврядування - Первомайська міська рада Миколаївської області (ідентифікаційний код: 35926170).

Згідно статуту КП "Первомайський міський водоканал" засноване на комунальній власності територіальної громади м. Первомайська і підпорядковане Управлінню житлово-комунального господарства Первомайської міської ради.

Відповідно до п. 4.3 Статуту Підприємство здійснює свою діяльність на засадах господарської самостійності, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, бланки. Відповідно до п. 4.4 Статуту Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з законодавством України.

Підприємство є комерційним підприємством.

Відповідно до п. 5.1 Статуту майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності (матеріальні та фінансові ресурси тощо), вартість яких відображається в його самостійному балансі. Відповідно до п. 5.2 Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Первомайська і закріплено за ним власником або уповноваженим ним органом на праві господарського відання.

Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником або уповноваженим ним органом, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законодавством України.

Статутний фонд підприємства встановлюється у мінімальному розмірі 4 млн. гривень і формується за рахунок майна, яке закріплене за підприємством на праві господарського відання (до п. 5.3 Статуту).

Статутом КП "Первомайський міський водоканал" передбачено, що метою діяльності підприємства є максимальне забезпечення ефективного використання, утримання, розвитку технічних засобів організації і регулювання процесу надання послуг з водопостачання та водовідведення, подальшого забезпечення безперебійного та безаварійного забезпечення населення водою, прийому та очистки каналізаційних вод, утримання у справному стані водо каналізаційних мереж та очисних споруд в м. Первомайську, створення належних умов для подальшого розвитку та єдиної системи водопостачання та водовідведення.

Згідно з положеннями статей 13, 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення тарифів на послуги питного водопостачання та водовідведення віднесене до компетенції орану місцевого самоврядування. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (який діяв до 01.05.2019 року), встановлено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 578 від 18.10.2017 року «Про встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення комунальному підприємству «Первомайський міський водоканал»» встановлено комунальному підприємству «Первомайський міський водоканал» та введено в дію з 01.11.2017 року наступні тарифи: на централізоване водопостачання -14,84 за 1 куб.м., на централізоване водовідведення - 13,23 за 1куб.м., на послуги з централізованого постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем) - 14,89 за 1 куб.м., на послуги з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) - 13,25 за 1 куб.м., на послуги з постачання неочищеної (технічної) води - 11,90 за 1 куб.м.

Рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 578 від 18.10.2017 року оприлюднено 18.10.2017 року на офіційному сайті Первомайської міської ради за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/6509/

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 304 від 11.06.2018 року «Про встановлення скоригованих тарифів на водопостачання та водовідведення комунальному підприємству «Первомайський міський водоканал»» визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 18.10.2017 року № 578 «Про встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення комунальному підприємству «Первомайський міський водоканал» та встановлено КП "Первомайський міський водоканал" скориговані тарифи: на централізоване водопостачання - 17,22 грн./ 1куб.м. з ПДВ; на централізоване водовідведення - 15,13 грн./1 куб.м. з ПДВ; на послуги з централізованого постачання холодної води ( з використанням внутрішньобудинкових систем) - 17,28 грн./1куб.м. з ПДВ; на послуги з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) -15,17грн./1куб.м. з ПДВ; на послуги з постачання неочищеної (технічної) води - 11,90 грн./1куб.м. з ПДВ. Скориговані тарифи введені в дію у 15-денний термін з дати оприлюднення вказаного рішення, дата оприлюденя 11.06.2018 року, тобто скориговані тарифи введені в дію з 26.06.2018 року.

Рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 304 від 11.06.2018 року оприлюднено 11.06.2018 року на офіційному сайті Первомайської міської ради за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/7858/

Зазначені тарифи, що діяли протягом 2018-2019 років в м. Первомайськ на послуги з водопостачання та водовідведення, які встановлені вказаними рішеннями виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, були нижчими від економічно обґрунтованих витрат на виробництво цих послуг та не відповідали рівню витрат КП "Первомайський міський водоканал" на виробництво і надання послуг з водокористування.

Так, згідно з Розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на водопостачання та водовідведення, надані населенню КП "Первомайський міський водоканал", погодженого Виконавчим комітетом Первомайської міської ради, заборгованість з різниці в тарифах за 2018 рік складає 3 743 088,96 грн., за 1 півріччя 2019 року складає 8 151 161,78 грн.

Доказом на підтвердження факту, що встановлені Виконавчим комітетом Первомайської міської ради тарифи на водопостачання та водовідведення є нижчими від економічно обґрунтованих витрат на виробництво зазначених послуг та не відповідають рівню витрат КП "Первомайський міськводоканал" на виробництво та надання послуг з водопостачання та водовідведення, що унеможливлює отримання підприємством прибутку, окрім Розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на водопостачання та водовідведення, являються фінансові звіти КП "Первомайський міський водоканал" в період 2018-2020 р.р.

Так, згідно фінансових звітів КП "Первомайський міськводоканал" в період 2018-2020 р.р. не отримувало прибутку та несло збитки, а саме:

1) за 2018 рік збитки підприємства складають 9 823,0 тис. грн. (код рядка 2355 Звіту про фінансові результати за 2018 рік), а непокритий збиток підприємства станом на 31.12.2018 складає 70 475 тис. грн. (код рядка 1420 Пасиву Балансу підприємства (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2018 року);

2) за 2019 рік збитки підприємства складають 39 561,0 тис. грн. (код рядка 2355 Звіту про фінансові результати за 2019 рік), а непокритий збиток підприємства станом на 31.12.2019 року складає 109 996 тис. грн. (код рядка 1420 Пасиву Балансу підприємства (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2019 року);

3) за 2020 рік збитки підприємства складають 4 661,0 тис. грн. (код рядка 2355 Звіту про фінансові результати за 2020 рік ), а непокритий збиток підприємства станом на 31.12.2020 року складає 114 657 тис. грн. (код рядка 1420 Пасиву Балансу підприємства (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020 року).

Порядок компенсації житлово-комунальних послуг встановлений статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (який діяв до 01.05.2019 року), зокрема, пунктом 4 зазначеної норми передбачено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Проте, Первомайська міська рада свого обов`язку щодо відшкодування КП "Первомайський міський водоканал" різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг з відповідного місцевого бюджету не виконувала, що призвело до збитковості підприємства та створило умови та підстави для визнання боржника банкрутом.

При цьому, Первомайська міська рада, як засновник боржника, була обізнана щодо його фінансового та майнового стану.

Так, відповідно до частини десятої статті 76 ГК України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог передбачених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Частиною п`ятою зазначеної статті ГК України передбачено, що органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Відповідно до статті 211 ГК України, засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

Проте, Первомайська міська рада Миколаївської області не вживала своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству КП "Первомайський міський водоканал".

Натомість, прийняття Виконавчим комітетом Первомайської міської ради тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі, який був нижчим економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), що унеможливлювало отримання прибутку підприємством, та невиконання міською радою обов`язку відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/ виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання боржника банкрутом.

Тобто, внаслідок рішень Виконавчого комітету Первомайської міської ради, якими було затверджено тарифи, що не відповідали рівню витрат на послуги водопостачання та водовідведення, та невиконання Первомайською міською радою обов`язку відшкодувати з відповідного місцевого бюджету різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, та невиконання обов`язку щодо вжиття своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству, КП «Первомайський міський водоканал» було доведено до банкрутства.

Зазначена правова позиція наведена Північно-Західним апеляційним господарським судом у постанові від 04.08.2021 року у справі № 924/1415/15.

Сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Первомайської міської ради та її виконавчого комітету, попри їх обов`язок, як власника та засновника Боржника та як органу управління майном боржника, передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків встановленням тарифів на водопостачання та водовідведення, які є нижчими від економічно обґрунтованих витрат на виробництво зазначених послуг та вчинити передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи щодо запобігання банкрутству Боржника (ст. 4 Кодексу), перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство.

Прийнявши економічно необґрунтовані тарифи на водопостачання та водовідведення та не виконуючи свого обов`язку щодо відшкодування різниці між встановленим тарифом та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, та не вживаючи своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству КП "Первомайський міський водоканал", Первомайська міська рада своїми рішеннями вилучила у боржника майно, внаслідок чого позбавила КП "Первомайський міський водоканал" можливості вести свою господарську діяльність та отримувати прибуток, що призвело до неспроможності розрахуватись з боргами підприємства та визнання КП "Первомайський міський водоканал" банкрутом.

Крім того, Рішенням Первомайської міської ради від 21.02.2019 року № 18 «Про передачу майна комунального підприємства "Первомайський міський водоканал" було вирішено: Передати з балансу КП "Первомайський міський водоканал" на баланс КП "Первомайський міськводоканал" основні засоби, транспортні засоби.

На момент прийняття Первомайською міською радою вищевказаного рішення, КП "Первомайський міський водоканал" мало значну кредиторську заборгованість, в тому числі перед податковим органом в сумі 63 060 879,33 грн., що підтверджується листом ГУ ДПС у Миколаївській області №26018/6/14-29-13-07-04 від 06.12.2023 року. Проте, Первомайська міська рада не визначила для комунального підприємства "Первомайський міський водоканал" джерела погашення заборгованості перед кредиторами.

Указані обставини щодо передачі майна з балансу КП "Первомайський міський водоканал" були предметом дослідження у судовій справі № 915/1641/20(915/1250/21), яка розглядалася Господарським судом Миколаївської області у межах справи № 915/1641/20 про банкрутство КП "Первомайський міський водоканал". При винесенні рішення 16.11.2022 судом було встановлено, що дії та бездіяльність Первомайської міської ради, попри її обов`язок, як власника та засновника Боржника та як органу управління майном боржника, передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилученням у нього майна та вчинити передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи щодо запобігання банкрутству Боржника (ст. 4 Кодексу), перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна Боржника.

Згідно пункту 4 статті 75 ГПК України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення від 16.11.2022 року у справі № 915/1641/20(915/1250/21), яке набрало законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Вирішуючи питання про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, господарським судом враховано зміст та умови застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.03.2020 р. у справі № 902/318/16 виклав правову позицію про те, що невиконання міською радою як засновником боржника - комунального підприємства обов`язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв`язку з вилученням у нього майна та вчинити встановлені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника свідчить про наявність вини міської ради у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 р. у справі № 923/1297/14 вказав, що обставини того, що стан неплатоспроможності боржника - комунального підприємства настав унаслідок передачі його активів іншій юридичній особі, на власника боржника (орган місцевого самоврядування) та орган управління майном (виконавчий комітет) може були покладена субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями такого боржника.

Положеннями частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено правове регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 р. у справі № 916/1105/16).

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Так, частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За приписами ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (аналогічний висновок викладено у постанові КГС ВС від 17.06.2020 у справі № 924/669/17).

Вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за доведення боржника до банкрутства є частиною аналізу фінансового становища банкрута та вжиття всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника (Постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 903/636/17).

Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства.

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам, є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом Кодексу України з процедур банкрутства притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення (висновки сформульовані Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зокрема, у постановах від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 28.08.2018р. у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018р. у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 р. у справі № 923/1494/15).

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/ здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/ бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона). Зазначена правова позиція наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020р. у справі № 904/6379/16.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга статті 61 КУзПБ (частина п`ята статті 41 Закону про банкрутство до 21.10.2019р.) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника. Аналогічних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 р. у справі № 902/318/16, від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 10.12.2020 р. у справі № 922/1067/17.

Згідно з частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Так, відповідно до приписів статті 215 Господарського кодексу України встановлено підстави відповідальності за порушення законодавства про банкрутство, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Системний аналіз змісту частини другої статті 61 КУзПБ у взаємозв`язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи.

Телеологічний спосіб тлумачення зазначених норм приводить до висновку про те, що таке розуміння поняття третіх осіб як суб`єктів субсидіарної відповідальності відповідає змісту інституту субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства боржника, метою якого є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення наведеної мети є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог. Зазначена правова позиція наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 22.04.2021 р. у справі №915/1624/16.

Аналіз положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів їх інтерпретації свідчить, що у них закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є:

1) засновники (учасники, акціонери);

2) керівники боржника;

3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ суб`єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:

І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (стаття 1 КУзПБ), "пов`язані особи" (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");

ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зв`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.

Зазначена правова позиція наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 22.04.2021 р. у справі №915/1624/16.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини також висловив позицію і щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Так, у пункті 62 рішення у справі Єршова проти Російської Федерації ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади.

Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 р. у справі №5023/4388/12 і від 29.10.2019 р. у справі №927/1124/16).

У постанові від 09.10.2019 р. у справі № 910/21232/16 Верховний Суд дійшов висновку, що чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) складу кримінального правопорушення.

Верховний суд у постанові від 09.10.2019 року у справі № 910/21232/16 зазначає, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.

Сукупність зазначених вище обставин, дій та бездіяльності Первомайської міської ради Миколаївської області, як засновника боржника, попри обов`язок як власника (засновника) боржника та як органу управління майном боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків та вчинити передбачені Законом про банкрутство заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника. (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 р. № 922/1067/17).

З огляду на указані обставини, господарський суд вважає доведеним наявність причинно-наслідкового зв`язку між критичним фінансовим станом КП «Первомайський міський водоканал» та бездіяльністю органу управління боржником Первомайською міською радою, що є суб`єктом субсидіарної відповідальності.

Господарський суд, зважаючи на обставини даної справи про банкрутство, вважає, що невиконання міською радою як засновником боржника-комунального підприємства обов`язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв`язку з вилученням майна, що перебувало в користуванні у боржника на праві господарського відання, та вчинити встановлені законодавством заходи щодо запобігання банкрутству боржника (належного управління боржником, встановлення економічно обґрунтованих тарифів, надання дотацій для покриття збитків від діяльності тощо) свідчить про наявність вини міської ради у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №902/318/16).

Первомайською міською радою та Виконкомом Первомайської міської ради не доведено відсутність вини органу місцевого самоврядування, який є органом управління боржника, в доведенні боржника до банкрутства, не подано доказів, які б підтверджували вжиття заходів для запобігання банкрутству боржника.

З огляду на зазначене, господарським судом відхиляються доводи Первомайською міською радою про відсутність складових елементів господарського правопорушення.

Господарський вважає за необхідне наголосити на тому, що чинне у 2013-2014 роках законодавство про банкрутство (ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») зобов`язувало засновників боржника, власників майна боржника, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.

Враховуючи критичний фінансовий стан комунального підприємства, органи місцевого самоврядування мали ініціювати провадження у справі про банкрутство ще у 2017-2018 роках з тим, щоб максимально використати можливість стягнення з дебіторів боржника заборгованості і хоча з цих коштів погасити заборгованість перед кредиторами, чого зроблено не було, а провадження у справі про банкрутство відкрито у 2020 році за заявою кредитора.

Водночас, ст. 22 Бюджетного кодексу України до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Оскільки предметом субсидіарної відповідальності є грошові кошти місцевого бюджету, обов`язок Первомайської міської ради Миколаївської області та Виконавчого комітету Первомайської міської ради є неподільним, то має виконуватися ними солідарно.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, субсидіарна відповідальність за доведення КП «Первомайський міський водоканал» до банкрутства підлягає покладенню на Первомайську міську раду Миколаївської області та Виконавчий комітет Первомайської міської ради солідарно.

Щодо розміру субсидіарної відповідальності

Визначення розміру субсидіарної відповідальності урегульовано приписами абзацу 1 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (до 21.10.2019), абзацу 1 частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (від 21.10.2019).

За змістом наведених норм розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (див. mutatis mutandis постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 922/2391/16).

Тлумачення цих норм свідчить, що вартість майна, яке було виведено з активів боржника не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню розміру останньої передує формування ліквідаційної маси.

Цілком очевидно, що така законодавча конструкція визначає субсидіарну відповідальність в якості санкції за недобросовісні і нерозумні дії та спрямована на стимулювання добросовісності дій боржника та присікання протиправних дій зі сторони засновників, керівника боржника, інших осіб з метою захисту інтересів кредиторів і гарантування погашення їх вимог в максимально можливому розмірі (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

За наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у т. ч. керівника боржника, ліквідатор для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси і розрахунків з кредиторами на підставі здійснення такої реалізації в ліквідаційній процедурі за неповного погашення кредиторської заборгованості банкрута (Такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 30.10.2019 р. у справі №906/904/16).

Відповідно до Реєстру вимог кредиторів КП "Первомайський міський водоканал" загальна сума визнаних господарським судом вимог кредиторів до боржника, яка залишилася непогашеною, складає 154 821 956,90 грн.

Отже, розмір субсидіарної відповідальності, яка підлягає покладенню на Первомайську міську раду та її виконавчий комітет за зобов`язаннями КП "Первомайський міський водоканал" у зв`язку з доведенням його до банкрутства складає 154 821 956,90 грн. (розмір усіх вимог кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів боржника та залишилися непогашеними).

За такого, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності заява ліквідатора Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника підлягає задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Керуючись ст.ст. 20, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 58-61 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву ліквідатора Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника.

2. Стягнути солідарно з Первомайської міської ради Миколаївської області (код ЄДРПОУ 35926170, адреса: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213) та Виконавчого комітету Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 04056575, адреса: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213) на користь Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" (код ЄДРПОУ 33089321, адреса: вул. Київська, 129-А, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55213) суму непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 154821956,90 грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді повний текст рішення складено та підписано 01.08.2024.

Суддя Т.М.Давченко