Рішення

від 29.07.2024 по справі 918/613/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/613/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд"

до відповідача Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод"

про стягнення в сумі 1 669 394 грн. 59 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Бевз Тетяна Сергіївна (в залі суду);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

24 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 1 669 394 грн. 59 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" та Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" укладено договір № 01/12/2023/1 поставки, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 3 773 000 грн. 00 коп., що підтверджується специфікаціями та видатковими накладними.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання. За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 1 216 444 грн. 00 коп. Крім того, за неналежне виконання договору поставки позивачем нараховано відповідачу 167 692 грн. 91 коп. пені, 24 518 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 17 450 грн. 63 коп. 3% річних та 243 228 грн. 82 коп. штрафу.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264 - 265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 4,12,20,42,46,162-164,171,172,176,247 ГПК України.

В судовому засіданні 29 липня 2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у свою чергу не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3, 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвалу суду про відкладення розгляду справи та закриття підготовчого провадження (призначення розгляду справи по суті), відповідачем отримані.

З огляду на викладене, Державне підприємство "Зірненський спиртовий завод" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/613/24 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

Заяви та клопотання у справі.

Заяви та клопотання у справі учасниками процесу не подавалися.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 червня 2023 рок прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/613/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" до відповідача Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" про стягнення в сумі 1 669 394 грн. 59 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 15 липня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 липня 2024 року відкладено підготовче засідання на 22 липня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 липня 2024 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/613/24 за позовом керівника за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" до відповідача Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" про стягнення в сумі 1 669 394 грн. 59 коп. та призначено розгляд справи № 918/613/24 до судового розгляду по суті на 29 липня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (далі - Постачальник) та Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 01/12/2023/1 (далі - Договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених Договором Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця зернові та олійні культури (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар у строки і на умовах, що передбачені цим Договором та специфікаціями, що є додатками до Договору та його невід`ємними частинами (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору розмір партії (кількість Товару) визначається у метричних тонах, у специфікаціях на кожну партію Товару окремо. За відсутності окремої специфікації до Договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію Товару. Остаточна кількість Товару по кожній партії може відрізнятися від кількості, яка зазначена в специфікації та фіксується в момент поставки. Остаточна кількість Товару по кожній партії визначається у видатковій накладній, яка формується по факту поставки такої партії Товару.

Згідно до п. 2.3. Договору загальна кількість Товару за Договором дорівнює загальній кількості Товару, яка зазначається у видаткових накладних, згідно яких зроблена поставка Товару протягом строку дії Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що вартість однієї тони Товару на кожну конкретну партію Товару вказана в специфікаціях чи видаткових накладних. Сторони домовилися, що з моменту досягнення усіх домовленостей стосовно вартості Товару, вона не може змінюватися в бік зменшення. Точна вартість кожної партії Товару визначається у видатковій накладній по факту кожної поставки (п. 3.2. Договору). Оплата Товару проводиться в українських гривнях, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, Можлива часткова або повна попередня оплата Товару. У специфікаціях Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору загальна ціна Товару за Договором (дорівнює загальній вартості Товару, яка зазначається у видаткових накладних, згідно яких зроблена поставка Товару протягом строку дії Договору.

Постачальник зобов`язується здійснювати поставку кожної партії Товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. Датою поставки Товару та перехід права власності відбувається в момент його передачі, що оформлюється видатковою накладною та іншими супроводжуючими документами.

Відповідно до пункту 5 Договору сторони визначили, що обов`язки Постачальника: передати Покупцеві Товар, на умовах цього Договору; обов`язки Покупця: прийняти Товар, що відповідає умовам Договору; оплатити Товар згідно з умовами визначеними в Договорі та специфікаціях в повному обсязі.

3а невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 6.1. Договору).

У випадку прострочення строку оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення опати. Пеня нараховується за весь період прострочення (п. 6.4. Договору).

Відповідно до п. 6.5. Договору зазначено, що у випадку прострочення терміну оплати за кожну партію поставленого Товару понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник має право вимагати повернення поставленого Товару, а також крім стягнення пені, передбаченої п. 6.4. цього Договору, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми простроченого платежу за кожну партію Товару. В цьому випадку Покупець зобов`язується за свій рахунок повернути у власність Постачальника нсоплачений Товар протягом 2-х календарних днів з моменту отримання вимоги від Постачальника.

Згідно до п. 7.1. Договору визначено, що Договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Після закінчення строку дії Договору, у разі відсутності письмових заяв про його розірвання, цей договір пролонгується на кожен наступний рік на тих самих умовах.

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 від 11 грудня 2023 року до Договору зазначено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийнятті та оплатити вказаний нижче Товар у строки і на умовах, передбачених Договором та даною специфікацією. Постачальник зобов`язується поставити наступний Товар: кукурудза некласна 770 т. ціна однієї тони 4 900 грн. 00 коп.; загальна вартість Товару 3 773 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2 Додатку № 2 від 11 грудня 2023 року до Договору, Поставка цієї партії Товару має бути здійснена у термін до 25 грудня 2023 року. Поставка здійснюється транспортом Постачальника до пункту розвантаження, який знаходиться за адресою: с. Зірне, вул. Зірненська 7, Берсзпівського району. Рівненської області.

Відповідно до п. 3 Додатку № 2 від 11 грудня 2023 року, Покупець зобов`язується оплатити дану партію Товару в повному обсязі в термін до 25 грудня 2023 року.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" виконало свої зобов`язання в повному обсязі та поставлено 770 т. кукурудзи некласної та підтверджується видатковими накладними, однак відповідач виконав свої зобов`язання не в повному обсязі, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за Товар, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 1 216 444 грн. 09 коп.

Отже, на виконання умов договору позивачем поставлено продукцію на загальну суму 3 773 000 грн. 00 коп., проте оплата відповідачем не здійснена у повному розмірі, що є порушенням умов договору зі сторони замовника в частині оплати.

Також враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до договору, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 17 450 грн. 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 24 518 грн. 14 коп. та згідно до п. 6.4., 6.5. Договору 167 692 грн. 91 коп. пені і 243 288 грн. 82 коп. штрафу.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 01 грудня 2023 року № 01/12/2023/1.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору поставки № 01/12/2023/1 від 01 грудня 2023 року; копію додатку № 1 від 01 грудня 2023 року до договору поставки № 01/12/2023/1 від 01 грудня 2023року №№ копію додатку № 2 від 11 грудня 2023 року до договору поставки № 01/12/2023/1 від 01 грудня 2023 року; копії видаткових накладних; копії товарно-транспортних накладних; копію акту звірки взаємних розрахунків станом січень 2023 - травень 2024 року, підписаного обома сторонами договору.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по поставці товару; факт поставки позивачем та передачі у власність відповідача поставлених товарів; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за договором поставки товару; факт виникнення основної заборгованості.

Згідно до видаткових накладних (вказаний документ підписаний та не заперечений відповідачем) станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за поставлені товари становить 1 216 444 грн. 09 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 450 грн. 63 коп. 3% річних, 24 518 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 167 692 грн. 91 коп. пені і 243 288 грн. 82 коп. штрафу, суд зазначає наступне.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA 360 встановив, що позивачем не вірно нараховано суму 3% річних, у зв`язку з неврахуванням позивачем норм ч. 5 ст. 254 ЦК України.

З нарахованими позивачем штрафними санкціями та відповідальністю за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, суд погоджується.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягає наступна відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме 17 450 грн. 63 коп. 3% річних, 24 518 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 167 692 грн. 91 коп. пені і 243 288 грн. 82 коп. штрафу.

З правовою позицією позивача, суд погоджується.

Правовій позиції відповідача оцінку суд не надавав, оскільки останній не скористався наданим процесуальним право на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких інших заперечень.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, тому, позов слід задоволити у повному обсязі.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми основної заборгованості, штрафних санкцій та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 25 040 грн. 92 коп.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 25 040 грн. 92 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" (34609, с. Зірне, вул. Зірненська, 7, код. 00375036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (35500, м. Радивилів, вул. Кременецька, 52, код. 41155095) 1 216 444 (один мільйон двісті шістнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 09 коп. основної заборгованості, 17 450 (сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 63 коп. 3% річних, 24 518 (двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн. 14 коп. інфляційних втрат, 167 692 (сто шістдесят сім тисяч шістсот дев`яносто два) грн. 91 коп. пені, 243 288 (двісті сорок три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 82 коп. штрафу та 25 040 (двадцять п`ять тисяч сорок) грн. 74 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01 серпня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.