Рішення

від 30.07.2024 по справі 916/1849/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1849/24

Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 26.04.2024р. (вх.№ 1895/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕКС-Н" (65005, м.Одеса, вул.Колонічна,3, код ЄДРПОУ 34675017)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР ФАКТОРІ" (65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27, код ЄДРПОУ 44565820)

про стягнення 660 124, 67 грн.

Представники:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПЕКС-Н звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕКОР ФАКТОРІ про стягнення 660 124,67 грн. - борг з орнедної плати по договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2021р. № 0101/1121.

Ухвалою від 30.04.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕКС-Н було залишено без руху.

07.05.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. № 18516/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕКС-Н про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 08.05.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.05.2024р.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім 06.06.2023р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Ухвалою суду від 30.05.2024р. було відкладено підготовче засідання на 08.07.2024р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.07.2024 року.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Судом 30.07.2024 року після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

01.11.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЕКС-Н" (далі за текстом - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР ФАКТОРІ" (далі за текстом - Відповідач) укладено Договір оренди нежитлового приміщення 0101/1121 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п 1.1 Договору Відповідач прийняв у тимчасове оплатне використання (оренду) від Позивача частину нежитлових приміщень площею 276 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса вул. Колонічна, 3 (далі за текстом - Об?єкт). Об?єкт передавався в оренду для обладнання і функціонування виробничо-складського приміщення, факт передання Об?єкту в користування Відповідачу зафіксований Актом приймання-передачі, який підписаний сторонами Договору 01.11.2021р.

Договір набрав чинності з моменту його підписання і був укладений 01.11.2021 р. сторонами на строк до 31.12.2022р.

Згідно з п 3.1. Договору Відповідач зобов?язувався щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 23 460 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят) гривень 00 коп, у тому числі ПДВ 20% за користування Об?єктом.

Відповідно до п. 3.3. Договору встановлено, що орендна плата сплачується до кожного 5-го числа поточного місяця, тобто на початку місяця.

Згідно з п. 3.5 Договору передбачено також сплату Відповідачем Позивачу суми грошових коштів, витрачених Відповідачем на оплату спожитих Відповідачем комунальних та експлуатаційних послуг (енергопостачання, теплопостачання). Компенсація відбувається на протязі 5 календарних днів з моменту отримання рахунків Позивача. Також П.3.6 Договору орендна плата Відповідачем сплачується не залежно від його доходів і результатів господарської діяльності.

Починаючи з березня 2022р. Відповідач припинив виконувати свої зобов?язання Договором по сплаті орендної плати належним чином.

Позивачем булі направлені відповідачу претензії з вимогою сплатити заборгованість, які були залишені останнім без відповіді та задоволення.

Станом на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 586 500 грн.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, було нараховано відповідачу інфляційні витрати в розмірі 54 201,61грн. та 3% річних в сумі 19 423,06грн.

Отже, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №0101/1121 від 01.11.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕКС-Н" звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно до ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 01.11.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЕКС-Н" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР ФАКТОРІ" укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0101/1121.

Відповідно до п 1.1 Договору Відповідач прийняв у тимчасове оплатне використання (оренду) від Позивача частину нежитлових приміщень площею 276 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса вул. Колонічна, 3. Об?єкт передавався в оренду для обладнання і функціонування виробничо-складського приміщення, факт передання Об?єкту в користування Відповідачу зафіксований Актом приймання-передачі, який підписаний сторонами Договору 01.11.2021р.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. ч. 1-2, 5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3. Договору встановлено, що орендна плата сплачується до кожного 5-го числа поточного місяця, тобто на початку місяця.

Згідно з п. 3.5 Договору передбачено також сплату Відповідачем Позивачу суми грошових коштів, витрачених Відповідачем на оплату спожитих Відповідачем комунальних та експлуатаційних послуг (енергопостачання, теплопостачання). Компенсація відбувається на протязі 5 календарних днів з моменту отримання рахунків Позивача. Також П.3.6 Договору орендна плата Відповідачем сплачується не залежно від його доходів і результатів господарської діяльності.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договорів оренди нерухомого майна № 0101/1121 від 01.11.2021р. не було сплачено у повному обсязі орендні платежі, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором в розмірі 586 500 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 586 500 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Наразі ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст.625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст.625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 19 423,06 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 19 423,06 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні витрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат в розмірі 54 201,61 грн., судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних витрат в розмірі 54 201,61 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕКС-Н" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕКС-Н" (65005, м.Одеса, вул.Колонічна,3, код ЄДРПОУ 34675017) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР ФАКТОРІ" (65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27, код ЄДРПОУ 44565820) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР ФАКТОРІ" (65029, м. Одеса, вул.Градоначальницька, 27, код ЄДРПОУ 44565820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕКС-Н" (65005, м.Одеса, вул.Колонічна,3, код ЄДРПОУ 34675017) заборгованість за договором оренди № 0101/1121 від 01.11.2021р. в сумі 586 500 (П`ятсот вісімдесят шість тисяч п`ятсот) грн., інфляційні витрати в сумі 54 201 (П`ятдесят чотири тисячі двісті одна) грн. 61коп., 3% річних в сумі 19 423 (Дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 06 коп. та судовий збір в сумі 9 901 (Дев`ять тисяч дев`ятсот одна) грн. 87 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 01 серпня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна