Ухвала

від 01.08.2024 по справі 530/1622/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1622/24

Номер провадження 2/530/504/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 м.Зіньків

Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Зіньківської міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку , -

ВСТАНОВИВ.

Позивач ОСОБА_1 29.07.2024 року звернувся до Зіньківського районного суду із позовом до Зіньківської міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в цивільній справі виходжу з наступного

За змістом ч. 1ст 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1ст.4 КАС Україниє переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За правилами п.1 ч.1ст.19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Із позову вбачається, що ОСОБА_1 . Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05.02.2020 року № 3654-СГ було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2, 00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Тарасівської сільської ради Зіньківського району за межами населених пунктів . В подальшому на його замовлення було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та дана земельна ділянка була зареєстрована в ДЗК з кадастровим номером 5321386400:00:046:0002 . З врахуванням адміністративної реформи територія Тарасівської сільської ради була приєднана до Зіньківської міської ради , також згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передались у комунальну власність територіальних громад . Дана земельна ділянка перейшла до Зіньківської територіальної громади .

8 позачерговою сесією Зіньківської міської ради від 06.08.2021 року було розглянуто питання про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 , позивач зазначає що при вирішенні цього питання приймало участь у голосуванні 18 депутатів , за проголосували 13 , утримались 5 депутатів , але з невідомих йому причин у протоколі по даному питанні зазначається, що рішення не прийнято та не наведено ніяких правових підстав для відмови , не зазначено ніяких недоліків проєкту та посилань на вимоги законів. Позивач стверджує, що рішення приймалось двома третинами голосів від загального складу ради які приймали участь у голосуванні при вирішенні питання про затвердження проектної документації , тому позивач вважає, що рішення було прийнято позитивне , але доказів у справі щодо оскарження даного рішення немає . Позивач посилаючись на ці обставини прохає визнати за ним право власності та вважає що цей спір повинен розглядатись у цивільному судочинстві.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зіст.125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Із наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

У пункті 7 частини першоїст.4 КАСвизначено, що суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Визначаючи юрисдикційну приналежність спору певному національному судові, суди повинні з`ясувати, чи спір є приватноправовим або публічно-правовим; чи виник він з відносин, урегульованих нормами цивільного права; чи пов`язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин. Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Стаття 15-1 ЗК Українивизначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема, щодо: внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Статтею 25 ЗК Українивизначено порядок приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, зокрема визначено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Частинами третьою-п`ятоюстатті 118 цього Кодексупередбачено, що громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.

Отже, наведеними нормами права встановлені підстави, порядок, строки передачі земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа, і визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частини десята, тринадцята та чотирнадцятастатті 123 ЗК України). Конституційний Суд України у Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першоїстатті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г»статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першоїстатті 17 КАС Українивирішив, що: - положення пунктів «а», «б», «в», «г»статті 12 ЗК Україниу частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цьогоКодексувирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень;

Згідно зістаттею 151-2 Конституції Українирішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права застаттею 16 ЦК Українита пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. Якщо ж особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Так, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц(провадження № 14-5зц18), від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц (провадження № 14-120цс18), від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16 (провадження № 11-475апп18), від 19 червня 2018 року у справі № 922/864/17 (провадження № 12-61гс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 924/174/18 (провадження № 12-82гс19) .

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Враховуючи наведене, що вище зазначене рішення міської ради було про відмову у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки ОСОБА_1 - спір у даній справі є публічно-правовим і не є порушенням цивільного права та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Враховуючи наявність підстав, передбачених п.1 ч.1ст.186 ЦПК України,суд відмовляєу відкриттіпровадження запозовом ОСОБА_1 до Зіньківської міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку ,

Керуючись статтями19,186,260,261,353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі №530/1622/24 за позовом ОСОБА_1 до Зіньківської міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку .

Повернути ОСОБА_1 квитанцію про сплату судового збору № 25-17327735/с від 25.03.2024 року сплаченого ним у відділення АТ «Полтава банк» в сумі 1211( одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 копійок

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Полтавським окружним адміністративним судом

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати особі, яка її подала. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяО. В. Ситник