Рішення

від 01.08.2024 по справі 922/1679/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1679/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ексіммаш" (61046, м. Харків, вул. Автогенна, 12-Б, оф. №3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс" (61010, м. Харків, вул. Основ`янська, 55) про стягнення 230'900,89 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ексіммаш" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 230'900,89 грн, з яких: 188'300 грн - сума основного боргу, 3662,50 грн - сума 3% річних, 6938,39 грн - сума інфляційних збитків та 32'000 грн - сума прямих збитків. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №04-05/2022 від 04.05.2022.

Ухвалою суду від 20.05.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.05.2024 була вручена відповідачу 20.05.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Згідно з п. 2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1679/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.

04.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ексіммаш" (Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс" (Відповідач, Постачальник) укладено договір поставки № 04-05/2022 (далі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача товар, а Позивач прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Найменування, асортимент, кількість, умови поставки, ціна і строки поставки товару вказуються і погоджуються сторонами в Специфікаціях та (або) рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору).

Термін дії Договору - до 31.12.2024 (п. 9. Договору).

14.11.2022 сторони уклали Специфікацію №4 до Договору.

Па підставі Специфікації № 4 Відповідач поставив, а Позивач отримав товар загальною вартістю 756'000 грн (разом з ПДВ), а саме кільце поршневе Д100.04.101сб2 (в кількості 300 шт.) та Ротор 3404.06.000-0сб (в кількості 4 шт.), що підтверджується видатковою накладною № PH-10 від 01.02.2022.

Платіжним доручення № 585 від 21.11.2022 Позивач перерахував за товар 407'400 грн (в тому числі ПДВ 20%), платіжним доручення № 38 від 02.02.2023 Позивач перерахував за товар 203'700 грн (в тому числі ПДВ 20%).

Позивач зазначає, що він нe був кінцевим отримувачем товару за Договором, про що Відповідачу було відомо.

Товар було поставлено кінцевому отримувачу - ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ".

ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" було проведено вхідний контроль, під час якого були виявлені недоліки поставленого товару, а саме: Актом №5-1 про приймання продукції за якістю від 07.03.2023, складеному комісією кінцевого споживача, було виявлено, що на роторах присутні сліди відновлення робочих поверхонь шляхом наплавлення дугового зварювання, відсутні ущільнювальні кільця в кількості 2 шт., відсутній зазор у струмках ущільнювальних кілець. Ротор 3004.06.000-0сб(101035513) в кількості 4 шт. не відповідає вимогам та підлягає поверненню Відповідачу для усунення недоліків за його рахунок.

Після усунення дефектів товар було поставлено кінцевому отримувачу ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ".

ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" було проведено вхідний контроль, під час якого були виявлені недоліки поставленого товару, а саме: Актом №5-4 про приймання продукції за якістю від 25.04.2023, складеному комісією кінцевого споживача було виявлено що поставлене обладнання неможливо експлуатувати , а саме на роторах зав. №№120, 121, 122 присутні сліди наплавлення валів ротора , є наявні сліди пошкодження колеса компресора. Ротор 3004.06.000- 0сб (101035513) в кількості 3 шт. не відповідає вимогам та підлягає поверненню Відповідачу за його рахунок.

Ротор 3004.06.000-0сб (101035513) в кількості 1 шт. прийнято ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ".

28.07.2023 відповідно до накладної на повернення товару № 3 Позивач повернув Відповідачу Ротор 3004.06.000-0сб (101035513) в кількості 3 шт. на загальну суму 432'000 грн, в т. ч. ПДВ 20%.

04.08.2023 Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист про повернення грошових коштів.

25.08.2023 Відповідач зобов`язався в строк до 29.09.2023 повернути на розрахунковий рахунок Позивача 228'300 грн.

25.09.2023 Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість Відповідача становить 228'300 грн.

29.12.2023 на розрахунковий рахунок Позивача від Відповідача надійшли кошти в сумі 20'000 грн.

23.01.2024 на розрахунковий рахунок Позивача від Відповідача надійшли кошти в сумі 20'000 грн.

Таким чином, станом на дату складання позовної заяви заборгованість Відповідача складала 188'300 грн (228'300 грн 40'000 грн).

Крім того, за поставку неякісного товару Позивачу було нараховано ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" штрафні санкції у розмірі 32'000 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Штрафні санкції були стягнуті з Позивача в безумовному порядку шляхом коригування/зменшення вартості поставленого товару, що підтверджується матеріалами справи.

08.11.2023 в рамках досудового вирішення спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію.

Проте Відповідач жодним чином на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

У відповідності до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором, в тому числі, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно зі статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором, в тому числі, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Суд установив, що Відповідачем було поставлено Позивачу товар, а саме ротор 3004.06.000-0сб (101035513) в кількості 3 шт. на загальну суму 432'000 грн, в т. ч. ПДВ 20%, неналежної якості, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом №5-4 про приймання продукції за якістю від 25.04.2023 та накладною на повернення товару № 3 від 28.07.2023.

04.08.2023 Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист про повернення грошових коштів у сумі 228'300 грн, у зв`язку з поверненням товару неналежної якості.

25.08.2023 Відповідач зобов`язався в строк до 29.09.2023 повернути на розрахунковий рахунок Позивача грошові кошти в сумі 228'300 грн.

25.09.2023 Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість Відповідача становить 228'300 грн.

29.12.2023 на розрахунковий рахунок Позивача від Відповідача надійшли кошти в сумі 20'000 грн. 23.01.2024 на розрахунковий рахунок Позивача від Відповідача надійшли кошти в сумі 20'000 грн.

Проте, як убачається з матеріалів справи, Відповідач грошові кошти в сумі 188'300 грн так і не повернув.

Враховуючи те, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строку, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку Позивача факту поставки Відповідачем товару неналежної якості, - суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 228'300 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3662,50 грн та інфляційних втрат у сумі 6938,39 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за поставку неякісного товару Позивачу було нараховано ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" штрафні санкції у розмірі 32'000 грн, в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується рахунком №90002116252 від 04.07.2023.

Штрафні санкції були стягнуті з Позивача в безумовному порядку шляхом коригування/зменшення вартості поставленого товару, що підтверджується заявою про залік зустрічних однорідних вимог від 04.07.2023.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

З огляду на встановлені судом обставини, вбачається наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між поставкою Відповідачем товару неналежної якості та штрафними санкціями, які були накладені кінцевим споживачем на Позивача та сплачені останнім. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс" (61010, м. Харків, вул. Основ`янська, 55; код ЄДРПОУ 42768341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ексіммаш" (61046, м. Харків, вул. Автогенна, 12-Б, оф. №3; код ЄДРПОУ 32565178) 188'300 грн основного боргу, 3% річних у сумі 3662,50 грн, інфляційні збитки в сумі 6938,39 грн, прямі збитки в сумі 32'000 грн та 3463,51 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ексіммаш" (61046, м. Харків, вул. Автогенна, 12-Б, оф. №3; код ЄДРПОУ 32565178).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс" (61010, м. Харків, вул. Основ`янська, 55; код ЄДРПОУ 42768341).

СуддяІ.В. Трофімов