Рішення

від 01.08.2024 по справі 917/773/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 Справа № 917/773/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Захісників України, 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

до відповідача Підприємства Пирятинської районної спілки споживчих товариств "Комбінат громадського харчування", вул. Соборна, 49, м. Пирятин, Полтавська область, 37000

про стягнення 46 912,54 грн,

Секретар судового засідання Сілаєва О.Ф.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Лубнитеплоенерго" просить суд стягнути з Підприємства Пирятинської районної спілки споживчих товариств "Комбінат громадського харчування" 46 912,54 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року (основний борг).

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (а.с. 5-37): копія вимоги про оплату вартості послуг та судових витрат, копія відповіді на вимогу, копії установчих документів позивача (Свідоцтво, Статут/витяг/), копія Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копія Свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, копія договору про надання послуги з постачання теплової енергії, копія супровідного листа, копії рішень виконкому Пирятинської міської ради, копія акту на включення опалення будинку, копія додатку 1 до рішення Полтавської обласної ради з копією розрахунку теплового навантаження приміщення відповідача, копії розрахунків коефіцієнта перерахунку, копії рахунків на оплату послуг за договором, розрахунок суми заборгованості.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву вх № 8135 від 10.06.2024 року, за мотивами якого проти позову заперечує, стверджуючи про недоведеність позивачем наявності між сторонами договірних відносин та відсутність джерел тепла у приміщенні ресторану "Удай" (теплова енергія проходить транзитом виключно до підвального приміщення).

Позивач надав суду за вх № 8417 від 14.06.2024 року відповідь на відзив, за мотивами якої спростовує доводи відповідача.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

08.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" до відповідача Підприємства Пирятинської районної спілки споживчих товариств "Комбінат громадського харчування" про стягнення 46 912,54 грн заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 справу № 917/773/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 13.05.2024 року позовну заяву залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення.

15.05.2024 року від Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" надійшла заява про усунення недоліків (вх № 6781) недоліки позовної заяви усунено в строку та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 17.05.2024 року, встановивши малозначність цієї справи в силу закону, відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Пирятинська районна спілка споживчих товариств "Комбінат громадського харчування" є власником нежитлового приміщення Ресторану "Удай" що розташоване за адресою : вул. Леніна (Соборна), буд. 49, м. Пирятин, Пирятинський р-н, Полтавська обл., про що свідчить Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 12).

У позовній заяві позивач зазначає, що Підприємство споживчої кооперації "Комбінат громадського харчування" має статус юридичної особи, засновником якого є Пирятинська спілка споживчих товариств. Основний вид діяльності відповідача - "діяльність надання послуг мобільного харчування". Відповідач здійснює діяльність у нежилому приміщенні, ресторан «Удай», площею 432.9 кв.м, що знаходиться у будівлі обладнаній вузлом обліку теплової енергії, в якому діє внутрішньобудинкова система централізованого опалення, за адресою: Полтавська Пирятин, вул. Соборна (бувш. Леніна), 49

На підставі Типового договору відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" (Виконавець) надано підприємству Пирятинської РССТ "Комбінат громадського харчування" (Споживач) два примірника договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2022 № 514КО з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір, а.с. 14-18).

За умовами вказаного Договору :

-Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення будівлі № 49, опалюваною площею 147,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Пирятин, вул. Соборна, а Споживач зобов`язується своєчасно та і повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах визначені цим договором (п. 1, 3 Договору);

-будівля обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії, вказаного у п. 5 Договору;

-постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно (п. 6 Договору);

-обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року № 315 (п. 10 Договору);

-плата Виконавцю за послугу за цим Договором визначається відповідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання (п. 9 Договору);

-розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 21 Договору);

-Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 22 Договору);

-Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 23 Договору);

-Споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, у строки, визначені цим Договором (п. 28 Договору).

Позивач стверджує, що відповідач протягом 30 днів з дня отримання Договору не повідомив ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, тому відповідно до част. 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем.

Рішеннями виконкому Пирятинської міської ради від 17.10.2023 № 499 та від 27.03.2024 № 187 відповідно до п. 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії опалювальний період 2023/24 років встановлено з 17 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року (а.с. 20, 21).

У зв`язку із початком опалювального періоду виконавцем було проведено підключення системи опалення будинку, шляхом подачі теплоносія у внутрішньобудинкову систему опалення, що підтверджується актом на включення опалення будинку від 01.11.2023 року (а.с. 22).

Рішенням Полтавської обласної ради від 28.07.2023 № 668 (зі змінами, а.с. 23) встановлено для ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" з жовтня 2023 року двоставковий тариф на послугу з постачания теплової енергії для потреб інших споживачів (усі інші особи, які не підпадають під категорії "Населення" та "Бюджетні установи") в розмірі:

- 3257,39 грн/Гкал з ПДВ (умовно-змінна частина);

- 183229.25 грн/Гкал/год. в місяць з ПДВ (умовно-постійна частина (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Позивач у період з жовтня 2023 по березень 2024 включно належним чином виконував свої зобов`язання за Договором щодо надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії на опалення приміщення.

При визначенні розміру нарахувань позивачем враховано приписи постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1209 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу".

За даними позивача, відповідач за вказані послуги не розрахувався.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогою про стягнення з відповідача 46 912,54 грн заборгованості.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього.

З огляду на викладене, договір про надання послуги з постачання теплової енергії між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго" та відповідачем вважаються укладеними.

Отже, Договір є підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов`язань за Договором у період з жовтня 2023 по березень 2024 включно щодо надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії на опалення приміщення, проте доказів своєчасного та повного виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманих послуг матеріали справи не містять, заборгованість останнього складає 46 912,54 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку обсягу теплової енергії, поставленої відповідачу Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго", та встановлено, що він є обґрунтованим.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність джерел тепла у приміщенні ресторану "Удай" (теплова енергія проходить транзитом виключно до підвального приміщення) суд як обґрунтовані не оцінює, оскільки жодного доказу на підтвердження цієї обставини суду не надано.

Відповідно до вимог пункту 12 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року № 169, затверджено Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі Порядок), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.2019.

Цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року за № 1198 передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплопостачання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Доказів дотримання вказаних норм відповідач суду також не надав.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлового приміщення свідчить про виконання зобов`язань щодо надання послуг позивачем, за які відповідач зобов`язаний здійснити розрахунок.

Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України в постановах від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15 та справі № 6-170цс15, які в силу частини 1 статті 417 ЦПК України є обов`язковою для судів. Також Верховним Судом у справі № 908/1349/19 від 14.04.2020 спростовано висновок, що відключений попереднім надавачем послуг від системи теплопостачання споживач не є споживачем послуг з теплопостачання в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та викладена правова позиція згідно, якої самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та їх оплати.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах приміщення відповідача свідчить про виконання послуг відповідачем (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №925/1150/16 від 06.03.2018).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, заперечення відповідача проти позову не спростовують позовних вимог за наведеним вище мотивуванням, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 46 912,54 грн заборгованості підтверджуються поданими доказами та обґрунтовані нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

При пред`явленні даного позову позивачем сплачено до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в загальному розмірі 3 028,00 грн, про що свідчить відповідна виписка (а.с. 39).

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства Пирятинської районної спілки споживчих товариств "Комбінат громадського харчування" (вул. Соборна, 49, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 30621332) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул. Захісників України, 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 05541083) 46 912,54 грн заборгованості та 3 028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 01.08.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик