Рішення

від 31.07.2024 по справі 948/474/24

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/474/24

Номер провадження 2/948/294/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вселищі Машівка,в порядкуспрощеного позовногопровадження,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна

в с т а н о в и в :

1.Стислий викладпозиції позивача

У червні 2024 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що є спадкоємцем всього майна за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , зокрема і земельної ділянки площею 6,6411 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0046, розташованої на території Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та не перебуває зі спадкодавцем в родинних стосунках.

Але в ході оформлення спадкових прав стало відомо, що на вищезазначену земельну ділянку накладено арешт ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №40166245, яке в подальшому було закінчене і передане до Машівського РВ ДВС, де заведене виконавче провадження №47304889, яке також закінчене провадженням. Наявне обтяження є перешкодою у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цю земельну ділянку, яке накладене в інтересах стягувача ОСОБА_3 .

У зв`язку з реорганізацією всі виконавчі провадження з Машівського РВ ДВС передані до Карлівського ВДВС.

Позивач зазначає, що є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 по заповіту, інші спадкоємці як за законом, так і за заповітом не зверталися про прийняття спадщини.

Державним виконавцем понад 9 років як закінчено виконавче провадження, але при цьому питання щодо зняття арешту з майна ним не вирішено. Накладений арешт є чинним, триваючим, що свідчить про його існування за межами визначених законом правових підстав. Крім цього, вказане виконавче провадження вже є знищеним.

За вказаних обставин, наявне обтяження на спадкове майно є перешкодою для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, зазначений позов спрямовано на захист цивільних прав позивача, пов`язаних з оформленням права власності на спадкове майно.

У зв`язку з наведеним, позивач просить зняти арешт з нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено 06.02.2015р. за номерами записів про обтяження: № 8636287, № 8636358 (спеціальний розділ) Красноградським районним управлінням юстиції за постановою Красноградського відділу державної виконавчої Красноградського районного управління юстиції Харківської області від 28.01.2015р. про арешт всього нерухомого майна та заборону його відчуження у ВП № 40166245 та припинити обтяження речових прав.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

26.06.2024р. за ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с.41).

3.Позиціїучасників судовогопровадження

В судове засідання сторони не з`явилися, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи, представник позивача направила заяви про розгляд справи без її та позивача участі, позов підтримує та просить його задовольнити (а.с.49-51).

4.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 27.02.2014р. на користь ОСОБА_1 склав заповіт за яким заповів йому все своє майно (а.с.15, 16).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.2013р. ОСОБА_2 , успадкував після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , земельну частку (пай) посвідчений сертифікатом землі, яка перебувала в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Павлівка» розміром 6,45 в умовних кадастрових гектарах, що належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с.20).

Згідно свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 18.02.2014 р., ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,6411 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0046 (а.с.21).

За постановою приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області від 15.11.2023р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.17), а за рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 24.01.2024р. ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.18-19).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76024318 від 29.02.2024р. після померлого ОСОБА_2 29.02.2024р. заведена спадкова справа (а.с.22).

29.02.2024р. приватним нотаріусом Красногорадського районного нотаріального округу Харківської області Пікулю Б.Р. надана довідка щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема і довідка з реєстру про заборон відчуження нерухомого майна (а.с.23).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №383801245 від 20.06.2024р. та №383868312 від 21.06.2024 р. земельна ділянка кадастровий номер 5323085000:00:004:0046 перебуває в оренді ФГ «Анаско» та на неї накладений арешт з забороною відчуження на підставі рішення ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області від 28.01.2015р. у виконавчому провадженні №40166245, в інтересах ОСОБА_3 , а також за цією ж постановою предметом обтяження є невизначене майно, все нерухоме майно боржника у тому самому виконавчому провадженні та заборона його відчуження (а.с.24,25).

Крім цього маються відомості про арешт, зокрема і житлового будинку належного ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови ВДВС Красноградського районного управління юстиції від 07.11.2011р. про відкриття виконавчого провадження №29691442 (а.с.26).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5300299322024 від 13.03.2024р. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,6411 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323085000:00:004:0046, розташованої на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, на яку постановою ВДВС Красноградького РУЮ Харківської області від 28.01.2015 р. накладено арешт у ВП №40166245 (а.с.27-32).

За повідомленням Красноградського ВДВС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 76659 від 23.11.2023р., 04.02.2015р. у виконавчому провадженні №40166245 з виконання виконавчого листа №626/1105/13-ц від 27.05.2013 р. про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частка на утримання дитини, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ був надісланий до Машівського РВ ДВС ГТУЮ, у зв`язку з тим, що боржник отримував орендну плату в с. Павлівка, повторно виконавчий документ до відділу не надходив, підстав для зняття арешту з нерухомості під номерами запису № 8636287 та № 8636258 відділ не має. Одночасно повідомлено, що згідно відомостей з АСВП за Машівським РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області зареєстроване виконавче провадження №47304889 з виконання вищевказаного виконавчого документу, але номер його зазначений 2/626/350/2013 (номер провадження в суді) (а.с.33).

За відомостями системи Опендатабот та YouControl Машівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з 02.06.2023р. припинив свою діяльність в зв`язку з реорганізацією (а.с.34, 35).

Згідно повідомлення Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області №11274/24.21-31 від 01.03.2024р. згідно даних АСВП на виконанні перебувало виконавче провадження № 47304889 з примусового виконання виконавчого листа № 2/626/350/2013, виданого 27.05.2013р. Красноградським районним судом Харківської області щодо зміни розміру аліментів, стягнутих за рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 02.11.2011р., в якому 29.02.2016р. державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, арешт на майно по вищевказаному провадженню не накладався та виконавче провадження знищене через закінчення строків зберігання. При цьому повідомлено підстави через які виконавцем може бути знято арешт з майна та роз`яснено право звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна (а.с.36).

5. Мотиви суду

Відповідно до статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно роз`яснень, викладених у пп. 1,2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 вищевказаної постанови позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно зі статтею 1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, за нормами ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину подавши заяву про прийняття спадщини та приватним нотаріусом заведена спадкова справа.

Позивач, будучи спадкоємцем, не був залучений стороною виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа в межах якого було накладено арешт на майно, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена державним виконавцем 29.02.2016, тобто задовго до смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому відповідно питання процесуального правонаступництва ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який був боржником у даному виконавчому провадженні не вирішувалось у судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 1216 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно чч.1,3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що позивач звертався до суду та отримав рішення про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після чого приватним нотаріусом було заведено спадкову справу, що свідчить про те, що він прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 , але свідоцтва про право на спадщину за заповітом не отримав так як на спадкове майно виконавчою службою накладений арешт, який наразі є чинним, а відтак останній наділений правом захисту свого спадкового права шляхом звернення до суду з позовом, який сприятиме відновленню його прав та інтересів.

В даному випадку, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, якому належить спадщина з часу її прийняття, пред`явлені ним позовні вимоги про зняття арешту з спадкового майна за своєю суттю не суперечать вимогам ст.16ЦК України та є ефективним способом захисту цивільного права, оскільки усуватимуть перешкоди подальшого оформленні спадкових прав.

Так, підставою позову являється наявність арешту, накладеного державним виконавцем на майно спадкодавця, що перешкоджає позивачу в оформленні спадкових прав на нерухоме майно.

Таким чином, вказаний позов спрямовано на захист цивільних прав позивача, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно та фактично є різновидом негаторного позову.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19.

Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 24 цього Закону, підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи наявність в Державному реєстрі речових прав обтяжень на належне спадкодавцю нерухоме майно, зокрема і земельну ділянку кадастровий номер 5323085000:00:004:0046 успадковану позивачем, а відтак в останнього існують перешкоди для оформлення своїх спадкових прав, тобто отримання свідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Оскільки постанови у виконавчому провадженні не збереглися внаслідок їх знищення, а відтак суд буде враховувати листи двох відділів ДВС та інформацію з Реєстру речових прав та їх обтяжень.

Так, підставою завершення виконавчого провадження Красноградським ВДВС був п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», 1999 року (який діяв на час винесення постанови виконавцем) виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

За змістомч.1ст.50цього Закону,у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, тощо), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на повідомлення Красноградського та Карлівського ВДВС вбачається, що Красноградський ВДВС направив виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 до Машівського ВДВС (яке наразі реорганізоване у Карлівський ВДВС), яке відкрило виконавче провадження під іншим номером та його завершило на підставі п. 6 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», 1999 року виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Отже, в даному випадку вбачається, що виконавче провадження було завершене 29.02.2016р. у зв`язку з досягненням дитиною повноліття, строк якого суд позбавлений самостійно визначити, оскільки в повідомленні Карлівського ВДВС роком народження дитини вказаний 1977, що є роком народження батька.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», 1999 року, який діяв на час винесення постанови 29.02.2016р., у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, зважаючи на викладене, державний виконавець Машівського ВДВС при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.02.2016р., з підстав закінчення строку для такого стягнення, на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на час її винесення, мав скасувати накладений арешт, чинність якого наразі є перешкодою позивачу для оформлення спадщини за заповітом, зокрема, і на земельну ділянку належну ОСОБА_2 .

Таким чином, вже понад вісім років як державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а накладений арешт на майно боржника є чинним, триваючим, що свідчить про його існування за межами визначених законом правових підстав.

Отже, даючи оцінку доказам у справі, зважаючи на те, що арешт на майно в рамках виконавчого провадження №40166245 було накладено державним виконавцем Красноградського ВДВС, яке в послідуючому було направлено до Машівського ВДВС (наразі реорганізований в Карлівський ВДВС), а тому при його закінченні 29.02.2016р. державний виконавець Машівського ВДВС мав забезпечити виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», 1999 р., але не вирішив питання про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , тобто не вчинив дій, виконання яких імперативно визначено положеннями вищевказаного Закону, позивач, як спадкоємець за заповітом позбавлений можливості оформити спадкові права, у зв`язку з чинністю вказаного арешту, хоча боржник помер, а виконавче провадження наразі знищене, а відтак позов необхідно задовольнити та зняти накладений арешт.

6. Рішення щодо судових витрат

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору розмірі 1211,20 грн (а.с.1,40).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено 06.02.2015 р. за номерами записів про обтяження: № 8636287 та №8636358 (спеціальний розділ) за постановою Відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області від 28.01.2015р. про арешт всього нерухомого майна та заборону його відчуження у ВП №40166245 та припинити обтяження речових прав.

Стягнути з Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Карлівський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 54, Полтавська область, ЄДРПОУ 35013778.

Суддя С.В. Кравець