Вирок

від 01.08.2024 по справі 940/706/24

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.08.2024 Провадження по справі № 1-кп/940/130/24

Справа № 940/706/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі : ОСОБА_2

з участю прокурора : ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12023111030000352 від 30.01.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пятигори Тетіївського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, не працюючого, військовозобов?язаного, раніше судимого: 18.05.2009 року Тетіївським районним судом Київської області за ч.2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 30.05.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 4 дні; 22.08.2013 року Тетіївським районним судом Київської області за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на 2 роки 6 місяців, 26.01.2015 року умовно-достроково звільнений на невідбутий строк 3 місяці 16 днів; 06.05.2020 року Тетіївським районним судом Київської області за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України за наступних обставин.

Так, відповідно до ч.4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До лісових насаджень відносять полезахисні лісові смуги, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів, залізниць і автомобільних доріг.

Так, 29.01.2023 року ОСОБА_4 у першій половині дня, з метою незаконної порубки дерев в захисному лісовому насадженні залізниці, яке перебуває на праві постійного користування АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії Південно-західної залізниці Жмеринської дистанції та розташоване за межами с. Денихівка Тетіївської територіальної громади Білоцерківського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3224682400:02:004:0001, приїхав на гужовій повозці до перегону «Тетіїв-Жашків» км 48+450 в квартал 61, виділ 133, площею 3,36 га Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень.

В подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи на вказаній лісозахисній ділянці та реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 4,24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не маючи спеціально передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру), маючи корисливий мотив, за допомогою бензопили здійснив незаконну порубку шляхом повного відокремлення стовбуру від кореня двох сироростучих дерев породи «Ясен» з діаметром у пнях: 1) 53 х 51 см., 2) 47 х 42 см.

Внаслідок незаконної порубки двох сироростучих дерев породи «Ясен» АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії Південно-західна залізниця Жмеринської дистанції заподіяно майнову шкоду на загальну суму 36173 (тридцять шість тисяч сто сімдесят три)гривні 50 копійок, що є істотною шкодою.

Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 246 КК України як умисні дії, що виразилися в незаконній порубці дерев у захисних лісонасадженнях, що заподіяли істотної шкоди.

01.08.2024 року між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023111030000352, з одного боку та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468,469,470,472 КПК України, у приміщенні Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури за адресою: Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 42 укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1ст. 246 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за ч. 1ст. 246 КК України,як умисні дії, що виразилися в незаконній порубці дерев у захисних лісонасадженнях, що заподіяли істотної шкоди, та зобов`язується будь-яким іншим чином сприяти у встановленні істини у вказаному кримінальному провадженні, викрити свої злочинні дії у вчиненні інших злочинів у разі їх фактичного вчинення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1ст. 246 КК Україниу виді 2 років позбавлення волі. На підставіст. 75 КК Українисторони угоди погоджуються на звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням обов`язків, визначенихст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст. 473 КПК України,та наслідкиїї укладення, затвердження та невиконання, які, в присутності захисника, роз?яснені обвинуваченому.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити зазначену угоду та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в ній покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості. ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 КК України беззастережно визнав, зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред?явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.

Представник потерпілого у кримінальному провадженні АТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явився, до суду надіслав клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності, а також надав беззаперечну письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості із ОСОБА_4 .

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, розглянувши угоду про визнання винуватості, перевіривши її на відповідність вимогам КПК України, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, відповідає вимогам ст.ст. 469,472 КПК України, а тому вона може бути затверджена судом, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч.2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може ініціюватися у будь-який момент після повідомленні особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим.

Суд погоджується із наведеними в угоді про визнання винуватості обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 та відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом?якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд відносить рецидив злочинів та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Також судомвзято доуваги даніпро особуобвинуваченого,який ранішесудимий,офіційно непрацевлаштований, неперебуває на обліку у лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно.

Суд керуючись положенням ст. 50 КК України, враховуючи вищевказані обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, з урахуванням особи винного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, беззаперечне визнання свої винуватості, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення вважає, що виключно призначення покарання визначеного угодою про визнання винуватості беззаперечно відповідає інтересам суспільства та цілком обґрунтовує необхідність застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України.

З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченим) вид та міра покарання за вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є такими, що, згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відтак, дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом стосовно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22,26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Долю речовихдокази слідвирішити відповіднодо ст.100КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст.314,373,374,395,475 КПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 01.08.2024 року в кримінальному провадженні № 12023111030000352 від 30.01.2023 року, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст. 246 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ч. 1 п.п 1, 2 та ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов?язки: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пятигори Тетіївського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 8528 (вісім тисяч п`ятсот двадцять вісім) гривень 72 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: 2 деревини сироростучого дерева породи «Ясен», об`ємом 1,29 кубічних метра, які передані на відповідальне зберігання під розписку майстру лісу АТ «Українська залізниця» ОСОБА_8 повернути у розпорядження АТ`Українська залізниця», адреса: АДРЕСА_3 ; саморобну пилку поперечну дворучну, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області конфіскувати в дохід держави; гужовий транспортний засіб, переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_4 повернути йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд Київської області з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя : ОСОБА_1 .