Рішення

від 26.07.2024 по справі 915/420/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року Справа № 915/420/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003

електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

представник позивача: Іноземцев Євген Сергійович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгаззбут", вул. Чкалова, 199/1, м. Миколаїв, 54055

про: стягнення 1 332 492,20 грн.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 15.04.2024 (вх.№4546/24 від 15.04.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгаззбут" заборгованості в сумі 1 224 961,29 грн., 3% річних в сумі 42 939,92 грн., інфляційних збитків в сумі 65 136,99 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №42АР540-3098-20 від 15.05.2020, який укладено шляхом підписання заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу, в частині своєчасної оплати з розподілу природного газу.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2024 позовну заяву від 15.04.2024 (вх.№4546/24 від 15.04.2024) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була направлена позивачу та представнику позивача в електронний кабінет в системі "Електронний суд" та отримана позивачем та представником позивача 22.04.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Представник позивач через систему "Електронний суд" 29.04.2024 надав заяву про усунення недоліків (вх.№5126/24 від 29.04.2024).

Ухвалою суду від 03.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.05.2024. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 28.05.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 27.06.2024.

Позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання (вх.№7653/24 від 27.06.024) в якому просить суд підготовче засідання призначене на 27.06.2024 провести без участі представника позивача, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, судове засідання у справі №915/420/24 призначене на 11.07.2024 об 11:30 не відбулось.

Ухвалою суду від 15.07.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі №915/420/24 відбудеться 26.07.2024 о 10:00.

Позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву (вх.№9032/24 від 26.07.024) в якій просить суд судове засідання призначене на 26.07.2024 провести без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 26.07.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалами суду від 03.05.2024 про відкриття провадження у справі, від 28.05.2024, від 27.06.2024 та від 15.07.2024, які були направлені в електронний кабінет системи «Електронний суд» та отримані останнім, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.40, 46, 53, 59).

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.09.2015 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем (Далі - Кодекс ГРМ), який набрав чинності 27.11.2015.

Приписами п.1 гл.1 розд. VI Кодексу ГPM передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі) які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09 2015 № 2498 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).

У відповідності до п.1.1 Типового договору (в редакції від 07.11.2020, яка діяла на час спірних відносин) (далі - Договір), типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно п. 1.2 Договору, умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

15 травня 2020 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "МИКОЛАЇВГАЗ", як Оператором ГРМ, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ", як Споживачем, було укладено Договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання заяви-приєднання № 42AP540-3098-20 від 15.05.2020 (а.с.9).

Відповідно до п.2.1 Договору, за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором..

Згідно п. 6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем..

У відповідності до п. 6.3 Договору, Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно п. 6.4 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6 Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

У відповідності до п.6.8 Договору, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей Договір укладається на невизначений строк.

Згідно п. 12.2 Договору, якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

У Додатку №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» до Типового договору розподілу природного газу, визначено точку комерційного обліку споживача - вул.Ольшанців, 301 (зв.б а.с.9).

Згідно пункту 1 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

При цьому місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (частина 2 пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).

Постановою НКРЕКП № 2762 від 22.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Миколаївгаз" визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2022 року у розмірі 1,99 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу у період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року на загальну суму 1 224 961,29 грн. в підтвердження чого посилається на:

- Акт наданих послуг №МКП82025504 від 31.10.2022 на суму 260 969,98 грн. (а.с.12);

- Акт наданих послуг №МКП82031126 від 31.12.2022 на суму 260 969,98 грн. (а.с.12);

- Акт наданих послуг №МКП82028157 від 30.11.202222 на суму 260 969,98 грн. (зв.б.а.с.12);

- Акт наданих послуг №МКП83000882 від 31.01.2023 на суму 49 116,82 грн. (зв.б.а.с.12);

- Акт наданих послуг №МКП83003692 від 28.02.2023 на суму 49 116,82 грн. (а.с.13);

- Акт наданих послуг №МКП83005323 від 31.03.2023 на суму 49 116,82 грн. (а.с.13);

- Акт наданих послуг №МКП83007981 від 30.04.2023 на суму 49 116,82 грн. (зв.б.а.с.13);

- Акт наданих послуг №МКП83010783 від 31.05.2023 на суму 49 116,82 грн. (зв.б.а.с.13);

- Акт наданих послуг №МКП83013481 від 30.06.2023 на суму 49 116,82 грн. (а.с.14);

- Акт наданих послуг №МКП83016264 від 31.07.2023 на суму 49 116,79 грн. (а.с.14);

-Акт наданих послуг №МКП83018741 від 31.08.2023 на суму 49 116,82 грн. (зв.б.а.с.14);

- Акт наданих послуг №МКП83021227 від 30.09.2023 на суму 49 116,82 грн. (зв.б.а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо оплати вартості за послуги розподілу природного газу №54003.1-СЛ-18481-1123 від 16.11.2023 в якій просив сплатити вартість наданих послуг з розподілу природного газу. Разом з вимогою позивачем направлено відповідачу додатки, а саме: акти наданих послуг за період з вересня 2022 по грудень 2022 та акти звіряння за період жовтень 2022 року - жовтень 2023 року.

Суду не подано доказів підписання та повернення відповідачем на адресу позивача актів наданих послуг за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року, як і не подано доказів направлення мотивованої відмови від їх підписання.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів в розмірі 1 224 961,29 грн. за надані позивачем послуги з розподілу природного газу у період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі як суб`єктами ринку природного газу, врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу.

Як передбачено ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.

Договір розподілу природного газу є публічним.

30.09.2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільчих систем (далі - Кодекс ГРМ), який набрав чинності 27.11.2015 року.

Відповідно до п.1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Пунктом 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ передбачено, що у цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях:

заява-приєднання - складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта;

договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до абз.1-3 п.1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до п. 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Відповідно до п.1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п.6 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

Відповідно до п.7 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.

Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

У відповідності до п.10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Так, на виконання умов укладеного договору позивачем в період з жовтня 2022 по вересень 2023 року надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 1 224 961,29 грн., що підтверджується актами наданих послуг.

За приписами п.7, 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору. Факт надання послуги Оператором ГРМ підтверджується підписаним між сторонами актом наданих послуг, який Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, повинен надіслати споживачу для підписання.

Відповідно до п. 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, акти наданих послуг за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року відповідачем не підписані.

Позивач не надав суду доказів направлення відповідачу вказаних актів наданих послуг

саме в порядку та строки, передбачені п.10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, тобто до п`ятого числа місяця, наступного за звітним.

При цьому, акти наданих послуг за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року були направлені позивачем разом з вимогою №54003.1-СЛ-18481-1123 від 16.11.2023.

Враховуючи факт надіслання позивачем на адресу відповідача актів наданих послуг за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року лише 16.11.2023, з урахуванням відсутності доказів надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання вказаних актів протягом двох днів, суд дійшов висновку, що сума визначена за надані послуги у вказаних актах піддягає сплаті відповідачем.

Нормами статті 627 Цивільного Кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень статті 509 Цивільного Кодексу України, статті 173 Господарського Кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст.634 Цивільного Кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено матеріалами справи, 15.05.2020 між АТ "Миколаївгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьгаззбут» укладено договір шляхом підписання заяви-приєднання №42АР540-3098-20 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Споживачу присвоєно персональний ЕІС код 56XО00017GD2J00A (а.с.9).

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20).

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Суд встановив, що в матеріалах судової справи №915/420/24 відсутні докази про те, чи був розірваний між сторонами договір розподілу природного газу, чи вносились зміни до заяви-приєднання №42АР540-3098-20 від 15.05.2020 року, що є додатком до договору розподілу природного газу, а також докази щодо вилучення об`єкта споживача, які могли б слугувати підставою для звільнення відповідача від зобов`язання по оплаті вартості послуг за цим договором.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказаний правовий висновок висловив у своїй Постанові від 11 вересня 2020 року Верховний суд по справі № 910/16505/19.

Враховуючи, що протягом спірного періоду жовтень 2022 року - вересень 2023 року об`єкт відповідача фактично є підключеним (приєднаним) до газорозподільчої системи позивача, укладений договір розподілу природного від 15.05.2020 є чинним, позовні вимоги щодо стягнення 1 224 961,29 грн. основної заборгованості за надання послуги з розподілу природного газу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.10) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 42 393,92 грн. нараховані:

- за період з 11.11.2022 по 10.12.2022 на суму заборгованості 260 969,98 грн. у розмірі 643,49 грн.;

- за період з 11.12.2022 по 10.01.2023 на суму заборгованості 521 939,96 грн. у розмірі 1 329,87 грн.;

- за період з 11.01.2023 по 10.02.2023 на суму заборгованості 782 909,94 грн. у розмірі 1 994,81 грн.;

- за період з 11.02.2023 по 10.03.2023 на суму заборгованості 832 026,76 грн. у розмірі 1 914,80 грн.;

- за період з 11.03.2023 по 10.04.2023 на суму заборгованості 881 143,58 грн. у розмірі 2 245,11 грн.;

- за період з 11.04.2023 по 10.05.2023 на суму заборгованості 930 260,40 грн. у розмірі 2 293,79 грн.;

- за період з 11.05.2023 по 10.06.2023 на суму заборгованості 979 377,22 грн. у розмірі 2 495,40 грн.;

- за період з 11.06.2023 по 10.07.2023 на суму заборгованості 1 028 494,04 грн. у розмірі 2 536,01 грн.;

- за період з 11.07.2023 по 10.08.2023 на суму заборгованості 1 077 610,83 грн. у розмірі

2 745,69 грн.;

- за період з 11.08.2023 по 10.09.2023 на суму заборгованості 1 126 727,65 грн. у розмірі

2 870,84 грн.;

- за період з 11.09.2023 по 10.10.2023 на суму заборгованості 1 175 844,47 грн. у розмірі

2 899,34 грн.;

- за період з 11.10.2023 по 10.04.2024 на суму заборгованості 1 224 961,29 грн. у розмірі

18 424,76 грн.

Також, позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував та просить

суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 65 136,99 грн. нараховані:

- за період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року на суму заборгованості 260 969,98 грн. в розмірі 1 826,79 грн.;

- за період з листопада 2022 року по грудень 2022 року на суму заборгованості 523 766,75 грн. в розмірі 3 666,37 грн.;

- за період з грудня 2022 року по січень 2023 року на суму заборгованості 788 403,10 грн. в розмірі 6 307,22 грн.;

- за період з січня 2023 року по лютий 2023 року на суму заборгованості 843 827,14 грн. в розмірі 5 906,79 грн.;

- за період з лютого 2023 року по березень 2023 року на суму заборгованості 898 850,75 грн. в розмірі 13 482,76 грн.;

- за період з березня 2023 року по квітень 2023 року на суму заборгованості 961 450,33 грн. в розмірі 1 922,90 грн.;

- за період з квітня 2023 року по травень 2023 року на суму заборгованості 1 012 490,05 грн. в розмірі 5 062,45 грн.;

- за період з травня 2023 року по червень 2023 року на суму заборгованості 1 066 669,32 грн. в розмірі 8 533,35 грн.;

- за період з червня 2023 року по липень 2023 року на суму заборгованості 1 124 319,46 грн. в розмірі - 6745,92 грн.;

- за період з липня 2023 року по серпень 2023 року на суму заборгованості 1 166 690,36 грн. в розмірі - 16 333,67 грн.;

- за період з серпня 2023 року по вересень 2023 року на суму заборгованості 1 199 473,51 грн. в розмірі 5 997,37 грн.;

- за період з вересня 2023 року по жовтень 2023 року на суму заборгованості 1 254 587,70 грн. в розмірі 10 036,70 грн.;

- за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року на суму заборгованості 1 264 624,40 грн. в розмірі 6 323,12 грн.;

- за період з листопада 2023 року по грудень 2023 року на суму заборгованості 1 270 947,52 грн. в розмірі 10 167,58 грн.;

- за період з грудня 2023 року по січень 2024 року на суму заборгованості 1 281 115,10 грн. в розмірі 5 124,46 грн.;

- за період з січня 2024 року по лютий 2024 року на суму заборгованості 1 286 239,56 грн. в розмірі 3 858,72 грн.;

У даному випадку визначаючи момент з якого у позивача виникло право на нарахування відповідних сум на підставі ст.625 Цивільного Кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 253 Цивільного Кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, позивачем не надано суду доказів направлення на адресу відповідача рахунків, як то визначено п.6.6 Договору, а акти наданих послуг за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року були направлені позивачем на адресу відповідача разом з вимогою №54003.1-СЛ-18481-1123 від 16.11.2023.

Враховуючи, що вказані акти наданих послуг направлено позивачем відповідачу лише 16.11.2023 та згідно поштового відправлення повернуті позивачу з відміткою про причини невручення 16.12.2023, суд доходить висновку, що обов`язок відповідача щодо здійснення остаточного розрахунку за надані послуги за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 782 909,94 грн. (260 969,98 грн. (акт за жовтень 2022 року), 260 969,98 грн. (акт за листопад 2022 року), 260 696,98 грн. (акт за грудень 2022 року) відповідно до п.6.6 Договору настав 25.12.2023 (16.12.2023 + 7 днів), а з 26.12.2023 зобов`язання є простроченими.

Судом за допомогою програми "IpLex", з урахуванням вірного визначення періоду прострочення виконання грошового зобов`язання (в межах визначеного позивачем періоду нарахування), вірного визначення суми заборгованості, здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат та визначено, що:

1) розмір 3% річних який підлягає стягненню з відповідача становить 17 935,06 грн. нараховані:

- за період з 11.02.2023 по 10.03.2023 на суму заборгованості 49 116,82 грн. у розмірі 113,04 грн.;

- за період з 11.03.2023 по 10.04.2023 на суму заборгованості 98 233,64 грн. у розмірі 250,29 грн.;

- за період з 11.04.2023 по 10.05.2023 на суму заборгованості 147 350,46 грн. у розмірі 363,33 грн.;

- за період з 11.05.2023 по 10.06.2023 на суму заборгованості 196 467,28 грн. у розмірі

500,59 грн.;

- за період з 11.06.2023 по 10.07.2023 на суму заборгованості 245 584,10 грн. у розмірі

605,55 грн.;

- за період з 11.07.2023 по 10.08.2023 на суму заборгованості 294 700,89 грн. у розмірі

750,88 грн.;

- за період з 11.08.2023 по 10.09.2023 на суму заборгованості 343 817,71 грн. у розмірі

876,03 грн.;

- за період з 11.09.2023 по 10.10.2023 на суму заборгованості 392 934,53 грн. у розмірі

968,88 грн.;

- за період з 11.10.2023 по 25.12.2023 на суму заборгованості 442 051,35 грн. у розмірі

2761,31 грн.;

- за період з 26.12.2023 по 10.04.2024 на суму заборгованості 1 224 961,29 грн. у розмірі 10 745,16 грн.

2) розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача становить 19 906,88 грн. нараховані:

- за період з січня 2023 року по лютий 2023 року на суму заборгованості 49 116,82 грн. в розмірі 739,50 грн.;

- за період з лютого 2023 року по березень 2023 року на суму заборгованості 98 223,64 грн. в розмірі 2 171,23 грн.;

- за період з березня 2023 року по квітень 2023 року на суму заборгованості 147 350,46 грн. в розмірі 2 509,38 грн.;

- за період з квітня 2023 року по травень 2023 року на суму заборгованості 196 467,28 грн. в розмірі 1 377,24 грн.;

- за період з травня 2023 року по червень 2023 року на суму заборгованості 245 584,10 грн. в розмірі 3 202,42 грн.;

- за період з червня 2023 року по липень 2023 року на суму заборгованості 294 700,89 грн. в розмірі - 575,26 грн.;

- за період з липня 2023 року по серпень 2023 року на суму заборгованості 343 817,71 грн. в розмірі - -6 847,47 грн.;

- за період з серпня 2023 року по вересень 2023 року на суму заборгованості 392 934,53 грн. в розмірі - -3 563,92 грн.;

- за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року на суму заборгованості 442 051,35 грн. в розмірі 11 153,81 грн.;

- за період з січня 2024 року по лютий 2024 року на суму заборгованості 1 224 961,29 грн. в розмірі 8 589,43 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 24 458,86 (42 393,92 грн. - 17 935,06 грн.) задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 45 230,11 грн. (65 136,99 грн. - 19 906,88 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо сплати коштів, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір у даній справі покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгаззбут" (вул. Чкалова, 199/1, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 43589091) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (вул. Погранична, буд. 159, м.Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 05410263) заборгованість в сумі 1 224 961,29 грн., 17 935,06 грн. - 3% річних, 19 906,88 грн. - інфляційних збитків та 18 942,04 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.08.2024.

Суддя Н.О.Семенчук