Рішення

від 01.08.2024 по справі 915/1752/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року Справа № 915/1752/23

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 915/1752/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (код ЄДРПОУ 42399676; м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до відповідача: Державної реабілітаційної установи Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Мрія (код ЄДРПОУ 22440082; м. Миколаїв, вул. 3 Слобідська, 55)

про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Газопостачальна компанія Нафтогаз України пред?явлено позов про стягнення з Державної реабілітаційної установи Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Мрія грошових коштів у загальній сумі 167733,89 грн., із яких: 136428,02 грн. ? основний борг; 26635,53 грн. ? пеня; 2346,97 грн. ? 3 % річних; 2323,37 грн. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов?язань в частині оплати природного газу, поставленого йому позивачем за договором про постачання природного газу № 13-1000/21-БО-Т від 26.10.2021.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1752/23 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

Ухвалою суду від 22.11.2023 даний позов залишено без руху з підстав невиконання вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, десять днів з дня отримання цієї ухвали.

28.11.2023 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2023 надійшла заява на усунення недоліків позову.

Суд визнає, що недоліки позовної заяви позивачем усунуто у встановлений строк, у зв?язку з чим вона підлягає прийняттю до розгляду.

Ухвалою суду від 01.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1752/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвала суду від 01.12.2023 про відкриття провадження у справі направлялася відповідачу на його юридичну адресу. Зазначену ухвалу отримано відповідачем 12.12.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (трек № 0690213834289).

Відповідач у вказаний строк правом подачі відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань суду не надав.

Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідачем до суду не подавалось.

Ураховуючи викладене, та те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

26.10.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» (далі позивач, постачальник) та Державною реабілітаційною установою «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Мрія» (далі відповідач, споживач) укладено договір № 13-1000/21-БО-Т постачання природного газу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

У відповідності до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу у період 15.10.2021-грудень 2022 газ обсягом 113,00 тис.куб.м. (у жовтні 2021 4,0 тис.куб.м.; у листопаді 2021 8,0 тис.куб.м.; у грудні 2021 8,0 тис.куб.м.; у січні 2022 - 17,0 тис.куб.м.; у лютому 2022 - 13,0 тис.куб.м.; у березні 2022 - 12,0 тис.куб.м.; у квітні - 7,0 тис.куб.м.; у травні 2022 - 3,0 тис.куб.м.; у червні 2022 - 2,0 тис.куб.м.; у липні 2022 - 1,0 тис.куб.м.; у серпні 2022 - 1,0 тис.куб.м.; у вересні 2022 - 3,0 тис.куб.м.; у жовтні 2022 - 7,0 тис.куб.м.; у листопаді 2022 - 11,0 тис.куб.м.; у грудні 2022 - 16,0 тис.куб.м.).

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природній газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У відповідності до п. 3.5.1 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та /або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Згідно п. 3.5.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання- передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до п. 3.5.3 договору споживач протягом 2-х(двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У відповідності до п. 4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ 13658,42 грн.;

крім того, податок на додану вартість за ставкою 20%;

крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу на 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно п. 4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 1558835,00 грн., крім того ПДВ 311767,00 грн., разом з ПДВ 1870602,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживачем повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5. цього договору.

Відповідно до пункту 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.

Кошті, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (пп. 4 п. 6.2 договору).

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати його укладання і діє в частині поставку газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 13.1 договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

У подальшому сторонами договору від 26.10.2021 постачання природного газу укладалися додаткові угоди: № 1 від 22.11.2021, № 2 від 28.12.2021, № 3, № 4, якими, зокрема вносилися зміни до пунктів договору від 26.10.2021 постачання природного газу щодо періодів, об`ємів природного газу, який передається споживачу.

Додатковою угодою № 5 від 22.08.2022 до договору від 26.10.2021, яку укладено між сторонами, зокрема пункт 4.1 договору викладено у наступній редакції:

«Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.

Пункт 4.3 розділу 4 «Ціна та вартість природного газу» договору викладено у наступній редакції: 4.3. Загальна вартість цього договору становить 1558772,67 грн., крім того ПДВ 311754,53 грн. разом з ПДВ - 1870527,20 грн.».

Додаткові угоди підписані та скріплені печатками сторін.

У період з листопада 2021 року по грудень 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 978290,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи.

Дані акти підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач оплатив отриманий у листопаді, грудні 2021 року, січні листопаді 2022 року природний газ в сумі 841862,56 грн., що стверджується позивачем.

Як зазначає позивач у позові, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 136428,02 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані положеннями ЦК, зокрема ст. 712 (договір поставки), ст. 655 (договір купівлі-продажу).

Виконання цивільних і господарських зобов`язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша ст. 655 ЦК).

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за договором про постачання природного газу, втрат від інфляції, 3% річних та пені, які нараховані за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною ч. 2 ст. 193 ГК передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором призвело до порушення умов договору та прав позивача на своєчасне та повне отримання оплати.

Як встановлено судом, відповідач оплатив отриманий у листопаді, грудні 2021 року, січні листопаді 2022 року природний газ в сумі 841862,56 грн. Оплата за спожитий газ у грудні 2022 року відповідачем в порушення вимог договору не здійснена.

З вказаного слідує, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 136428,02 грн. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та 3% річних, в зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, оплата за спожитий газ здійснювалася відповідачем із затримками, тобто з порушенням умов п. 5.1 договору.

Згідно пункту 7.2 договору, сторони договору погодили, що у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних, які нараховані з підстав несвоєчасної оплати послуг, які були надані у грудні 2021 року та січні, лютому, березні, грудні 2022 року. Нарахування 3% річних позивачем здійснено за зобов`язаннями відповідних періодів та їх розмір становить 2346,97 грн.

Судом перевірено розрахунок і встановлено, що розмір 3% річних, з урахуванням вірно визначеного періоду прострочення зобов`язань (за зобов`язаннями січня 2022 року), становить 2305,41 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2305,41 грн.

В частині вимоги вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 41,56 грн. (2346,97 грн. - 2305,41 грн.) слід відмовити.

Позивачем заявлено до стягнення пеня, нарахована з підстав несвоєчасної оплати послуг, які були надані у грудні 2021 року та січні, лютому, березні, грудні 2022 року. Нарахування пені позивачем здійснено за зобов`язаннями відповідних періодів та її розмір становить 26635,53 грн.

Судом перевірено розрахунок і встановлено, що розмір пені, з урахуванням вірно визначеного періоду прострочення зобов`язань (за зобов`язаннями січня 2022 року), становить 26358,46 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 26358,46 грн.

В частині вимоги вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 277,07 грн. (26635,53 грн. - 26358,46 грн.) слід відмовити.

Позивач нарахував інфляційні втрати з підстав несвоєчасної оплати послуг, які були надані у грудні 2022 року. Нарахування інфляційних втрат позивач здійснив за період березень квітень 2023 року. Розмір інфляційних втрат за вказаний період становить 2323,37 грн.

Судом перевірено розрахунок і встановлено, що розмір інфляційних втрат за вказаний період становить 2323,37 грн.

Отже, вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 2323,37 грн. є обґрунтованою, законною і такою, що підлягає задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).

У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, останній, у порушення приписів ст. ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд керується положеннями ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73 -75, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної реабілітаційної установи Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Мрія (код ЄДРПОУ 22440082; м. Миколаїв, вул. 3 Слобідська, 55) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (код ЄДРПОУ 42399676; м. Київ, вул. Шолуденка, 1) грошові кошти у загальній сумі 167415,26 грн., з якої: 136428,02 грн. ? основний борг, 2305,41 грн. ? 3 % річних, 2323,37 грн. ? інфляційні втрати, 26358,46 грн. пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2147,20 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяТ.М. Давченко