Постанова

від 30.07.2024 по справі 947/29254/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1215/24

Справа № 947/29254/22

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Пересипка Д.В.,

учасники справи: позивач - Кредитна спілка «ПРОСТО ГРОШІ», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду міста Одеси від 06 березня 2023 року, ухваленеКиївським районним судом м. Одеси у складі: судді Куриленко О.М. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «ПРОСТО ГРОШІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

11 листопада 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що 18 серпня 2021 року між Кредитною спілкою, як Кредитором, та ОСОБА_1 , як Позичальником, був укладений Кредитний договір № ПГНП-000000000000122, згідно умов якого КС «ПРОСТО ГРОШІ» надала ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 266 000 грн строком на 48 місяців, починаючи з 18 серпня 2021 року по 18 серпня 2025 року, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити відповідні проценти за користування кредитом, а також сплатити комісії, штрафні санкції та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.

Зазначив, що в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед Кредитною спілкою «ПРОСТО ГРОШІ» по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та штрафних санкцій, було укладено Договір поруки від 18 серпня 2021 року між Кредитною спілкою «ПРОСТО ГРОШІ» в особі Голови правління Колісниченко Анною Василівною, яка діє на підставі статуту, Відповідачем ОСОБА_1 та Відповідачем ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що у порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 11 листопада 2022 року утворилась заборгованість в сумі 436 146 грн. 95 коп.

Тому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на вимоги ст.626, 628, п. 1 ст. 627, 530, 611, 625, 1054, ч. 2 ст. 1050, ст. 509, 525, 526, 554, 543 ЦК України та умови укладених між сторонами Кредитного договору та договору поруки, просив ухвалити рішення, яким: стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_1 паспорт № НОМЕР_1 , виданий 5112, 07 квітня 2020 року, картка фізичної особи-платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , та його поручителя - ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області, 24 лютого 2000 року, картка фізичної особи-платника податків НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь КС «ПРОСТО ГРОШІ», Код ЄДРПОУ 39802345, Юридична адреса: 65044, місто Одеса, пров. Каркашадзе, будинок 9, офіс 5, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заборгованість за договором кредиту № ПГНП-000000000000122 від 18 серпня 2021 року у розмірі 436 146 грн 95 коп. (чотириста тридцять шість тисяч гривень сто сорок шість копійок ), з яких: сума заборгованості за кредитом - 247 275 грн 81 коп. (двісті сорок сім тисяч двісті сімдесят п`ять гривень вісімдесят одна копійка), відсотки за користування кредитом - 188 871 грн 14 коп. (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят одна гривня чотирнадцять копійок). Стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_1 та його поручителя - ОСОБА_2 на користь КС «ПРОСТО ГРОШІ» в рахунок відшкодування понесеного судового збору 6542 грн 20 коп. (шість тисяч п`ятсот сорок дві гривні двадцять копійок).

У відзиві на позовну заяву відповідачі просили відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на неотримання як позичальником, так і поручителем Вимоги банку про дострокове повернення кредиту, порушення позивачем вимог Закону України «Про споживче кредитування», оскільки позивач звернувся до суду, фактично не надавши відповідачам можливості самостійно усунути допущені порушення умов договору; позивач продовжував нараховувати проценти після стверджуваного ним направлення вимоги відповідачам (07 вересня 2022 року); позивач не надав суду розрахунку заборгованості, який би містив відомості про внесені позичальником кошти на погашення кредиту; первісні банківські документи також не надано суду, тому заборгованість та її розмір не доведені. Вважають у відповідності до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України припиненою поруку поручителя ОСОБА_2 за зобов`язаннями ОСОБА_1 у зв`язку із спливом шести місяців після настання строку виконання зобов`язання.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 березня 2023 року позовні вимоги Кредитної спілки «ПРОСТО ГРОШІ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з відповідачів - ОСОБА_1 та його поручителя - ОСОБА_2 на користь КС «ПРОСТО ГРОШІ» заборгованість за договором кредиту №ПГНП-0000000000000067 від 26 березня 2021 року у розмірі 436 146 грн 95 коп. (чотириста тридцять шість тисяч гривень сто сорок шість копійок ), з яких: сума заборгованості за кредитом - 247 275 грн 81 коп. (двісті сорок сім тисяч двісті сімдесят п`ять гривень вісімдесят одна копійка), відсотки за користування кредитом - 188 871 грн 14 коп. (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят одна гривня чотирнадцять копійок).

Стягнуто в рівних частках з відповідачів - ОСОБА_1 та його поручителя - ОСОБА_2 на користь КС «ПРОСТО ГРОШІ» в рахунок відшкодування понесеного судового збору 6542 грн 20 коп. (шість тисяч п`ятсот сорок дві гривні двадцять копійок).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 березня 2023 року по справі № 947/29254/22 як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням усіх фактичних обставин справи та не дослідженням та ненаданням належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприянням судом повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, і як наслідок невідповідності рішення фактичним обставинам справи, незаконності та необґрунтованості його - скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача КС «Просто гроші».

Порушення судом норм процесуального права вбачає в розгляді справи з ціною позову у 436146,95 грн, що значно перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в порядку спрощеного провадження, і що позбавило відповідача права на належний захист; неврахування судом заяв відповідача про відкладення розгляду справи для надання додаткових доповнень до відзиву на позовну заяву; помилкова відмова судом у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів щодо неотримання вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань з огляду на ненадання відповідачами доказів неможливості особисто отримати докази по справі, оскільки такі докази суду надавалися, а крім того порушення прав відповідачів на витребування доказів та зазначення про неможливість оскаржити таку ухвалу, оскільки таке право прямо передбачене п. 2. ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Порушення судом норм матеріального права вбачає в не взятті судом до уваги неотримання відповідачами вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, оскільки підстави та порядок зміни строку виконання зобов`язання врегульовано умовами Кредитного договору, а оскільки відповідачі не отримували таких, чого суд не перевірив та узгодив свої висновки з вимогами п. 8.1. Кредитного договору, то вважає недотриманим такий порядок.

Суд не взяв до уваги пропуск Кредитором пред`явлення вимоги до Поручителя та не розглянув його у відповідності до вимог ст. 559 ЦК України та умовами Договору поруки та кредитного договору, оскільки позивач не пред`явив позов до поручителя протягом шести місяців.

Судом не взято до уваги припинення права кредитора нараховувати передбачені договором проценти після пред`явлення вимоги до позичальника, оскільки позивач стверджує про направлення вимоги позичальнику 07 вересня 2022 року, а заборгованість нарахована станом на 11 листопада 2022 року, що не узгоджується з практикою ВП ВС.

Позивачем суду не надано обґрунтованого та детального розрахунку заборгованості, який би містив інформацію про внесені позичальником кошти за Кредитним договором, отримання коштів, зменшення розміру заборгованості за кредитом після погашення заборгованості, з якого можливо було б встановити точний розмір заборгованості, також відсутні документи первинної бухгалтерської документації, що унеможливлює доведеність у позичальника заборгованості.

Упереджене та неповне вивчення матеріалів справи, помилкове застосування норм матеріального права, відсутність вказівки в мотивувальній частині судового рішення всіх необхідних для її вирішення обставин по справі, не взятті до уваги всіх стверджень відповідача та ігнорування всіх його посилань на правові позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, свідчить про ухвалення оскаржуваного рішення на припущеннях.

У відзиві на апеляційну скаргу представник КС «Просто гроші» апеляційну скаргу не визнав та просив у її задоволенні відмовити і рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що письмову вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування кредитом та інших платежів направлялася позивачем на адресу для листування відповідачів, зазначені в реквізитах Кредитного договору, оскільки той додатково не повідомляв позивача про зміну адреси для листування, отже, кредитором належно виконано дану умову договору, надіславши таке на актуальну адресу відповідачів, на підтвердження чого надано реєстри поштових відправлень, а видачу коштів позичальнику підтверджує наданими доказами. Лише тричі позичальник вчасно та у повному обсязі сплатив кредит: 15.09.2021 21807,80 грн, 18.10.2021 21807,80 грн, 15.11.2021 21808 грн, і один платіж 12.10.2022 550,00 грн, внаслідок чого станом на 11.11.2022 утворилася заборгованість у розмірі 436146,95 грн, і розрахунок заборгованості міститься в матеріалах справи.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги, оскільки в наданих позивачем реєстрах відсутні відомості, що відповідачам направлялися саме вимоги про дострокове повернення кредитних коштів і що такі вимоги були отримані; строк кредитування був погоджений сторонами до 18 серпня 2025 року, тому відсутні підстави для дострокового стягнення заборгованості; наполягає на неотриманні відповідачами вимоги, і позивачем порушено встановлений ЦПК України строк подання таких.

Згідно ізст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, голова правління позивача КС «Просто гроші» надав суду заяву про розгляд справи без участі сторін, позовні вимоги підтримує, відповідач ОСОБА_1 є користувачем підсистеми Електронний суд, судове повідомлення про розгляд справи доставлено до його електронного кабінету 28 червня 2024 року о 18:40:21, що підтверджено довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету (а.с. 200), відповідачка ОСОБА_2 вважається повідомленою у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (повернення судової повістки-повідомлення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», яку сама відповідачка вказувала у листуванні із судом).

Вказане відповідно до вимог частини другої статті 372ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, колегія виходить із такого.

Частина четверта статті 274ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.

У порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті, крім іншого, малозначні справи (п. 1 ч. 1 ст. статті 274 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно п. 2 ч. 6 вказаної норми для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в редакції, чинній станом на час ухвалення оскаржуваного рішення судом).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні.

Ціна позову у теперішній справі становить 436146,95 грн.

Отже, для віднесення теперішньої справи до категорії малозначних та, як наслідок, можливості розгляду її в порядку спрощеного позовного провадження, законом визначена потреба у визнанні її судом малозначною.

Вказане не було вирішено судом в ухвалі від 21 грудня 2022 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі (а.с. 34) та розгляд її вказаною ухвалою призначений на 07 лютого 2023 року о 10-й.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 вказує, що ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження, що згідно пункту 7 частини третьої статті 376ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Враховуючи ціну позову та не вирішення судом про визнання справи малозначною в ухвалі про відкриття провадження у справі, вказані доводи апеляційної скарги є слушними, оскільки такий розгляд не ґрунтується на вимогах п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, оскільки справа не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження за наведених обставин.

Європейський суд з прав людини вказує, що "принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником" (MALA v. UKRAINE, N 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).

За таких обставин допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, на що слушно посилається заявник ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, є самостійною підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376ЦПК України та розгляду справи по суті заявлених вимог.

Переглядаючи вказане судове рішення за доводами апеляційної скарги щодо суті ухваленого рішення, колегія суддів зазначає таке.

Судом встановлено, що18 серпня 2021 року між Кредитною спілкою, як Кредитором, та ОСОБА_1 , як Позичальником, був укладений Кредитний договір № ПГНП-000000000000122, згідно умов якого КС «ПРОСТО ГРОШІ» надала ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 266 000 грн строком на 48 місяців, починаючи з 18 серпня 2021 року по 18 серпня 2025 року, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити відповідні проценти за користування кредитом, а також сплатити комісії, штрафні санкції та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1. погашеня основної заборгованості за Кредитом здійснюється в строки та в сумі не менше, ніж зазначено в Графіку, та у відповідності до інших умов цього Договору шляхом внесення заборгованості на поточний рахунок Кредитора.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору кредит надається позичальнику шляхом видачі безготівкових коштів з поточного рахунку Кредитора.

Відповідно до розділу 1 «Терміни та фінансові параметри договору» встановлено мета отримання кредиту споживче кредитування, сума кредиту - 266 000 грн, дата остаточного погашення заборгованості 18 серпня 2025 року, проценти за користування кредитом 72% річних.

Підпунктом 4.4.2. Договору сторони погодили обов`язок позичальника сплачувати проценти протягом щомісячно у звітний день. Якщо термін оплати заборгованості випадає на святковий чи вихідний день, оплата здійснюється в перший робочий день, наступний за таким днем.

Також матеріали справи містять Додаток № 1 до кредитного договору № ПГНП-000000000000122, який є невідємною частиною кредитного договору і яким встановлено сплату позичальником ануїтентних платежів у ромізірі 5541,67 грн з 18 вересня 2021 року та 18 серпня 2025 року (а.с. 14).

За умовамип. 12 кредитного договору, цей договір набуває чинності з 18 серпня 2021 року і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором у повному обсязі.

В якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед Кредитною спілкою «ПРОСТО ГРОШІ» по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та штрафних санкцій, було укладено Договір поруки від 18 серпня 2021 року між Кредитною спілкою «ПРОСТО ГРОШІ» в особі Голови правління Колісниченко Анною Василівною, яка діє на підставі статуту, Відповідачем ОСОБА_1 та Відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 17).

Звертаючись до суду про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, у тому разі і заборгованості за тілом кредиту достроково, позивач обґрунтував таке порушенням позичальником взятих на себе зобов`язань та невиконанням відповідачами вимоги кредитної установи, надісланої на адресу відповідачів, про сплату боргу.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд виходив із обгрунтовантості позовних вимог протягом розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний Суд зауважує, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті15,16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, провадження № 11-778апп18).

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 546 ЦК Українивстановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Частинами першою та другоюстатті 553 ЦК Українивизначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов`язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною першоюстатті 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першоюстатті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Право кредитора вимагати дострокового поверненння наданого кредита, належних процентів, іншіх платежів, передбачених кредитним договором та можливих штрафних санкцій передбачене п. 8.2.1. вказаного договору, а можливі порушення строків повернення кредиті перелічені в підпунктах п. 8.2.

Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Згідно зістаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

У справі, що переглядається, матеріалами справи підтверджено та судом правильно встановлено існування між сторонами кредитних правовідносин.

Зміст наданого відповідачами відзиву суду першої інстанції свідчить про те, що вони не оспорювали отримання кредитних коштів (а.с. 51-53).

Само по собі посилання їх на ненадання позивачем виписки з особового рахунку без спростування наданої позивачем сукупності інших доказів кредитного договору з додатковим у вигляді графіку погашення заборгованості, договору поруки, заяви-анкета від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не свідчить про оспорення відповідачами вказаного факту.

Кредитний договір та договір поруки недійсними не визнавалися.

Відтак,слід вважати, що відповідач ОСОБА_1 як позичальник, а ОСОБА_2 як поручитель - були повністю ознайомленіз умовамикредиту, сумою кредиту, строком повернення грошових коштів, можливими наслідками неналежного виконання взятих на себе зобов`язань, шляхом підписання договорів власноруч.

В межах доводів апеляційної скарги ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року було витребувано у позивача Кредитної спілки «ПРОСТО ГРОШІ» належним чином засвідчену копію детального розрахунку (помісячного) заборгованості (строкової, простроченої) по кредитному договору № ПГНП-000000000000122 від 18 серпня 2021 року, укладеного між Кредитною спілкою «ПРОСТО ГРОШІ» та ОСОБА_1 , станом на 11 листопада 2022 року, який повинен включати відомості щодо заборгованості за основною сумою кредиту та щодо заборгованості зі сплати відсотків.

Суду таке надано, і з наданого розрахунку заборгованості станом на 11 листопада 2022 року вбачається сплата 15 вересня 2021 року 21807,80 грн, 18 жовтня 2021 року 21807,80 грн, 15 листопада 2021 року 21808 грн та 12 жовтня 2022 року 550 грн (а.с. 181).

Вказане свідчить на користь обґрунтованості позову щодо того, що взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором КС «Просто гроші» виконала своєчасно і належним чином, надававши кредиті кошти в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, обов`язкові щомісячні платежі в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів своєчасно та у погодженому розмірі не вносив, у зв`язку з чим утворилася заборгованістьстаном на 11 листопада 2022 року, про стягнення якої позивається позивач.

Щодо розміру такої заборгованості, то позивачем вона розрахована у відповідності до вимог частини першоїстатті 1050 ЦК України, посилаючи на надіслання відповідачам досудової вимоги позивача позичальнику та поручителю.

Згідно п. 8.1.1. Кредитого договору сторони дійшли згоди, що невиконанн або неналежне виконання позичальником будь-якого зобов`язання Позичальника встановленого цим договором, є істотним порушенням цього Договору і підставою для Кредитора вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів, можливої неустойки (штрафу, пені), комісій тощо. При цьому виконання Боргових зобов`язань повинно бути здійснено протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених цим договором, направляється позичальнику у письмовому вигляді за адресою позичальника для листування, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік строку для виконання вимог кредитора, вважається дата зазначена на квитанції або дата, зазначена в повідомлення, яке отримане позичальником особисто у кредитора.

Розділом 11 Кредитного договору «Повідомлення та інформування» встановлено, що будь-яке повідомлення, що направляються сторонами за даним договором одна одній, включачи вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, сплату процентів та інших платежів, передбачених цим Договором, позичальником кредитору, вважається направленими належним чином, якщо вони вручені кредитором борднику особисто, направлені адресату рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про вручення адресою місцезнаходження, вказаною в цьому договорію. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік строку для виконання вимог кредитора, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв`язку при відправленні листа, або зазначена в повідомлення, яке отримане позичальником особисто у кредитора (п.п. 11.1.).

Колегія суддів погоджує довід апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні вимог ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України надіслання кредитною установою відповідачу ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки згідно наданих копії Списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих у відділення Укрпошти 07 вересня 2022 року кредитною спілкою «Просто гроші» на ім`я ОСОБА_1 за зазначеною ним в кредитному договорі адресою, само по собу без надання доказів того, що саме містило таке відправлення саме вимогу не свідчить про виконання позивачем вимог п. 8.1.1, 11 Кредитного договору.

Описи вкладень рекомендованих відправлень відсутні.

Вказане унеможливлює встановити, що саме відправляв позивач відповідачу і що саме вимагав від останнього в межах діючого кредитного договору.

Так само і щодо відповідача ОСОБА_2 відповідні докази суду не надано.

Тому вказані докази на підтвердження зміни позивачем строку виконання зобов`язання за кредитним договором та дострокового стягнення заборгованості не заслуговують на увагу.

Вказане є визначальним для правильного вирішення справи.

Слушними є і доводи апеляційної скарги про не взяття судом до уваги вимог Закону України «Про споживче кредитування».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) виснувала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавшивимогичастини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій правовий висновок, висловлений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13 (провадження № 14-600цс18), вказавши, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), в якій був установлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

У справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов`язання й встановлює обов`язок кредитора пред`явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України). До поручителя - протягом строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), якщо закінчення строку поруки не встановлено самим договором, від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, недотримання яких може нести ризик лише для кредитора про втрату в майбутньому права на задоволення своїх вимог у примусовому порядку через суд. Таким чином, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд.

Оскільки позивачем не доведено зміну строку виконання зобов`язання, то в цьому випадку обґрунтованими та доведеними є лише його вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором за основною сумою кредиту та заборгованості по відсотках, що утворилася станом на 11 листопада 2022 року.

Оскільки апеляційний суд переглядає справу через порушення судом норм процесуального права, то дає оцінку наданій відповідачкою ОСОБА_2 заяві як суду першої інстанції про застосування передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України наслідків у вигляді припинення її поруки через сплив шести місяців з огляду на передбаченість умовами кредитного договору щомісячної сплати тіла та процентів за користування кредитними коштами.

Вказана заява ОСОБА_2 не заслуговує на увагу і є помилковою, оскільки редакцією частини 4 статті 559 ЦК України, чинною станом на час укладення договору поруки та виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання ( частина четверта статті 559 в редакції Законів№ 1414-VIII від 14.06.2016,№ 2478-VIII від 03.07.2018).

Договором поруки ПГНП-000000000000122 від 18 серпня 2021 року, укладеним між ОСОБА_2 як поручителем та КС «Просто гроші», не встановлено строку дії поруки, а кредитним договором встановлено дію такого до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Отже, станом на 11 листопада 2022 року відсутні підстави для припинення поруки поручителяч ОСОБА_2 .

За період з 18 серпня 2021 року до 11 листопада 2022 року відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем у розмірі:

5541,67 х 15 місяців = 83125,05 грн 18724,19 грн (сума, сплачена боржником та зарахована позивачем на погашення тіла кредиту) = 64400,96 грн;

Відсотки за користування кредитом згідно наданого позивачем розрахунку, проведених за умовами кредитного договору 72% (з урахуванням сплачених позичальником та зарахованих позивачем на погашення відсотків 47249,41 грн), становлять 188871,14 грн, а загалом 253272,10 грн.

Доводи апеляційної скарги в наведеній частині є частково слушними, а позовні вимоги Кредитної спілки «Просто гроші» - частково обґрунтованими в наведеному розмірі простроченої заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Вказана невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального у оскаржуваній частині у відповідності до вимог п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Україниє підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «ПРОСТО ГРОШІ» заборгованості за договором кредиту № ПГНП-000000000000122 від 18 серпня 2021 року у розмірі 253272,10 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року відповідача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Оскільки позовні вимоги Кредитної спілки «Просто гроші» задовольняються частково (58,07%), апеляційна скарга ОСОБА_1 також задовольняється частково (41,93%), то пропорційно розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за подачу позову до суду першої інстанції належить стягнути: 436146,95 - 100 : 253272,10 - 58,07 = 3799,05 : 2 = 1899,50 грн з кожного на користь позивача.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яку задоволено на 41,93 %, то з КС «Просто гроші» на користь держави належить до стягнення судовий збір у розмірі 4114,71 грн ( 9813,30 грн (розмір судового збору за подання апеляційної скарги) х 41,93 % ).

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Одеси від 06 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Кредитної спілки «ПРОСТО ГРОШІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 5112, 07 квітня 2020 року, картка фізичної особи-платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області, 24 лютого 2000 року, картка фізичної особи-платника податків НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) солідарно на користь КС «ПРОСТО ГРОШІ» (Код ЄДРПОУ 39802345, Юридична адреса: 65044, місто Одеса, пров. Каркашадзе, будинок 9, офіс 5, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ») заборгованість за договором кредиту № ПГНП-00000000000000122 від 18 серпня 2021 року, що утворилася за період з 18 серпня 2021 року до 11 листопада 2022 року, у розмірі 253272,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 5112, 07 квітня 2020 року, картка фізичної особи-платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області, 24 лютого 2000 року, картка фізичної особи-платника податків НОМЕР_4 , яка зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь КС «ПРОСТО ГРОШІ» (Код ЄДРПОУ 39802345, Юридична адреса: 65044, місто Одеса, пров. Каркашадзе, будинок 9, офіс 5 )судовий збір у розмірі по 1899,50 грн з кожного.

Стягнути з КС «ПРОСТО ГРОШІ» (Код ЄДРПОУ 39802345, Юридична адреса: 65044, місто Одеса, пров. Каркашадзе, будинок 9, офіс 5, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ») судовий збір на користь держави в розмірі 4144,71 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 30 липня 2024 року.

Головуючий: М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко